Рішення № 54876417, 04.01.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

04 січня 2016 року Справа № 913/928/15

Провадження №1/913/928/15

За позовом позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз", м. Харків

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Пінта Кремінський пивоварений завод", м. Кремінна Луганської області

про стягнення 36510 грн. 44 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання-помічник судді Шапошникова О.М.

В засіданні брали участь:

від позивача ОСОБА_3, представник за довіреністю від 29.12.2015 № 1868;

від відповідача ОСОБА_4, юрисконсульт за довіреністю від 24.03.2015 № 90.

Суть спору: про стягнення з відповідача 36254 грн. 43 коп. вартості послуг з транспортування природного газу (за період з березня по липень 2015 року), 256 грн. 01 коп. 3% річних та 145 грн. 02 коп. інфляційних нарахувань.

У відповідності ст. 69 ГПК України за заявою відповідача строк вирішення справи продовжувався на 15 днів.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив, що спір між сторонами виник у звязку з наступними обставинами.

Так, 03.01.2012 між Дочірньою компанією "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Донбастрансгаз" та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Пінта Кремінський пивоварений завод" (відповідачем) було укладено договір № 1КР12 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами (арк. справи 136-141). Предметом цього правочину сторони визначили надання заводу послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення газорозподільних станцій, а також оплату цих послуг замовником. У відповідності до умов п. 11.1 договору він мав так звану "автоматичну" пролонгацію щодо строку дії.

Як свідчать надані сторонами документальні докази, зазначений договір було розірвано за згодою сторін, що підтверджено відповідною угодою від 04.02.2015 (арк. справи 146), за якою сторонами припинили дію договору № 1КР12 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 03.01.2012 з 01.03.2015.

Як зазначає позивач, розірвання договірних відносин, повязаних з діяльністю філії "Донбастрансгаз", було обумовлено необхідністю забезпечення функціонування та управління структурними підрозділами вказаної філії на території, що прилягає до зони проведення антитерористичної операції, про що ПАТ "Укртрансгаз" ухвалено наказ № 77 від 26.02.2015.

Так, за змістом п. 1 цього наказу було вирішено підпорядкувати з 01.03.2015 філії "УМГ "Харківтрансгаз" структурні підрозділи, промислові майданчики та окремі обєкти, які належали газотранспортній системі філії "УМГ "Донбантрансгаз". Крім цього, за наказом ПАТ "Укртрансгаз" № 81 від 27.02.2015 до складу філії "УМГ "Харківтрансгаз" передані наступні структурні підрозділи філії "УМГ "Донбантрансгаз": Краматорське ЛВУМГ, Первомайське ЛВУМГ та Сєвєродонецьке ВУПЗГ, які за відповідним наказом № 43 від 27.02.2015 увійшли до складу філії "УМГ "Харківтрансгаз".

Саме з посиланням на вказані документи позивач обгрунтовує правомірність розірвання договірних відносин між ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Донбастрансгаз" та ТОВ "Пінта Кремінський пивоварений завод" за договором № 1КР12 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами.

Так, угоду про розірвання цього договору від 04.02.2015 зі сторони газотранспортного підприємства було укладено в особі Управління Сєвєродонецького ВУ ПЗГ філії УМГ "Донбастрансгаз" та підписано начальником останнього на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 03.02.2015 № 246, яку додано до справи (арк. справи 151).

Оскільки начальнику Управління Сєвєродонецького ВУ ПЗГ філії УМГ "Донбастрансгаз" ОСОБА_5 надано право на вчинення правочинів від імені ПАТ "Укртрансгаз", укладання угоди про розірвання договору № 1КР12 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами суд вважає правомірним.

Як свідчать матеріали справи, 01.08.2015 між ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (позивачем) та ТОВ "Пінта Кремінський пивоварений завод" (відповідачем) було укладено договір № 1КР12 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами у редакції протоколу розбіжностей (арк. справи 100-103).

Таким чином, доводи позивача про відсутність договірних правовідносин по транспортуванню газу у спірний період (з березня по липень 2015 року) підтверджені документально.

Щодо предмету спору, то позивач просить суд стягнути з відповідача 36254 грн. 43 коп. вартості послуг з транспортування газу, оскільки ПАТ "Укртрансгаз" є підприємством, що транспортує природний газ магістральними газопроводами (ГРС) до газорозподільних мереж середнього та низького тиску (ПАТ "Луганськгаз"), де відповідач, як споживач відповідних послуг, отримує природний газ з цих розподільних мереж, що, на думку позивача, є підтвердженням отримання відповідачем природного газу, протранспортованого його товариством.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем надані копії електронних примірників податкових накладних від 31.03.2015 № 2318/-/2101, від 30.04.2015 № 2356/-/2101, від 31.05.2015 № 1898/-/2101, від 30.06.2015 № 954/-/2101, від 31.07.2015 № 1791/-/2101, які були оформлені ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "УМГ "Харківтрансгаз" на послуги з транспортування газу.

Також заявлені вимоги про стягнення інфляційних нарахувань 145 грн. 02 коп. за червень 2015 року та 3 % річних - 256 грн. 01 коп. за період з 25.06.2015 по 30.09.2015.

Відповідач у відзиві за листом від 03.11.2015 № 351 проти позову заперечує з посиланням на відсутність договору на надання послуг з транспортування газу, а також підписаних сторонами актів наданих послуг.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ним докази, суд дійшов висновку про обгрунтованість позову, виходячи з наступного.

Так, як було зазначено вище, у період, за який заявлено до стягнення 36254 грн. 43 коп. між позивачем та відповідачем не існували договірні правовідносини.

Згідно пояснень відповідача за листом від 29.12.2015 № 428/1 оплату послуг з транспортування газу його підприємством було припинено з травня 2014 року у звязку з початком антитерористичної операції.

Угодою від 04.02.2015 сторонами за їх згодою припинено дію договору № 1КР12 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 03.01.2012 з 01.03.2015.

Втім, як свідчать матеріали справи, одержувати послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами ТОВ "Пінта Кремінський пивоварений завод" продовжувало, оскільки тривало споживання газу на підставі відповідного договору, укладеного між відповідачем та ПАТ "Луганськгаз" на розподіл природного газу № 2015/Т-ПР-1-9 від 02.02.2015 (арк. справи 126-130). За цим договором предметом визначено надання послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності обєктів замовника (відповідача), у той час, як предметом спору є стягнення вартості послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами від пунктів приймання-передачі газу до газорозподільних станцій.

Факт надання послуг позивач доводить документами, які підтверджують споживання газу заводом, оскільки оформлені акти №№ 03-15-1КР12 наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами від 31.03.2015 на суму 437 грн. 53 коп., від 30.04.2015 на суму 6323 грн. 04 коп., від 31.05.2015 на суму 9247 грн. 46 коп., від 30.06.2015 на суму 10032 грн. 19 коп., від 31.07.2015 на суму 10214 грн. 21 коп. не підписані відповідачем після їх одержання.

Так, дійсно, обсяги протранспортованого газу в цих актах позивача повністю збігаються з кількістю спожитого газу за актами №№ РУБ00000840 від 31.03.2015, РУБ00001098 від 30.04.2015, РУБ00001223 від 31.05.2015, РУБ00001336 від 30.06.2015, РУБ00001438 від 31.07.2015, які належним чином підписані сторонами.

Таким чином наявні у справі вказані документи доводять факти споживання відповідачем послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами у березні 2015 року на суму 437 грн. 53 коп., у квітні 2015 року на суму 6323 грн. 04 коп., у травні 2015 року на суму 9247 грн. 46 коп., у червні 2015року на суму 10032 грн. 19 коп., виходячи з фактів споживання певних обсягів газу у спірні періоди, який транспортувався позивачем до ГРС постачальника газу.

Важливе значення для вирішення спору має той факт, що в договорі на розподіл природного газу № 2015/Т-ПР-1-9 від 02.02.2015, укладеному між відповідачем та ПАТ "Луганськгаз" відсутня умова про те, що транспортування газу магістральними трубопроводами є складовою частиною вартості природного газу. Саме тому суд відкинув посилання відповідача на необхідність застосування при розгляді цієї справи постанови Верховного Суду України від 05.03.2013 по справі № 20/5005/17342/2011, оскільки правовідносини за справами не є подібними.

Також відповідач зазначає, що позивач мав припинити йому транспортування газу, але, такі дії, при їх вчинені, порушили би права постачальника газу за окремим договором, тому мали б узгоджуватись з останнім.

Оскільки відповідач не здійснив самовільне відключення від мереж газопостачання, у т.ч. після отримання відповідного повідомлення, суд вважає, що такими діями він фактично погодив транспортування газу магістральними трубопроводами до ГРС, з яких він транспортується ПАТ "Луганськгаз".

Суд вважає, що обставини відсутності договору самі по собі не можуть звільняти відповідача від обовязку оплати послуг з транспортування спожитого газу, використаного заводом у господарській діяльності. Користування відповідачем послугами з транспортування газу магістральними трубопроводами на суму 36254грн. 43 коп. не викликають сумніву, виходячи з наявних у справі документів та існування Єдиної газотранспортної системи України, яка забезпечує передачу природного газу між учасниками газового ринку.

Як зазначено у постановах Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13 та від 25.11.2014 у справі № 3-184гс14 правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов'язанням.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

На підставі викладеного вимоги про стягнення 36254 грн. 43 коп. вартості послуг з транспортування природного газу за період з березня по липень 2015 року судом задовольняються.

Щодо решти додаткових вимог у сумі 145 грн. 02 коп. інфляційних нарахувань (за червень 2015 року) та 256 грн. 01 коп. 3% річних (за період з 25.06.2015 по 30.09.2015), то вони є також обґрунтованими, оскільки існує прострочене грошове зобовязання, а тому на боржника покладається відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у зазначених вище сумах з віднесенням судових витрат на відповідача повністю згідно зі ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85, 11128 ГПК Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Пінта Кремінський пивоварений завод", м. Кремінна Луганської області вул. Дзержинського, 33б, ідент. код 32570662 на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз", м. Харків, вул..Культури, 20а, ідент. код 25698645 - 36254 грн. 43 коп. вартості послуг з транспортування природного газу, 256 грн. 01 коп. 3% річних, 145 грн. 02 коп. інфляційних нарахувань та 1218 грн. 00 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.01.2016.

Суддя Н.М.Зюбанова

Надруковано 4 прим.:

1-до справи

2-позивачу: філії УМГ «Харківтрансгаз», 61001, м. Харків, вул. Культури, б. 20А (реком.);

3-відповідачу: 92900, Луганська обл., м. Кремінна, вул. Дзержинського, б. 33Б (реком.)

4 Рубіжанській ОДПІ, 93000, м. Рубіжне Луганської області, вул..Менделєєва, 14б;

Вих. №

3

11.01.2016