Ухвала суду № 54908005, 08.12.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1512/15-к

Провадження № 11-кп/779/459/2015

Категорія ч.2 ст.289 КК України

Головуючий у 1 інстанції Болюк І. І.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року м. Івано-Франківськ

суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі :

головуючого судді Шкрібляка Ю.Д.,

суддів Кривобокової Н.М., Вилки С.С., секретаря с/з ОСОБА_2,

з участю прокурора Шутки І.І.,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Івано-Франківську кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5, на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2015 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 Кримінального кодексу України (далі КК), -

в с т а н о в и л а :

Вказаним вироком ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючий, неодружений, раніше несудимий, громадянин України, -

визнаний винуватим та засуджений за ч.2 ст.289 КК, із застосуванням ст.64 цього ж Кодексу, на 2 (два) роки 6 (шість) місяців, позбавлення волі без конфіскації майна;

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 постановлено залишити попередньо обраний тримання під вартою, а строк відбування ним покарання постановлено відраховувати з 06 січня 2015 року, тобто з часу його фактичного затримання.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь держави 3491 грн. 02 коп. за проведення автотоварознавчих експертиз: №09/18-3 від 19 січня 2015 року; №09/18-5 від 19.01.2015 року; №09/18-4 від 19.01.2015 року; трасологічних експертиз: №35 від 20.01.2015 року; №36 від 20.01.2015 року; експертизи холодної зброї №39 від 22.01.2015 року; судово-дактилоскопічних експертиз №38 від 22.01.2015 року; №40 від 21.01.2015 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 задовольнено частково, постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 514 грн. спричиненої майнової шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_4 та ОСОБА_6 задовольнено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 744 грн. спричиненої майнової шкоди солідарно.

Цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_4 та ОСОБА_6 задовольнити частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_10 спричиненої майнової шкоди на суму 129 грн. солідарно.

Долю речових доказів вирішено відповідно до положень ст.100 Кримінально-процесуального Кодексу (далі КПК).

За цим же вироком також засуджено ОСОБА_6 за ч.2 ст.289 КК із застосуванням ст.69 цього ж Кодексу на два роки, шість місяців позбавлення волі без конфіскації майна, однак апеляційна скарга ні від нього, ні від його захисника, чи інших учасників судового розгляду щодо законності його засудження не надходила.

За вироком суду ОСОБА_4 засуджений за те, що він 04 січня 2015 року, близько 23 год. 30 хв. в м.Івано-Франківську, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_6, проникли в автомобіль марки «ВАЗ 21063», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1, який був припаркований біля підїзду будинку №12, що в м.Івано-Франківську по вул. Довженка та знаходився у користуванні ОСОБА_7 Після цього незаконно заволоділи даним транспортним засобом, рушивши з місця та проїхавши декілька метрів, однак ОСОБА_4 не справившись з керуванням, заїхав передньою частиною автомобіля в край проїзної частини вулиці, що навпроти будинку №12. Побачивши це, ОСОБА_4, вийшов з автомобіля, підійшов до ОСОБА_6, після чого вони вдвох з місця вчинення злочину втекли.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4, 05 січня 2015 року, близько 00 год. 25 хв., з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою з ОСОБА_6, проникли в автомобіль НОМЕР_2, який належав ОСОБА_10, та був припаркований біля будинку №14 по вул.Довженка в м.Івано-Франківськ, однак свій злочинний намір до кінця не довели з причин, що не залежали від їх волі. Привівши в рух даний автомобіль, та проїхавши декілька метрів двигун вимкнувся, і автомобіль зупинився. Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_4 побачивши це, з місця злочину втекли.

Тієї ж ночі, близько 00 год. 50 хв., ОСОБА_4 з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою з ОСОБА_6, проникли в автомобіль марки «ВАЗ 21061», жовтого кольору, д.н.з. НОМЕР_3, який був припаркований біля будинку №183, що по вул.Г.Мазепи в м.Івано-Франківську та знаходився у користуванні ОСОБА_8, після чого незаконно заволоділи даним транспортним засобом, привівши його в рух. Проїхавши декілька метрів, автомобіль зупинився через несправний технічний стан. У звязку з цим, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 затримані працівниками міліції.

У своїй апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5, не оспорюючи вину у вчиненні інкримінованого злочину його підзахисного, покликається на незаконність вироку, мотивуючи тим, що суд не врахував усіх обставин, які помякшують покарання, а тому призначив надто суворе покарання.

Просить вирок щодо ОСОБА_4 змінити та із застосуванням положень ст.75 КК помякшити йому покарання.

Інші учасники судового провадження вирок суду в апеляційному порядку не оскаржили.

Заслухавши доповідь судді Шкрібляка Ю.Д., пояснення захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3, який підтримав подану АС, вирок суду просить змінити та призначити йому менш суворе покарання; пояснення прокурора Шутки І.І., який заперечив доводи АС, поданої обвинуваченим, просить її залишити без задоволення, а вирок без зміни; перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи і мотиви АС захисника, колегія суддів приходить до висновку, що її слід залишити без задоволення, а вирок суду без зміни, виходячи із наступного.

Відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Тому, фактичні обставини справи, які ні ОСОБА_4, ні іншими учасниками процесу не оспорюються, апеляційним судом не перевірялися.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні ним, зазначеного у вироку кримінального правопорушення, та кваліфікація його неправомірних дій за ч.2 ст.289, відповідають встановленим судом обставинам.

Покликання захисника в його АС на незаконність вироку щодо його підзахисного в частині призначеного покарання внаслідок суворості та неврахування судом обставин, що помякшують покарання, є необґрунтованими, зважаючи на наступне.

Призначаючи ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст.65 КК, вірно врахував тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289, який у відповідності до ст.12 цього ж Кодексу, відноситься до категорії тяжких.

Суд першої інстанції правильно врахував дані про особу ОСОБА_4, а саме його позитивну характеристику за місцем проживання, молодий вік, його стан здоровя, а також, що він на обліках в Івано-Франківському ОНД та ОПНЛ №3 не перебуває.

Обставинами, які помякшують ОСОБА_4 покарання, суд першої інстанції правильно визнав повне визнання ним вини, його щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують обвинуваченому покарання судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд першої інстанції призначив ОСОБА_4 покарання за інкримінований злочин у виді позбавлення волі, яке передбачено санкцією вказаної статті КК. На переконання колегії суддів, остаточне покарання, визначене обвинуваченому з урахуванням ч.1 ст.69 цього ж Кодексу, є справедливим, достатнім та необхідним для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Одже, покликання захисника в АС на те, що судом не враховано усіх обставин, які помякшують покарання, є безпідставними.

За таких обставин, апеляційний суд не вбачає підстав для застосування до покарання ОСОБА_4 положень ст.75 КК, а тому вирок щодо нього слід залишити без змін, а АС без задоволення.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 КПК колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду від 30 вересня 2015 року щодо ОСОБА_4 без зміни.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим у цей же строк з часу отримання копії ухвали.

Судді: Ю.Д. Шкрібляк

ОСОБА_11

ОСОБА_12