Рішення № 5488088, 22.09.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2009 р.                                                             Справа № 08/2068

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Кенкеч О.С., за участю представників сторін:

від позивача –Снісар А Г. –представник за довіреністю,

від відповідача –представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивачатовариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Черкаси»

до відповідачафізичної особи-підприємця ОСОБА_1

простягнення 1930,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Черкаси»звернулось до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 згідно договору поставки 1930,44 грн. заборгованості, в тому числі 1658,62 грн. основного боргу, 184,22 грн. пені, 63,88 грн. інфляційних, 23,72 грн. три проценти річних, відшкодування у зв’язку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрат на послуги адвоката.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, хоча був двічі належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та нез’явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

01.02.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Черкаси»(Постачальником) - Позивач по справі та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупцем) –Відповідач по справі було укладено договір п/о № 112/06733 (Далі –Договір) за умовами якого Постачальник зобов’язується поставити, а Покупець прийняти і сплатити продукцію в асортименті ,кількості та за ціною, вказаними в рахунках і/або накладних, що є невід’ємною частиною цього Договору.

Постачання продукції здійснюється відповідно до правил «Інкотермс-2000»на умовах: EXW - склад Постачальника, м. Черкаси, вул. Смілянська ,130, або на умовах: СРТ –склад Покупця якщо інше не вказано в специфікаціях.

Постачання продукції здійснюється партіями. На кожну партію продукції що поставляється, Постачальник надає Покупцеві рахунок і накладну на продукцію, в яких указується найменування, асортимент, кількість і ціна продукції. Вся продукція, поставлена Постачальником Покупцеві в період дії цього Договору, і/або сплачена Покупцем в період дії цього Договору, вважається продукцією, поставленою/оплаченою в порядку і на умовах, визначених цим Договором.

Згідно п.3.1 Договору Покупець здійснює оплату за кожну партію продукції на протязі 5 днів з дати постачання цієї партії продукції, але не пізніше 25 числа кожного місяця.

Оплата проводиться в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

У відповідності до товарних накладних № 01449 від 13.02.2009 Постачальник передав, а Покупець отримав запчастини на загальну суму 1658,62 грн.

Відповідно до п.5.1. Договору за порушення терміну постачання продукції Постачальник сплачує Покупцеві пеню у розмірі 0,05 % вартості простроченої в постачанні продукції, за кожен день прострочення.

Згідно п. 5.3. Договору за порушення терміну оплати продукції, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,9 % від простроченої суми, за кожен день прострочення. Пеня може бути нарахована Постачальником за весь період прострочення оплати.

Згідно накладної №011449/06 від 13.02.2009 року Відповідачем отримано товарів на загальну суму 1 658,62 грн.

В порушення умов Договору Відповідач протягом 5 днів отриманий товар не оплатив.

22.05.2009 на адресу Покупця була направлена претензія, що залишилась без відповіді та задоволення.

Невиконання Покупцем взятих на себе зобов’язань за договором стало правовою підставою для звернення до суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Договір укладений сторонами, на який посилається позивач, як на правову підставу виникнення у нього права на стягнення заявленої суми, за правовою природою суд вважає договором поставки.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі –ГК України). Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно ст.692 ЦК України Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені главою 22 ГК України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

З огляду на викладені норми законодавства та докази, наявні у справі, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача 1658,62 грн. вартості поставленого товару.

Згідно з частиною 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідачем не надано відповідних доказів та не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно суд вважає доведеним право позивача на стягнення пені, яка нарахована Позивачем відповідно до п.5.3 Договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 року № 543/96-ВР (далі –ЗУ № 543) у сумі 184,22 грн.

Згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З відповідача підлягає стягненню 63,88 грн. інфляційних втрат, а також 23,72 грн. –3 % річних, нарахованих за час прострочення виконання грошового зобов’язання.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені ним судові витрати у розмірі 102,00 грн. витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи –платника податків НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Черкаси»(м. Черкаси, вул. Смілянська, 130, ідентифікаційний код 24411699) 1930,44 грн. заборгованості, в тому числі 1 658,62 грн. основного боргу, 184,22 грн. пені, 63,88 грн. інфляційних, 23,72 грн. три проценти річних, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                                О.І. Кучеренко