Ухвала суду № 54884133, 06.01.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/10/16 Справа № 201/18257/15-к Слідчий суддя - Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2016 року

м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді - доповідача Чернусь К.П.

суддів: Алькової С.М., Кислого М.М.

при секретарі - Дьоміній А.А.

розглянувши в відкритому судовому засіданні м. Дніпропетровську матеріали за апеляційною скаргою з доповненням захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 24 грудня 2015 року про задоволення клопотання прокурора та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_2, який народився у 1982 році в квітні 27 числа, громадянина України, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 КК України по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040650005291 від 22 грудня 2015 року

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Кальчика М.С., підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника адвоката ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И Л А:

На ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2015 року адвокат ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати як необгрунтовану та обрати останньому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обґрунтовує свої вимоги тим, що слідчий суддя при прийнятті рішення не у повному обсязі врахував положення ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, раніше не судимий, одружений, на утриманні має неповнолітню та малолітню дітей, не перебуває на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах. Зазначає, що слідчий суддя безпідставно зазначив в ухвалі, що під час досудового слідства було встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Вказує, що прокурором в самому клопотанні та під час судового розгляду клопотання не було надано жодного доказу, який будь-яким чином підтверджував ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Також зазначає, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Єлоєв проти України» № 17283/02 від 06 листопада 2008 року, навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину, тяжкість обвинувачення не можуть бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, а в даному випадку це і є єдиною підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2 Крім того, зазначає, що при визначенні суми застави, слідчий суддя не прийняв до уваги, що ОСОБА_4 на цей час не має постійного доходу, на його утриманні знаходяться двоє дітей і жінка, у нього немає майна на визначену суму застави, тобто підозрюваному встановлений непомірний розмір застави, який до особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, відповідно до ст. 182 ч. 5 КПК України, визначається у розмірі від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.

30 грудня 2015 року до апеляційного суду надійшли доповнення до апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3, в яких він просить ухвалу слідчого судді змінити та встановити ОСОБА_2 заставу в межах, передбачених ст. 182 ч. 5 КПК України від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати, посилаючись на те, що ОСОБА_2 на даний час не має постійного доходу, що на його утриманні знаходяться двоє дітей та дружина, у нього немає майна на таку значну суму, тобто розмір визначеної застави є непомірним та відповідно до ст. 182 ч. 2 КПК України не може бути застосований.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2015 року було задоволено клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_5 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Встановлено дату закінчення дії ухвали 19 лютого 2016 року.

Встановлено, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_2 або іншою фізичною чи юридичною особою застави у розмірі 5719728 гривень ОСОБА_2 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_2 з-під варти зобовязано його прибувати за кожною вимогою суду та покладено на нього обовязки прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, які проводять досудове розслідування; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора; повідомляти слідчого чи прокурора про зміну місця проживання.

Своє рішення слідчий суддя обґрунтував наступним.

22 грудня 2015 року ОСОБА_2 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

23 грудня 2015 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч .1 КК України.

Приймаючи до уваги, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 ч. 1 п. п. 1, 3 - 5 КПК України, а саме те, що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконного впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також оцінюючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру, слідчий суддя прийшов до висновку, що застосування більш мяких запобіжних заходів до ОСОБА_2 ніж тримання під вартою є недоцільним.

При визначенні розміру застави, враховуючи, що ОСОБА_2 була предявлена підозра у вчиненні тяжкого злочину, відповідно до положень ст. 182 ч.5 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку визначити заставу, яка перевищує розмір, встановлений ст. 182 ч. 5 п. 2 КПК України, а саме в сумі 4696 розмірів мінімальних заробітних плат, що дорівнює 5719728 гривень, оскільки застава в меншому розмірі на забезпечить належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків.

Заслухавши доповідь судді, захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 який підтримав свою апеляційну скаргу з доповненнями та просив змінити ухвалу слідчого судді в частині визначення розміру застави та визначити заставу в межах, передбачених ст. 182 ч. 5 КПК України, а саме від 20 до 80 мінімальних заробітних плат, посилаючись на те, що визначена слідчим суддею застава є завідомо непомірною для його підзахисного ОСОБА_2 та суперечить чинному закону; підозрюваного ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу свого захисника та просив зменшити визначений йому розмір застави; думку прокурора Кальчика М.С., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Як убачається з наданих до апеляційного суду матеріалів провадження, які були предметом дослідження судом першої інстанції, слідчий суддя перевірив обставини, на які були посилання в клопотанні та прийшов до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України виходячи з протоколу огляду особистих речей ОСОБА_2 та вилучення револьвера моделі «Наган» з 7 патронами, з висновку експерта про те, що вказані предмети є зброєю та боєприпасами; показань свідків та про те, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Колегія суддів, вважає, що слідчим суддею у відповідності до вимог ст. ст. 193, 194 КПК України були досліджені обставини у повному обсязі, необхідному для вирішення питання про обрання запобіжного заходу та обєктивно взято до уваги дані про особу ОСОБА_2

Слідчий суддя обґрунтовано прийшов до висновку про те, що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, оскільки він не працює, не проживає за місцем реєстрації, що обєктивно дає йому можливість переховуватися від органів досудового розслідування.

Обгрунтовано зазначив слідчий суддя і про наявність ризиків того, що ОСОБА_2 може незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження, іншим способом перешкоджати кримінальному провадженню або скоїти кримінальне правопорушення.

Зазначені висновки слідчого судді обєктивно підтверджуються наданими судді матеріалами.

Посилання захисника на інші обставини, які характеризують підозрюваного ОСОБА_2 , а саме наявність дружини та двох дітей хоча і мають місце, однак самі по собі не є підставою для обрання підозрюваному ОСОБА_2 більш мякого запобіжного заходу.

Необгрунтованими є і посилання захисника на правові позиції викладені ЄСПЛ у рішенні «Єлоєв проти України», оскільки зазначене рішенні стосується обґрунтування продовження строків застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та їх тривалості.

Безпідставними є і доводи захисника про те, що слідчий суддя обрав ОСОБА_2 не передбачений законом та непомірний розмір застави.

При обранні виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 слідчий суддя визначив, як альтернативу - заставу в розмірі 5719728 гривень виходячи з того, що існує ряд ризиків, передбачених статтею 177 ч. 1 п. п. 1, 3-5 КПК України, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому застава у розмірі, меншому 4696 розмірів мінімальних заробітних плат, не забезпечить належного виконання останнім покладених на нього процесуальних обовязків.

Колегія суддів, вважає, що таке рішення слідчого судді узгоджується з вимогами ст. 183 ч. 3 та ст. 182 ч. 5 КПК України, оскільки ОСОБА_2, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, повязаного з незаконним поводженням зі зброєю за обставин, зазначених у повідомленні про підозру, а також вказаних в витягу з кримінального провадження, відповідно до яких ОСОБА_2 перебував за кермом автомобіля марки « Мітсубіші Лансер Х» д.н.з. АЕ №?90 НО, в якому було виявлено та вилучено предмет схожий на ручну гранату Ф-1 та при його особистому огляді у нього було виявлено та вилучено наган з 7 патронами та встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 ч. 1 п. п, 1, 3-5 КПК України.

З даних встановлених обставин, колегія суддів, вважає обґрунтованим висновок слідчого судді першої інстанції про необхідність обрання щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 5719728 гривень, оскільки застосування більш мяких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків, що є виправданим і узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону та з правовими позиціями Європейського суду з прав людини.

З огляду на викладене, колегія суддів, вважає, що порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, обраний судом запобіжний захід у вигляді тримання підозрюваного ОСОБА_2 під вартою з визначеним розміром застави у сумі 5 719728 гривень є обґрунтованим і відповідає встановленим кримінальним процесуальним законом вимогам, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою і вмотивованою та скасуванню не підлягає, тому апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3- необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 з доповненням залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 24 грудня 2015 року про задоволення клопотання прокурора та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: