Рішення № 54908689, 21.12.2015, Запорізький районний суд Запорізької області

Провадження № 2/317/1584/2015

Справа № 317/2768/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 року місто Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Сакояна Д.І.

при секретарі судового засідання Грецовій О.Б.

за участі:

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідача ОСОБА_2

ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4

представника третьої особи ОСОБА_5

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, третя особа Садівниче товариство «Отделочник» про усунення перешкод в користуванні майном,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до Запорізького районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_4, третя особа Садівниче товариство «Отделочник» про усунення перешкод в користуванні майном та просив усунути йому перешкоди у користуванні земельною ділянкою № 193, що знаходиться на території Садівничого товариства «Отделочник», шляхом зобовязання ОСОБА_4 звільнити дату земельну ділянку. Вимоги мотивує тим, що позивач є членом Садівничого товариства «Отделочник» з 10.03.2013 р. В його користуванні знаходиться земельна ділянка № 193, площею 0,06 га, що розташована на території Запорізького району Запорізької області, яка була виділена йому рішенням зальних зборів товариства для ведення садово-огородницької діяльності. На зазначеній ділянці знаходиться садовий будинок. Для отримання права користування даною земельною ділянкою та садовим будиночком розташованим на ній, при вступі до товариства він передав 5000,00 доларів США колишній користувачці даної земельної ділянки ОСОБА_7 В серпні 2013 року відповідач ОСОБА_4 запропонував йому викупити право користування даною земельною ділянкою та оформити це шляхом подання моєї заяви про вихід з товариства, а також заяви ОСОБА_4 про вступ та виділення йому земельної ділянки для ведення садово-городницької діяльності. Дійшовши згоди щодо всіх суттєвих умов, 24.08.2013 р. позивач подав до Садівничого товариства «Отделочник» заяву про вихід з членів товариства у звязку з припиненням садово-городницької діяльності. В той же день ОСОБА_4 звернувся з заявою до правління Садівничого товариства «Отделочник» про виділення йому земельної ділянки № 193, загальною площею 0,06 га для ведення садово-городницької діяльності. Жодних розрахунків з позивачем відповідач не провів. За таких обставин, позивач не передав відповідачу ключі від будинку, не припиняв користуватись земельною ділянкою № 193 та не забирав свої речі звідти. Користуючись тим, що позивач написав заяву про вихід з садового товариства влітку 2014 року, відповідач протиправно, не дочекавшись рішення загальних зборів Садівничого товариства «Отделочник» про прийняття його в члени товариства та виділення в користування земельної ділянки № 193, самовільно зайняв вищевказану земельну ділянку та садовий будинок, розташований на ній, змінив вхідні двері на нові та встановив нові замки. В будинку знаходяться речі позивача, які йому відповідач не віддає. Позивач зазначає, що незаконними діями відповідач ввів його в оману та без належних правових підстав зайняв земельну ділянку № 193. Згідно відповіді від 17.07.2014 р. голови Садівничого товариства «Отделочник» на адвокатський запит, на дачну ділянку № 193 Садівничого товариства «Отделочник» виписана членська книжка на ОСОБА_4 у звязку з надходженням заяви від ОСОБА_6 від 29.03.2014 р., питання про приналежність та затвердження земельної ділянки на загальних зборах не розглядалось у звязку з відсутністю ОСОБА_4 Позивач вказує, що за даних обставин правих підстав для самовільного зайняття та користування відповідачем земельною ділянкою № 193, що розташована на території Садівничого товариства «Отделочник», немає. Факт існування членської книжки на імя ОСОБА_4 сам по собі не дає правових підстав для користування ОСОБА_4 земельною ділянкою, оскільки така книжка виписується члену товариства правлінням садівничого товариства протягом місяця з дня його прийому, а рішення загальних зборів про його прийом до членів товариства не приймалось. Дізнавшись про відсутність рішень загальних зборів товариства з цього приводу, позивач звернувся до правління товариства з заявою, відповідно до якої просив не розглядати питання про його вихід з товариства та виділення ОСОБА_4 земельної ділянки № 193. Виходячи з наведеного, позивач вважає, що він є законним користувачем земельної ділянки № 193, а відповідач жодних прав не має.

Відповідачем ОСОБА_4 06.10.2015 р. подані заперечення на позов, обґрунтовані наступним:

правочин, за яким ОСОБА_7 передала у власність ОСОБА_6 земельну ділянку № 193 площею 0,06 га за 5000,00 доларів США, є нікчемним, оскільки він не відповідає вимогам Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та Земельного кодексу України (далі ЗК України), його укладено в усній формі, нотаріально не посвідчено, відсутній документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку, відсутні відомості щодо обтяжень та заборон, відомості про права та обовязки сторін, кадастровий номер земельної ділянки, відсутня дата укладання правочину;

позивач не надав документів, які підтверджують членство позивача в садовому товаристві;

позивач у справі є неналежним, оскільки відповідач з ним жодних цивільно-правових угод не укладав.

В судове засідання зявилась представник позивача ОСОБА_1, яка позов підтримала, надала пояснення аналогічні тим, що викладені у позові.

В судове засідання зявився відповідач ОСОБА_4, який заперечував проти задоволення позову, зазначив, що його з позивачем познайомила в кінці травня 2013 року дружина позивача ОСОБА_8, з якою він працює. Коли він посварився зі своєю дружиною, то ОСОБА_8 сказала, що у її чоловіка є квартира і він шукає того, хто буде за ним доглядати. Вони з позивачем домовились зустрітись. ОСОБА_6 повіз показати квартиру, пізніше відповідач перевіз туди речі. Переїхав, щоб довічно утримувати, це запропонував ОСОБА_6 Ходили до нотаріуса на консультацію. 24 серпня 2013 року прийшли до садівничого товариства, все перереєстрували, отримав членську книжку, все зайняло 15 хвилин. Потім прийшов навесні і голова товариства поставив в книжці номер протоколу та дату. Про оплату земельної ділянки в товаристві мови не було. На землі була будка, він зробив там ремонт. Ключі дав ОСОБА_6, потім забрав, мотивуючи це необхідністю перевезти речі. Також відповідач зазначив, що він зробив ремонт у двокімнатній квартирі позивача, щоб продати її дорожче, і купити трикімнатну, після чого укласти договір довічного утримання. Землю йому ОСОБА_6 передав як плату за послуги ремонт квартири. Замки змінив в дачному будинку просто так, крім непотрібу там більше нічого немає з речей позивача.

В судове засідання зявився представник відповідача ОСОБА_2, який заперечував проти задоволення позову з підстав, зазначених у запереченнях на позов.

В судове засідання зявився представник відповідача ОСОБА_3, який своєї позиції по суті позову не висловлював.

До суду зявився представник третьої особи Садівничого товариства «Отделочник» ОСОБА_5, який позов підтримав, зазначивши, що він є головою товариства з липня 2015 року, але проживає в товаристві з 2011 року. В документах, які йому передані колишнім головою товариства немає ОСОБА_4 протоколу № 1, який зазначений в членській книжці ОСОБА_4 бути не може, оскільки такого протоколу немає. ОСОБА_6 звертався до попереднього голови товариства і до нього з проханням повернути землю, говорив про те, що ОСОБА_4 повинен був його довічно утримувати. Вважає, що ОСОБА_4 ніколи не був членом товариства, обманув ОСОБА_6, на даний час користується земельною ділянкою.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що був головою товариства 20 років до травня 2015 року. До нього в березні-квітні 2013 року прийшов ОСОБА_6 з подругою, хотів придбати земельну ділянку. Знайшов користувача земельної ділянки № 193 ОСОБА_7, домовився з нею. ОСОБА_7 написала заяву про виключення її з членів товариства, а ОСОБА_6 на виділення йому земельної ділянки № 193. В липні-серпні 2014 року ОСОБА_6 прийшов з чоловіком та зазначив, що бажає переоформити земельну ділянки на даного чоловіка ОСОБА_4 ОСОБА_6 написав заяву про вихід з товариства, а ОСОБА_4 на виділення земельної ділянки № 193. ОСОБА_4 видали членську книжку. Приблизно через 3-4 місяці зявився ОСОБА_6 і розповів, що домовився з ОСОБА_4 про довічне утримання, прописав його у власному житлі, а ОСОБА_4 почав затягувати, не хоче підписувати договір довічного утримання. Тепер ОСОБА_4 просить прописати ще й його доньку. На загальні збори ОСОБА_4 не зявився, рішення щодо нього на засіданні не приймалось, тобто формально він не є членом товариства. Пізніше ОСОБА_4 звернувся до нього з приводу приватизації земельної ділянки, він звів позивача та відповідача разом та просив повернути все назад, однак не вийшло. ОСОБА_6 скаржився, що ОСОБА_4 викинув весь його одяг, книги. Також свідок зазначив, що членську книжку видав одразу, оскільки загальні збори проводяться один раз на рік. Зазначений у членській книжці протокол № 1 він зазначає усім новим користувачам, незважаючи на те, що такого протоколу немає. Книжку заповнював казначей, а підписував він.

Вислухавши пояснення відповідача, представників сторін та третьої особи, дослідивши докази у справі, судом встановлено наступне.

10.03.2013 р. ОСОБА_7 звернулась з заявою до правління СТ «Отделочник», в якій просила вивести її з членів садового товариства у звязку з припиненням садово-городницької діяльності.

10.03.2013 р. ОСОБА_6 звернуся з заявою до правління СТ «Отделочник», в якій просив виділити йому земельну ділянку № 193 загальною площею 0,06 га для ведення садово-городницької діяльності.

Протоколом зборів членів СТ «Отделочник» від 10.05.2014 р. одноголосно вирішено питання про виключення з членів СТ «Отделочник» ОСОБА_7 та виділення ОСОБА_6 земельної ділянки № 193 у даному товаристві.

З цього часу ОСОБА_6 став членом СТ «Отделочник» та користувачем земельної ділянки № 193.

24.08.2013 р. ОСОБА_6 звернуся з заявою до правління СТ «Отделочник», в якій просив вивести його з членів садового товариства у звязку з припиненням садово-городницької діяльності.

24.08.2013 р. ОСОБА_4 звернуся з заявою до правління СТ «Отделочник», в якій просив виділити йому земельну ділянку № 193 загальною площею 0,06 га для ведення садово-городницької діяльності.

Згідно п. 13 Статуту СТ «Отделочник» прийом громадян в члени садівничого товариства здійснюється за письмовою заявою особи, що вступає, загальними зборами товариства в межах одного місяця з дня подання заяви. Особа стає членом товариства після рішення загальних зборів про прийняття його в члени товариства і сплати ним вступного, членського і цільового внесків.

Згідно п. 14 Статуту СТ «Отделочник» членам садівничого товариства рішенням загальних зборів членів товариства виділяються земельні ділянки розміром 600 кв.м.

Як видно з відповіді на адвокатський запит від 17.07.2015 р., станом на 15.07.2014р. на земельну ділянку № 193 СТ «Отделочник» виписана членська книжка на ОСОБА_4 у звязку з надходженням заяви від ОСОБА_6 від 29.03.2014 р. Питання про приналежність і затвердження земельної ділянки на загальних зборах не розглядалось у звязку з відсутністю ОСОБА_4

Судом встановлено, що на час розгляду справи рішень щодо виключення ОСОБА_6 з числа членів СТ «Отделочник» загальними зборами членів СТ «Отделочник» не приймалось.

Згідно копії членської книжки, ОСОБА_4 дійсно виписана членська книжка 24.08.2013 р., в якій зазначено, що його прийнято в члени СТ «Отделочник», протокол №1 від 24.08.2013 р., розмір садової ділянки 600 кв.м., ділянка № 193. У книжці міститься відмітка про сплату вступного внеску та цільових внесків.

Згідно довідки, виданої 11.10.2014 р. головою СТ «Отделочник» (на час видання даної довідки), ОСОБА_4 є членом СТ «Отделочник» і йому виділена земельна ділянку № 193 площею 600 кв.м.

Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_4 не є членом СТ «Отделочник» та йому не виділялась земельна ділянка № 193, оскільки рішення з цих питань загальними зборами не приймалось. За вказаних обставин суд критично оцінює довідку, видану 11.10.2014 р. головою СТ «Отделочник», оскільки її зміст не відповідає дійсним обставинам у справі, спростовується показаннями самого свідка ОСОБА_9 та іншими матеріалами справи.

Суд також враховує, що ОСОБА_6, звертаючись 24.08.2013 р. з заявою до правління СТ «Отделочник» про виведення його з членів садового товариства у звязку з припиненням садово-городницької діяльності, не був членом товариства та не міг бути виведений з його членів, оскільки став членом товариства 10.05.2014 р., тобто після прийняття відповідного рішення загальними зборами членів товариства. За цих обставин, позивач і відповідач не могли вирішувати питання щодо переходу права користування земельною ділянкою № 193, оскільки ОСОБА_6 станом на 24.08.2013 р. не був її користувачем.

В силу ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких його прав на землю, в тому числі і відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку для порушення прав.

Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного cуду України від 16.04.2004 р. № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних спорів» власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав, навіть якщо ці порушення не повязані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Частиною 1 статті 61 ЦПК України передбачено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Наразі в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_4 користується земельною ділянкою № 193 в СТ «Отделочних», що визнано усіма учасниками судового провадження і не заперечується відповідачем у справі, який вважає себе законним користувачем цієї земельної ділянки. Враховуючи, що на час розгляду справи законним користувачем земельної ділянки № 193 в СТ «Отделочник» є саме ОСОБА_6 позивач у справі, відповідач ОСОБА_4 не є законним користувачем даної земельної ділянки, не є членом СТ «Отделочник», але фактично нею користується, тим самим чинить перешкоди позивачу, приймаючи до уваги, що на теперішній час позивач позбавлений можливості користуватись зазначеною земельною ділянкою з вини відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 15, 57, 58, 59, 60, 88, 214-215, ч.3 ст. 209 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4, третя особа Садівниче товариство «Отделочник» про усунення перешкод в користуванні майном задовольнити у повному обсязі.

Усунути ОСОБА_6 перешкоди в користуванні земельною ділянкою № 193, що знаходиться на території Садівничого товариства «Отделочник», шляхом зобовязання ОСОБА_4 звільнити земельну ділянку №193, що знаходиться на території Садівничого товариства «Отделочник».

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Запорізької області через Запорізький районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Д.І. Сакоян