Постанова № 54895850, 17.12.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2015 року Справа № 904/9488/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Дмитренко Г.К.- доповідач

суддів: Джихур О.В., Орєшкіної Е.В.

при секретарі: Ситниковій М.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: ОСОБА_1, представник, довіреність б/н від 20.08.15;

від позивача за первісним позовом: ОСОБА_2, представник, довіреність б/н від 27.10.14;

від відповідача за первісним позовом: ОСОБА_3, представник, довіреність б/н від 30.06.15;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Віта" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2015 року у справі № 904/9488/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Віта", м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Омега", м. Дніпропетровськ

про стягнення 335480 грн. 42 коп.

та

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Омега", м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Віта", м. Дніпропетровськ

про стягнення 62922 грн. 94 коп.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 03.12.2015 року по 17.12.2015 року (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2015 року (суддя Ніколенко М.О.) у первісному позові відмовлено. Зустрічний позов залишено без розгляду. Повернуто товариству з обмеженою відповідальністю "Омега" сплачений судовий збір у сумі 1720 грн. 50 коп., перерахований на підставі платіжного доручення від 18.11.2013 року №18492.

Не погоджуючись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Віта" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати в частині відмови у задоволенні первісного позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Омега" у відзиві на апеляційну скаргу просить в її задоволенні відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віта" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" про стягнення заборгованості у сумі 323371 грн. 71 коп. Позовні вимоги мотивовані порушенням умов договору поставки від 01.07.2012 року № 166.

Як свідчать матеріали справи, між товариством з обмеженою відповідальністю "Віта" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Омега" (покупець) укладено договір поставки від 01.07.2012 року №166. Згідно його предмету постачальник зобовязується в обумовлений даним договором строк поставити і передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар у відповідності з умовами цього договору (т.1, а.с. 68-77).

Крім того, між товариством з обмеженою відповідальністю "Віта" (постачальник) і товариством з обмеженою відповідальністю "Омега" (покупець) укладено договір поставки від 01.05.2011 року №180, за яким постачальник зобовязується в обумовлений даним договором строк поставити і передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар у відповідності з умовами цього договору (т.2, а.с. 8-16).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віта" у позовній заяві вказує, що у період з 01.07.2012 року по 30.11.2012 року покупцю було поставлено товар на загальну суму 855158 грн. 28 коп. Відповідач оплатив товар, одержаний за накладними №№ РН-0000029, РН-0000030, РН-0000031, РН-0000032, РН-0000033, РН-0000034, РН-0000035, РН-0000036, РН-0000037, РН-0000038, РН-0000039, РН-0000040, РН-0000041, РН-0000042 (частково 10853 грн. 19 коп.) - 319000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 20.09.2012 року № 450067 - 67000 грн., від 19.10.2012 року № 5796 - 175000 грн., від 25.10.2012 року № 452115 - 77000 грн. Заборгованість за товар, отриманий за видатковими накладними від 07.09.2012 року № РН-0000042 в сумі 40707 грн. 95 коп., № РН-0000043 в сумі 44070 грн. 60 коп., ВН № 44 в сумі 36249 грн. 05 коп., від 06.09.2012 року № РН-0000045 в сумі 41864 грн. 46 коп., № РН-0000046 в сумі 44057 грн. 09 коп., від 12.09.2012 року № РН-0000047 в сумі 8988 грн. 91 коп., від 17.09.2012 року № РН-0000048 у сумі 4443 грн. 98 коп., № РН-0000049 в сумі 53959 грн. 56 коп. (т.1, а.с. 36, 38, 40, 42, 44, 46, 48), а всього 274341 грн. 60 коп., залишилась несплаченою, що і є причиною виникнення даного спору.

Як вбачається з перелічених вище накладних, останні не містять посилання на будь-який договір поставки.

Оскільки у накладних № РН-0000042, № РН-0000043, № ВН-44, № РН-0000045, № РН-0000046, № РН-0000047, №РН-0000048, № РН-000049 немає посилання на конкретний договір та номер замовлення, позивач стверджує, що заборгованість за поставлений товар виникла за договором № 166.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Омега" наполягає на тому, що поставка за вищезазначеними накладними була здійснена у межах договору № 180 та цей товар повністю оплачений, що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться у матеріалах справи.

Оскільки при вирішенні даного спору суттєвим є встановлення факту заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" перед товариством з обмеженою відповідальністю "Віта", господарським судом за клопотанням відповідача за первісним позовом ухвалою від 15.12.2014 року призначено повторну судову економічну експертизу (т.5, а.с. 105-106). В ухвалі господарського суду від 15.12.2014 року зазначено, що у звязку з проведенням судової економічної експертизи по матеріалам конкретної справи без врахування всієї первинної документації щодо договору від 01.07.2012 року № 166 та у звязку з врахуванням експертом первинних документів, які не стосуються предмету спору, висновок № 593/594-14 є неповним, а тому виникла необхідність у проведенні додаткової судової економічної експертизи.

На розгляд експерта судом поставлено наступні питання:

Чи підтверджується документально:

1) факт поставки товариством з обмеженою відповідальністю "Віта" товариству з обмеженою відповідальністю "Омега" товару на загальну вартість 855158 грн. 28 коп. у період з 01.07.2012 року по 30.11.2012 року на підставі договору від 01.07.2012 року № 166?

2) факт оплати товариством з обмеженою відповідальністю "Омега" товару, поставленого товариством з обмеженою відповідальністю "Віта" у період з 01.07.2012 року по 31.12.2013 року за договором від 01.07.2012 року № 166, та в якій саме сумі?

3) наявність заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" перед товариством з обмеженою відповідальністю "Віта" по оплаті товару, поставленого у період з 01.07.2012 року по 30.11.2012 року за договором від 01.07.2012 року № 166, та в якій саме сумі?

про що вказано в ухвалі від 22.12.2014 року (т.5, а.с. 117-118).

У висновку додаткової судової економічної експертизи від 16.04.2015 року № 32/33-15, складеному судовим експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, зазначено таке (т.5, а.с. 216-223).

По першому питанню

В результаті дослідження встановлено:

- за даними бухгалтерського обліку товариство з обмеженою відповідальністю "Омега" за договором від 01.07.2012 року № 166 отримало товар на загальну суму 580692 грн. 58 коп.;

- за даними бухгалтерського обліку товариство з обмеженою відповідальністю "Віта" за договором від 01.07.2012 року № 166 поставило товар на загальну суму 855158 грн. 28 коп.

Розбіжність між обліковими даними сторін виникла в звязку з тим, що постачання товару за видатковими накладними від 03.07.2012 року № РН-0000029, від 03.07.2012 року № РН-0000030, від 03.07.2012 року № РН-0000031, від 03.07.2012 року № РН-0000032, від 03.07.2012 року № РН-0000033, від 03.07.2012 року № РН-0000034, від 03.07.2012 року № РН-0000035, від 03.07.2012 року № РН-0000036, від 03.07.2012 року № РН-0000037, від 03.07.2012 року № РН-0000038, від 17.07.2012 року № РН-0000039, від 25.07.2012 року № РН-0000040 товариство з обмеженою відповідальністю "Омега" віднесло до договору від 01.05.2011 року № 180, а товариство з обмеженою відповідальністю "Віта" - до договору від 01.07.2012 року № 166, дані видаткові накладні не містять № договору.

По другому питанню

У результаті дослідження документально підтверджується даними виписок банку та платіжними дорученнями оплата товариством з обмеженою відповідальністю "Омега" товару, поставленого товариством з обмеженою відповідальністю "Віта" у період з 01.07.2012 року по 30.01.2012 року за договором від 01.07.2012 року № 166, в сумі 580816 грн. 68 коп.

По третьому питанню

В результаті дослідження встановлено:

- за даними бухгалтерського обліку товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" сума заборгованості за договором від 01.07.2012 року № 166 становить 124 грн. 10 коп.

- за даними бухгалтерського обліку товариства з обмеженою відповідальністю "Віта" сума заборгованості за договором від 01.07.2012 року № 166 становить 274341 грн. 60 коп.

Розбіжність між обліковими даними сторін виникла в звязку з тим, що постачання товару за видатковими накладними від 03.07.2012 року № РН-0000029, від 03.07.2012 року № РН-0000030, від 03.07.2012 року № РН-0000031, від 03.07.2012 року № РН-0000032, від 03.07.2012 року № РН-0000033, від 03.07.2012 року № РН-0000034, від 03.07.2012 року № РН-0000035, від 03.07.2012 року № РН-0000036, від 03.07.2012 року № РН-0000037, від 03.07.2012 року № РН-0000038, від 17.07.2012 року № РН-0000039, від 25.07.2012 року № РН-0000040 товариство з обмеженою відповідальністю "Омега" віднесло до договору від 01.05.2011 року № 180, а товариство з обмеженою відповідальністю "Віта" - до договору від 01.07.2012 року № 166, дані видаткові накладні не містять № договору.

Таким чином висновок додаткової судової економічної експертизи не містить чітких, однозначних відповідей (має вірогідний, неостаточний характер) щодо наявності боргу товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" за договором поставки від 01.07.2012 року № 166.

Докази, які б з безспірністю свідчили про поставку товару згідно видаткових накладних № РН-0000042, № РН-0000043, № ВН-44, № РН-0000045, № РН-0000046, № РН-0000047, № РН-0000048, № РН-0000049 за договором від 01.07.2012 року № 166 або за договором від 01.05.2011 року № 180, у матеріалах справи відсутні.

В силу ст.ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності з п. 1.2 договору поставки від 01.07.2012 року № 166 товаром за цим договором є товар, вказаний у специфікації постачальника, яка узгоджується з покупцем і підписується сторонами. Специфікація затверджується сторонами за встановленою формою (додаток № 1 до даного договору).

Пунктом 4.7 договору №166 передбачено, що постачальник зобовязується поставляти товари за ціною, яка погоджена з покупцем і зазначена в останній, підписаній двома сторонами, специфікації. Зміна ціни на товар можлива тільки шляхом підписання нової специфікації.

У поясненнях до апеляційної скарги товариство з обмеженою відповідальністю "Віта" зазначило, що товар, вказаний у спірних видаткових накладних, співпадає з товаром, зазначеним у специфікації до договору від 01.07.2012 року №166.

З таким твердженням скаржника судова колегія не погоджується з наступних підстав:

- у видатковій накладній від 07.09.2012 року №РН 0000043 позиції №№1, 2, 3, 12-15, 17 не співпадають з позиціями, наведеними у специфікації до договору від 01.07.2012 року №166, за ціною (т.6, а.с. 127-129);

- позиції №№27, 28 видаткової накладної від 07.09.2012 року № 44 відсутні у специфікації до договору від 01.07.2012 року №166; позиція №26 видаткової накладної №44 не співпадає з позицією, зазначеною у специфікації до договору від 01.07.2012 року №166, за ціною;

- позиція №1, вказана у видатковій накладній від 17.09.2012 року №РН 0000049, відсутня у специфікації до договору від 01.07.2012 року №166; позиція №3 видаткової накладної № РН-0000049 не співпадає з позицією, наведеною у специфікації до договору від 01.07.2012 року №166, за ціною.

Отже, товар, зазначений у спірних видаткових накладних, не співпадає з товаром, переліченим та погодженим сторонами у специфікації до договору від 01.07.2012 року №166.

Податкові накладні від 07.09.2012 року №16, від 07.09.2012 року №17, від 07.09.2012 року №18, від 06.09.2012 року №19, від 06.09.2012 року №20, від 12.09.2012 року №21, від 17.09.2012 року №22, від 17.09.2012 року №23, на які позивач посилається як на доказ здійснення поставки у рамках договору №166, оформлені з порушенням вимог закону та не дають право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

Увесь товар, що постачався за вищезазначеними накладними є імпортом.

Відповідно до п. «і» ч.2 ст. 201.1 Податкового кодексу України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

У наданих постачальником - товариством з обмеженою відповідальністю "Віта" податкових накладних, а саме: від 07.09.2012 року №16, від 07.09.2012 року №17, від 07.09.2012 року №18, від 06.09.2012 року №19, від 06.09.2012 року №20, від 12.09.2012 року №21, від 17.09.2012 року №22, від 17.09.2012 року №23 заповнений розділ товару «код товару згідно з УКТ ЗЕД» (т.1, а.с. 37, 39, 41, 43, 45, 47, 49, 51).

Пунктом 11 підр.2 р.ХХ Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент проведення господарських операцій за спірними видатковими накладними) передбачено, що податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

Відповідно до ст. 201.10 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Згідно п.13. Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, передбачено, що з метою отримання інформації, що міститься у Реєстрі, платник податку складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, та надсилає його засобами телекомунікаційного зв'язку ДФС.

На запит платника податку щодо надання інформації, яка міститься у Реєстрі, безоплатно видається, зокрема, про податкову накладну та/або розрахунок коригування - витяг з Реєстру.

У наданому товариству з обмеженою відповідальністю "Омега" на запит від 18.12.2013 року витягу з Єдиного реєстру податкових накладних № 20 відсутні відомості про реєстрацію в ньому вищезгаданих податкових накладних (т.2, а.с. 245).

За таких обставин податкові накладні від 07.09.2012 року №№16, 17, 18, від 06.09.2012 року №№ 19, 20, від 12.09.2012 року № 21, від 17.09.2012 року №№ 22, 23 не можуть бути належними доказами підтвердження поставки товару за договором від 01.07.2012 року № 166.

Відповідно акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.09.2012 року по 07.12.2012 року, складеному товариством з обмеженою відповідальністю "Омега" і товариством з обмеженою відповідальністю "Віта", сторони на 01.09.2012 року визначили заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" у сумі 124 грн. 14 коп. (т.6, а.с. 98-99).

Як вбачається з цього акту звірки, у період з 14.09.2012 року по 27.11.2012 року було поставлено товар на загальну суму 580816 грн. 68 коп., у тому числі за видатковими накладними, стягнення боргу за якими є предметом даного спору і які також зазначені в акті звірки. Товариством з обмеженою відповідальністю "Омега" сплачено за цей період 319000грн, тобто заборгованість склала 261816 грн. 68 коп., за стягненням якої товариство з обмеженою відповідальністю «Віта» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області, рішенням якого від 29.04.2013 року по справі №904/1308/13-г з товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" стягнуто 261816 грн. 68 коп. боргу (т.1, а.с. 22-25).

На виконання рішення суду у справі №904/1308/13-г товариство з обмеженою відповідальністю "Омега" сплатило 21.08.2013 року заборгованість у сумі 261816 грн. 68 коп. (т.6, а.с. 103).

З урахуванням викладеного та висновку додаткової судової економічної експертизи заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" перед позивачем за договором від 01.07.2012 року № 166 матеріалами справи не підтверджено, а відтак висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні первісного позову є обґрунтованим.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У грудні 2013 року товариством з обмеженою відповідальністю "Омега" подано до господарського суду зустрічний позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Віта" 62922 грн. 94 коп. неустойки.

Частиною першою статті 60 Господарського процесуального кодексу України визначено, що зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Отже, право відповідача на подання зустрічного позову для спільного розгляду з первісним позовом пов'язується саме із взаємною пов'язаністю зустрічного позову з первісним.

Оскільки у тексті зустрічного позову не вказано обставин, які б свідчили про взаємну повязаність зустрічного позову з первісним та не надано доказів, що підтверджують ці обставини, господарський суд у судовому засіданні 05.08.2015 року зобовязав товариство з обмеженою відповідальністю "Омега" надати докази та обґрунтування того, що зустрічний позов пов'язаний з первісним. Цю вимогу відображено у протоколі судового засідання від 05.08.2015 року (т.6, а.с. 6).

Невиконання товариством з обмеженою відповідальністю "Омега" позивачем за зустрічним позовом вимог суду щодо надання доказів та обґрунтування взаємної пов'язаності зустрічного позову з первісним у конкретній справі перешкоджає розгляду судом даного позову саме як зустрічного.

Відтак господарським судом правомірно залишено без розгляду зустрічну позовну заяву відповідно п.5 ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, колегією суддів відхиляються доводи, наведені товариством з обмеженою відповідальністю "Віта" в апеляційній скарзі, тому підстави для скасування рішення господарського суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2015 року у справі № 904/9488/13 залишити без змін, а скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Віта" без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Дмитренко

Суддя О.В. Джихур

Суддя Е.В. Орєшкіна

повний текст постанови виготовлений 21.12.15р.