Ухвала суду № 54884904, 29.12.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/3556/2015 Головуючий у 1-й інстанції: Писанець В.А.

Категорія: ст. 199 КПК Доповідач: Бець О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Беця О.В.,

суддів Дзюбіна В.В., Сокуренка Д.М.,

за участю прокурора Приходька І.С.,

секретаря судового засідання Сологуб В.І.,

захисників ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 грудня 2015 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Льошенко Я.В., погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Приходьком І.С., та продовжено строк тримання під вартою строком до 01.02.2016 року, щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., уродженця м. Рубіжне, Луганської області, громадянина України, неодруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, військовослужбовця військової частини 3078 НГ за контрактом, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України.

Одночасно підозрюваному визначено заставу в розмірі 1500 мінімальних заробітних плат, що становить 1827000 (один мільйон вісімсот двадцять сім тисяч) гривень, покладено на ОСОБА_2 обов'язків, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України та визначено термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави до 01.02.2016 р. включно.

Згідно ухвали суду слідчий суддя, врахувавши тяжкість кримінального правопорушення, в якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_2, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які в повній мірі були доведені прокурором, зокрема щодо можливості ОСОБА_2 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати, а також врахувавши обставини того, що на даній стадії досудового розслідування не можливо провести всі заплановані слідчі та розшукові дії, направлені на встановлення фактичних обставин кримінального провадження, прийшов до висновку про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому ОСОБА_2 необхідно продовжити строк тримання під вартою.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, захисник підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану ухвалу такою, що не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.12.2015 р. та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_2 більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з тримання під вартою, або хоча б визначити останньому заставу в межах від 80 до 300 мінімальних заробітних плат.

Мотивуючи свої доводи захисник зазначає, що розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя не встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України, не обґрунтував наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не врахував всі обставини кримінального провадження та необґрунтовано дійшов висновку про доцільність продовження підозрюваному строку тримання під вартою. Також, як зазначає захисник, слідчим не надано доказів, які б могли свідчити про те, що перебуваючи на волі ОСОБА_2 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілих та свідків вчиняти спроби знищити сховати або спотворити будь-які із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення а також доказів неможливості застосування більш м'якого, окрім виняткового, запобіжного заходу для запобігання заявленим у клопотання ризикам.

Також, на думку захисника, слідчим суддею під час продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2, в порушення вимог ст. 178 КПК України, в повній мірі не враховано характеризуючі дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем роботи характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Крім того, як зазначає в своїй апеляційній скарзі захисник, слідчий суддя, в порушення вимог ст. 182 КПК України, в постановленій ним ухвалі, не врахував майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу та визначив заставу у розмірі 1500 мінімальних заробітних плат, яка є завідомо непомірною для підозрюваного та позбавляє його можливості скористатися альтернативним запобіжним заходом.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника підозрюваного та самого підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу захисника та просили її задовольнити в повному обсязі, доводи прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів справи, Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000001122 від 10.06.2015 р., за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України.

Органом досудового розслідування сержант ОСОБА_2 підозрюється у тому, що обіймаючи посаду начальника речового сховища (для забезпечення ГУ НГУ) складів господарчого взводу роти бойового та матеріально-технічного забезпечення військової частини 3078 НГ України, своїми протиправними діями, будучи військово-службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів та метою, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, всупереч інтересів служби, у продовж 2015 року, в умовах особливого періоду, маючи єдиний умисел на незаконне збагачення за рахунок держави, за попередньою змовою групою осіб у складі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, привласнив шляхом зловживання своїм службовим становищем військове майно загальною вартістю 27352,14 грн., в результаті чого державі, в особі військової частини 3078 НГ України спричинені збитки на вказану суму.

11.10.2015 р. ОСОБА_2 був затриманий, в порядку ст. 208 КПК України, та того ж дня останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України, а саме у привласненні. В умовах особливого періоду, у 2015 році, військовою службовою особою, за попередньою змовою групою осіб військового майна, а саме: обмундирування, взуття, натільної білизни, постільних речей, спорядження, спеціального одягу.

12.10.2015 р. ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва клопотання слідчого було задоволено та застосовано щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, а саме до 09.12.2015 року, з визначення застави у розмірі 1500 мінімальних заробітних плат, що становить 1827000 грн.

01.12.2015 р. постановою заступника Генерального прокурора України - Головного військового прокурора Матіоса А.В. строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000001122 продовжено до чотирьох місяців.

03.12.2015 р. старший слідчий в ОВС слідчого відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Льошенко Я.В., за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Приходьком І.С., звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2, посилаючись на неможливість завершення досудового розслідування до закінчення строку перебування ОСОБА_2 під вартою, у зв'язку з необхідністю виконання значного обсягу слідчих та процесуальних дій, а також посилаючись на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконними засобами впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, які не зменшилися та свідчать про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів.

04.12.2015 р. ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва задоволено клопотання слідчого та продовжено строк тримання ОСОБА_2 під вартою строком до 01.02.2016 р. з визначенням застави в розмірі 1500 мінімальних заробітних плат, що становить 1827000 грн.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для продовження ОСОБА_2 строку тримання під вартою перевірялись судом при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_2, вислухана думка прокурора та захисників, допитано свідка, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання продовження строку тримання під вартою.

При судовому розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.

Перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.

Під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наявні докази в достатній мірі підтверджують існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України у кримінальному провадженні, в якому підозрюється ОСОБА_2, оцінив, відповідно до ст. 178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України.

Слідчий суддя також дослідив доводи клопотання щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення, а саме ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.10.2015 р., якою ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та з урахуванням необхідності проведення значного обсягу слідчих та процесуальних дії, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про наявність обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_2 під вартою. Також судом з'ясовано, що у порядку, передбаченому законом, строк досудового розслідування продовжено до чотирьох місяців.

Оскільки заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились та виправдовують тримання підозрюваного під вартою, клопотання слідчого задоволено слідчим суддею обґрунтовано та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_2 на строк до 01.02.2016 р.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_2, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Продовжуючи строк тримання під вартою ОСОБА_2, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що ухвала суду відповідає вище вказаним вимогам, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для продовження підозрюваному ОСОБА_2 строку тримання під вартою.

Разом з тим, прийнявши обґрунтоване рішення про продовження підозрюваному ОСОБА_2 строку тримання під вартою, слідчий суддя залишив поза увагою вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, яка передбачає, що слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.

Однак, враховуючи обставини кримінальних правопорушень, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що визначена судом першої інстанції застава у розмірі 1500 мінімальних заробітних плат є завідомо непомірною для підозрюваного ОСОБА_2

За таких обставин, виходячи з вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу захисника підозрюваного необхідно задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого, продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2 та визначити йому розмір застави в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Апеляційний суд, визначаючи розмір застави бере до уваги обставини, встановлені ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, а тому вважає, що ОСОБА_2 слід визначити заставу у розмірі 150 мінімальних заробітних плат, враховуючи, що застава саме у такому розмірі буде належною гарантією того, що у разі сплати визначеного розміру застави, ОСОБА_2 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.

Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_2, колегія суддів не вбачає.

Дані, на які посилається в своїй апеляційній скарзі захисник, які б унеможливлювали перебування підозрюваного ОСОБА_2 під вартою, матеріали судової справи не містять.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 199, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 грудня 2015 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Льошенко Я.В., погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Приходьком І.С., та продовжено строк тримання під вартою строком до 01.02.2016 року, щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н. - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Льошенко Я.В., погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Приходьком І.С., про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н. - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., уродженцю м. Рубіжне, Луганської області, громадянину України, неодруженому, не маючому на утриманні неповнолітніх дітей, військовослужбовцю військової частини 3078 НГ за контрактом, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1, проживаючому за адресою: АДРЕСА_2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України - строк тримання під вартою строком до 01.02.2016 року.

Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., заставу у розмірі 150 мінімальних заробітних плат, що становить 182700 (сто вісімдесят дві тисячі сімсот) грн. в національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКС України в м. Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820019, реєстраційний рахунок - 37314015000104).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду про продовження строку тримання під вартою, протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_2 у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду із встановленою періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками в цьому ж кримінальному провадженні,

- здати на зберігання слідчому свій закордонний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО № 13 УДДУПВП в м. Києві та Київській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО № 13 УДДУПВП в м. Києві та Київській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Приходька І.С.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

С У Д Д І:

______ ___ ____

О.В. Бець В.В. Дзюбін Д.М. Сокуренко