Рішення № 54907078, 11.12.2015, Овруцький районний суд Житомирської області

Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/2870/15-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2015 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Кулініча Я. В.

з секретарем Деменчук О. Г.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі справу за позовом ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та Овруцької державної нотаріальної контори про визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину , -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року ОСОБА_3 яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулася з позовом, який в подальшому уточнила, до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та Овруцької ДНК та просить визнати частково недійсними свідоцтво про право на спадщину, видане 04.03.1997 року Овруцькою ДНК відповідачам на грошовий вклад по рахунку № 1567 після смерті ОСОБА_9, а саме в 1/4 частині та недійсними свідоцтво про право на спадщину, видане 04.03.1997 року Овруцькою ДНК відповідачам на грошовий вклад № 1657 після смерті ОСОБА_10. Мотивує це тим, що її чоловік ОСОБА_11 помер 27.08.2012 року, він був сином ОСОБА_12, яка є рідною сестрою відповідачів, і які були дітьми ОСОБА_9Т та ОСОБА_10. ОСОБА_9Т помер 01.11.1994 року, і після його смерті спадщину прийняли відповідачі, та отримали свідоцтво про право на спадщину за законом на грошовий вклад. Також з ним на день смерті проживала ОСОБА_10, яка померла 19.06.1995 року, і на випадок своєї смерті склала заповіт, де все своє майно заповідала ОСОБА_11, який спадщину прийняв та отримав свідоцтво на право на спадщину на 1/2 частину житлового будинку. При зверненні останнього до нотаріальної контори, ним було вказано про те, що він приймає спадкове майно лише будинок, а на інше майно не претендує. В порушення чинного законодавства відповідачі отримали свідоцтва про право на спадщину за законом на грошовий вклад. Оскільки неповнолітні діти успадкували майно після смерті ОСОБА_11, то право вимоги щодо спадкового майна, що належало йому, переходить до них.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала, представник нотаріальної контори пояснила, що підстав для визнання свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_9 немає, оскільки ОСОБА_11 не був його спадкоємцем першої черги, що ж стосується іншого свідоцтва, то воно видано із порушенням закону, але це не оспорювалося чоловіком позивача.

Відповідач ОСОБА_6М, яка є представником відповідачів ОСОБА_9 а І.М. та ОСОБА_8 надала письмові заперечення розрахунок по ощадних книжках.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника Овруцької ДНК, вивчивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляд інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 12.03.2014 року у справі № 286/2390/13-ц, встановлено, що 01.11.1994 року помер ОСОБА_9.

Після його смерті спадщину прийняли його діти: ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які отримали свідоцтво про право на спадщину за законом на грошовий вклад, а також дружина ОСОБА_10, яка на день смерті проживала разом із спадкодавцем.

19.06.1995 року померла ОСОБА_10.

Після її смерті спадщину прийняли її діти: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які отримали свідоцтво про право на спадщину за законом на грошовий вклад. За заповітом спадщину на 1/2 частину житлового будинку № 45 по вул. Центральній в с. Шоломки Овруцького району Житомирської області прийняв ОСОБА_11 та отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказане не рухоме майно.

Стаття 560 ЦК (1963) встановлює, що спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.

ОСОБА_10 до нотаріальної контори не зверталася.

Також судом встановлено, що ОСОБА_11 помер 27 серпня 2012 року.

Позивач по справі дружина ОСОБА_11, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 діти ОСОБА_11.

Як видно із заяви ОСОБА_11 про видачу його свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_10 на 1/2 частину жилого будинку, на інше майно він не претендує (а.с. 53 зв.).

Відповідно до ст. 549 ЦК України (1963 р.) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Оскільки відповідачі вступили в управління та володіння спадковим майном грошовими вкладами померлих ОСОБА_9 та ОСОБА_10, то мали право на отримання відповідних свідоцтв.

Стаття 548 ЦК (1963) встановлює, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно із ст. 562 ЦК (1963) поділ спадкового майна провадиться за згодою спадкоємців, що прийняли спадщину. При недосягненні згоди поділ провадиться судовим порядком відповідно до часток належних кожному з спадкоємців за законом або за заповітом.

ОСОБА_11, чого не заперечує і представник позивача, маючи право на все майно після смерті ОСОБА_10, погодився з тим, що грошовий вклад буде отриманий відповідачами, в подальшому претензій з цього питання до останніх не предявляв, до суду не звертався.

Відповідно до ст. 564 ЦК (1963) порядок розпорядження на випадок смерті вкладами в державних ощадних касах і Державному банку СРСР за спеціальними вказівками вкладників визначається статутами названих кредитних установ і виданими в установленому порядку правилами.

Якщо вкладник не зробив розпорядження ощадній касі або банку, то в разі смерті вкладника його вклад переходить до спадкоємців на загальних підставах за правилами цього розділу.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1218, 1219 ЦК України спадкування є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини права та обовязки, що нерозривно повязані з особою спадкодавця, зокрема, особисті немайнові права.

Позивач та її діти є спадкоємцями ОСОБА_11 та прийняли спадщину після його смерті в 1/4 частці.

Статті 15, 16 ЦК України передбачають, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Оскільки ОСОБА_11 на момент отримання відповідачами спірних свідоцтв про право на спадщину за законом на грошові вклади не вважав порушеним своє право на спадщину, судовим порядком не скористався, та враховуючи що особисті немайнові права слід розуміти як юридично гарантовані можливості, тому на думку суду його спадкоємці не мають права оскарження правомірності вказаних свідоцтв.

З огляду на викладені обставини, суд не вбачає підстав до задоволення позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати не відшкодовуються, оскільки в позові відмовлено.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224 ЦПК України, на підставі ст.ст. 15, 16 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Відмовити ОСОБА_3 яка діє в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у задоволенні позову до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та Овруцької державної нотаріальної контори про визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачами протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Овруцький районний суд в апеляційний суд Житомирської області позивачем протягом 10 днів з дня його проголошення, відповідачами в цей же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_13