Постанова № 54881741, 16.11.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2015 року Справа № 814/2321/15

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Середа О.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1, м. Первомайськ

до відповідача: Первомайської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області, м. Первомайськ

третя особа: Первомайська міська рада, м. Первомайськ

Суть спору: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 10.06.2015 року № 1626-17,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду із позовом до Первомайської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (надалі - відповідач), третя особа - Первомайська міська рада, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 10.06.2015 року № 1626-17.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що податкове повідомлення-рішення від 10.06.2015 року № 1626-17 прийнято в супереч нормам Конституції України та Податкового кодексу України, у звязку з чим є недійсним.

Відповідач та третя особа позов не визнають з підстав викладених в запереченнях.

Сторони подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

26 червня 2015 року ОСОБА_1, було отримано лист Первомайської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області від 23.06.2015 року за номером № 4525/Д/14-08-17-01-10, в якому зазначено, що з метою дотримання податкового законодавства в частині змін внесених Законом України від 28.12.2014 року № 71 - VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи», повідомляємо, що з 1 січня 2015 року запроваджений транспортний податок.

До листа додано податкове повідомлення - рішення № 1626-17 від 10.06.2015 року про зобов»язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб в сумі 25 000 грн.

ОСОБА_1 є власником легкового автомобіля АUDI А8 L, з об'ємом циліндрів двигуна 3993 куб.см, рік випуску 2014.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року №71-VIII внесено зміни до ст. 267 ПК України. Відповідно до вимог ст. 267 ПК України з урахуванням змін, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. (пп. 267.2.1 ПК України). Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування (п.267.4 ГЖ України). Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп. 267.5.1 ПК України).

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку (пп. 267.6.1 ПК України).

Відповідно до вимог п. 267.6.3 ПК України, органи внутрішніх справ зобов'язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку. З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобов'язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Відповідно до вимог п. 267.6.2 ПК України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року №71-VIII запроваджено новий вид місцевих податків - податок на майно (пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 ПК України).

Відповідно до вимог ст. 265 ПК України, до складу податку на майно відноситься транспортний податок. При цьому податок на майно запроваджено у 2014 (бюджетному) році, даний податок справляється з 2015 (бюджетного) року.

Згідно пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належать: податок на майно; єдиний податок. Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Згідно пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: 265.1.1. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Відповідно до вимог пп. 267.2.1 ПК України, автомобіль позивача є об'єктом оподаткування транспортним податком.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно визначено об'єкт оподаткування, базу оподаткування - 1 автомобіль, податковий період - 2015 рік та ставку транспортного податку - 25 000, 00 грн.

В перехідних положеннях Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року № 71 -VIII яким були внесені зміни до Податкового кодексу України, щодо особливостей справляння транспортного податку, зазначені особливості прийнятті рішення щодо встановлення місцевих податків, зокрема транспортного податку, на 2015.

В пункті 4 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року № 71-VIII рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік, зокрема, податку на майно (в частині транспортного податку).

Також встановлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Так, з метою дотримання вищезазначеної норми чинного законодавства України Первомайською міською радою Миколаївської області було прийнято рішення від 29.01.2015 року №1 «Про внесення змін та доповнень до рішень міської ради про місцеві податки і збори». Пунктом 3 вказаного рішення затверджено на 2015 рік Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та транспортного податку).

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Первомайської міської ради було оприлюднене на офіційному веб - сайті міста Первомайська Миколаївської області та опубліковане в місцевій газеті «Вісник Первомайська».

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державно влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта субєктів владних повноважень, обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд критично оцінює посилання позивача на порушення принципу стабільності в частині внесення змін до будь-яких елементів податків та зборів не пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки, так-як дана норма передбачає внесення змін щодо існуючих податків та зборів, натомість податок на майно є новим видом податку.

Оцінив докази, відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що відповідач діяв правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства, обґрунтовано, добросовісно відповідно до статті 19 Конституції України та вимог статті 2 КАС України, тому позов задоволенню не підлягає.

При винесені рішення по адміністративній справі, суд вирішує питання про розподіл витрат відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено, то відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтвердженні судові витрати.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 122, 158 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Головуючий суддя О. Ф. Середа