Ухвала суду № 54895259, 21.12.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"21" грудня 2015 р.Справа № 922/952/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

при секретарі Єгоровій О.І.

розглянувши справу

за заявою ТОВ "Аккобудсервіс", м. Харків до ТОВ "Аккобудсервіс", м. Харків про та в межах справи визнання банкрутом заяву ліквідатора Колесникова М.З. про витребування майна з чужого незаконного володіння,за участю сторін: пр-к ПАТ "ОТП Банк" - Ющенко В.М. (дов. від 22.09.15 р.,

пр-к засновника ТОВ "Аккобудсервіс" - Гаврильченко О.І. (дов. від 19.12.15 р.).

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 04.12.15 р. призначено до розгляду в судовому засіданні заяву ліквідатора про витребування майна з чужого незаконного володіння, зобов'язавши ТОВ "Торгівельний заклад Олексіївський" повернути ТОВ "Аккобудсервіс" наступне нерухоме майно: нежитлову будівлю літ. "А-2" загальною площею 3270,4 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_2; нежитлову будівлю літ. "Б-1" загальною площею 398,2 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Цією ухвалою суд залучив до розгляду даної заяви ОСОБА_5, ТОВ "Торгівельний заклад Олексіївський", зобов'язавши ОСОБА_5 надати суду відзив на заяву ліквідатора про витребування майна, а також надати суду докази внесення спірного майна до статутного фонду ТОВ "Торгівельний заклад Олексіївський", а ТОВ "Торгівельний заклад Олексіївський" надати суду відзив на заяву ліквідатора про витребування майна, а також надати суду належним чином засвідчені копії засновницьких та статутних документів.

Ухвалою суду від 14.12.15 р. відкладено розгляд заяви в зв'язку з неявкою в судове засідання учасників процесу та ненадання ними витребуваних документів, зобов'язавши ОСОБА_5 та ТОВ "Торгівельний заклад Олексіївський" надати суду витребувані ухвалою суду від 04.12.15 р. документи.

Заявником Колесниковим М.З. надано суду уточнення до заяви про витребування майна, в якому просить суд зобов'язати ТОВ "Торгівельний заклад Олексіївський" повернути ТОВ "Аккобудсервіс" зазначене вище нерухоме майно, скасувати державну реєстрацію права власності за ТОВ "Торгівельний заклад Олексіївський", відновити реєстрацію права власності за ТОВ "Аккобудсервіс".

Представником засновника ТОВ "Аккобудсервіс" надано до суду копію протоколу №1/140715 установчих зборів засновників (учасників) ТОВ "Торгівельний заклад Олексіївський" від 14.07.15 р., копію акту приймання-передачі майна в статутний капітал ТОВ "Торгівельний заклад Олексіївський" від 23.07.15 р. та докази доплати судового збору за подання заяви про витребування майна на суму 2436 грн.

ПАТ "ОТП Банк" 14.12.15 р. після проведення судового засідання надав суду клопотання про залучення до участі у справі, про ознайомлення з матеріалами справи, відкладення розгляду справи, яку судом було долучено до матеріалів справи.

21.12.15 р. представником ПАТ "ОТП Банк" надано суду відзив на заяву про витребування майна з чужого незаконного володіння, в якому зазначає, що банк подану заяву не підтримує та вважає її незаконною, оскільки право власності на зазначене нерухоме майно набуто ОСОБА_6 на підставі договорів купівлі-продажу, які укладені відповідно до ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) та з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, ОСОБА_5 є добросовісним набувачем, тому не існує жодних підстав для витребування майна з володіння і просить суд відмовити повністю у задоволенні заяви про витребування майна.

Також ПАТ "ОТП Банк" 21.12.15 р. надано до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та про відкладення розгляду заяви.

Крім того, представник ПАТ "ОТП Банк" в судовому засіданні надала заяву про відвід судді Міньковського С.В., посилаючись на те, що постановою ВГСУ від 27.10.15 р. у даній справі було скасовано ухвалу господарського суду Харківської області від 15.05.15 р. та прийнято рішення направити на новий судовий розгляд до господарського суду Харківської області. З цих підстав, банк вважає, що таке рішення ВГСУ згідно ст. 20 ГПК України має зумовлювати неможливість судді господарського суду Харківської області Міньковського С.В. приймати участь у судовому розгляді справи №922/952/13.

Проте, господарський суд зазначає, що ухвалою господарського суду від 16.12.15 р. судом було розглянуто заяву ПАТ "ОТП Банк" про відвід судді з тих же підстав, що викладені банком у заяві про відвід від 21.12.15 р. Судом було надано правову оцінку заявленого відводу та винесено окремо ухвалу про відмову у задоволенні заяви про відвід судді.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до п. 1.2.5. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 р. сторони згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої строни, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Тому слід розцінювати як зловживання учасником судового процесу своїми процесуальними правами, зокрема, подання ним другої і наступних заяв про відвід судді господарських судів з одних і тих самих підстав (у тому числі з викладенням відповідної заяви в іншій стилістичній формі), або, хоча й з інших підстав, але з таких, що з урахуванням обставин справи були або мали бути відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, і, отже, повинні були зазначатися саме в ній.

У таких випадках суд не позбавлений права, відмовивши в задоволенні наступної заяви (клопотання), продовжити розгляд справи, в якій заявлено такий відвід, із зазначенням про це в протоколі судового засідання та в описовій частині судового рішення з наведенням в останньому відповідних мотивів; додатково ухвала як окремий процесуальний документ у такому разі не виноситься.

Отже, враховуючи зазначене, а також те, що відвід судді був заявлений з тих же підстав, що і в судовому засіданні 16.12.15 р., суд відмовляє в задоволенні заяви про відвід судді та продовжує розгляд справи.

В судове засідання 16.12.2015р. ОСОБА_5, ТОВ "Торгівельний заклад Олексіївський", ліквідатор Капустін В.В. (призначений ухвалою суду від 10.12.15 р., суддя Усатий В.О.) не з'явились, про причину неявки суду не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується ухвалою господарського суду Храківської області від 14.12.2015р та списком згрупованих поштових відправлень.

Згідно з п.3.9.2. Постанови ВГСУ від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарсько процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участи, якщо ухвалу, в який зазначено час та місце такого засідання, надіслана сторонам у відповідному порядку.

Судом встановлено, що всі учасники даного процесу, а саме: ОСОБА_5, ТОВ "Торгівельний заклад Олексіївський", ліквідатор Капустін В.В, колишній ліквідатор Колесников М.З. про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, в зв'язку з чим справа розглядається судом за наявними матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши клопотання ПАТ "ОТП Банк" від 14.12.15 р. та від 21.12.15 р. про залучення до участі у справі, відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про відмову в їх задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

В даному разі, на думку суду, обставини справи свідчать про можливість розгляду заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння по суті, оскільки у суду є в наявності достатньо доказів та документальних обґрунтувань, які необхідні суду для повного та всебічного розгляду всіх обставин справи, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання кредитора ПАТ "ОТП Банк" про відкладення розгляду справи.

Щодо залучення ПАТ "ОТП Банк" до участі у справі, суд зазначає, що ПАТ "ОТП Банк" є забезпеченим кредитором у даній справі, його вимоги визнані боржником та судом, про що свідчать постанова суду від 09.04.13 р. та ухвала суду від 27.02.14 р., які набрали законної сили, тому підстав для повторного залучення до участі у справі у господарського суду відсутні, в зв'язку з чим клопотання про залучення до участі у справі не підлягає задоволенню

Суд, вислухавши пояснення представника власника та представника ТОВ "ОТП Банк", дослідивши матеріали заяви та справи про банкрутство ТОВ «Аккобудсервіс» в їх сукупності, дійшов висновку про задоволення заяви ліквідатора про витребування майна з чужого незаконного володіння, керуючись наступним:

Згідно зі ст. 4-1 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з ч.4 ст.10 Закону про банкрутство визначено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.

Зазначені вище приписи Закону кореспондуються із ч. 7 ст.12, ст. 16 ГПК України, норми яких визначають виключну підсудність розгляду всіх господарських спорів в разі порушення провадження у справи про банкрутство боржника в межах справи про банкрутство.

У п.9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в ред. ЗУ від 22.12.2011 р. № 4212-VI)" зазначено, що частина четверта статті 10 Закону відносить до підвідомчості господарських судів справи зі спорів, пов'язаних з майновими вимогами до боржника, до яких, крім названих у зазначеній статті Закону, слід відносити також й інші спори з майновими вимогами до боржника, як-от: спори про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, спори, пов'язані з майновими вимогами учасників (акціонерів) до боржника. Дана норма кореспондується з положеннями пункту 7 частини першої статті 12 ГПК (в редакції Закону) та застосовується незалежно від суб'єктного складу сторін.

Отже, у межах справи про банкрутство підлягають вирішенню спори стосовно майна боржника, що увійшло або вибуло зі складу ліквідаційної маси, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, оскільки такі спори стосуються питань формування ліквідаційної маси у справі про банкрутство, а тому безпосередньо пов'язані зі здійсненням провадження в такій справі.

Як встановлено господарським судом, в своєї заяві ліквідатор банкрута Колесников М.З. просить суд зобов'язати ТОВ «Торгівельний заклад Олексіївський» повернути ТОВ «Аккобудсервіс» нерухоме майно загальною площею 3270,4 кв.м. в літ. "А-2", що розташована за адресою: АДРЕСА_2, нежитлову будівлю загальною площею 398,2 кв.м. в літ. "Б-1", що розташована за адресою: АДРЕСА_1., оскільки вказана нерухомість арбітражним керуючим Яновським С. С. була незаконно та безоплатно передана фізичній особі ОСОБА_7, яка в подальшому передала до статутного фонду ТОВ Торгівельний заклад «Олексіївський» вказану нерухомість.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9, "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", передбачено, що норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених першою статті 388 ЦК України.

Стаття 328 ЦК України визначає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно зі ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Частинами 1, 3 ст. 388 ЦК України визначено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. При цьому, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою господарського суду від 16.12.2015 р., визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини нежитлової будівлі загальною площею 3270,4 кв.м. в літ. "А-2", що розташована за адресою: АДРЕСА_2, посвідчений 09.07.15 р. приватним нотаріусом ХМНО Луніною Т.М. за реєстровим номером 926, укладеного між ТОВ "Аккобудсервіс" в особі Яновського С.С. та ОСОБА_5, визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини нежитлової будівлі загальною площею 3270,4 кв.м. в літ. "А-2", що розташована за адресою: АДРЕСА_2, посвідчений 09.07.15 р. приватним нотаріусом ХМНО Луніною Т.М. за реєстровим номером 933, укладеного між ТОВ "Аккобудсервіс" в особі Яновського С.С. та ОСОБА_5, визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини нежитлової будівлі загальною площею 398,2 кв.м. в літ. "Б-1", що розташована за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений 09.07.15 р. приватним нотаріусом ХМНО Луніною Т.М. за реєстровим номером 930, укладеного між ТОВ "Аккобудсервіс" в особі Яновського С.С. та ОСОБА_5, визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини нежитлової будівлі загальною площею 398,2 кв.м. в літ. "Б-1", що розташована за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений 09.07.15 р. приватним нотаріусом ХМНО Луніною Т.М. за реєстровим номером 936, укладеного між ТОВ "Аккобудсервіс" в особі Яновського С.С. та ОСОБА_5

Правовими підставами для визнання вищезазначених правочинів недійсними стало невідповідність змісту правочину нормам вказаного кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України, Постанови НБУ № 210 від 06.06.2013р.), порушення арбітражним керуючим Яновським С.С. вимог статтей 41, 43, 44, 64, 65, 66 розділу IV продаж майна в провадженні у справі про банкрутство Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції після 19.01.13 р.

Також, зазначеною ухвалою встановлено відсутність (ненадання) покупцем ОСОБА_5 вищевказаних об'єктів нерухомості банкрута доказів щодо проведення розрахунків за придбану нерухомість. Тобто господарським судом встановлений факт їх безоплатного відчуження.

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В подальшому, фізичною особою ОСОБА_5 було 14.07.2015р. створено (протокол установчих зборів № 1/140715) та зареєстровано державним реєстратором 23.07.2015р. юридична особа ТОВ «Торгівельний заклад Олексіївський», єдиним засновником та директором якого є ОСОБА_5 До складу статутного капіталу товариства засновником ОСОБА_5 було передано вищевказані нежитлові будівлі (акт-приймання передачі майна в статутний капітал № 1/230715 від 23.07.2015), що свідчить про продовження цією особою незаконних дій стосовно майна банкрута, з метою виведення цієї нерухомості з власності банкрута та нанесення шкоди ПАТ "ОТП Банк".

Отже з вищезазначеного вбачається, що, по-перше, нерухомість банкрута вибуло з володіння власника (ТОВ «Аккобудсервіс») або особи(ліквідатора), якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим противоправним шляхом, по-друге, вищевказане майно було набуте физичною особою ОСОБА_5 безвідплатно у особи (ліквідатора ТОВ «Аккобудсервіс» Яновського С.С.), який, як встановив суд (ухвала суду від 16.12.2015р.) не мав права відчужувати цю нерухомість наслідком прямого продажу.

Аналіз вищезазначених дій та норм права дає суду підстави вважати, що в діях ОСОБА_5 просліджується безпосередній причинний зв'язок між протиправними діями ОСОБА_5 (отримання майна безвідплатно), які встановлені судом, та нанесеною шкодою забезпеченому кредитору та банкруту. Тобто, наявність причинного зв'язку, як складової цивільного правопорушення свідчить про те, що дії ОСОБА_5, як засновника та директора ТОВ "Торгівельний заклад Олексіївський" що направлені на створення статутного капіталу цього товариства за рахунок майна банкрута, право власності на яке було набуто на безоплатній основі, є незаконними.

Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" встановлено, що відповідно до ч.5 ст. 12 Цивільного кодексу України добросовісність презюмується.

Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.

Колишнім ліквідатором Колесниковим М.З. та господарським судом встановлено, що дії як Яновського С.С., так і ОСОБА_5 були здійснені з порушенням норм чинного законодавства (ухвала суду від 16.12.15 р.), в зв'язку з чим є всі правові підстави, які надають можливість застосовувати положення ст.ст. 378, 388 ЦК України та витребувати майно (нерухомість) від добросовісного набувача ТОВ «Торгівельний заклад Олексіївський» на користь законного власника ТОВ «Аккобудсервіс» з метою виконання Постанови суду від 09.04.2013 р. та погашення грошових вимог заставного кредитора - ПАТ «ОТП Банк».

Згідно ч.4 ст. 147 Господарського кодексу України право власності та інші майнові права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу. При цьому, ч.2 ст.20 Кодексу визначено, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються у т.ч. шляхом визнання наявності або відсутності прав, а також відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання. Також, згідно ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, а також відновлення становища, яке існувало до порушення.

Задоволення заяви ліквідатора про витребування майна з чужого незаконного володіння особи ТОВ «Торгівельний заклад Олексіївський», за яким зареєстровано право власності на вищевказну нерухомість у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, є підставою для здійснення державної реєтрації права власності на нерухоме майно, за попереднім власником ТОВ «Аккобудсервіс» на підставі ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в зв'язку з чим, необхідно зобовязати виконати цю реєстраційну дію державного реєстратора.

Зазначене кореспондується з п.п. 5 п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9, «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», що визначає рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (ст. 19, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 41, 44, 55, 37-48, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції після 19.01.13 р., п.п. 5 п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9, «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», ст.ст. 20, 147 ГК України, ст.ст. 16, 387, 388 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-1, 32, 33, 43, 75, 86 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання ПАТ «ОТП Банк» про залучення до участі в розгляді справи та про відкладення розгляду справи.

2. Заяву про витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити.

3. Витребувати нежитлову будівлю літ. "А-2" загальною площею 3270,4 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2; з володіння ТОВ «Торгівельний заклад Олексіївський» (адреса: 61051, м. Харків, пр. Перемоги, буд. 55-Е; код 39910509) та передати ліквідатору ТОВ «Аккобудсервіс».

4. Витребувати нежитлову будівлю літ. "Б-1" загальною площею 398,2 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний заклад Олексіївський» (адреса: 61051, м. Харків, пр. Перемоги, буд. 55-Е; код 39910509) та передати ліквідатору ТОВ «Аккобудсервіс».

5. Визнати право власності на нежитлову будівлю літ. "А-2" загальною площею 3270,4 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Аккобудсервіс» (адреса: 61051, м.Харків, вул. Котельниківська, буд. 2, код 30137817) та уповноважити ліквідатора ТОВ «Аккобудсервіс» здійснити дії щодо державної реєстрації права власності в порядку, встановленому законодавством України.

6. Визнати право власності на нежитлову будівлю літ. "Б-1" загальною площею 398,2 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Аккобудсервіс» (адреса: 61051, м.Харків, вул. Котельниківська, буд. 2, код 30137817) та уповноважити ліквідатора ТОВ «Аккобудсервіс» здійснити дії щодо державної реєстрації права власності в порядку, встановленому законодавством України.

7. Скасувати державну реєстрацію за попереднім власником ТОВ «Торгівельний заклад Олексіївський» код 30137817, на нежитлову будівлю літ. "А-2" загальною площею 3270,4 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2.

8. Скасувати державну реєстрацію за попереднім власником ТОВ «Торгівельний заклад Олексіївський» код 30137817, на нежитлову будівлю літ. "Б-1" загальною площею 398,2 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1

9. Ухвалу направити заявнику Колесникову М.З., ліквідатору Капустіну В.В., ОСОБА_5, ТОВ «Торгівельний заклад Олексіївський», Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського МУЮ Харківської обл., банкруту, ПАТ «ОТП Банк».

Суддя Міньковський С.В.