Рішення № 5488407, 08.09.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.09 Справа № 27/222/09

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Мелбудальянс”, м. Мелітополь Запорізької області

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Мелітополь Запорізької області

про стягнення 44 586 грн. 65 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: Ващаєв С.В., дов. б/н від 10.06.09 р.

від відповідача: не зявився

Ухвалою господарського суду від 19.08.09 р. розгляд справи відкладався, на підставі ст. 77 ГПК України, у звязку з неявкою у судове засідання уповноважених представників позивача та відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Мелбудальянс”, м. Мелітополь Запорізької області звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Мелітополь Запорізької області 25 327 грн. 30 основного боргу за договором комісії № 1 від 05.04.06 р., 12 770 грн. 94 коп. індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобовязання, 1488 грн. 41 коп. грошової суми із розрахунку трьох відсотків річних від простроченої суми за договором комісії, за весь час прострочення.

Ухвалою господарського суду від 27.07.2009 р. порушено провадження у справі № 27/222/09 та призначено судове засідання на 19.08.09 р.

У звязку з неявкою у судове засідання, відкрите 19.08.09 р. уповноважених представників позивача та відповідача, хвалою господарського суду від 19.08.09 р. розгляд справи відкладався, на підставі ст. 77 ГПК України. Судове засідання призначено на 08.09.09 р.

08.09.09 р. продовжено розгляд справи № 27/222/09.

08.09.2009 р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та розяснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 08.09.2009 р. позивач підтримав позовні вимоги на підставах, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судові засідання, відкриті 19.08.09 р. та 08.09.09 р. не зявився. Проти позову не заперечив, письмового відзиву не надав. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка фізичної особи підприємця ОСОБА_1 в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобовязання не виконав, не скористався належним чином без поважних причин правом на захист своїх інтересів.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Правовідносини між ТОВ “Мелбудальянс” (комітент) та ФОП ОСОБА_1 (комісіонер) врегульовані договором комісії № 1 від 05.04.06 р.

Згідно зі ст. 1011 ЦК України, за договором комісії одна сторона (комісіонер)зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до п. 1.1 договору відповідач від свого імені, по дорученню позивача зобовязується проводити роботу, направлену на реалізацію (поставку) узгодженої продукції (товару).

Згідно п. 1.2 договору, комісіонер зобовязується виступаючи від свого імені укладати відповідні договори (контракти), чітко дотримуючись вказівок комітента та положень даного договору.

Відповідно до п. 2.2.8 договору, комісіонер (відповідач) зобовязаний передати грошові кошти за товар комітенту (позивачу) у строк не більше 7 календарних днів з моменту здійснення реалізації (передачі) відповідної партії товару третім особам, але не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснюється реалізація (передача) товару третім особам.

Позивач свої зобовязання за вищезазначеним договором виконав у повному обсязі.

Відповідач не виконав в повному обсязі своїх зобовязань перед позивачем по своєчасній оплаті грошових зобовязань, в результаті чого у нього виникла заборгованість у розмірі 25 327 грн. 30 коп.

Відповідно до п. 2.2.10 договору, щомісячно не пізніше пятого числа місяця, наступного за звітним, комісіонер повинен направляти комітенту звіт по частковому або повному виконанню доручень позивача.

Договір № 1 від 05.04.06 р. діє до 31.12.06 р. (п. 8.1 договору).

Угодою сторін, яка оформлена у вигляді специфікації № 8 від 01.01.07 р., строк дії договору комісії продовжено на один рік.

За весь період дії договору комісії, згідно звітів комісіонера, відповідачу було надано товар на загальну суму 767005 грн. 67 коп.

Відповідачем передано позивачу, згідно висновку банку про рух коштів на рахунку позивача - 741670 грн. 00 коп.

15.02.09 р. відповідач надіслав на адресу позивача лист, який підтверджує існування заборгованості ФОП ОСОБА_1 перед ТОВ “Мелбудальянс” у розмірі 25327 грн. 30 коп.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обовязків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів звязку.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, всі умови договору є обовязковими для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт заборгованості відповідача в сумі 25 327 грн. 30 коп. позивачем документально підтверджений в судовому засіданні.

Відповідач доказів її погашення не надав, у судові засідання не зявлявся, правом на захист своїх інтересів не скористався.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 25 327 грн. 30 коп. боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наданим позивачем розрахунком втрати від інфляції за період з червня 2007 р. по квітень 2009 р. становлять 12 770 грн. 94 коп., 3 % річних за період часу з 26.06.2007 р. по 10.06.2009 р. (715 днів) складають 1 488 грн. 41 коп.

Наданий розрахунок є обґрунтованим, таким чином вимоги позивача щодо стягнення 12770 грн. 94 коп. грн. втрат від інфляції та 1 488 грн. 41 коп. 3% річних обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 5000 грн. 00 коп. збитків повязаних із отриманням юридичних послуг при зверненні до господарського суду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно зі ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи. Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”.

До позову додано договір про надання юридичних послуг від 01.06.09 р. та акт передачі-прийняття документів, складених на виконання умов за договором про надання юридичних послуг, які свідчать про те, що адвокат Ващаєв С.В. підготував для ТОВ «Мелбудальянс»позовну заяву для подачі в господарський суд Запорізької області, розрахунок суми боргу з врахування встановленого індексу інфляції, 3 % річних та сплатив зазначеному адвокату 5 000 грн. 00 коп. за правову допомогу.

Суд задовольняє витрати по оплаті юридичних послуг у розмірі 5000 (пять тисяч) грн. 00 коп. та покладає їх на відповідача у справі.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати: державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України, ст.ст. 175, 193 ГК України, ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, ІНН НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в МО ЗОД АППБ «Аваль»МФО 313827) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Мелбудальянс” (72319 Запорізька область м. Мелітополь вул. Леніна, буд. 129 кв. 58, ЄДРПОУ 34028118 п/р 2600644867 МО ЗОД АППБ «Аваль»МФО 313827) 25327 (двадцять пять тисяч триста двадцять сім) грн. 30 коп. основного боргу, 12770 (дванадцять тисяч сімсот сімдесят) грн. 94 коп. втрат від інфляції, 1488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) грн. 41 коп. 3 % річних, 446 (чотириста сорок шість) грн. 00 коп. державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5000 (пять тисяч) грн. 00 коп. витрат по оплаті юридичних послуг.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова