Постанова № 54890123, 12.01.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/11635/15-п Головуючий у І інстанції Гончаров О.М.Провадження № 33/780/40/16 Доповідач у 2 інстанції ДаніловКатегорія 429 12.01.2016

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 січня 2016 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Данілов О.М., за участю:

представника правопорушника: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України Київської митниці ДФС на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 грудня 2015 року, якою:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого приватним підприємцем «ОСОБА_2В.», проживаючого за адресою: Україна, Київська обл., м. Бровари, вул. Чкалова, 16/10;

визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 471 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., вилучену валюту в розмірі 1 853 доларів США - повернуто ОСОБА_2,-

В С Т А Н О В И В:

11 листопада 2015 року о 17 год. 35 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», громадянин України ОСОБА_2, який відлітав з України до Туреччини, м. Стамбул, літаком а/к «МАУ», рейсом № 715, своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч.5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний коридор України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор» на підставі п.4 ст. 336 а ст. 342 МК України, громадянину України ОСОБА_2 було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що пасажир відповів, що має при собі 12 564 доларів США. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення залу «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», де ним була видана готівка в розмірі 12 564 доларів США, що знаходились у відділенні дорожньої сумки та гаманці.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації та дозвільних документів пасажир не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспекторів митниці з приводу декларування готівки не звертався. Своїми діями ОСОБА_2, під час проходження митного контролю в залі «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обовязковому письмовому декларуванню відповідно до Постанови Правління НБУ від 27.05.2008 №148, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 грудня 2015 року, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 471 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., вилучену валюту в розмірі 1853 доларів США - повернуто ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі Київська митниця ДФС просить скасувати постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 грудня 2015 року відносно громадянина України ОСОБА_2 в повному обсязі та постановити нову постанову, якою ОСОБА_2, визнати винним у вчиненні порушення митних правил за ст. 471 МК України та застосувати до нього стягнення у виді штрафу в розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень та конфіскації затриманої по справі іноземної валюти у кількості 1853 доларів США.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. ст. 245, 252 КУпАП під час провадження у справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та обєктивне дослідження всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із Законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В якості обґрунтування постанови, суддя першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2, своїми діями, які полягали у проходженні митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки в сумі, що не перевищує 10000 євро, або еквівалент цієї суми в іншій валюті, порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, оскільки на момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» з приводу декларування до інспекторів митниці не звертався.

Загальна вимога про декларування, яка розповсюджується на будь-яку особу, що перетинає кордон держави, попереджує прихований ввіз і вивіз грошових коштів з країни і конфіскаційна міра, яку тягне недекларування грошових коштів митному органу, є частиною загальної регулятивної системи, передбаченої для боротьби з подібними правопорушеннями.

На підставі ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Суд першої інстанції не в повній мірі врахував обставини справи, характер скоєного, особу правопорушника, обставини що помякшують та обтяжують відповідальність останнього, прийшов до висновку, що на правопорушника може бути накладено стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без конфіскації вилученої валюти.

Однак з такими висновками апеляційний суд погодитись не може виходячи з наступного.

Суд першої інстанції посилається на практику Європейського суду, зокрема постанову ЄСПЛ від 06.11.2008 року по справі «Ісмаілов проти Російської Федерації», де з достовірністю було встановлено законне походження коштів. Однак в даному випадку підтвердження походження коштів, які перевозив правопорушник не встановлено, окрім того відповідно до відповіді Броварської об`єднаної державної податкової інспекції де зазначено, що в період січень-жовтень 2015 року від підприємницької діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1) доходів не отримував (а.с. 44).

Відмовляючи у застосуванні додаткового стягнення у вигляді конфіскації валюти, посилаючись на те, що фактично не залишить громадянину України ОСОБА_2 раніш зароблених, а потім вилучених коштів у сумі 1853 доларів США, які фактично є його заробітною платою( доходом), та є бюджетом його сім`ї, і її відсутність позбавить його і його сім`ю належного матеріального забезпечення не знайшли свого підтвердження, оскільки відповідно до вищезазначеної довідки (а.с. 14) дані кошти не являються його заробітною платою, документів, які підтверджують факт зняття готівкових валютних коштів з відповідного банківського рахунку або інших документів про походження валюти не має. Кошти, які правопорушник взяв у борг, в сумі 10000 доларів США відповідають сумі, що була пропущена йому після фіксування адміністративного правопорушення, а саме 10711 доларів США. Окрім того, слід зазначити, що ОСОБА_2 не прибув до України, а відлітав до Турції з даними грошовими коштами, мету поїздки та подальше призначення валюти не встановлено.

Посилання суду до п.10 ч. 2 Конвенції про захист заробітної плати № 95, від 1949 року, яка переглянута Конвенцією Міжнародної організації праці № 173 1992 року про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця, від 1992 року, і залишає зазначену Конвенцію відкритою для подальшої ратифікації, яка ратифікована законом № 2996-IV від 19.10.2005 року, де вказано: «Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї» не знаходить свого підтвердження у даному випадку, виходячи з того, що вилучені кошти не є заробітною платою ОСОБА_2.

Відповідно до податкової декларації платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за 2014 рік він отримав дохід в сумі 428250 грн. (а.с.47-48). Це більш ніж 35000 гривень на місяць, що значно перевищує офіційно встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб.

При розгляді апеляційної скарги пом`якшуючих та виключних обставин відповідальності особи відповідно до вимог ст.ст. 33, 247 КУпАП, апеляційним судом не встановлено.

Вина правопорушника підтверджується даними протоколу про порушення митних правил та протоколом опитування.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції не можна визнати законною та обґрунтованою і тому вона підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.

Оцінивши докази в їх сукупності відповідно до вимог ст. 530 МК України, суд вважає, що в діях ОСОБА_2, наявний склад порушення митних правил, передбачений ст. 471 МК України і тому на нього слід накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією зазначеної норми закону штраф з конфіскацією валютних коштів, оскільки безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України обмежено законодавством України, що також перевищують встановлені обмеження 10 000 євро, а саме в даному випадку конфіскація цих товарів грошових коштів у розмірі 1 853 доларів США підлягають конфіскації на користь держави.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України Київської митниці ДФС задовольнити.

Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 грудня 2015 року, відносно ОСОБА_2 скасувати та прийняти нову постанову.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні порушення митних правил за ст. 471 МК України та застосувати до нього стягнення у виді штрафу в розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень.

Сума штрафу підлягає сплаті на користь держави України (одержувач: Державний бюджет України; Код ЄДРПОУ: 38007070; код банку: 821018; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області; рахунок: №31117106705004, код класифікації доходів бюджету: 21081100, код виду надходжень бюджету: 050:

Вилучену згідно протоколу про порушення митних правил №0666/125120102/15 року від 11.11.2015 року валюту в розмірі 1853 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят три) долари США конфіскувати в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, на користь державного бюджету України (р/р №31216206700004. МФО: 821018. код за ЄДРПОУ 38007070, банк: ГУДКСУ у Київській області, отримувач коштів Бориспільське УДКСУ (м. Бориспіль): 22030001) судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Стягнути з громадянина України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, витрати, понесені Київською митницею ДФС на транспортування предметів правопорушення у розмірі 04 грн. 72 коп. (Отримувач: Київська митниця ДФС, код ЄДРПОУ:39470947, код банку: 821018. банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, рахунок: 35211035089083).

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя