Рішення № 5487544, 23.06.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

23.06.2009Справа №2-15/2149-2009 За позовом Приватного підприємства «Мясопереробний завод «Ковбаси Камо» (99000, АР Крим, м. Севастополь, вул. Промислова, 4 ідентифікаційний код 32428092, 99003, АР Крим, м. Севастополь, вул. Київська, 2, к 12)

До відповідача Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4 (98400, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

Про стягнення 4981, 62 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача Фоміна В.О., довіреність № 1717 від 24.08.2007р. у справі.

Від відповідача не зявився.

Обставини справи: Приватне підприємство «Мясопереробний завод «Ковбаси Камо» звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4 про стягнення 4 981, 62 грн.

Позивач позовні вимоги підтримав, мотивуючи тим, що відповідно договору № 19/6 від 01.07.2006р. поставив відповідачу товар, однак відповідач обовязки за договором щодо повної та своєчасної оплати за поставлений товар не виконав неналежним чином, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 4474, 79грн., що стало приводом для звернення позивача з позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 56,51 грн., інфляційні втрати у розмірі 450,32грн.

У судовому засіданні представником позивача надійшла заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій він повідомляє, що в процесі розгляду справи відповідачем було сплачено суму у розмірі 500,00 грн.

Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, відзиву на позов не надав.

Отже, за такими обставинами, суд дійшов висновку, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, тобто справу можливо розглянути за наявними в ній документами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2006 року між Приватним підприємством «Мясопереробний завод «Ковбаси Камо» (Постачальник) (Позивач) та Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_4 (Покупець) (Відповідач) був укладений Договір поставки №19/6 (а.с. 10)

Згідно з пунктом 1.1 Договору Постачальник зобовязується поставити, а Покупець отримувати та оплачувати товар.

Відповідно до пункту 5.2 Договору оплата здійснюється шляхом 100% передоплати в формі безготівкового розрахунку протягом банківського дня з моменту отримання рахунку фактури від торгового представника Постачальника, не враховуючи дня його отримання. Фактом оплати є дата надходження грошей на розрахунковий рахунок Постачальника.

Пунктом 7.1 Договору встановлено, що Договір діє з моменту його підписання та до 31.12.2006р.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 4474,79 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи документами видатковими накладними на вказану суму, доданими до матеріалів справи (а.с. 13-24)

Вказаний товар був отриманий відповідачем, що підтверджується підписами Покупця (відповідача) на видаткових накладних .

Неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором призвело до утворення кредиторської заборгованості перед позивачем за поставлений товар у розмірі 4474, 79 грн., що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Судом встановлено, що відповідач всупереч вимогам Договору та вимогам чинного законодавства зобовязання за договором по оплаті за отриманий товар не виконав належним чином у повному обсязі та своєчасно, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість.

Таким чином, заборгованість в розмірі 4474, 79 грн. підтверджується матеріалами справи.

Крім того, відповідачем був підписаний акт звірки на вказану суму. (а.с. 50).

Відповідачем частково була погашена сума заборгованості в розмірі 500,00 грн.

Пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу передбачено, що Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягненя з відповідача заборгованості у розмірі 500,00 грн. підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Отже, стягненню з відповідача підлягає сума заборгованості в розмірі 3974, 79 грн., яка належним чином підтверджена матеріалами справи.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у звязку з невиконанням відповідачем своїх зобовязань у розмірі 450, 32 грн., 3% річних у розмірі 56,51 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Сума інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача за період з листопада .2008р. по квітень 2009р. в розмірі 450,32 грн., підтверджується матеріалами справи, а тому підлягає стягненню з відповідача.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо встановлення обовязку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти.

Так, відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, матеріалам справи підтверджується сума 3% річних у розмірі 56,51 грн. за період з 16.11.2008р. по 10.04.2009р., та визнається такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, пунктом 1-1 частини 1 статті 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Субєкту підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4 (98400, АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Мясопереробний завод «Ковбаси Камо» 99000, АР Крим, м. Севастополь, вул. Промислова, 4 ідентифікаційний код 32428092, 99003, АР Крим, м. Севастополь, вул. Київська, 2, к 12) 3974, 79 грн. заборгованості, 56,51 грн. 3% річних, 450,32 грн. інфляційних втрат, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення заборгованості у розмірі 500,00 грн. провадження у справі припинити.

4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІщенко І.А.