Ухвала суду № 54904253, 22.12.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/1202/2015(м)

221/3549/15-ц

Головуючий у 1-й інстанції Гальченко И.В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1 Категорія 48

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді - Сороки Г.П.,

суддів - Гаврилової Г.Л., Принцевської В.П.,

секретар - Гаркуша О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, про виключення запису про чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_5 на ухвалу Волноваського районного суду Донецької області від 12 жовтня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

08 вересня 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про виключення запису про чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини.

Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 12 жовтня 2015 року позовну заяву ОСОБА_2 визнано не поданою та повернуто позивачеві.

Не погодившись з ухвалою суду, представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_5 в апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для відкриття провадження, посилаючись на порушення норм процесуального права.

У судове засідання сторони не зявилися та своїх представників не направили, про причини неявки суду не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не подали. За таких обставин, виходячи з положень статей 305,169 ЦПК України, враховуючи те, що сторони та третя особа про час та місце судового засідання були повідомленні своєчасно шляхом направлення телефонограм, зареєстрованих у встановленому порядку в журналі телефонограм (витяг долучений до справи) та рекомендованим листом з повідомленням про вручення, колегія суддів розглянула справу у відсутності осіб, що беруть участь у справі, без фіксації судового засідання технічними засобами фіксації у відповідності з положеннями ч.2 ст.197 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно вимог ст.312 ЦПК України розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд: 1) відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без зміни, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону; 2) змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування; 3) скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Повертаючи позовну заяву на підставі ч.2 ст.121 ЦПК України, суд виходив з того, що позовна заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України та була залишена без руху, але позивач не усунув недоліки заяви у встановлений строк відповідно до ухвали суду про залишення позову без руху.

З такими висновками суду першої інстанції колегія судів не може погодитись, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам процесуального права

Згідно з ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

За змістом зазначеної норми саме позивач обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин із зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини.

Відповідно ч.1 ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач, відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги , визначені ст.ст.119, 120 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною та повертається позивачеві (ч.2 ст.121 ЦПК України).

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, наведених у п.7 постанови від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

З матеріалів справи вбачається, що 08 вересня 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, про виключення запису про чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини.

Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 11 вересня 2015 року вказана позовна заява залишена без руху з тих підстав, що позивачем не надано доказів того, що відповідач записаний в актовому записі про народження дитини як її батько (не надала суду копію актового запису про народження дитини), що позивачка в той час коли завагітніла не проживала з відповідачем однією родиною, що дитина проживає разом із позивачкою, що третя особа ОСОБА_4 є біологічним батьком дитини. Також в своїй ухвалі суд послався на те, що неправильно в позові зазначено ОСОБА_4 третьою особою на боці відповідача, бо він має бути або позивачем разом із нею, або третьою особою на боці позивача. Крім того, позивачці слід доплатити суму судового збору до 487,20грн. (сплачено 243,60грн.).

На виконання даної ухвали 06 жовтня 2015року від представника позивачки до суду надійшли письмові пояснення з уточненням обставин щодо усунення недоліків, наведених в ухвалі суду від 11 вересня 2015 року, з дорученням додаткових доказів та посиланням на можливість надання доказів в подальшому в ході вирішення справи. Щодо розміру судового збору заявником зазначено, що позовна заява направлена поштою до суду 31.08.2015 року і сума судового збору була сплачена у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» в редакції, чинній на час подання позову.

Однак, визнаючи позовну заяву не поданою та повертаючи позов, суд першої інстанції на наведене належної уваги не звернув, залишив поза увагою заяву представника позивача щодо можливості надання доказів в подальшому, положення ст.131 ЦПК України щодо порядку подання доказів, роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, наведені в п.7 постанови від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" про те, що подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику. Крім того, без уваги суд залишив вимоги статей 31,33 ЦПК України про право позивача в ході розгляду справи на зміну позовних вимог та права на залучення до участі у справі співвідповідачів, положення статей 34,35 ЦПК України щодо вступу в справу третіх осіб.

Посилання суду в ухвалі від 12 жовтня 2015 року на відсутність спору та можливість вирішення питання в позасудовому порядку, а також щодо відсутності можливості викликати до суду заінтересовану особу, яка мешкає на території, тимчасово непідконтрольній Україні, є помилковим та не ґрунтується на вимогах закону.

Крім того, вказівка суду в ухвалі від 11 вересня 2015 року щодо необхідності позивачці доплатити судовий збір не відповідає обставинам справи та вимогам ст.4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на час предявлення позову до суду (направлення поштою).

Тому оскаржувана ухвала суду не може бути визнана обгрунтованою та підлягає скасуванню з направленням матеріалів позовної заяви до суду першої інстанції на новий розгляд питання про відкриття провадження у встановленому законом порядку.

З огляду на наведене, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 307,312 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Волноваського районного суду Донецької області від 12 жовтня 2015 року скасувати, матеріали позовної заяви повернути до суду першої інстанції на новий розгляд питання про відкриття провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий : Сорока Г.П.

Судді : Гаврилова Г.Л.

ОСОБА_6