Рішення № 54906414, 22.12.2015, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/187/15-ц

Провадження № 2/191/1060/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Прижигалінської Т.В.

за участю секретаря - Каліневич Ж.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою Органу опіки та піклування Синельниківської міської ради до ОСОБА_2, треті особи: Служба у справах дітей Синельниківської міської ради, комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Криворізької міської ради, за участю прокурора Синельниківської місцевої прокуратури про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи тим, що на території м. Синельникового проживає громадянка ОСОБА_2, яка має двох малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Діти перебувають на обліку служби у справах дітей Синельниківської міської ради, як такі, які опинилися у складних життєвих обставинах, з 04.03.2014 року. ОСОБА_2 зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1, але за даною адресою не проживає по невідомим причинам. Постійного місця мешкання дана громадянка не має, з лютого 2014 року місце проживання змінювала декілька разів. ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя. Під час виходів у родину мати дітей неодноразово перебувала у стані алкогольного сп'яніння. Неодноразово надходили скарги щодо неналежного виконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов'язків із Синельниківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1. ОСОБА_2 декілька разів попереджували про притягнення її до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 184 КУпАП з подальшим позбавленням батьківських прав. Службою у справах дітей Синельниківської міської ради протягом 2014 року направлялися подання до Синельниківського МВ ГУМВС України у Дніпропетровській області щодо притягнення її до адміністративної відповідальності. На дану громадянку двічі складалися адміністративні протоколи відповідно ч. 1 ст. 184 КУпАП та ч. 2 ст. 184 КУпАП.

З 04.07.2014 року по теперішній час діти перебувають в Комунальному закладі «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Криворізької міської ради», розташованому за адресою : м. Кривий Ріг, вул. Озерна, буд. 17. З серпня 2014 року ОСОБА_2 в центрі не з'являлася, телефонного зв'язку з адміністрацією та педагогічним колективом закладу не підтримує, здоров'ям та долею дітей не цікавиться. Під час психологічного супроводу було виявлено, що діти дуже засмучені і дещо ображаються, що їх не відвідує мати, для дітей важливо знати яким буде їх подальше життя і хто їх буде виховувати та підтримувати.

Відомості про батька дітей записані згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ч.1 статті 135 Сімейного кодексу України.

Проте, ОСОБА_2 батьківських обов'язків щодо виховання та утримання своїх дітей не виконує.

Просить суд позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, батьківських прав за ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків відносно малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, а також стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь осіб, на утриманні яких будуть перебувати малолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у розмірі ? частини від всіх видів доходів щомісячно, починаючи від дня подання заяви до повноліття дитини.

Представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, пояснила обставини справи таким чином як вони викладені вище та просила суд їх задовольнити.

Відповідач та її представник позовних вимог не визнали, надали суду письмові заперечення. Також пояснили, що акти обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_2 мають умовний характер, не зазначено в чому саме виражається невиконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов'язків. Матеріали про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності були розглянуті без її участі. Крім того, ОСОБА_2 суду пояснила, що за місцем своєї реєстрації, а саме, в АДРЕСА_1, вона не має можливості проживати з дітьми у зв'язку з відсутністю належних умов для проживання. З 02.07.2014 року діти знаходяться в Криворізькому центрі, оскільки у неї було відсутнє постійне місце проживання, була вимушена проживати у знайомих. З червня 2015 року проживає в АДРЕСА_2 із своїм цивільним чоловіком ОСОБА_5, який є батьком ОСОБА_3 та ОСОБА_4. В Криворізький центр до дітей вона телефонувала приблизно двічі на місяць. Приїжджати до дітей в центр вона не мала можливості, оскільки на той час не працювала, а тому не мала грошей на проїзд. 03.06.2015 року вона хотіла забрати дітей з центру, але їй було повідомлено про позбавлення її батьківських прав. Також пояснила, що до липня 2014 року вона із малолітніми дітьми проживала в будинку по АДРЕСА_2 у свого цивільного чоловіка. В липні 2014 року, коли він виїхав до м. Херсон доглядати свою матір, вона не могла залишатися з дітьми в його будинку, оскільки її проживанню перешкоджав син ОСОБА_5

Представник третьої особи служби у справах дітей Синельниківської міської ради з позовними вимогами погодилась в повному обсязі.

Представник третьої особи комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Криворізької міської ради в судове засіданні не з'явився, але надав суду заяву про неможливість явки з причин відсутності коштів на відшкодування видатків на відрядження та просив суд розглядати справу за його відсутності. Позовні вимоги органу опіки та піклування підтримує. Також надав пояснення, згідно яких діти поступили до закладу 04.07.2014 року по самозверненню матері, яка мала намір пройти курс лікування від алкогольної залежності в реабілітаційному центрі церкви «Прославлення» м. Кривого Рогу. ОСОБА_2 декілька разів відвідала дітей в липні - серпні 2014 року і більше в закладі не з'являлась. В листопаді було оповіщено службу у справах дітей Синельниківської міської ради, що мати дітей не відвідує, регулярний телефонний зв'язок з адміністрацією і педагогічним колективом закладу не підтримує. Здійснювались звернення з проханням допомогти розшукати ОСОБА_2 за місцем проживання в м. Синельникове, тому що психологічний стан дітей був дуже напружений, вони не розуміли чому мама так довго їх не відвідує, сумували.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що являється працівником Синельниківського МВ. В минулому році до чергової частини Синельниківського МВ надійшло повідомлення, що у сина ОСОБА_2 висока температура та ОСОБА_2 відмовилась від госпіталізації своєї дитини. За даним фактом був складений адміністративний протокол за ст. 184 КУпАП, також була проведена профілактична бесіда з ОСОБА_2 На протязі місяця після даного факту ними проводилось обстеження та нічого не змінилось, оскільки ОСОБА_2 була у стані алкогольного сп'яніння, діти залишались не доглянутими та в хаті було брудно.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що ОСОБА_2 є його співмешканкою та він являється біологічним батьком малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Із ОСОБА_2 відносини нормальні. Вона іноді вживала алкогольні напої, але не зловживала. Взимку 2014 року він дізнався, що ОСОБА_2 відправила дітей в Криворізький центр. З приводу неналежної поведінки ОСОБА_2 він нікуди не звертався. 09.06.2015 року він дізнався, що вона позбавлена батьківських прав відносно їх малолітніх дітей. Також доповнив, що будинок АДРЕСА_2 належить йому на праві власності, він є придатним для проживання. До липня 2014 року вони разом з ОСОБА_2 та їх малолітніми дітьми проживали в цьому будинку. Потім йому необхідно було уїхати в м. Херсон для догляду за своєю хворою матір'ю, при цьому він пропонував ОСОБА_2 поїхати разом з ним та дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки в м. Херсоні для них було постійне житло, але вона не погодилась, так як в день його від'їзду вони посварились та ОСОБА_2 з дітьми вирішила поїхати проживати до своєї двоюрідної сестри.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що являється директором Синельниківського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. З 2003 року родина ОСОБА_2 перебуває в центрі на обліку як неблагонадійна. ОСОБА_2 не займалась вихованням своїх дітей. З 04.10.2006 року ОСОБА_2 взята під соціальне супроводження, з нею проводились профілактичні бесіди, надавалась допомога щодо облаштування житла, а саме, надавались речі, продукти харчування. Але ОСОБА_2 зловживала спиртними напоями, діти недоглянуті. Спочатку 2014 року її співмешканець ОСОБА_5 скаржився до центру на ОСОБА_2 щодо невиконання нею своїх батьківських обов'язків, а саме, щодо недогляду за дітьми та зловживання нею спиртними напоями. Особисто до неї ОСОБА_2 зверталась з проханням допомогти їй повернути дітей, на що вона запропонувала ОСОБА_2 звернутись до служби у справах дітей. Але ОСОБА_2 так і не зверталась до служби з даним проханням. Також пояснила, що донька ОСОБА_2 ОСОБА_3 не пішла в школу в перший клас 01.09.2013 року, оскільки не було одягу, а пішла в школу лише 09.09.2013 року. До центру неодноразово із заявами звертався навчальний заклад з приводу поганого стану здоров'я ОСОБА_3 та її тривалої відсутності в школі. ОСОБА_2 було надано багато шансів для виправлення, але її зловживання алкоголем перешкоджає цьому. Також ОСОБА_2 рекомендувалось стати на облік до лікаря-нарколога та пройти лікування від алкоголізму.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що по АДРЕСА_2 ОСОБА_2 не проживає, так як посварилась із своїм співмешканцем. ОСОБА_2 влітку проживала у своєї рідної сестри. Потім повернулася в м. Синельникове. Потім жила в м. Кривий Ріг. В березні 2015 року їй стало відомо, що працівники міліції та служби у справах дітей шукали ОСОБА_2 У неї ОСОБА_2 проживала з січня по червень 2015 року, приблизно 2 - 3 рази на місяць вона телефонувала дітям в центр реабілітації, намагалась знайти роботу та забрати дітей.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що являється донькою ОСОБА_2, відносини між ними нормальні. В лютому 2014 року ОСОБА_2 посварилась із ОСОБА_5 та вони розійшлись. Мати поїхала до своєї сестри в село. Потім повернулася в м. Синельникове, де жила по АДРЕСА_3 у подруги. Потім мати поїхала в м. Кривий Ріг, де дітей влаштувала в центр. В Кривому Розі матері обіцяли знайти роботу. У вересні 2014 року мати повернулася до неї і вони пообіцяли знайти їй роботу. ОСОБА_2 жила у неї до січня 2015 року, після чого переїхала до своєї сестри. В центр до дітей ОСОБА_2 не їздила, лише телефонувала. В будинку її співмешканця ОСОБА_5 мати з дітьми не могла жити, оскільки її не пускав син ОСОБА_5 Також їй відомо, що у вересні 2014 року мати дзвонила в центр та розмовляла лише з директором.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що в 2014 році ОСОБА_2 поїхала в м. Кривий Ріг в інтернат влаштовувати дітей, знайти житло та роботу. В кінці 2014 року ОСОБА_2 повернулася в м. Синельникове та намагалась знайти роботу. Потім вона переїхала до своєї сестри. Приблизно в березні 2015 року ОСОБА_2 працювала неофіційно, мала тимчасові заробітки. Приблизно один раз на тиждень ОСОБА_2 дзвонила в центр та цікавилася дітьми. В лютому 2014 року він звертався із заявою до міліції про те, що візьме дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до себе додому під свою відповідальність, оскільки між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 виник конфлікт та його дружина ОСОБА_11 (донька ОСОБА_2) сказала йому, що мати може вдатися до вживання алкоголю. На наступний день ОСОБА_2 забрала дітей.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що являється донькою ОСОБА_2 В липні місяці ОСОБА_2 уїхала в м. Кривий Ріг, а повернулася в м. Синельникове у вересні та проживала разом з нею, шукала роботу. Мати залишила дітей в Криворізькому центрі, оскільки не мала постійного житла. Мати мала намір забрати дітей із центру. Вона часто телефонувала в центр.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що являється рідним братом ОСОБА_2 В 2014 році вона уїхала до своєї двоюрідної сестри. Також чув, що в липні місяці ОСОБА_2 збиралась їхати в м. Кривий Ріг. У вересні 2014 року вона повернулася в м. Синельникове, жила у своїх доньок, шукала роботу, дзвонила до дітей в м. Кривий Ріг.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що являється двоюрідною сестрою ОСОБА_2 В березні 2014 року ОСОБА_2 з дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 приїхала до неї на тимчасове проживання, а саме, проживала в будинку з її матір'ю приблизно два місяці. За цей час діти в школу не ходили, ОСОБА_2 шукала роботу. Потім вона уїхала, дітей залишила в м. Кривий Ріг. Суд, заслухавши пояснення сторін, представника третьої особи служби у справах дітей, свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов такого висновку.

З свідоцтв про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, серія НОМЕР_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, серія НОМЕР_3, вбачається, що їх батьками є: «мати - ОСОБА_2», «батько - ОСОБА_17», державна реєстрація відомостей про якого проведена згідно ч. 1 ст. 135 СК України, оскільки він не перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2

Згідно довідки квартального комітету № 26 від 16.12.2014 року ОСОБА_2 зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1, але за даною адресою на даний момент не проживає.

Відповідно до актів обстеження умов проживання від 13.02.2014 року та 14.02.2014 року ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2, перевіркою було встановлено, що остання проживає за даною адресою разом з дітьми: ОСОБА_3, ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Умови проживання задовільні, пічне опалення, є меблі для проживання. Мати зловживає спиртними напоями, в повній мірі харчуванням незабезпечені. Діти вказують, що мати іноді їх ображає. Мати знаходиться в алкогольному сп'янінні, продукти харчування на момент відвідування були відсутні.

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 19.02.2014 року ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2, перевіркою було встановлено, що зі слів дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, матері вдома не було.

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 03.04.2014 року ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3, перевіркою було встановлено, що умови проживання задовільні, є місце для сну, навчання та відпочинку. ОСОБА_2 разом з дітьми проживає в даному будинку тимчасово.

Згідно попереджень від 13.02.2014 року, 14.02.2014 року, 03.04.2014 року ОСОБА_2 була попереджена Службою в справах дітей Синельниківської міської ради про те, що у разі виявлення повторного факту неналежного утримання і виховання дітей вона буде притягнена до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП за невиконання батьківських обов'язків з подальшим вирішенням питання про позбавлення батьківських прав, про що ОСОБА_2 ознайомлена під підпис.

Відповідно до постанови Синельниківського міськрайонного суду від 25.03.2014 року ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17,00 грн.

Постановою Синельниківського міськрайонного суду від 08.05.2014 року ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34,00 грн.

Згідно довідки КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Криворізької міської ради № 371 від 03.11.2014 року, направленої начальнику служби у справах дітей Синельниківської міської ради, малолітні ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходяться в їх закладі з 04.07.2014 року. Мати малолітніх ОСОБА_2 знаходиться на лікуванні в реабілітаційному центрі від алкогольної залежності. Востаннє ОСОБА_2 відвідувала дітей в серпні. Два місяці в центрі не з'являється, телефонного зв'язку з адміністрацією та педагогічним колективом не підтримує, подальшою долею дітей не цікавиться, розшукати її власними силами не вдається. Просять сприяти розшуку ОСОБА_2 та надати роз'яснення щодо подальшої долі дітей.

Листом служби у справах дітей Синельниківської міської ради № 254/1 від 04.07.2014 року директора Комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Криворізької міської ради повідомлено про те, що на обліку служби перебувають малолітні діти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, як такі, що опинилися у складних життєвих обставинах. Мати дітей ОСОБА_2 постійного місця проживання не має, має реєстрацію за адресою: АДРЕСА_1, але будинок не придатний для проживання. За місцем проживання характеризувалася негативно, схильна до зловживання алкоголем, не піклується про навчання ОСОБА_3, не приділяє належної уваги зовнішньому вигляду дітей та їх здоров'ю. Починаючи з квітня 2014 року малолітня ОСОБА_3 не навчалася у школі, пропуски були без поважних на те причин. Мати неодноразово попереджалася про адміністративну відповідальність за невиконання своїх батьківських обов'язків. У зв'язку з цим служба клопоче про влаштування дітей до комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» терміном на шість місяців.

14.02.2014 року начальник служби у справах дітей Синельниківської міської ради своїм листом № 87 повідомив директора Синельниківського міського центру для сім'ї, дітей та молоді про те, що під час виходу в сім'ю ОСОБА_2, яка проживає АДРЕСА_2 та має дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, встановлено, що мати перебувала у стані алкогольного сп'яніння. У дітей є окрема кімната, але відсутні постільна білизна, продукти харчування, іграшки. ОСОБА_2 отримує соціальну допомогу, але витрачає її не за призначенням. У зв'язку з цим ОСОБА_2 необхідно надати ряд інформаційних, соціальних послуг та розглянути питання про взяття даної сім'ї під соціальний супровід Синельниківського міського центру для сім'ї, дітей та молоді, так як сім'я ОСОБА_2 потребує сторонньої допомоги.

13.02.2014 року ОСОБА_2 надавала начальнику служби у справах дітей Синельниківської міської ради письмові пояснення, згідно яких вона іноді вживає алкоголь, але з яких причин пояснити не може, діти в школу не ходять.

Директор Синельниківської ЗОШ № 1 28.04.2014 року та 10.06.2014 року звертався з клопотаннями до начальника відділу освіти Синельниківської міської ради, начальника служби у справах дітей, начальника Синельниківського МВ та директора центру соціальних служб для сімей, дітей та молоді з приводу надання допомоги в роботі із сім'єю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, учениці 1-Б класу, а саме, місце проживання не встановлено, у зв'язку з тим, що мати ОСОБА_2 недостатньо приділяє уваги навчанню доньки, не співпрацює з навчальним закладом.

За інформацією класного керівника ОСОБА_19 встановлено, що ОСОБА_3 у травні 2014 року не відвідувала школу жодного дня.

Довідкою квартального комітету № 11 від 10.06.2015 року встановлено, що ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 проживала тимчасово та на даний час знову проживає. З довідки ж квартального комітету № 11 від 12.08.2015 року вбачається, що ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 інколи тимчасово мешкає без реєстрації.

Згідно характеристики квартального комітету № 11 від 12.08.2015 року ОСОБА_2 проживала тимчасово без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2. Багатодітна мати. Ніде не працює, вживає спиртне, веде ненормальний спосіб життя, за дітьми не доглядає, зі слів сусідів діти просять у них конфети та печення. Будинок, де вона проживала з дітьми, в стадії ремонту, умов для дітей не має. Вихованням дітей не займається, старші дві доньки виховувались в інтернаті та ОСОБА_2 відносно них позбавили материнських прав.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду від 19.01.2005 року ОСОБА_2 була позбавлена батьківських прав відносно неповнолітніх дітей - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_16, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_17, та ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_9

Згідно листа директора комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Криворізької міської ради від 14.08.20145 року № 196 малолітні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 перебували в закладі з 04.07.2014 року згідно направлення служби у справах дітей Синельниківської міської ради № 254/1 від 04.07.2014 року по 20.07.2015 року та відраховані у зв'язку з усиновленням та подальшим влаштуванням в сім'ю згідно рішення Саксаганського районного суду. При влаштуванні дітей в заклад було встановлено, що діти не мали згідно віку інтелектуального розвитку, були занедбані, мали педикульоз, дівчинка хвора на енурез. Діти були замкнуті, важко йшли на контакт з вихователем та психологом. За час перебування дітей у закладі мати жодного разу дітей не відвідувала, здоров'ям та долею дітей не цікавилась. Декілька разів директор закладу спілкувалась з матір'ю в телефонному режимі з ініціативи самого директора та запрошувала матір приїхати до дітей, але безрезультатно. Адміністрація закладу вважає за доцільне влаштування дітей в забезпечену родину, де дітям надається все найкраще для подальшого розвитку.

Відповідно до акту обстеження умов проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 від 01.10.2015 року, складеного працівниками служби у справах дітей, встановлено, що будинок потребує капітального ремонту, спальні місця для ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відсутні, у зв'язку з чим рекомендовано облаштувати кімнату для дітей, зробити ремонт. На момент виходу умови проживання для дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не створено.

Листом начальника управління праці та соціального захисту населення від 26.05.2014 року було повідомлено директора Синельниківського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та начальника служби у справах дітей про те, що стосовно сім'ї ОСОБА_2 державна соціальна допомога на дітей призупинена до з'ясування її місцезнаходження (за вказаною заявницею (ОСОБА_2) адресою АДРЕСА_4 вона не проживає).

Згідно довідки єпископа церков «Прославлення» Г.П. Сухіна від 28.09.2015 року за № 61 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 знаходилась при церкві з 02.07.2014 року по 02.09.2014 року за адресою: м. Кривий Ріг по вул.. Карнавальна, 90. За цей час ОСОБА_2 показала себе з позитивної сторони, користувалась повагою у братів та сестер, відвідувала богослужіння.

Згідно довідки Синельниківської ЦРЛ від 05.10.2015 року ОСОБА_2 не знаходиться на обліку у лікарів нарколога та психіатра.

Відповідно до картки отримувача послуг, складеного Синельниківським міським центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді 16.06.2010 року виходом спільно з працівниками служби у справах дітей та ВуССМС в сім'ю ОСОБА_2 встановлено, що ОСОБА_2 зловживає алкоголем, вдома її не було, діти самі залишаються вдома. Надано поради дітям щодо догляду за меншими дітьми. Також 13.02.2014 року виходом до ОСОБА_2 встановлено, що ОСОБА_2 перебувала в стані алкогольного сп'яніння та її попереджено про відповідальність за невиконання батьківських обов'язків. 14.02.2014 року виходом спільно із службою у справах дітей проведено бесіду з ОСОБА_2 щодо створення належних умов для життя та розвитку дітей. 20.02.2014 року та 05.03.2014 року також було проведено бесіду з ОСОБА_2, що у разі невиконання своїх батьківських обов'язків, вона буде притягнута до відповідальності. 14.09.2014 року з ОСОБА_2 було проведено бесіду щодо повернення дітей з реабілітаційного центру. Згідно робочого щоденнику встановлено, що в період з 27.12.2004 року й по 20.02.2008 року сім'ї ОСОБА_2 надавалась допомога по утриманню дітей та створенню належних умов проживання, в 2007 році було встановлено, що загалом стан справ в сім'ї визиває занепокоєння, оскільки після отримання грошової допомоги мати постійно проживає у родичів, а в цій ситуації здійснювати соціальний супровід майже неможливо, тому що адреси проживання часто змінюються. 20.02.2007 року була проведена бесіда з дільничною медсестрою, яка повідомила, що ОСОБА_2 не приходила з дитиною до лікарні в цьому місяці і не зробила обов'язкове щеплення. 06.03.2007 року було проведено обстеження умов проживання та обов'язкового медичного огляду доньки ОСОБА_3, згідно якого встановлено, що в будинку не прибрано, їжі не має, необхідні речі за державні кошти не придбані, про що працівниками центру ОСОБА_2 було попереджено про те, що якщо вона не почне виконувати батьківські обов'язки, її позбавлять батьківських прав. 20.02.2008 року повідомлено про позитивні зміни у родині ОСОБА_2 та прийнято рішення про зняття родини з соціального супроводу у зв'язку з виходом з кризового стану.

Згідно акту соціального інспектування № 80, складеного Синельниківським міським центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді за період з 13.02.2014 року по 14.02.2014 року встановлено, що ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_2 з малолітніми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Під час відвідування родини ОСОБА_2 перебувала у стані алкогольного сп'яніння, діти мають пропуски з навчання, вихованням дітей вона не займається, діти постійно перебувають вдома, навчального закладу не відвідують, діти не мають всіх необхідних речей для повноцінного проживання, діти залишаються без нагляду, коли мати спить під дією алкоголю.

Відповідно до клопотання від 26.01.2007 року директор Синельниківського міського центру соціальних служб для сімей, дітей та молоді просив начальника управління праці та соціального захисту населення призупинити виплату державної адресної допомоги ОСОБА_2, яка знаходиться під соціальним супроводом центру до з'ясування місця її знаходження, оскільки за останні дві неділі січня 2007 року її місце знаходження не відоме.

Згідно листа директора Синельниківського міського центру соціальних служб для сімей, дітей та молоді від 07.11.2006 року за вих. № 143 ОСОБА_2 26 вересня 2006 року народила доньку ОСОБА_3 і мала намір від неї відмовитися у зв'язку з відсутністю житла та речей вжитку. Сім'я ОСОБА_2 знаходиться під соціальним супроводом центру СССДМ. Під час здійснення соціального супроводу було надано допомогу в оформленні документів для отримання грошової допомоги, укладено домовленість з приватними підприємцями щодо придбання продуктів харчування у кредит, а також речова допомога для матері та дівчинки.

Згідно листа начальника Синельниківського відділу поліції від 18.12.2015 року до сектору кримінальної поліції листи від служб Синельниківської ради з проханням провести заходи, чи надання допомоги у встановленні місця знаходження ОСОБА_2 не надходили, розшукові заходи встановлення місця її перебування не проводилися.

Згідно листа директора Синельниківського міського центру соціальних служб для сімей, дітей та молоді від 17.12.2015 року за вих.. № 323 родина ОСОБА_2 перебуває на обліку з серпня 2003 року у зв'язку з невиконанням батьківських обов'язків, зловживанням спиртними напоями. Інформація щодо здійснення соціальної роботи та надання соціальної допомоги родині ОСОБА_2 відображено в картці клієнта та в робочих щоденниках.

Відповідно до рішень виконкому Синельниківської міської ради № 312 від 24.12.2014 року та № 205 від 23.09.2015 року про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та самих висновків органу опіки та піклування Синельниківськоїх міської ради мати дітей ОСОБА_2 зловживає спиртним напоями, постійного місця мешкання не має, веде аморальний спосіб життя. З лютого 2014 року місце проживання змінювала декілька разів, умови проживання в усіх помешканнях були незадовільні. Протягом 2014 року на ОСОБА_2 двічі складалися адміністративні протоколи відповідно до ст. 184 КУпАП. Неодноразово надходили скарги щодо неналежного виконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов'язків із Синельниківської ЗОШ № 1. З 04.07.2014 року діти перебували в КЗ «Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей» Криворізької міської ради. З серпня 2014 року по червень 2015 року ОСОБА_2 в центрі не з'являлася, телефонного зв'язку з адміністрацією та педагогічним колективом закладу не підтримує, долею дітей не цікавиться. Відомості про батька дітей записані згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 06.07.2015 року малолітніх дітей усиновлено громадянами України.

Згідно ч.6 ст.19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Конвенція про права дитини, виходячи із рівності прав матері та батька, у пункті 1 статті 9 проголосила правило, за яким дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідно в найкращих інтересах дитини.

Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону ( ч.6 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до вимог ст. 164 Сімейного Кодексу України батько, мати можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 р. № 3 позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 р. № 3 ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 р. № 3 не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків з не залежних від неї причин.

Отже, на протязі тривалого часу ОСОБА_2 з малолітніми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знаходяться на обліку служби у справах дітей Синельникіської міської ради та Синельниківського міського центру соціальних служб для сімей, дітей та молоді, працівниками яких здійснюється контроль за умовами проживання дітей, за поведінкою їх матері ОСОБА_2, здійснювались заходи для надання їм допомоги по облаштуванню житла, по придбанню продуктів харчування та одягу для дітей, а також по медичному їх обслуговуванню. Але, неодноразово працівниками служб були встановлені факти неналежного виконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов'язків по вихованню ОСОБА_3 та ОСОБА_4, також з цього приводу надходили скарги з навчального закладу, внаслідок чого ОСОБА_2 неодноразово попереджалася про притягнення її до адміністративної відповідальності за невиконання своїх батьківських обов'язків та порушення питання про позбавлення її батьківських прав. Так, ОСОБА_2 схильна до зловживання алкоголем, як мати характеризується негативно, на тривалий час залишила дітей в Криворізькому центрі та не відвідувала їх, декілька разів змінювала місце проживання, що потягло за собою тривалу відсутність доньки ОСОБА_3 в навчальному закладі, а також призупинялась виплата соціальної допомоги на дітей, яку також витрачала не за призначенням. Дані обставини вказують на те, що ОСОБА_2 належних висновків для себе не зробила, свою поведінку щодо належного виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не змінила та не приймала належних заходів щодо створення дітям придатних для проживання умов, у зв'язку з чим протягом 2014 року двічі була визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 184 КУпАП, а саме, ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Крім того, судовим рішенням від 19.01.2005 року ОСОБА_2 була позбавлена батьківських прав відносно своїх дітей ОСОБА_11, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, але з вимогою про поновлення батьківських прав жодного разу не зверталась, що також характеризує ОСОБА_2, як мати, з негативного боку. Висновки органу опіки та піклування Синельниківської міської ради є обґрунтованими та такими, що не суперечать інтересам дітей. Таким чином, зазначені в сукупності обставини свідчать про наявність винної поведінки ОСОБА_2 та свідомого нехтування нею своїми обов'язками по вихованню дітей.

Доводи відповідачки про її тривалу неможливість відвідувати дітей в Криворізькому центрі за відсутності коштів на проїзд не є поважними причинами, оскільки ОСОБА_2 є працездатною, а тому дані причини не є такими, що не залежать від неї. Пояснення свідків щодо телефонних дзвінків ОСОБА_2 до дітей в Криворізький центр суд розцінює критично, оскільки з них не вбачається характеру даних розмов та дані обставини окремо від інших не свідчать про належне виконання нею своїх батьківських обов'язків. Крім того, довідки квартального комітету з місця проживання ОСОБА_2 від 10.06.2015 року та 12.08.2015 року не є належними доказами її постійного місця проживання, оскільки містять протиріччя, а саме, з них не встановлено, що ОСОБА_2 на даний час має постійне місце проживання за вказаною адресою: АДРЕСА_2. Таким чином, позовні вимоги щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 за ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є обґрунтованими та такими, що знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду, а тому підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітніх дітей, то суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 166 СК України передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку по утриманню дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Згідно вимог ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способом виконання батьками цього обов'язку відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України є в тому числі й присуджені за рішенням суду кошти (аліменти) у частці від доходу матері, батька.

Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів враховується наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, стан здоров'я дитини, т. ін., мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що передбачено ст. 182 СК України.

Згідно ч. 2 ст. 183 СК України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Згідно ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

При визначенні розміру аліментів, суд враховує, що відповідач офіційно не працює, має нерегулярні тимчасові заробітки, є працездатною, інших зобов'язань та непрацездатних осіб на утриманні не має, а тому суд вважає можливим визначити розмір аліментів на двох дітей в твердій грошовій сумі в розмірі 700 грн. щомісячно, до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення аліментів також підлягають задоволенню.

Крім того, згідно ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. У зв'язку з цим та з урахуванням норм Закону України «Про судовий збір» на час подання позову до суду, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 487 грн. 20 коп., з яких 243, 60 грн. складає вартість вимог немайнового характеру про позбавлення батьківських прав та 243, 60 грн. складає вартість вимог майнового характеру про стягнення аліментів.

На підставі викладеного та ст.ст.. 150, 164, 166, 180, 181, 184, 191 СК України, ст. 12 Законом України «Про охорону дитинства», п. п. 15, 16, 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 року в м. Синельникове Дніпропетровської області, батьківських прав відносно своїх малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, за ухилення від виконання батьківських обов'язків.

Стягнути з ОСОБА_2, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 року в м. Синельникове Дніпропетровської області, паспорт серія НОМЕР_4, виданий 22 січня 2002 року в Синельниківському МРВ УМВС України в Дніпропетровській області, ІПН НОМЕР_1, аліменти на користь осіб, на утриманні яких будуть перебувати малолітні діти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі в розмірі 700 (сімсот) гривень 00 копійок, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення найстаршою дитиною - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_18 року.

Стягнення провадити з 16.01.2015 року.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 року в м. Синельникове Дніпропетровської області, паспорт серія НОМЕР_4, виданий 22 січня 2002 року в Синельниківському МРВ УМВС України в Дніпропетровській області, ІПН НОМЕР_1, на користь держави в особі: Отримувач: УДКСУ у м. Синельниковому Дніпропетровської області, Код ЗКПО : 37916468, КБКД : 22030001, р/р : 31213206700034, Банк : ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, МФО : 805012 судовий збір в розмірі 487 ( чотириста вісімдесят сім ) гривень 20 копійок.

На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подано апеляційну скаргу. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Т. В. Прижигалінська