Рішення № 54906102, 06.01.2016, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/5046/15-ц

Провадження № 2/0182/143/2016

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.01.2016 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Рунчевої О.В.

секретаря - Смикової Ю.В.

за участю

представника позивача - ОСОБА_1

представника третьої особи - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Відділ державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції про відшкодування не отриманого доходу (упущеної вигоди) від безпідставно набутого майна,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4 про відшкодування не отриманого доходу (упущеної вигоди) від безпідставно набутого майна та просить зобов'язати відповідача відшкодувати не отриманого доходу (упущену вигоду) від безпідставно набутого майна, яке не повернуто за період з 04 грудня 2012 року по 01 березня 2013 року в розмірі 1044000 грн. та накласти арешт на нерухоме та рухоме майно з забороною його відчуження та кошти відповідача (а.с.1-5).

Свої вимоги обгрутновує тим, що на підставі ст. 176 ч. 4 ГК України, ст. 1130 ЦК України, що не суперечить Закону між Приватним підприємством «Дніпрянка» та фізичною особою ОСОБА_3, яка мешкає за адресою: м. Нікополь, вул. Лапинська, 301-а, укладений договір про спільну діяльність для досягнення певної мети та відповідає вимогам ст. 207 ЦК України.

Предметом договору є сумісна діяльність сторін для досягнення спільної господарської мети без створення юридичної особи. Спільна діяльність може здійснюватись на основі обєднання вкладів учасників або без обєднання.

Ст. 1131 ЦК України передбачає, договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі.

Ст. 355 ЦК України надає визнання спільної власності, яка характеризується можливістю субєктів та єдністю обєкта.

Право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмеження у його здійсненні».

03.08.2011 року та 15.11.2011 року було описане й арештоване майно Державною виконавчою службою Нікопольського міськрайонного управління юстиції і передано на зберігання фізичній особі ОСОБА_4

Провівши виконавчі дії державний виконавець не виконав наступні вимоги: не надіслав боржнику копію Постанови № 18/217 від 29.07.2011 року «Про відкриття виконавчого провадження, про що засвідчено при перевірці Прокуратурою Дніпропетровської області в листі № 5/з-2б37 від 19.10.2012 року;не вручив (боржнику) Постанови «Про опис й арешт майна» чим порушив Інструкцію п. 3.6.3 «Про проведення виконавчих дій» де копія Постанови вручається при проведенні таких заходів; не встановлено власника арештованого майна, а саме не визначив, що майно знаходиться у спільній сумісній власності без визнання часток кожного з них, відповідно до договору від 18.04.2000 року.

Майно, яке було описане й арештоване 03.08.2011 року та 15.11.2011 pоку, скасовано Постановою Начальника відділу Нікопольського міськрайонного управління юстиції 04.12.2012 року.

В даній Постанові зазначено, що в матеріалах виконавчого провадження відсутні підтвердження того, що описане й арештоване майно належить ПП «Дніпрянка».

Це ще раз підтверджує те, що майно не належить ПП «Дніпрянка», а належить згідно договору від 18.04.2000 року спільній сумісній власності.

Того ж дня, Постанова була направлена сторонам, про що зазначено у п. 4 даної постанови, та лист № 231 від 09.01.2013 року підтверджує, що того ж дня постанова була направлена сторонам.

На її неодноразові усні, телефонні та письмові звернення до набувача майна ОСОБА_4 щодо повернення майна, були залишені без відповіді. Не зважаючи на те, що Відповідач знав про незаконне володіння майном співвласників і цим позбавив права власності директора ПП «Дніпрянка» ОСОБА_1 та ОСОБА_3, так і не повернув майно (обладнання).

Ст. 390 ч. 1, 1214 ЦК України визначає порядок розрахунків відшкодування доходів від безпідставно набутого майна.

За період з 04.12.2012 року по 01.03.2013 року співвласники не працювали 72 доби (576 год.) і за цей проміжок часу не отримано доходу (упущену вигоду) 1 044 000 грн. (один мільйон сорок чотири тисячі гривень).

Згідно з технічними показниками млина Р6-АВМ-15 нею зроблений розрахунок не отриманого доходу (упущеної вигоди).

06 січня 2016 року позивач уточнила позовні вимоги та просила зобов'язати відповідача відшкодувати не отриманого доходу (упущену вигоду) від безпідставно набутого майна, яке не повернуто за період з 05 грудня 2012 року по 28 лютого 2013 року в розмірі 403000 грн. (а.с.68- 69, а.с.71).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Від відповідача надійшли заперечення, проти позову заперечує оскільки не знаходиться в правових відносинах з позивачем. Крім того просить суд справу слухати у його відсутність (а.с.49-50).

Представник третьої особи - Відділ державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції у задоволенні позову просив відмовити у звязку з його необгрунтованістью та безпідставністю.

Заслухавши представника позивача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що чоловік позивача ОСОБА_1 є засновником та керівником ПП „Дніпрянка". Виконавчою службою Нікопольського міськрайонного управління юстиції на виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2011 року про стягнення з ПП „Дніпрянка" суми боргу 78 439,54 грн. в 2011 році а саме 04 серпня 2011 року та 15 листопада 2011 року було описане та арештоване майно ПП „Дніпрянка"( а.с.8-9). Описане майно було передано на зберігання стягувачу - Нікопольському обласному підприємству оптової торгівлі в особі директора ОСОБА_4М (а.с. 8,9 зі звороту).

Постановою від 04.12.2012 року начальником відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції проведено перевірку виконавчого провадження та внаслідок того, що в матеріалах виконавчого провадження відсутні документальні підтвердження того, що описане й арештоване майно належить боржнику ПП „Дніпрянка", скасував акт опису й арешту майна від 03.08.2011 року та від 05.11.2011 року ( а.с.12).

06.09.2013 року виконавчою службою Нікопольського міськрайонного управління юстиції на виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2011 року про стягнення з ПП „Дніпрянка" суми боргу 78439,54 грн. в 2013 році було описане та арештоване майно ПП „Дніпрянка"( а.с.51-53) та передано на зберігання ОСОБА_4

Так, згідно з ч.2 ст.22 ЦК України збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Відповідно до вказаної статті особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в грошовій сумі у повному обсязі.

Таким чином, при пред'явленні вимоги про вiдшкодування неодержаних доходiв (упущеної вигоди) законодавець покладає на позивача обов'язок довести, що цi доходи (вигода) не є абстрактними, а дiйсно були б ним отриманi якби його право не було порушене.

Доказами в розумінні ст.57 ЦПК України є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд вважає, що позивачем у порушення вимог ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України на підставі належних та допустимих доказів не доведено того, що вона є співвласником спірного майна та, у зв'язку із його зберіганням стягувачем ОСОБА_4, їй було завдано збитки у вигляді упущеної вигоди.

Зокрема, посилання позивача на договір про спільну діяльність від 18 квітня 2000 року (а.с. 6-7) не може свідчити про належність обладнання в тому числі і млина Р6-АВМ-15 на праві власності ОСОБА_3, оскільки цим договором передбачено передачу учасником спільної діяльності ОСОБА_3суб'єкту господарювання ПП «Дніпрянка» грошових коштів у розмірі 150 000,00 грн. у тимчасове володіння для досягнення спільної мети, однак жодним чином не визначено ані підстави набуття права власності учасником спільної діяльності на майно придбане ПП «Дніпрянка», ані порядок та розміри отримання нею доходів саме від використання млина Р6-АВМ-15.

З договору не вбачається, що ОСОБА_3 є співвласником обладнання ПП «Дніпрянка», арештованого державним виконавцем та переданого відповідачеві.

Зважаючи на наведене, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати слід компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст. 22 ЦК України, ст.ст. 10,11, 57-60,88,212-215 ЦПК України,- суд-

В И Р І Ш И В :

У позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Відділ державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції про відшкодування не отриманого доходу (упущеної вигоди) від безпідставно набутого майна - відмовити.

Судовий збір компенсувати за рахунок держави.

На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг).

Суддя: ОСОБА_5