Рішення № 54910258, 16.12.2015, Рубіжанський міський суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2015 року Провадження №2/425/637/15

Справа №425/1306/15-ц

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Москаленко В.В. .,за участю секретаря Окрошко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Луганської області, ОСОБА_3 про встановлення факту сумісного проживання та визнання права власності

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача , вказавши наступне .

З квітня 2010 року вона та ОСОБА_4 почали проживати однією сім»єю. Ні вона, ні ОСОБА_4 не перебували в інших шлюбах.

29.11.2011 року вона зареєструвала ОСОБА_4 у своїй квартирі за адресою:Луганська область, м.Рубіжне, вул.Студентська, 29/13 в якій вони разом мешкали до смерті ОСОБА_4, який помер 14.02.2015 року.

В період сімейних відносин, вони за спільні кошти придбали наступне майно: автомобіль марки OPEL VIVARO, державний номер НОМЕР_1, 2005 року випуску, дата реєстрації 11.01.2014 рок,автомобіль марки OPEL VECTRA, державний номер НОМЕР_2, 2006 року випуску, дата реєстрації 22.11.2011року .

Вважає,що має право на 1/2 частку зазначеного майна оскільки за період з 2010 року по день смерті ОСОБА_4,вони разом проживали як подружжя, були повязані спільним побутом ,мали взаємні права та обовязки, що притаманно сім»ї з огляду на її визначення у статті 3 СК України.Вони вели спільне господарство, мали спільні грошові кошти ,витрачали їх за взаємною згодою та разом проводили вільний час.

Так, ОСОБА_4 з квітня 2010 року проживав та був прописаний за її погодженням у належній їй квартирі. Вони здійснювали володіння та користувались спільно набутим майном.З урахуванням наведеного, просить встановити факт її проживання однією сім»єю без шлюбу з ОСОБА_4 ,який помер 14.02.2015 року в період з квітня 2010 року по 14 лютого 2015 року. Визнати обєктом права спільної сумісної власності її та ОСОБА_4 автомобіль марки OPEL VIVARO, державний номер НОМЕР_1, 2005 року випуску, дата реєстрації 11.01.2014 року, автомобіль марки OPEL VECTRA, державний номер НОМЕР_2, 2006 року випуску, дата реєстрації 22.11.2011року.

В судовому засіданні позивач неодноразово збільшувала позовні вимоги,остаточно просила встановити факт її проживання однією сім»єю без шлюбу з ОСОБА_4,який помер 14.02.2015 року в період з квітня 2010 року по 14 лютого 2015 року. Визнати спільною сумісною власністю її та ОСОБА_4 автомобіль марки OPEL VIVARO, державний номер НОМЕР_1, 2005 року випуску, дата реєстрації 11.01.2014 року, автомобіль марки OPEL VECTRA, державний номер НОМЕР_2, 2006 року випуску, дата реєстрації 22.11.2011року та гараж № 324 ,який розташований в блоці № 11 гаражного кооперативу „Лада в м.Рубіжне Луганської області .

Визнати за нею право приватної власності на 1/2 часткуавтомобіля марки OPEL VECTRA, державний номер НОМЕР_2, 2006 року випуску, дата реєстрації 22.11.2011року , на ? часткуавтомобіля марки OPEL VIVARO, державний номер НОМЕР_1, 2005 року випуску, дата реєстрації 11.01.2014 року та на 3/4 часткигаража № 324, розташованого в блоці № 11 гаражного кооперативу «Лада».

Позивач в судовому засіданні пояснила ,що вона в квітні 2010 року познайомилась з ОСОБА_4 у своїх друзів .З першого погляду вони покохали один одного.В цей час він мешкав в готелі «Совєтський».Через три дня після знайомства , ОСОБА_4 поселився в її квартирі АДРЕСА_1 в місті Рубіжне.02.05.2010 року вони святкували день народження ОСОБА_4 і вона познайомила його з сином та невісткою.03 травня 2010 року вона познайомила його з сусідами ,з якими перебувала в дружніх відносинах. Вона представляла ОСОБА_4,як свого чоловіка. Він перевіз до неї всі свої речі. Після цього вона провела його на роботу до Росії ,де ОСОБА_4 працював вахтовим методом. Вони листувалися. ОСОБА_4 вважав її за дружину .

В кінці листопада 2010 року він приїхав додому ,був дуже вимучений ,з травмованою рукою. Позивач повела його до лікарні, де лікар-травматолог ОСОБА_5 направив

ОСОБА_4 на операцію до міста Луганськ .В грудні 2010 року ОСОБА_4 було зроблено операцію в лікарні ,яка розташована в районі Гострої Могили в місті Луганську. Вона була в лікарні та доглядала його . Після лікування забрала додому. В січні , лютому 2011 року рука ОСОБА_4знаходилася в гіпсу . Вона доглядала його як чоловіка. В кінці лютого 2011 року він знов зібрався на вахту. Вона провела його до міста Мілового .Вони постійно дзвонили один одному. В листопаді 2011 року ОСОБА_4 повернувся додому. Вона запропонувала йому купити автомобіль . Разом вибрали автомобіль OPEL VECTRA по інтернету. Вона дала ОСОБА_6 10000 доларів США і він поїхав в місто Луганськ, де через посередника купив машину. Вона не надала значення тому, що автомобіль був зареєстрований за ОСОБА_4 оскільки вони збиралися зареєструвати шлюб. 29.11.2011 року вона зареєструвала ОСОБА_4 в своїй квартирі.В грудні 2011 року вони поїхали на автомобілі до Криму , в село Березівка, Роздольнянського району до його матері ОСОБА_7 . Мати зустріла її як дружину сина. Були в гостях у брата Ігоря та його дружини ОСОБА_6, які мешкають в селі Єлизаветівка . Три дні вони були в гостях в Криму. Перед Новим роком повернулись додому і зустріли Новий рік разом з друзями,у ОСОБА_8. Перед від»їздом ОСОБА_4 на вахту в 2012 році вони зняли гараж для автомобіля по вулиці Кірова,20-а. Коли ОСОБА_4 уїхав на вахту ,вона ходила в гараж ,перевіряла машину. Разом з цим вона шукала гараж для покупки і узнала, що ОСОБА_9 продає гараж в гаражному кооперативі «Лада». Вона прийшла до нього додому-по вулиці Кірова,20-а і передала 1200 доларів США частку коштів за купівлю гаража. В листопаді 2012 року приїхав ОСОБА_4 і вони до 08 грудня 2012 року виплатили всю вартість гаражу-4900 доларів США. Таким чином вона за гараж виплатила 1200 доларів США ,а ОСОБА_4-3700 доларів США.

Їх відразу прийняли в члени кооператива ,як двух власників гаража № 324 в блоці № 11.

2013 рік вони зустрічали у ОСОБА_10. А з початку Нового року знов поїхали до Криму. В лютому 2013 року ОСОБА_4 знов поїхав на вахту до Росії.В серпні 2013 року він приїжджав у відрядження на Сєвєродонецький «Азот», на місяць .В цей час жив дома, з нею.

В листопаді 2014 року він повернувся з вахти.Вони вирішили,що в подальшому переїдуть жити до Криму ,а тому необхідно було купити велику машину для бізнесу.

11.01.2014 року вони купили машину OPEL VIVARO.В січні 2014 року вони їздили на цій машині до Криму.Коли повернулися ,то купили гараж для цієї машини ,вона віддала 5900 доларів США і гараж був оформлений на неї.В кінці 2014 року вони знову їздили до Криму ,вирішили відремонтувати будинок матері ОСОБА_4 ,щоб жити з нею. Мати була не проти.Перебували в Криму з 26.12.2014 року по 06.01.2015 року.

07.02.2015 року вона провела його до міста Мілового.Два рази він подзвонив їй з поїзду Кисловодськ-Тинда. По приїзді не подзвонив і вона хвилювалася. Тільки 17.02.2015 року їй подзвонила мати ОСОБА_4 і повідомила,що він помер. Поховали його в місті Сєвєродонецьку оскільки так захотіла його колишня дружина. Вона 02.02.2015 року відвезла костюм ОСОБА_4 та його туфлі в морг ,щоб положили йому у гроб. Там вона побачила відповідача ОСОБА_3 Хотіла йому віддати гроші за поховання , але він не взяв та сказав їй, що претендувати на автомобілі не буде.

Влітку 2015 року відповідач ОСОБА_3 попросив у неї автомобіль OPEL VECTRA на декілька днів оскільки його машина поламалась і вона віддала йому автомобіль на тимчасове користування.Потім він попросив автомобіль OPEL VIVARO поїхати на ньому на море з друзями.Вона також віддала і той автомобіль. До цих пір відповідач не повернув їй автомобілі. Більш того,був взламаний її гараж № 230 в кооперативі «Лада» і звідти пропали ордера на гараж № 324 та гараж № 230.По цьому факту вона зверталася в міліцію.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 міської ради Луганської області пояснила,що ОСОБА_2 міська рада Луганської області не є належним відповідачем у даній справі оскільки є спадкоємець,який прийняв спадщину ОСОБА_3

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав ,надав заперечення проти позову(а.с.134-144).Пояснення залишив на своїх представників .

В процесі розгляду справи відповідачу,за його клопотанням, неодноразово надавався час на пошук представника, для цього розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_11Г, позовні вимоги не визнала.

В подальшому інтереси відповідача ОСОБА_3 представляв ОСОБА_12

В останні судові засідання -26 листопада 2015 року відповідач ОСОБА_3О, та його представник не зявилися ,надали заяви про перенесення розгляду справи оскільки представник перебуває за межами Луганської області , 07 грудня 2015 року відповідач ОСОБА_3 та його представник не зявилися, надали заяви про перенесення розгляду справи оскільки представник знаходиться в іншому процесі , 16 грудня 2015 року відповідач ОСОБА_3О не зявився в судове засідання , надав заяву про відкладення розгляду справи оскільки йому необхідно знайти нового представника.

Відповідно до ч.3 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України ,особи,які беруть участь у справі, зобовязані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки.

Відповідно до ч.3,ч.4 с.169 Цивільного процесуального кодексу України,неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача,повідомленого належним чином,суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Відповідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд ,виконуючи свій обовязок повного та всебічного зясування обставин у справі , сприяв відповідачу у наданні доказів ,виклику свідків , відкладав розгляд справи за заявами відповідача для того,щоб відповідач мав можливість надати докази та брати участь в судових засіданнях.

Суд вважає,що відповідач ОСОБА_3 свідомо затягував розгляд справи, оскільки

в три останніх судових засідання він не зявився з неповажних причин ,подаючи немотивовані заяви про перенесення розгляду справи .

Отже ,суд постановив ухвалу про проведення цього судового засідання за відсутністю відповідача та розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників, допитавши свідків, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 14.02.2015 року помер ОСОБА_4 (свідоцтво про смерть-а.с.84).

Відповідач ОСОБА_3О, є сином ОСОБА_4Г,(свідоцтво про народження-а.с.85).

Відповідно відповіді на запит суду від 03.09.2015 року № 501/01-16 (а.с.109) після смерті ОСОБА_4 ,який помер 14.02.2015 року з заявою про прийняття спадщини звернувся його син ОСОБА_3,та з відмовою від прийняття спадщини на користь ОСОБА_3 ,звернулась мати ОСОБА_4,яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Було заведено спадкову справу № 57204784(інформаційна довідка зі Спадкового реєстру-а.с.110).

Згідно облікових даних на 18.04.2015 року ОСОБА_4 ,належали на праві власності автомобіль марки OPEL VIVARO, державний номер НОМЕР_1, 2005 року випуску, дата реєстрації 11.01.2014 року, автомобіль марки OPEL VECTRA, державний номер НОМЕР_2, 2006 року випуску, дата реєстрації 22.11.2011року (а.с.7).

Право власності ОСОБА_4Г на зазначені автомобілі. підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу (а.с.86).

Відповідач ОСОБА_3О, є сином ОСОБА_4Г.(свідоцтво про народження-а.с.85).

10.01.1991 року було розірвано шлюб ОСОБА_4 з ОСОБА_13І.(копія паспорту а.с.82).

Отже з моменту розірвання шлюбу з дружиною ОСОБА_13 до своєї смерті 14.02.2015 року ОСОБА_4 не перебував у зареєстрованому шлюбі з іншою особою, позивач також не перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншим чоловіком оскільки розірвала шлюб з ОСОБА_14 11.02.2010 року (рішення суду-а.с.37) .

Зазначені обставини не заперечуються сторонами у справі.

З 22.11.2011 року по день смерті- 14.02.2015 року ОСОБА_4Г, був зареєстрований як піднаймач в квартирі ,яка належить позивачу ,за адресою: Луганська область, вул.Студентська 29/13 (довідки-а.с.6).

Відповідно до розписки від 09.01.2014 року ОСОБА_15 власник автомобіля OPEL VIVARO,2005 року випуску отримав від ОСОБА_1 128000 грн.за проданий їй автомобіль (а.с.40)

Згідно заяви ОСОБА_9 ,власника гаража № 324 в блоці № 11 від 08.12.2012 року (а.с.89),він просить виключити його з членів кооперативу „Лада в звязку з продажем його гаражу № 324 ,блок № 11 ОСОБА_4 та ОСОБА_1,які проживають в ІНФОРМАЦІЯ_2/13.Розрахунок проведений повінстю,претензій він не має.

Згідно заяви від 08.12.2012 року (а.с.90) ОСОБА_4 та ОСОБА_1 просили прийняти їх в члени гаражного кооперативуЛада в звязку з купівлею гаража № 324 в блоці № 11 у ОСОБА_9

В судовому засіданні було оглянуто журнал членів гаражного будівельного кооператива „Лада (а.с.91-94) ,де власниками гаража № 324 зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_4.

В судовому засіданні було оглянуто журнал внесків гаражного кооператива „Лада за електроенергію(а.с.88) , в якому як власники зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_4

Свідки позивача в судовому засіданні надали наступні пояснення.

Свідок ОСОБА_16 пояснив,що він познайомився з позивачем та ОСОБА_4Г, під час продажу гаражу.Восени 2012 року його батько ОСОБА_9 продавав їм гараж № 324 в гаражному кооперативі «Лада» ,він також був присутній при цьому. Спочатку вони давали задаток, а 08.12.2012 року розрахувалися повністю. На тот момент він був заступником голови гаражного кооперативуЛада,вів документацію по кооперативу з

2006 року по 01.11.2015 року. Позивача та ОСОБА_4 прийняли в члени кооперативу. Вони вели себе як подружжя і він вважав ,що вони є чоловіком та дружиною ,тим більше ,що вони були зареєстровані за однією адресою . В подальшому, він часто бачив позивача в кооперативі „Лада-вона перекривала дах на гаражу,фарбувала ворота, розповідала про чоловіка- Дворецького ОСОБА_17 того,вона купила ще один гараж № 230 для високої машини в лютому 2014 року , але ОСОБА_4 в купівлі участі не приймав .

26.10.2015 року свідок прийшов до магазину своєї дружини .Тут забігли троє молодих людей ,серед яких був відповідач ОСОБА_18 та його адвокат , вони погрожували йому та членам його сім»ї .Говорили,що він мусить сказати в суді, що гараж купував

ОСОБА_4 один З цього приводу він звернувся до органів міліції. З ОСОБА_4Р, було проведено профілактичну бесіду ,який пояснив,що не має намірів скоювати в подальшому противоправні дії. Свідок не бажає давати неправдиві показання з приводу цієї угоди і наполягає на тому,що гараж купували позивач та ОСОБА_4Г, разом.

Йому відомо,що новий голова кооперативу Лада прийняв в члени кооператива

ОСОБА_4Р, на тій підставі,що він є спадкоємцем після смерті свого батька.

Свідок ОСОБА_19О, невістка позивача ,повідомила суду,що її свекруха-позивач мешкала з ОСОБА_4 О,Г, з квітня 2010 року однією сімєю в квартирі позивача. 02.05.2010 року позивач познайомила свого сина та її з ОСОБА_4 Він розповів,що позивач є його коханням „з першого погляду .В листопаді 2015 року ОСОБА_4 зареєструвався в квартирі позивача. Мав бажання зареєструвати шлюб. Позивач та ОСОБА_4 довго вибирали автомобіль .На сімейній нараді вирішили,що оскільки ОСОБА_4 зберігав всі гроші в банках Російської Федерації (а тому їх проблематично було знімати),то 10000 доларів на покупку автомобіля OPEL VECTRA дала позивач .В 2012 році позивач та ОСОБА_4 вирішили купити гараж і разом купили гараж № 324 в кооперативі Лада.Потім,оскільки вони планували переїхати проживати до Криму ,купили великий автомобіль OPEL VIVAROта гараж № 230 ,також за особисті кошти позивача.

Свідок ОСОБА_10Г, сусідка позивача пояснила, що з 2007 року позивач проживає в їх будинку.Вона спочатку мешкала з чоловіком, потім сама.А в квітні 2010 року вони побачили її з ОСОБА_4Офіційно вона познайомила сусідів з ОСОБА_4 03.05.2010 року.На лавочці в дворі він пригощав сусідів з нагоди свого дня народження, яке було напередодні -02.05.2015 року. З тих пір позивач жила однією сім»єю з ОСОБА_4

Він вів себе як господар-виносив мусор, вивішував білизну ,разом вони ходили до магазину.Коли він приїхав з вахти,з травмованою рукою, позивач була з ним в місті Луганську на операції, доглядала його.В 2011 році вони купили іномарку .Позивач говорила, що давала своїх 10000 доларів США .Також купували гараж,а потім в 2014 році-мікроавтобус.

Свідок ОСОБА_20-сусідка позивача та її подруга пояснила,що знає ОСОБА_4 з 03.05.2010 року.Саме тоді позивач представила його сусідам як чоловіка. ОСОБА_4Г, був зачарований позивачем ,говорив,що зустрів своє кохання .Вони сім»ями спілкувались дуже тісно.У неї зустрічали 2013 рік. Разом святкували дні народження . Позивач та ОСОБА_4 планували зареєструвати відношення після того , як він зїзде на Північ останній раз, а потім планували їхати жити до Криму. Коли вони купили мікроавтобус ,саме тоді захворів її чоловік і ОСОБА_4 забирав його на мікроавтобусі із міста Сєвєродонецька ,з лікарні. Коли ОСОБА_21 помер ,то її чоловік так рознервувався ,що у нього стався інсульт.

Свідок ОСОБА_22,сусідка позивача пояснила,що позивач з ОСОБА_4 жили однією сім»єю .Він виносив сміття,ходив разом з нею до магазину,зустрічав з роботи.Вона часто заходила до них „на чай і бачила,що вони живуть однією сімєю,вважала їх подружжям.

Надані сторонами докази,показання свідків свідчать про те, що в період з квітня 2010 року по 14 лютого 2015 року позивач та ОСОБА_4 О,Г, проживали спільно, вели спільне господарство,мали спільний бюджет, спільні витрати, придбали майно в інтересах сім'ї, а саме: автомобіль марки OPEL VECTRA, державний номер НОМЕР_3,

2006 року випуску, дата реєстрації 22.11.2011року , автомобіль марки OPEL VIVARO, державний номер НОМЕР_1, 2005 року випуску, дата реєстрації 11.01.2014 року та гараж № 324 ,який розташований в блоці № 11 гаражного кооперативуЛада в м.Рубіжне Луганської області .

Суд бере до уваги, що ОСОБА_4 О,Г, був зареєстрований в квартирі позивача за адресою: Луганська область,вул.Студентська ,29/13 з 29.11.2011 року по 14.02.2015 року отже це ,на думку суду, свідчить про наявність усталених відносин між ними.

Факт проживання однією сім'єю позивача та ОСОБА_4 , спільного проживання, ведення ними спільного господарства, наявність спільного побуту, понесення витрат на харчування, спільний відпочинок, придбання майна підтверджено в судовому засіданні, зокрема, показаннями допитаних свідків

Показання цих свідків є послідовними, не суперечать іншим доказам по справі.

З фотокарток,наданих позивачем (а.с.60-70 ) вбачається, що сторони тривалий період мали стосунки притаманні подружжю, піклувалися одне про одного, сторони мали почуття любові одне до одного, разом святкували родинні свята. На фотокартках зображені позивач, ОСОБА_4Г,родичі ОСОБА_4 О,Г, ,їх друзі ,поїздка до Криму.Це свідчить про те,що ОСОБА_4 та позивач серйозно ставилися до відносин,які склалися між ними ,не приховували їх від своїх близьких ,а отже підтверджує факт їх спільного проживання.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.

Надані докази свідчать про те, що в період з квітня 2010 року по 14 лютого 2015 року позивач та ОСОБА_4Г, проживали спільно, вели спільне господарство,мали спільний бюджет, спільні витрати, набували майно в інтересах сім'ї .

Суд не бере до уваги доводи відповідача ОСОБА_3О, про те,що ОСОБА_18 з 2002 року проживав однією сімєю з його матірю оскільки доказів цього не надано.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, а також інші факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих прав фізичних осіб в порядку позовного провадження при наявності спору про право цивільне.

Згідно зі ст. 74 СК, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення гл. 8 цього Кодексу.

Тобто при застосуванні ст. 74 СК слід виходити з того, що ця норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.

Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі ст. 74 СК суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, впродовж якого було придбане спірне майно.

За приписами ч. 2 ст. 3 СК сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Згідно пункту 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» передбачено, що при застосуванні ст. 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Таким чином, з наведеного положення випливає головна ознака подружніх відносин: наявність факту ведення спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім'ї.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач та ОСОБА_4 проживали однією сім'єю, але не перебували в зареєстрованому шлюбі в період з квітня 2010 року по 14 лютого 2015 року.

Під час спільного проживання , за рахунок спільного бюджету придбали вищезазначені автомобілі та гараж № 324 в блоці № 11 в гаражному кооперативі «Мрія».

Оскільки це майно набуте в період проживання позивача та ОСОБА_4Г, однією сім»єю, тому воно може бути визнано спільною сумісною власністю.

Суд вважає необхідним зазначити , що в судовому засіданні позивачем доведено ,що гараж

№ 324 вона та ОСОБА_4 придбали за спільні кошти в рівних частках та разом стали членами кооперативу. Таким чином , позивач має право на ? частку гаражу ,яку набула вона та на ? частку гаражу ,набуту сумісно з ОСОБА_4 Тобто,вимоги про визнання за позивачем права власності на ? частки гаражу є обгрунтованими.

Суд погоджується з доводами відповідача ОСОБА_2 міської ради Луганської області про те, що ОСОБА_2 міська рада Луганської області не має відношення до цього спору оскільки є спадкоємець ОСОБА_3О, який прийняв спадщину після смерті

ОСОБА_4

З урахуванням наведеного,суд приходить висновку,що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту сумісного проживання та визнання права власності є обгрунтованими та такими,що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10,11,60, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Луганської області, ОСОБА_3 про встановлення факту сумісного проживання та визнання права власності задовольнити частково.

Встановити факт сумісного проживання однією сім»єю чоловіка та жінки без шлюбу ОСОБА_4 ,ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з квітня 2010 року по день смерті ОСОБА_4 -14.02.2015 року.

Визнати об»єктом спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_1 автомобіль марки OPEL VECTRA, державний номер НОМЕР_3,

2006 року випуску, дата реєстрації 22.11.2011року , автомобіль марки OPEL VIVARO, державний номер НОМЕР_1, 2005 року випуску, дата реєстрації 11.01.2014 року та гараж № 324 ,який розташований в блоці № 11 гаражного кооперативуЛада в м.Рубіжне Луганської області .

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на 1/2 частку автомобіля марки OPEL VECTRA, державний номер НОМЕР_3, 2006 року випуску, дата реєстрації 22.11.2011року .

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на 1/2 частку автомобіля марки OPEL VIVARO, державний номер НОМЕР_1, 2005 року випуску, дата реєстрації 11.01.2014 року.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на 3/4 частки гаража № 324, який розташований в блоці № 11 гаражного кооперативуЛада в м.Рубіжне Луганської області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Луганської області через ОСОБА_2 міській суд Луганської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.В.Москаленко