Рішення № 54849345, 23.12.2015, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/10634/15-ц

Категорія 28

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

23 грудня 2015 року Печерський районний суд м.Києва

в складі головуючого судді Остапчук Т.В.

при секретарі Котко А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакційна Рада», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут економічних реформ» про стягнення заробітної плати, відшкодування моральної шкоди

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакційна Рада», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут економічних реформ» про стягнення заробітної плати, відшкодування моральної шкоди , завданої невиконанням рішення Печерського районного суду від 12.06.2008 у цивільній справі № 2-524-1/08. Цим рішенням постановлено стягнути з ТОВ "Редакційна Рада" на її користь заробітної плати за серпень- вересень 2001 року 3000 (три тисячі) грн., 46500 (сорок шість тисяч п'ятсот) грн. втраченого заробітку за період вимушеного прогулу з 01.08.2001 р. по 30.04.2004 р., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн., моральну шкоду в сумі 10000 (десять тисяч) грн. - загалом 61000 грн. Рішення суду досі не виконане, оскільки Відповідачі протидіють його виконанню, передаючи майно з одного ТОВ до іншого. Така передача активів нічого не змінює, адже і ТОВ «Редакційна Рада», і ТОВ «Інститут економічних реформ», хоча і є окремими юридичними суб'єктами, однак між собою вони злиті, а тому активи однієї кампанії є одночасно активами й іншої. Це підтверджується їх реєстрацією за однією й тією ж адресою, видом діяльності, відсутністю комерційного сенсу у передачі права на видавництво газети «Вечірні Вісті» тощо.Незважаючи на будь-які зміни назв товариств, їхніх юридичних та фактичних адрес перебування, де факто завжди керував діяльністю редакції, трудовим колективом, кадрами, розпоряджався заробітною платою головний редактор або шеф-редактор. Наразі шеф-редактором та фактичним керівником редакції є ОСОБА_5 Позивачка 29.10.2015р. уточнила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача ОСОБА_4 заробітну плату в розмірі 503762,70 грн. , 292800 грн. компенсації за знецінення присуджених судом та невиплачених коштів , 85260 грн. моральної шкоди , а всього 881822,70 грн. Просила розглядати справу в її відсутність, позов задовольнити.

Представники відповідачів в судове засідання не з»явився повторно , причину неявки не повідомив.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Суд, дослідивши надані судом докази, приходить до слідуючого.

Судом встановлено , що Рішення Печерського районного суду від 12.06.2008 у цивільній справі № 2-524-1/08 стягнуто з ТОВ "Редакційна Рада" на користь позивачки заробітну плату за серпень- вересень 2001 року 3000 (три тисячі) грн., 46500 (сорок шість тисяч п'ятсот) грн. втраченого заробітку за період вимушеного прогулу з 01.08.2001 р. по 30.04.2004 р., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн., моральну шкоду в сумі 10000 (десять тисяч) грн. - загалом 61000 грн. Рішення суду не виконано.

Згідно ст. 7 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», до суб'єктів діяльності друкованих засобів масової інформації належать засновник (співзасновники) друкованого засобу масової інформації, його редактор (головний редактор), редакційна колегія, редакція, трудовий колектив редакції, журналістський колектив, журналіст, автор, видавець, розповсюджувач. Засновник (співзасновники) може об'єднувати в одній особі редакцію, видавця, розповсюджувача.

Редакція має право виступати засновником (співзасновником), видавцем, розповсюджувачем. Згідно ст. 21 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні, підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації за дорученням засновника (співзасновників) здійснює редакція або інша установа, що виконує її функції. Редакція діє на підставі свого статуту та реалізує програму друкованого засобу масової інформації, затверджену засновником (співзасновниками). Редакція друкованого засобу масової інформації набуває статусу юридичної особи з дня державної реєстрації, яка здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Судом встановлено , що позивачка перебувала в трудових відносинах з ТОВ «Редакційна Рада» , а просить стягнути з відповідача ОСОБА_4 заробітну плату в розмірі 503762,70 грн. , 292800 грн. компенсації за знецінення присуджених судом та невиплачених коштів .

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.

Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст..11 ЦПК України. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В судовому засідання не встановлено та позивачем не надано доказів , що ОСОБА_4 несе відповідальність за невиконання рішення Печерського районного суду від 12.06.2008р.

При таких обставинах , суд приходить до висновку , що позовні вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_4 заробітної плати в розмірі 503762,70 грн. , 292800 грн. компенсації за знецінення присуджених судом та невиплачених коштів , 85260 грн. є безпідставними , не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, тому задоволенню не підлягають.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача моральної шкоди в сумі 85260 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Позивачем не надано доказів , судом не встановлено що діями відповідача спричинена моральна шкода, тому позов не підлягає задоволенню .

Враховуючи викладене і керуючись ст.ст. 22, 23ЦК України, ст..235,237,237-1 КЗпП України, ст.ст. 10. 11, 60, 88, 169, 212, 213, 215, 224ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакційна Рада», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут економічних реформ» про стягнення заробітної плати, відшкодування моральної шкоди залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Остапчук Т.В.