Постанова № 54900405, 23.10.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2015 р. Справа № 804/11636/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гончарової Ірини Анатоліївни розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції,Державного реєстратору прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_2, третьої особи Державної реєстраційної служби України про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Дніпропетровського Міського управління юстиції Дніпропетровської області (далі - відповідач - 1 ), Державного реєстратора служби Дніпропетровського Міського управління юстиції ОСОБА_2 ( далі - відповідач 2), третьої особи Державної реєстраційної служби України, в якому просить :

- визнати протиправними дії державного реєстратора ОСОБА_2 Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції щодо безпідставної відмови формальної відмови мені у державній реєстрації прав та їх обтяжень гараж НОМЕР_1 в ГК "Орель" за адресою АДРЕСА_1 рішення за №23375272 від 04.08.2015 року;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №23375272 від 04.08.2015 року;

- зобов'язати реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції зареєструвати за мною - ОСОБА_1 - право власності на нерухоме майно гараж НОМЕР_1 в ГК "Орель" за адресою АДРЕСА_1 рішення за №23375272 від 04.08.2015 року.

Третя особа по справі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна реєстраційна служба України.

В обґрунтування позову зазначено, що відмова державного реєстратору від реєстрації мотивована тим, що у результаті арифметичного підрахунку площ споруд ГК "Орель" встановлено їх не відповідность та зазначає, що будь - якого впливу такого підрахунку на право власності позивача реєстратором не наведено. Позивачем були надані усі необхідні документи для реєстрації, а підстави відмови у реєстрації є формальними та не відповідають чинному законодавству.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача - 1 подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, у задоволенні адміністративного позову просив відмовити з підстав наведених у письмових запереченнях, у яких зазначив, що державним реєстратором було встановлено невідповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відмовлено у реєстрації на цій підставі та відповідно до п.4 ч.1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Представник відповідача - 2 належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явився. Відповідач причин неявки не повідомив, заперечень на адміністративний позов не подав.

Представник третьої особи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у судове засідання не з'явився. Третя особа причин неявки не повідомила, заперечень на адміністративний позов не подала.

Відповідно до ч.4 ст. 33 КАС України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно з ч.4, 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, на час виникнення спірних правовідносин, врегульовані нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (надалі - Закон).

Статтею 2 Закону встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до Положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 401/2011 Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади.

Укрдержреєстр здійснює свої повноваження безпосередньо та через структурні підрозділи головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру.

Укрдержреєстр відповідно до покладених на нього завдань здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_1 15.07.15 року звернувся до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції з заявою ( 12350148) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на гараж НОМЕР_1 в ГК "Орель" за адресою АДРЕСА_1.

Згідно з карткою прийому заяви №20946746 ОСОБА_3 було надано : технічний паспорт від 23.03.2015 року, розпорядження про присвоєння адреси №790-р від 02.06.2008 року, декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи НОМЕР_2, видане 17.10.2007 , статут , витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, довідка з Єдиного державного реєстру, виписка з протоколу загальних зборів гаражнього кооперативу, договір оренди №76, виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 28.04.2014 року та прийнято ОСОБА_5 та зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 27.04.2015 за реєстраційним номером НОМЕР_3.

Рішенням №23375272 від 04.08.2015 року державний реєстратор Гладков Д.Ю. керуючись ст. 24 Закону, п.20. п.28 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. №868, відмовив у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Згідно оскаржуваного рішення, підставами для відмови слугувало наступне.

Заявником до розгляду надано довідку, видану ГК "Орель" № 379 від 03.07.2015 р., яка видана члену гаражного кооперативу "Орель" ОСОБА_1.

У ході здійснення пошуку заяв в базі даних про реєстрацію заяв та запитів, реєстратором було встановлено наявність зареєстрованої заяви, разом з якою гаражним кооперативом "Орель" відповідно до вимог п. 50 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень були надано до розгляду документи, пов'язані з будівництвом об'єкта містобудування після 01.01.2013 р., а саме:

- договір оренди землі від 28.04.2014 р., посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулінічем A.C. за реєстровим №76;

- декларацію про готовність об'єкта до експлуатації № ДП143151620629, видана Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області 11.06.2015 року;

- статут, серія та номер: б/н протокол № 4, дата видачі 25.10.2009 р. (із змінами від 29.04.2010 р.), видавник: затверджено Загальними зборами членів Гаражного кооперативу "Орель";

- технічний паспорт на гаражний кооператив "Орель" від 23.03.2015 р.;

-договір оренди землі від 28.04.2014 р., посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулінічем A.C. за реєстровим №76.

Згідно з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації від 11.06.2015 р., встановлено, що дозвільні документи на будівництво отримані 25.12.2014 р. Натомість згідно поточної технічної інвентаризації, проведеної ФОП "ОСОБА_6.", станом на 15.04.2015 р. встановлено, що гараж побудований у 1994 році, тому не є зрозумілим, на підставі яких дозвільних документів побудовано гараж у 1994 році.

До того ж, заявником не було надано дозвільний документ на початок виконання будівельних робіт, яким відповідно до п. 10 декларації про готовність об'єкта до експлуатації ДП 143151620629 від 11.06.2015 р. є рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2014 р.

Крім того, у п.12 декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 11.06.2015 р. у графі "загальна площа будівлі, кв.метрів" зазначена площа 8219,5 кв.м., тоді як в описі об'єкта вказано загальну площу тільки будівлі вартової літ. А-1, а стосовно усіх інших об'єктів - площу основи (забудови).

Відповідно до п.11-1 декларації, документом, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, є договір оренди землі № 76 від 28.04.2014 р., виданий приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 Однак, згідно із зазначеним договором строк оренди земельної ділянки - 1 рік. Отже, на момент прийняття вищевказаного гаражу до експлуатації строк договору оренди землі закінчився, що свідчить про відсутність документа, підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку.

Позивач не погоджується з такими діями та рішенням, що послугувало підставою для звернення до суду.

Дослідивши подані документи та матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону державний реєстратор прав на нерухоме майно, серед іншого, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Статтею 16 Закону визначений порядок подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зокрема, в п.7 вказано, що державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право.

У ст.19 Закону містяться підстави для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Відповідно до ч. 1 ст.15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав визначає Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. № 868 (надалі - Порядок №868).

Крім того, п.4 ч.1 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначені підстави, за яких у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Відповідно до абзацу 23 п.50 Порядку № 868 для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна, збудовані в результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, заявник подає:

- довідку житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу про членство в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі;

- технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна.

Суд вважає безпідставними посилання в оскаржуваному рішенні на ст.8 Закону України "Про кооперацію" та п.5.2 статуту ГК "Орель" стосовно членства позивача в кооперативі, оскільки в рішенні самим державним реєстратором ОСОБА_2 зазначено: "заявником до розгляду надано довідку, видану ГК "Орель" № 379 від 03.07.2015 р., яка видана члену гаражного кооперативу "Орель" ОСОБА_1.

Згідно довідки ГК "Орель" № 379 від 03.07.2015 р. ОСОБА_1 є членом ГК "Орель", пайові, членські, цільові, додаткові та інші внески сплатив у повному обсязі, заборгованості по оплатам не має, що є обов'язковою умовою п.50 Порядку № 868.

Стосовно посилання в оспорюваному рішенні на незрозумілість щодо дозвільних документів, на підставі яких у 1994 році побудований гараж № 92, суд звертає увагу, що у тій самій довідці № 379 від 03.07.2015 р., на яку послався державний реєстратор та яка додана до матеріалів справи, зазначено: "гараж збудовано господарським способом".

Розрізняють два основних (підрядний і господарський способи) і змішаний спосіб капітального будівництва (підрядно-господарський).

Господарський спосіб будівництва - будівництва об'єктів житлового і нежитлового призначення, виконання будівельних, монтажних та інших робіт власними силами без залучення підрядних організацій (спеціалізованих будівельних організацій).

Окрім того, наведене підтверджується наступними документами: рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради № 66 від 20.01.1994 р.; договором № 160/1п від 29.01.1998 р.; листом щодо технічних умов № 317 від 20.12.1993 р.; розпорядженням міського голови №790-р від 02.06.2008 р.; висновком Державного пожежного нагляду № 18 від 15.12.1993 р.; повідомленням щодо продовження технічних умов №35 від 12.02.1997 р.

Згідно технічного паспорту ГК "Орель" гаражі зареєстровані як самочинне будівництво.

З наявної в матеріалах справи декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 11.06.2015 р. вбачається, що гаражний кооператив складається з: будівля вартової (літ. А-1) - 46,3 м2 (площа забудови 60,5 м2), ґанок з навісом (літ. А) - 19,6 м2 , вбиральня (літ. Б) - 1,7 м2, гаражі №1-21 - 646,1 м2, гаражі №22-25 - 102,6 м2, гараж №25а - 97,8 м2, гаражі №26-28 - 189,8 м2, гаражі №29-39 - 333,1 м2, гаражі №40а-63а - 746,5 м2, гаражі II поверху №64-74а,74б - 358,9 м2, гаражі №75а-96а - 669 м2, гаражі II поверху №97-106б - 344,6 м2, гаражі №107-126 - 577,7 м2, гаражі II поверху №127-135а - 298,7 м2, гаражі №136-153 - 495,8 м2, гараж №126а - 28,6 м2, гараж №153а - 28,8 м2, гаражі II поверху №154-161а - 253,6 м2, гаражі №162-187 - 502,8 м2, гаражі II поверху №171-179а - 259,0 м2, гаражі №188-214 - 797,6 м2, гаражі №215-229 - 452 м2, гаражний бокс №230 - 73,5 м2, гаражний бокс №231 - 73,5 м2, гаражний бокс №232 - 85,4 м2, гаражний бокс №233 - 14,8 м2, гаражний бокс №234 - 37,9 м2, гаражний бокс №235 - 49,3 м2, гаражний бокс №236 - 19,8 м2, гаражний бокс №237 - 55,9 м2, гаражний бокс №238 - 28 м2, гаражний бокс №239 - 28,4 м2, гараж №240 - 26,8 м2, гараж №241 - 26,8 м2, навіс (літ. В) - 99,0 м2, навіс (літ. Г) - 222,0 м2, навіс (літ. Д) - 129,2 м2, навіс (літ. Е) - 14,5 м2, електрощитова (літ. Ж) - 3,7 м2. Загальна площа будівлі 8219,5 м2.

Відтак, посилання на п. 12 декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 11.06.2015, де у графі "загальна площа будівлі, кв. метрів" вказана площа 8219,5 кв. м, тоді, як в описі об'єкта вказано загальну площу тільки будівлі вартової літ. А-1, а стосовно усіх інших об'єктів - площу основи (забудови), є такими, що не відповідають дійсності.

Крім того, площа гаража позивача № 206, зазначена у технічному паспорті, відповідає визначеній у декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Розглядаючи посилання в оспорюваному рішенні на дію договору оренди землі № 76 від 28.04.2014 р. терміном на один рік та твердження з цього приводу, що на момент введення об'єкта в експлуатацію речове право на земельну ділянку відсутнє, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.8 Договору оренди землі № 76 від 28.04.2014 р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та Гаражним кооперативом "Орель", вбачається, що такий договір укладено на один рік.

Цим же пунктом Договору визначено, що після закінчення строку дії договору орендар (ГК "Орель") має переважне право поновити його на новий рік. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

З матеріалів справи вбачається, що ГК "Орель" на виконання зазначеного пункту Договору 19.03.2015 р. за вихідним № 251 (вхідний № 36/1654 від 23.03.2015 р. Дніпропетровської міської ради), звернувся з відповідним клопотанням про поновлення договору оренди землі, тобто у встановлений договором термін.

30.09.15 року Дніпрпетровська міська рада IV скликання на сесії прийняла рішення №297/67, яким поновила право користування земельною ділянкою площею 1,2585 га по АДРЕСА_1 по фактичному розміщенню самочинно збудованих гаражів, будівель і споруд гаражного кооперативу "Орель" шляхом укладання договору оренди строком на 1 рік.

При цьому, суд звертає увагу, що у відповідності до ч.5 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що ГК "Орель" введено в експлуатацію 02.03.2015 р.

З наведеного слідує висновок, що на момент звернення позивача із заявою про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, будівництво ГК "Орель" вже прийнято в експлуатацію згідно з нормами чинного законодавства.

Пунктом 20 Порядку №868 визначено, що за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.

Як уже зазначалось, підстави, з яких державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень або рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію, визначено ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Так, ч.4 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена. Аналогічна норма міститься й у п.28 Порядку №868, який передбачає, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до п.36 Порядку №868, для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п.16 Порядку № 868 у разі подання документів, необхідних для проведення державної реєстрації речових прав, не в повному обсязі державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви, яке містить рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття.

Орган державної реєстрації прав, нотаріус у день прийняття рішення про зупинення розгляду заяви видає таке рішення особисто або надсилає поштою заявникові з повідомленням про вручення.

Заявник усуває обставини, що були підставою для прийняття державним реєстратором рішення про зупинення розгляду заяви, у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з моменту отримання відповідного рішення або відправлення його на електронну пошту заявника.

Державний реєстратор з моменту усунення обставин, що були підставою для прийняття ним рішення про зупинення розгляду заяви, приймає рішення про відновлення її розгляду. Перебіг строку державної реєстрації продовжується з урахуванням часу, що минув до прийняття рішення про зупинення розгляду заяви.

У день прийняття рішення про відновлення розгляду заяви таке рішення видається особисто або надсилається поштою заявникові.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав власності не приймалося.

Жодні додаткові документи не витребовувалися.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Окремо слід зазначити, що Наказом Міністерства юстиції України про затвердження форм рішень державного реєстратора прав на нерухоме майно та вимог до їх оформлення від 26.12.2011 р. № 3601/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2011 р. за № 1538/20276 затверджені форми рішень державного реєстратора прав на нерухоме майно та вимоги до їх оформлення (додатки 1- 21).

Так, додатком 8 встановлено форму рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Рішення формується відповідно до встановленої форми, зокрема, вказуються підстави для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень відповідно до статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" із зазначенням вичерпного переліку обставин, які стали передумовою для їх застосування.

Натомість, з оскаржуваного рішення не можливо встановити які саме підстави слугували для відмови у державній реєстрації та на підставі яких норм закону.

За таких обставин, суд вважає протиправними дії відповідача щодо відмови у державні реєстрації права власності на гараж, а оскаржуване рішення визнає протиправним та скасовує.

Таким чином, позовні вимоги 1 та 2 підлягають задоволенню.

Разом з тим, аналіз Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дає підстави стверджувати, що державна реєстрація є дискреційним повноваженням державного реєстратора, а вчиненню реєстраційної дії передують етапи перевірки поданих документів, тобто здійснюється певна процедура.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Розглянувши справу, суд досліджував виключно відповідність вимогам закону документів, необхідних для проведення державної реєстрації щодо яких виникли сумніви у державного реєстратора. Інші дані щодо руху реєстраційної справи матеріали справи не містять. Тому суд не може зобов'язати здійснити державну реєстрацію права за обставин, коли достовірно не встановлено, що усі подані документи є належним чином оформлені, а усі етапи їх перевірки - завершені.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, та з урахуванням заявлених позовних вимог, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог, натомість відповідачем правомірність свого рішення не доведена, а отже позов підлягає частковому задоволенню в частині п.1 та п.2 позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції,Державного реєстратору прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_2, третьої особи Державної реєстраційної служби України про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії державного реєстратора ОСОБА_2 Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції щодо безпідставної відмови формальної відмови мені у державній реєстрації прав та їх обтяжень гараж НОМЕР_1 в ГК "Орель" за адресою АДРЕСА_1 рішення за №23375272 від 04.08.2015 року.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №23375272 від 04.08.2015 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 48, 72 грн. ( сорок вісім гривень 72 коп.)

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом 23.10.15 З оригіналом згідно Помічник судді І.А. Гончарова Д.В. Водоп'янова