Постанова № 54906180, 11.12.2015, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/1565/15-а

Провадження № 2-а/0182/108/2015

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11.12.2015 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді Тихомирова І.В.

при секретарі Рахуба О.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження у залі суду в м. Нікополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, третя особа Нікопольська міська рада, про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, суд

Встановив:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради Дніпропетровської області (далі за текстом УПСЗН Нікопольської міської ради), третя особа Нікопольська міська рада, в якому просила суд:

- визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради Дніпропетровської області щодо невиплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.07.2014 р. по 01.01.2015 р. незаконними;

- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради Дніпропетровської області виплатити державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Свої вимоги мотивує тим, що їй на підставі ЗУ «Про допомогу сімям з дітьми» виплачувалася допомога по догляду за дитиною до трьох років, а саме:

З 05.08.2013 р. по 31.01.2014 р. в розмірі 130 грн.

З 01.02.2014 р. по 30.06.2014 р. в розмірі 731.91 грн.

ЗУ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" п.7 ЗУ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" виключено.

На момент виключення розділу IV "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку" ЗУ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" діяв ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», який передбачав виплату допомоги до досягнення дитиною трьох років.

Відповідач відмовив їй у виплаті допомоги з зазначених підстав, тому вона вимушена звернутися до суду з зазначеним позовом.

В судове засідання позивач не зявився, була повідомлена належним чином.

Представник відповідача надіслав на адресу суду клопотання слухати справу за його відсутності в порядку письмового провадження.

Представник третьої особи надіслав на адресу суду клопотання про слухання справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Суд вивчивши матеріали справи приходить до наступного.

Відповідно до свідоцтва про народження позивач по справі ОСОБА_1 є матірю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с. 25)

22.08.2013 р. ОСОБА_1 звернулася до УПСЗН з заявою про надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. На підставі ЗУ «Про допомогу сімям з дітьми» позивачу була призначена допомога з 05.08.2013 р. по 11.05.2016 р. в розмірі 130 грн.

Пунктом 7 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" у Законі України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" виключено розділ IV "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку".

Зазначені зміни, згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" набрали чинності з 01.07.2014 р.

Постановою Кабінету міністрів України від 25.06.2014р. № 208 (яка набрала чинності 04.07.2014 р.) виключено розділ "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку" Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 27.12.2001р. № 1751 р., яким визначено умови призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Таким чином, враховуючи, що з 01.07.2014 р. у Законі України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" виключено розділ IV "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку", який передбачав виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, підстави для виплати такої допомоги після 01 липня 2014 року відсутні.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», в редакції чинній до 01.01.2008 року, за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг, зокрема, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (статті 42 - 44 цього Закону).

За приписами ч. 1 ст. 35 вказаного Закону, допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї такого страхового випадку, як догляд за дитиною віком до трьох років.

Статтею 43 цього Закону визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Підпунктом 12 пункту 25 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» виключено.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення підпункту 12 пункту 25 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким виключено ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України, з дати ухвалення рішення Конституційним Судом України про визнання неконституційними 12 пункту 25 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI набула чинності ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» в редакції закону, що діяла до 01.01.2008 р.

Таким чином, позивачка мала право на отримання матеріального забезпечення у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до положень ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім видів матеріального забезпечення, передбачених пунктами 1, 2 статті 34 цього Закону, яке надається за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України).

Згідно з ч. 3 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).

Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Отже, обов'язок щодо надання позивачу матеріального забезпечення відповідно до приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» у вигляді допомоги при народженні дитини та по догляду за нею до досягнення трирічного віку покладено на роботодавця за основним місцем роботи, а не на відповідача по справі.

За таких обставин, вимоги позивача щодо покладення обов'язку по здійсненню перерахунку та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» суд вважає безпідставними, оскільки за приписами ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» обов'язок щодо надання позивачу матеріального забезпечення у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за вказаним Законом покладено на роботодавця, а не на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до думки, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 9, 10, 11, 14, 15, 94, 122, 160, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» суд, -

постановив:

В задоволені позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, третя особа Нікопольська міська рада, про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії відмовити.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання повного її тексту до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Нікопольський міськрайонний суд.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Суддя: ОСОБА_3