Рішення № 54907196, 16.12.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №293/333/15-ц Головуючий у 1-й інст. Васильчук С. Ф.

Категорія 39 Доповідач Шевчук А. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Шевчук А.М.,

суддів: Заполовського В.Й., Талько О.Б.,

з участю секретаря судового засідання: Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на ? частину житлового будинку в порядку спадкування та скасування запису про державну реєстрацію права власності

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 21 вересня 2015 року,-

в с т а н о в и л а:

У березні 2015 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 Просив визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину житлового будинку № 30-А по вулиці Щорса в селі Бежів Черняхівського району Житомирської області в порядку спадкування за заповітом та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 5955690 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на 1/1 частину вищезазначеного житлового будинку. В обґрунтування позову посилався на те, що ОСОБА_4 заповідала все належне їй майно, в тому житловий будинок, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Спадкодавець 23 січня 2012 року померла. Наразі заповіт не змінено та не скасовано, але на підставі заочного рішення суду, яке у подальшому скасовано, було визнано за спадкоємцем ОСОБА_2 право власності не на половину житлового будинку, а на цілий та на підставі цього судового акту до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідний запис про реєстрацію за відповідачем права власності на цілий спірний житловий будинок.

Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 21 вересня 2015 року позов задоволено повністю. Скасовано в реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 5955690 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на 1/1 частину житлового будинку, розташованого за адресою: Житомирська область, Черняхівський район, с. Бежів, вул. Щорса, 30-А. Визнано за ОСОБА_1 право власності на ? частину зазначеного житлового будинку, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, яка померла 23 січня 2012 року. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу. Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову. Вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, посилається на те, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини без поважної причини, оскільки про смерть спадкодавця йому було відомо. Суд не врахував правову позицію Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» щодо обовязку досліджувати поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. Позивач не надав письмових доказів на підтвердження позовних вимог. У справі відсутні докази, які підтверджують ту обставину, що позивач претендував на новостворене майно і що таке майно є предметом спору, оскільки жодні обставини, повязані з новоствореним майном судом не досліджувалися.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що ОСОБА_4 20 липня 2009 року заповіла все своє майно, у тому числі житловий будинок №30 по вул. Щорса в с.Бежів Черняхівського району Житомирської області, племінниці ОСОБА_2 та онуку ОСОБА_1 (а.с.5).

Спадкодавець померла 23 січня 2012 року (а.с.4-а).

Червоноармійською державною нотаріальною конторою Житомирської області заведено спадкову справу №169/2012 щодо майна померлої (а.с.7).

Відповідач ОСОБА_2 прийняла спадщину шляхом подання у шестимісячний строк (11 липня 2012 року) до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини (а.с.6).

Житловий будинок №30-А по вул. Щорса в с. Бежів Черняхівського району Житомирської області належав ОСОБА_4 відповідно до запису погосподарської книги №4 особового рахунку №01268-1 за 2011-2015 роки (а.с.11). Право власності за спадкодавцем у БТІ не зареєстровано. Дія Інструкції «Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах та селищах міського типу Української РСР» від 31 січня 1966 року не поширювалася на будинки, що знаходилися у сільській місцевості (а.с.9). Таким чином, відповідно до чинного на той час законодавства будівлі у сільській місцевості не підлягали державній реєстрації, а тому запис у погосподарській книзі є належним підтвердженням права власності ОСОБА_4 на нерухоме майно.

Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 15 листопада 2013 року ОСОБА_1 визначений додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, але це рішення суду першої інстанції було скасовано рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 23 грудня 2013 року (а.с.14 зворот).

Заочним рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 08 травня 2014 року за ОСОБА_2 було визнано право власності на житловий будинок №30-А, розташований в селі Бежів Черняхівського району Житомирської області (а.с.13).

На підставі цього судового рішення державним реєстратором Реєстраційної служби Черняхівського районного управління юстиції Житомирської області до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 10 червня 2014 року внесено запис №5955690 про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на цілий спірний житловий будинок (1/1), про що свідчить витяг із відповідного реєстру (а.с.47).

Однак, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ ухвалою від 23 квітня 2014 року скасував рішення Апеляційного суду Житомирської області від 23 грудня 2013 року та залишив у силі рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 15 листопада 2013 року, яким ОСОБА_1 визначений додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4

Відповідно до листа Червоноармійської державної нотаріальної контори від 13 серпня 2014 року №295/02-14 позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину шляхом подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у строк, визначений Черняхівським районним судом Житомирської області від 15 листопада 2013 року (а.с.7).

Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 13 січня 2015 року задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 08 травня 2014 року за нововиявленими обставинами, скасовано заочне рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 08 травня 2014 року, і визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності по ? частині на спірний житловий будинок за кожним (а.с.14-15).

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 17 лютого 2015 року рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 13 січня 2015 року змінено. Виключено з резолютивної частини рішення суду першої інстанції визнання за ОСОБА_1 права власності на ? частину спірного житлового будинку, оскільки в цій частині суд вийшов за межі заявлених вимог (с.16-17). У решті рішення залишено без змін.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини без поважної причини та неврахування судом правової позиції Верховного Суду України щодо обовязкового дослідження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини спростовуються тим, що дані обставини досліджувалися у іншій цивільній справі за позовом ОСОБА_1А про визначення йому додаткового строку про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 Рішення в цивільній справі про визначення додаткового строку про прийняття спадщини набрало законної сили (рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 15 листопада 2013 року). Таким чином, обставини щодо поважності причини пропуску строку для прийняття спадщини встановлені судовим рішенням у іншій цивільній справі, що набрало законної сили, яке має преюдиційне значення для розгляду даної справи в силу положень ч.3 ст.61 ЦПК України.

Посилання у апеляційній скарзі на те, що позивач не надав письмових доказів на підтвердження позовних вимог спростовується вищевикладеним та додаткового правового обґрунтування не потребують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно вважав, що позивач має право на ? частину спірного житлового будинку як спадкоємець після смерті ОСОБА_4 відповідно до заповіту, а тому, керуючись ст.ст.328,392,1216-1218,1222-1223,1268-1270 ЦК України, обґрунтовано визнав за ним право власності на ? частину спірного нерухомого майна. Рішення суду першої інстанції у цій частині колегія суддів апеляційного суду залишає без змін.

Процедура прийняття та розгляду заяв щодо внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі судового рішення, перелік документів, необхідних для внесення записів про скасування державної реєстрації прав та обовязків субєктів, що є учасниками зазначеної процедури, регулюється Порядком ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою КМУ від 26 жовтня 2011 року №1141 (надалі Порядок).

Реєстраційна служба Черняхівського районного управління юстиції Житомирської області не залучена судом першої інстанції до участі у справі.

Апеляційний суд чинним цивільно-процесуальним законодавством не вповноважений виправити цей недолік на стадії апеляційного перегляду шляхом залучення до участі належного співвідповідача.

Порушення норм процесуального права потягло, відповідно до ст.309 ЦПК України, скасування рішення суду першої інстанції в частині скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису №5955690 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 1/1 частку житлового будинку, розташованого за адресою: Житомирська область, Черняхівський район, с. Бежів, вул. Щорса,30А, здійснену на підставі рішення Черняхівського районного суду від 08 травня 2014 року по справі №293/1940/13-ц, та ухвалення в цій частині нового рішення, яким відмовляється позивачу у задоволенні вимоги про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на цілий житловий будинок, розташований за адресою: Житомирська область, Черняхівський район, с. Бежів, вул. Щорса, 30А., здійснену на підставі рішення Черняхівського районного суду від 08 травня 2014 року по справі №293/1940/13-ц.

Окрім того, орган державної реєстрації незалежно від примусу з боку суду, за умови дотримання процедури, передбаченої Порядком, уповноважений скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на 1/1 частку спірного житлового будинку.

Мотивувальна частина рішення суду містить посилання на норму ст.331 ЦК України, яка регулює набуття права власності на новостворене майно та обєкти незавершеного будівництва. Правовідносини, що виникли між сторонами, стосуються спадкових прав та в спадкову масу не увійшло новостворене майно або обєкт незавершеного будівництва, а тому норма ст.331 ЦК України не поширюються на спірні правовідносини. Оскільки стаття 331 ЦК України застосована судом першої інстанції помилково, то апеляційний суд змінює рішення суду першої інстанції та виключає з його мотивувальної частини посилання на норми ст.331 ЦК України.

Решта доводів апеляційної скарги не спростовує висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.209,303,304,307,309,313-314,316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 21 вересня 2015 року в частині задоволення позову про скасування запису про державну реєстрацію права власності скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2 про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису №5955690 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на житловий будинок, розташований за адресою: Житомирська область, Черняхівський район, с. Бежів, вул. Щорса, 30А.

Рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 21 вересня 2015 року змінити, виключивши з його мотивувальної частини посилання на ст.331 ЦК України.

У решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: