Рішення № 5485584, 14.08.2009, Господарський суд Чернігівської області

14.08.09 Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20Тел. 698-166, факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"13" серпня 2009 року Справа № 20/114

Суддя Цимбал Нарожна М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: Поліської сільської ради

Городянського району Чернігівської області

15100, вул. Садова, 1, с. Полісся, Городянського р-ну

Чернігівської області;

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

АДРЕСА_1

предмет спору: стягнення 1825,73 грн.;

за участю представників сторін:

від позивача: не зявились;

від відповідача : не зявились;

в с т а н о в и в :

Поліська сільська рада Городянського району Чернігівської області звернулася до господарського суду Чернігівської області з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі - Підприємець) про стягнення 1710,20 грн., з яких 1640грн. боргу згідно договору купівлі - продажу № 1 від 15.01.2009 року та 70,20грн пені.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 01.07.2009р. розгляд справи призначено на 04.08.2009р.

Відповідач в судові засідання не зявився, представника не направив, відзив не надав, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали №1316813.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Позивачем подана заява про збільшення предмету позову, в якій він просить додатково стягнути з відповідача 94,30грн. інфляційних та 21,23грн. річних.

Відповідно до ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позву, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд приймає збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення інфляційних та річних, що становить 94,30грн. та 21,23грн., оскільки ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Враховуючи, що позивач збільшив свої позовні вимоги, і заява позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом, тому суд розглядає позовні вимоги позивача з урахуванням його заяви про збільшення позовних вимог.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

15.01.2009 року між Поліською сільською радою Городнянського району та Підприємцем укладено договір купівлі-продажу №1 (далі Договір).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 1.1. Договору, Продавець (позивач) зобовязався поставити та передати у власність (повне господарське відання) Покупця (відповідача) Товар по опису, який буде вказаний в рахунках або накладних, а Покупець зобовязується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

За юридичною природою вказаний договір є договором купівлі-продажу, а тому до нього застосовуються норми глави 54 ЦК України.

На виконання умов Договору, позивач передав товар відповідачу. Факт отримання товару підтверджується накладною №1 від 15.01.2009р. на суму 1640,00грн та довіреністю №701169 від 15.01.2009р.

Факт передачі товару належним чином доведений, документально підтверджений.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п.4.1. Договору Покупець зобовязується оплати всю суму за договором до 31.01.2009р.

Обовязок щодо оплати товару відповідачем не виконаний, що є порушенням ст. ст. 525,692 ЦК України і ст.193 ГК України.

Станом на час розгляду спору заборгованість перед позивачем не погашена, що підтверджується актом звірки від 03.08.2009р., підписаним позивачем та відповідачем, а тому позовні вимоги в частині стягнення 1640,00грн. основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6.2. Договору у разі невиконання пункту 2 до Покупця застосовуються штрафні санкції у розмірі облікової ставки НБУ на день за кожний день прострочення проплати за товар.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач простить стягнути з відповідача пеню в сумі 70,20грн.

За перерахунком суду пеня складає, 64,70грн. та підлягає стягненню на користь позивача. В задоволенні іншої частини нарахованої позивачем пені слід відмовити.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховані інфляційні в сумі 94,30грн. та річні в сумі 21,23грн. і підлягають стягненню на користь позивача в повному обсязі.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача держмито в сумі 102,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50грн.

Керуючись с.49, ст.75, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, НОМЕР_2 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 353348, код НОМЕР_1) на користь Поліської сільської ради Городянського р-ну (15100, вул.Садова,1, с.Полісся, Городянського р-ну, Чернігівської обл., р/р 31427000106125 в УДКУ м. Чернігів, МФО 853592, код 04525343 ) 1640,00 грн. боргу, 64,70 грн. пені, 21,23 грн. річних, 94,30грн. інфляційних, а всього 1820,23грн., а також 102,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна