Рішення № 54865826, 16.12.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/9529/15 Справа № 443/976/12 Головуючий у 1 й інстанції - Гудим О.М. Доповідач - Осіян О.М.

Категорія 5

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року м. Дніпропетровськ

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді - Осіяна О.М.,

суддів - Глущенко Н.Г., Пищиди М.М.,

за участю секретаря - Хлус Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3

на рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Царичанська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання права власності на ? частину житлового будинку в порядку спадкування за правом представлення та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - Царичанська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення від права спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_4, третя особа Царичанська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку в порядку спадкування за правом представлення.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла її бабуся - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 помер її дід - ОСОБА_6 Після їх смерті відкрилася спадщина на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Померлі перебували у шлюбі з 13 січня 1968 року.

Рішенням виконкому Царичанської селищної ради № 310 від 18 травня 1988 року видано свідоцтво на цей житловий будинок на ім'я її діда - ОСОБА_6

Позивачка зазначала, що є рідною донькою ОСОБА_4, який був рідним сином ОСОБА_5 та ОСОБА_6

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2014 року у справі № 22-ц/774/1932/14 їй було визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 бабусі ОСОБА_5 - три місяці, починаючи з дня вступу рішення в законну силу. На підставі ухваленого рішення суду 06 червня 2014 року вона звернулась до Царичанської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті її бабусі ОСОБА_5 Державним нотаріусом було посвідчено її підпис на відповідній заяві.

Крім неї, спадкоємцем за законом після смерті її бабусі та діда, є її рідна тітка ОСОБА_4, яка прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_5 та батька ОСОБА_6

Позивачка зазначала, що у зв'язку із тим, що її дід помер через 4 дні після смерті своєї дружини та не встиг прийняти належну йому частку, ця частина спадкується на загальних підставах його спадкоємцями.

На цей час вона, як спадкоємець за правом представлення після смерті своїх бабусі та дідуся, прийняла спадщину у встановленому законом порядку, але через існування спору між спадкоємцями та відсутності правовстановлюючого документа на житловий будинок, який є спадковим майном, позбавлена права отримати свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку житлового будинку з надвірними спорудами у нотаріуса.

31 травня 2012 року державним нотаріусом Царичанської державної нотаріальної контори Фрізен Н.Ю. їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на житловий будинок.

27 вересня 2013 року державним нотаріусом Царичанської державної нотаріальної контори Фрізен Н.Ю. позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.

До Царичанської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті бабусі ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4, після подання заяви про прийняття спадщини 06 червня 2014 року позивачка не зверталася. Житловий будинок, який є спадковим майном, зареєстрований за її дідом - ОСОБА_6, а правовий режим спадкового майна, тобто, визнання його спільною сумісною власністю подружжя, необхідно встановити в судовому порядку.

Посилаючись на вимоги ст. 1266, 1269, 1268 ЦК України ОСОБА_2 просила визнати за нею право власності на 1/2 частку житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1, в порядку спадкування за правом представлення після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5.

ОСОБА_4 звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_2, третя особа Царичанська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом та усунення від права спадкування.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла її матір - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 помер її батько ОСОБА_6, який постійно мешкав та був зареєстрований на АДРЕСА_2.

Після смерті батька ОСОБА_6 відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку А-1, житловою площею - 31,2 кв. м., загальною площею - 75,9 кв. м. з допоміжними будівлями і спорудами, а саме - літня кухня Б-1, сарай Г-1, вбиральня Ж-1, №1 колодязь за адресою: АДРЕСА_1.

24 червня 2011 року вона звернулася до Четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори, яка виконувала обов'язки Царичанської державної нотаріальної контори, із заявою про прийняття спадщини після смерті своїх батьків - матері ОСОБА_5 та батька ОСОБА_6 та надала правовстановлюючий документ - свідоцтво про право власності на вищевказаний житловий будинок.

24 червня 2011 року Четвертою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою, за її заявою була заведена спадкова справа № 112/2011 після смерті її батька ОСОБА_6

19 вересня 2012 року державним нотаріусом Четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори, за її заявою була заведена спадкова справа № 130/2011 після смерті її матері ОСОБА_5 та відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

26 листопада 2014 року рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області їй визначено додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_5 протягом двох місяців з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

12 листопада 2014 року ОСОБА_4 звернулася до Царичанської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5

До Четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті її батьків звернулася також ОСОБА_2 (донька її рідного брата ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6), яка була направлена поштою та отримана 27 липня 2011 року, але справжність підпису ОСОБА_2 на вказаній заяві не була нотаріально засвідчена.

За життя її рідний брат ОСОБА_4 на протязі тривалого часу не спілкувався зі своєю колишньою дружиною та донькою ОСОБА_8, колишня дружина та дочка, в свою чергу, не спілкувалися з її батьками та відносини між ними з кожним роком погіршувалися.

ЇЇ батьки: мати ОСОБА_5 хворіла ІБС, кардіосклерозом атеросклеротичним, симптоматичною гіпертензією Ш ФК СН 2А-Б ст., а батько ОСОБА_6 хворів туберкульозом легенів, мав 3 групу інвалідності. Через свій похилий вік та тяжкі хвороби батьки перебували тривалий час у безпорадному стані і потребували постійного догляду, лікування, матеріальної допомоги.

У вересні 2010 року стан здоров'я матері різко погіршився, вимушене положення її в зв'язку з хворобою лише сидяче, здатність на самообслуговування була втрачена, вона потребувала постійного догляду. ОСОБА_4 вимушена була переїхати проживати до матері і взяти на себе забезпечення їй належних умов по догляду та лікуванню. За життя ОСОБА_5 потребувала підтримки своєї онуки ОСОБА_2 та сподівалася на те, що її онука змінить своє ставлення до неї.

У листопаді 2005 року ОСОБА_2 навідувала бабусю, тобто їй достовірно було відомо про тяжку хворобу бабусі, її безпорадний стан та тяжке матеріальне становище.

На початку жовтня 2010 року коли стан здоров'я матері критично погіршився, вона викликала з Росії свого батька ОСОБА_6, який знаходився на протязі трьох тижнів у смт. Царичанка та допомагав їй доглядати за матір'ю, купував ліки та необхідні речі. В цей період ОСОБА_2 відвідала свою бабусю лише один раз. Наступного разу з'явилася лише в день поховання ОСОБА_5

В останні роки свого життя її батько ОСОБА_6 теж дуже хворів і потребував догляду, піклування та матеріальної допомоги.

В останні роки життя батьків саме вона, ОСОБА_4, утримувала їх на свої та позичені кошти: забезпечувала харчуванням, одягом, лікувала та забезпечувала належний догляд, поховала батьків за власні кошти.

ОСОБА_2 під час хвороби своїх бабусі та дідуся не цікавилася їх станом здоров'я, не провідувала їх, не купувала їм ліки, свідомо ухилялася від догляду за ними, а саме: від надання їм нематеріальних послуг - спілкування, поради тощо; від надання їм догляду під час хвороби, хоча мала фізичну можливість, прибрати житлове приміщення, попрати речі, приготувати їжу; від будь-якої матеріальної підтримки, хоча мала таку можливість, так як працювала з 2010 року.

ОСОБА_4 вважає, що ОСОБА_2 свідомо на протязі тривалого часу, маючи можливість, ухилялася від надання допомоги бабусі ОСОБА_5 та дідусю ОСОБА_6, які через свій похилий вік та тяжкі хвороби перебували тривалий час у безпорадному стані, не могли самостійно забезпечити собі належні умови життя і потребували постійного стороннього догляду, піклування, матеріальної та моральної підтримки.

Посилаючись на наведені обставини та вимоги ч. 5 ст. 1224 ЦК України, просила усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_5 та дідуся ОСОБА_6 та визнати за нею право власності на спірний житловий будинок із допоміжними будівлями і спорудами, в порядку спадкування за законом після смерті батьків - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також стягнути з ОСОБА_2 на її користь витрати по сплаті судового збору в розмірі 934 грн. 48 коп. та 473 грн.

Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частину житлового будинку з надвірними спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за правом представлення після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені частково.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на 5/6 частин житлового будинку А-1, житловою площею - 31,2 кв.м., загальною площею - 75,9 кв.м. з допоміжними будівлями і спорудами, а саме - літня кухня Б-1, сарай Г-1, вбиральня Ж-1, №1 колодязь, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті батьків - ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 778 грн. 73 коп. судового збору.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні її позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення її вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просила скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, суд вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 необхідно задовольнити, а апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_9 перебували в зареєстрованому шлюбі із 13 січня 1968 року, що підтверджується копією свідоцтва про одруження (а.с.31, т.1).

На підставі свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок від 22 червня 1988 року, технічного паспорта на житловий будинок станом на 09 квітня 1988 року, житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1, належить ОСОБА_6 (а.с.36,41, т.1).

Судом враховано, що цей житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, побудований в період, коли ОСОБА_6 та ОСОБА_5 перебували в зареєстрованому шлюбі. Згідно домової книги ОСОБА_5 прописана у вказаному будинку з 26 січня 1970 року (а.с.37-40, т.1).

Отже, суд зазначив, що житловий будинок є спільною сумісною власністю подружжя, а відтак кожному із них належить по 1/2 частині.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 померла (а.с.44, т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_6 (а.с.46, т.1).

Після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відкрилася спадщина на цей житловий будинок із надвірними будівлями та спорудами.

За життя ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заповіту не складали.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 є ОСОБА_6, їхня донька ОСОБА_4 (за законом першої черги) та ОСОБА_2 (за правом представлення) - донька ОСОБА_4 (сина ОСОБА_5 та ОСОБА_6.), який помер ІНФОРМАЦІЯ_6.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 є ОСОБА_4 (за законом першої черги) та ОСОБА_2 (за правом представлення) - донька ОСОБА_4 (сина ОСОБА_5 та ОСОБА_6.), який помер ІНФОРМАЦІЯ_6.

24 червня 2011 року до Четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори звернулася ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6

27 липня 2011 року до Четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори поштою надійшла заява ОСОБА_2 (ОСОБА_8) про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5

Згідно п. 207 розділу 22 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» письмова заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцеві пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином або прибути особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою.

Згідно вимог ч. 2 ст. 1269 ЦК України заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст. 1270 ЦК України).

Суд зазначив, що ОСОБА_2 не надала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, оформлену належним чином та справжність її підпису нотаріально не засвідчена, як в термін до шести місяців з дня смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6, так і на момент ухвалення рішення по справі.

03 вересня 2011 року ОСОБА_2 (ОСОБА_8) звернулася до Царичанської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті діда ОСОБА_6, але вже після спливу шестимісячного строку з дня смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6.(а.с.93, т.1).

Судом також встановлено, що ОСОБА_2 з заявою про надання додаткового строку для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 діда ОСОБА_6 до суду не зверталася.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2014 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було визначено кожній додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини лише після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 - три місяці, починаючи з дня вступу рішення в законну силу.

12 грудня 2014 року ОСОБА_4 звернулася до Царичанської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5

ОСОБА_2 на виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2014 року після подання нею заяви про прийняття спадщини 06 червня 2014 року з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті бабусі ОСОБА_5 до нотаріальної контори не зверталася.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування, суд посилався на недоведеність в судовому засіданні позовних вимог ОСОБА_4 щодо ухилення ОСОБА_2 від виконання обов'язку по утриманню спадкодавців, які через похилий вік і тяжку хворобу перебували у безпорадному стані.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

З огляду на зміст зазначеної норми закону суд, вирішуючи такі справи згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України, повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі саме цієї особи.

Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично чи матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв'язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Отже, ухилення характеризується умисною формою вини.

Судом не встановлено, що спадкодавці потребували допомоги від спадкоємця - саме ОСОБА_2

Суд дійшов висновку про те, що відсутні підстави, згідно із ч.5 ст. 1224 ЦК України, для усунення спадкоємця ОСОБА_2 від права на спадщину у зв'язку з недоведеністю фактів безпорадного стану спадкодавців з урахуванням їх потреби в отриманні допомоги саме від онуки - ОСОБА_2 та її умисного ухилення від надання допомоги спадкодавцям - у зв'язку з чим лише при одночасному настанні цих обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності спадкоємець може бути усунений від права на спадщину.

Разом з тим, суд дійшов висновку, що позивачка за первісним позовом ОСОБА_2, як онука, тобто спадкоємець за правом представлення, має право на успадкування лише після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5, тобто на 1/6 частину спадкового майна - житлового будинку з надвірними спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. При цьому суд виходив з того, що в матеріалах справи відсутня заява ОСОБА_2 про прийняття спадщини після смерті діда ОСОБА_6, яка була б оформлена належним чином, оскільки справжність її підпису нотаріально не засвідчена, в зв'язку з чим, позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку в порядку спадкування за правом представлення підлягають частковому задоволенню.

Крім того, суд дійшов висновку, що зустрічний позов ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом необхідно задовольнити частково, та визнати за ОСОБА_4, право власності на 5/6 частин житлового будинку А-1, житловою площею - 31,2 кв.м., загальною площею - 75,9 кв.м. з допоміжними будівлями і спорудами, а саме - літня кухня Б-1, сарай Г-1, вбиральня Ж-1, №1 колодязь, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті батьків - ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5.

Але із висновками суду в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та визнання за нею права власності на 1/6 частину спадкового майна погодитись не можна, оскільки вони не враховують всіх обставин у справі та вимог законодавства.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до вимог ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно вимог ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Матеріалами справи підтверджено, що житловий будинок із надвірними будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1, належав на праві спільної сумісної власності бабусі ОСОБА_2 - ОСОБА_5 та дуду - ОСОБА_6

Батько ОСОБА_2 - ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6, був рідним сином ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5.

Положеннями ч. 1 ст. 1276 ЦК України визначено, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

27 липня 2011 року ОСОБА_2, тобто у визначений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини, направила до Четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини як після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6, так і після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 Про це вона і зазначила у своїй заяві (т.1 а.с.11).

Отже, суд дійшов хибного висновку про те, що ОСОБА_2 не зверталась в нотконтору з заявою про прийняття спадщини після смерті діда ОСОБА_6

Враховуючи зазначене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/6 частину майна в порядку спадкування за правом представлення після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 та в частині визнання за ОСОБА_4 права власності на 5/6 частини майна в порядку спадкування за законом після смерті батьків - ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5. В цій частині необхідно ухвалити нове рішення про визнання за ОСОБА_2 права власності на ? частину житлового будинку, в порядку спадкування за правом представлення після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 та після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6, а також про визнання права власності ? частину цього будинку за ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом після смерті батьків - ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України необхідно і перерозподілити витрати між сторонами, пропорційно задоволених позовних вимог, стягнувши із кожного спадкоємця по 467 грн. 24 коп. судового збору, оскільки вартість будинку складає 93 448 гривень.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про визнання за нею права власності на весь будинок та про усунення ОСОБА_2 від спадкування.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування, суд обґрунтовано посилався на недоведеність в судовому засіданні позовних вимог ОСОБА_4 щодо ухилення ОСОБА_2 від виконання обов'язку по утриманню спадкодавців, які через похилий вік і тяжку хворобу перебували у безпорадному стані.

ОСОБА_4 не довела факту ухилення ОСОБА_2 від надання спадкодавцям допомоги, так і факту перебування спадкодавців в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі саме цієї особи.

Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично чи матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв'язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Отже, ухилення характеризується умисною формою вини.

Судом не встановлено, що спадкодавці потребували допомоги від спадкоємця - саме ОСОБА_2 Також лише наявність хвороб у спадкодавців не може свідчити про те, що вони були в безпорадному стані, та потребували стороннього догляду і допомоги.

Таким достовірним доказом не можна вважати одну лише виписку із амбулаторної картки ОСОБА_5, яка вчинена дільничним лікарем.

Тому відсутні підстави, згідно із ч.5 ст. 1224 ЦК України, для усунення спадкоємця ОСОБА_2 від права на спадщину у зв'язку з недоведеністю фактів безпорадного стану спадкодавців з урахуванням їх потреби в отриманні допомоги саме від онуки - ОСОБА_2 та її умисного ухилення від надання допомоги спадкодавцям - у зв'язку із чим лише при одночасному настанні цих обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності спадкоємець може бути усунений від права на спадщину.

За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_3 необхідно відхилити.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 309, 316 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2015 року в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/6 частину житлового будинку з надвірними спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за правом представлення після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 - скасувати.

Рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2015 року в частині визнання за ОСОБА_4 права власності на 5/6 частин житлового будинку з надвірними спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті батьків - ОСОБА_9, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, право власності на 1/2 частину житлового будинку А-1, житловою площею - 31,2 кв. м., загальною площею - 75,9 кв. м. з допоміжними будівлями і спорудами, а саме - літня кухня Б-1, сарай Г-1, вбиральня Ж-1, №1 колодязь, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за правом представлення після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 та після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6.

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, право власності на 1/2 частину житлового будинку А-1, житловою площею - 31,2 кв. м., загальною площею - 75,9 кв. м. з допоміжними будівлями і спорудами, а саме - літня кухня Б-1, сарай Г-1, вбиральня Ж-1, №1 колодязь, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті батьків - ОСОБА_9, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 467 грн. 24 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 467 грн. 24 коп. судового збору.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене у двадцятиденний строк у касаційному порядку.

Судді: