Ухвала суду № 54876465, 17.12.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

У Х В А Л А

"17" грудня 2015 р. Справа № 911/2411/14

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на дії відділу Державної виконавчої служби Летичівського районного управління юстиції Хмельницької області

У справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» та

Хмельницького обласного державного центру експертизи сортів рослин з Державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Хмельницької області

про стягнення 4992,03 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

за участю представників:

від позивача (скаржник): ОСОБА_1

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

від ДВС: не з'явився

Обставини справи:

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.08.2014 року у справі №911/2411/14 позов задоволено повністю; стягнуто солідарно з Хмельницького обласного державного центру експертизи сортів рослин з Державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Хмельницької області та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» 3% річних у сумі 1 729,51 грн., інфляційні втрати у сумі 3 262,52 грн., 1 827 грн. витрат по сплаті судового збору та 500 грн. витрат на послуги адвоката.

18.09.2014 року на виконання рішення Господарського суду Київської області від 14.08.2014 року у справі №911/2411/14 видано наказ від 18.09.2014 року про примусове виконання рішення.

29.10.2015 року до Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» надійшла скарга № 26-11/10 від 26.10.2015 року на бездіяльність Відділу Державної виконавчої служби Летичівського районного управління юстиції Хмельницької області щодо виконання наказу від 18.09.2014 року у даній справі.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу суддю А.Ю.Кошика визначено для розгляду зазначеної скарги.

Відповідно до ухвали суду від 30.10.2015 року розгляд скарги призначено на 01.12.2015 року.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, у судове засідання 01.12.2015 року без поважних причин не зявились.

Відповідно до ухвали суду від 01.12.2015 року розгляд скарги відкладено на 17.12.2015 року.

Відповідачі (боржники) та представник Відділу Державної виконавчої служби Летичівського районного управління юстиції Хмельницької області, належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги, у жодні судові засідання не зявились, вимоги ухвали суду не виконали.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги скарги, котра мотивована тим, що державним виконавцем не було вжито всіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання рішення суду, а саме, належних, повних та об'єктивних виконавчих дій щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 18.09.2014 року у справі №911/2411/14 ВДВС Летичівського РУЮ Хмельницької області не вчинив.

Як зазначив скаржник, ВДВС Летичівського РУЮ Хмельницької області за період із 05.02.2015 року до 15.10.2015 року не було виконано вимоги, передбачені зазначеним вище Законом України «Про виконавче провадження», щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 18.09.2014 року у справі №911/2411/14, а саме - не зроблено запитів до реєстраційних органів (МРЕВ ДАЇ, Реєстраційної служби, Державної сільськогосподарської інспекції) про наявність у власності боржника належного йому майна: транспортних засобів (автомобілів, самохідних машин, мотоциклів, тощо), об'єктів нерухомого майна (споруди, будівлі), тракторів, комбайнів, інших сільськогосподарських машин, сільськогосподарської техніки та інших механізмів, та при його виявленні не накладено арешти на виявлене майно; не витребувано від Центру державного земельного кадастру, районного управління земельних ресурсів, сільського (селищної) ради інформації щодо наявності у власності чи у оренді боржника земельних ділянок, із зазначенням їх місцезнаходження, розміру та цільового призначення, із метою встановлення факту вирощування сільськогосподарських культур, їх опису та арешту; не направлено до районного відділу статистики вимоги надати державному виконавцю форми статистичного спостереження № 11-03 «Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос)», «Звіту про площу збирання насінників, врожайність та валовий збір в господарстві насіння за гібридами», «Заключний звіт про підсумки сівби під урожай 2014, 2015 років», «Звіт про хід збирання врожаю, сівби озимих та оранку на зяб», із метою встановлення наявності майна, його опису та арешту; не виявлено всіх поточних рахунків, що відкриті у банківських та фінансових установах на ім'я боржника; не накладено арешту на грошові кошти, що знаходяться на поточних рахунках, що відкриті у банківських та фінансових установах на ім'я боржника, а також знаходяться у володінні чи користуванні інших осіб; не здійснено виїзд до місця розташування боржника, не виявлено та не встановлено каси боржника, не накладено арешт на касу підприємства, а також не заборонено рух коштів по ній; не здійснено звернення до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців районного реєстраційної служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України з метою встановлення керівника боржника; не вжито заходів щодо підготовки до суду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника, звернувшись до районного (та/або обласного) відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційних служб Головного управління юстиції Міністерства юстиції України та до територіального (районного та/або обласного) управління Державної міграційної служби України з метою встановлення ідентифікуючих (персональних даних - паспортних даних та ідентифікаційного номеру, місця реєстрації проживання (перебування)) керівника боржника; не здійснено звернення до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника; не здійснено звернення до правоохоронних органів із поданням про притягнення до кримінальної відповідальності керівника боржника за невиконання рішення суду, перешкоджання при його виконанні та ухилення від його виконання; не зроблено запитів до Державної авіаційної служби України про наявність у власності боржника належного йому в Державному реєстрі цивільних повітряних суден України, та при його виявленні не накладено арешти на виявлене майно; не зроблено запитів до районного (обласного) управління Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, про наявність у електронному реєстрі інспекції інформації про видачу і реєстрацію боржником дозвільних документів та ліцензій на провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, та при його виявленні не вчинено відповідних та належних виконавчих дій; не зроблено запитів до Державної служби інтелектуальної власності України (03680, м. Київ, вул. Урицького, 45), про наявність за боржником в Єдиному реєстрі одержувачів контрольних марок дня маркування примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних, та при їх виявленні не вчинено відповідних та належних виконавчих дій; не зроблено запитів до Міністерства доходів і зборів України (04655, м. Київ, Львівська площа, 8) про наявність та/або відсутність щодо митного оформлення за боржником зовнішньоекономічних операцій (експорт/імпорт товарів, тощо), та при їх виявленні не вчинено відповідних та належних виконавчих дій; не зроблено запитів до структурного підрозділу районного (обласного) підпорядкування - філії «Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг» про наявність та/або відсутність боржника серед власників об'єктів промислової власності, та при його виявленні не вчинено відповідних та належних виконавчих дій; не зроблено запитів до Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті (01135, м. Київ, пр-т Перемоги 14), їх структурних підрозділів районного (обласного) підпорядкування, про наявність та/або відсутність інформації - відомостей, котрі містяться в Державному судновому реєстрі України та Судновій книзі України, про записи щодо суден, власником або судновласником яких є боржник, та при їх виявленні не вчинено відповідних та належних виконавчих дій; не зроблено запитів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (01010, м. Київ, вул. Московська, 8 корп. 30), їх структурних підрозділів районного (обласного) підпорядкування, про наявність та/або відсутність боржника серед власників, які володіють 10% і більше пакетів акцій емітентів, та при їх виявленні не вчинено відповідних та належних виконавчих дій; не зроблено запитів до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, їх структурних підрозділів районного (обласного) підпорядкування, про наявність та/або відсутність боржника серед власників великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, підіймальних споруд, парових та водогрійних котлів, посудин, що працюють під тиском пари, трубопроводів пари та гарячої води, та при його виявленні не вчинено відповідних та належних виконавчих дій; не зроблено запитів до районного (обласного) управління Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, про наявність у електронному реєстрі інспекції інформації про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів відсутня інформація щодо боржника, та при їх виявленні не вчинено відповідних та належних виконавчих дій; не витребувано від ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» відомостей щодо наявності та/або відсутності у Єдиному державному реєстрі тварин боржника серед власників тварин (худоби), та не вчинено відповідних та належних виконавчих дій; не витребувано від ДП «Держреєстри України» відомостей щодо наявності та/або відсутності у Базі даних «ЗЕРНО» даних про здане боржником зерно із ідентифікуючими даними володільця зерна відповідно до складських документів та журналу реєстрації (адже боржник є посередником серед сільськогосподарських товаровиробників), у випадку його виявлення - не здійснено його опису та арешту; не вчинені будь-які інші дії, що направлені на виконання наказів суду у даній справі.

Як результат, скаржник зазначає, що дії ВДВС Летичівського РУЮ Хмельницької області під час виконання наказу Господарського суду Київської області від 18.09.2014 року у справі №911/2411/14, котрі виразились у винесені Постанови від 15.10.2015 року про повернення наказу Господарського суду Київської області від 18.09.2014 року у справі №911/2411/14 стягувачеві на підставі п.7 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», є протиправними, передчасними та незаконними.

У зв'язку з наведеним скаржник просить задовольнити скаргу ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на дії та бездіяльність ВДВС Летичівського РУЮ Хмельницької області під час примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 18.09.2014 року по справі №911/2411/14.

Згідно з ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги на дії органів Державної виконавчої служби.

Дослідивши матеріали скарги ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність ВДВС Летичівського РУЮ Хмельницької області щодо виконання наказу Господарського суду Київської області від 18.09.2014 року у справі №911/2411/14, суд дійшов висновку про її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу», державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Згідно з приписами ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Стаття 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу.

Поряд з цим, статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; 4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; 5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна; 8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення; 9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа; 10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; 12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку; 15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення; 16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження; 18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням; 19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Відповідно до ст. 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

У відповідності з приписами ст. 32 ЗУ «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до пункту 1.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 р. № 512/5, під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

При цьому слід зазначити, що стаття 11 Закону України «Про виконавче провадження» не містить вичерпного переліку заходів, які повинні вживатися державним виконавцем у процесі виконавчого провадження.

Проте, як зазначено у тій же статті 11 Закону державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Як вбачається з матеріалів скарги та встановлено судом, постановою ВДВС Летичівського РУЮ Хмельницької області від 05.02.2015 року відкрито виконавче провадження №46349404 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 18.09.2014 року у справі №911/2411/14 про стягнення із Хмельницького обласного державного центру експертизи сортів рослин з Державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Хмельницької області на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» суми заборгованості у загальному розмірі 7 319,03 грн.

Відповідно до Постанови Летичівського РУЮ Хмельницької області від 15.10.2015 року наказ Господарського суду Київської області від 18.09.2014 року у справі №911/2411/14 повернутий стягувачеві на підставі п.7 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» - майно боржника, розшук якого здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлено протягом року з дня оголошення розшуку.

Частиною 1 статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі, якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно з пунктом 2.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобовязаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення своєчасного і повного виконання рішення.

Відповідно пункту 5.1.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5, звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно з частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.10.2015 року та 01.12.2015 року зобов'язано відділ Державної виконавчої служби Летичівського районного управління юстиції Хмельницької області надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №46349404.

На час розгляду скарги у судовому засіданні 17.12.2015 відділом державної виконавчої служби витребуваних судом документів не подано.

При цьому, відділом Державної виконавчої служби Летичівського районного управління юстиції Хмельницької області 26.11.2015 року надано письмові пояснення у справі, з яких вбачається, що виконавче провадження №46349404 постановою від 20.04.2015 року було обєднано з виконавчим провадженням № 20680581 та створено зведене виконавче провадження № 47308878.

У звязку з чим, виконавча служба стверджує, що виконавчі дії, вчинені у виконавчому провадженні № 20680581, поширюються і на виконавче провадження №46349404 з виконання спірного наказу у справі № 911/2411/14.

Як визначено ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Таким чином, у зведеному виконавчому провадженні мають вчинятись виконавчі дії щодо загальної суми стягнення за таким зведеним виконавчим провадженням. При цьому, виконавчі дії в іншому виконавчому проваджені щодо того ж боржника, вчинені до його обєднання (створення) у зведене виконавче провадження, не поширюються на інші виконавчі провадження.

Однак, виконавчою службою надано пояснення та докази надіслання запитів та вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 20680581 (щодо того ж боржника) в період до створення зведеного виконавчого провадження № 47308878 постановою від 20.04.2015 року. Доказів вчинення виконавчих дій, надіслання всіх запитів та оголошення розшуку майна боржника у зведеному виконавчому провадженні № 47308878 суду не надано.

Таким чином, викладені в спірній постанові від 15.10.2015 року про повернення виконавчого документа стягувачеві (наказу № 911/2411/14) у виконавчому провадженні №46349404 обставини щодо не виявлення майна боржника протягом року з дня оголошення розшуку, не відповідають дійсності, оскільки розшук оголошувався не у виконавчому провадженні №46349404 чи у зведеному виконавчому провадженні № 47308878, а у виконавчому провадженні № 20680581 (щодо того ж боржника за іншим виконавчим документом).

Положеннями пункту 7 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо, зокрема, майно боржника, розшук якого здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлено протягом року з дня оголошення розшуку.

Відповідно до частини 4 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Судом встановлено, що рік як з дня оголошення розшуку майна боржника у виконавчому провадженні №46349404 при примусовому виконанні наказу Господарського суду Київської області від 18.09.2014 року у справі №911/2411/14, відкритого 05.02.2015 року, фактично не пройшов, шестимісний строк із дати відкриття виконавчого провадження із врахуванням часу його зупинення (з 20.04.2015 року) також не пройшов, дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документа є неправомірними та передчасними.

Таким чином, державним виконавцем передчасно винесено постанову від 15.10.2015 року про повернення виконавчого документа на підставі пункту 7 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні №46349404, відтак, дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документу є неправомірними. При цьому, виконавчою службою не надано суду належних та допустимих доказів в підтвердження вчинення всіх визначених законом заходів примусового виконання у виконавчому провадженні №46349404.

Згідно з підпунктом 9.13. пункту 9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про неправомірність дій відділу Державної виконавчої служби Летичівського районного управління юстиції Хмельницької області з винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 15.10.2015 року та бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Летичівського районного управління юстиції Хмельницької області щодо виконання наказу Господарського суду Київської області від 18.09.2014 року у справі №911/2411/14, у зв'язку з чим, вимоги скаржника підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Задовольнити скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»» на дії та бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Летичівського районного управління юстиції Хмельницької області під час примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 18.09.2014 року у справі №911/2411/14.

2. Визнати незаконними дії відділу Державної виконавчої служби Летичівського районного управління юстиції Хмельницької області під час виконання наказу Господарського суду Київської області від 18.09.2014 року у справі №911/2411/14, які виразились у винесені постанови від 15.10.2015 року про повернення наказу Господарського суду Київської області від 18.09.2014 року у справі №911/2411/14 стягувачеві на підставі п.7 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

3. Визнати недійсною постанову відділу Державної виконавчої служби Летичівського районного управління юстиції Хмельницької області від 15.10.2015 року про повернення наказу Господарського суду Київської області від 18.09.2014 року у справі №911/2411/14 стягувачеві на підставі п.7 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

4. Визнати незаконною бездіяльність за період із 05.02.2015 року по 15.10.2015 року відділу Державної виконавчої служби Летичівського районного управління юстиції Хмельницької області під час примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 18.09.2014 року у справі №911/2411/14.

5. Зобовязати відділ Державної виконавчої служби Летичівського районного управління юстиції Хмельницької області примусово виконати наказ Господарського суду Київської області від 18.09.2014 року у справі №911/2411/14.

6. Ухвалу надіслати сторонам у справі та відділу Державної виконавчої служби Летичівського районного управління юстиції Хмельницької області.

Суддя А.Ю. Кошик