Рішення № 54848268, 05.01.2016, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2016 р. Справа № 902/1577/15

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Грабика В.В.,

при секретарі судового засідання Жиляк С.І.,

за участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_1- за договором;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом:приватного підприємства "Поділля-Агрохімсервіс" (в подальшому - ПП "Поділля-Агрохімсервіс")

до: фермерського господарства ОСОБА_2 (в подальшому - ФГ ОСОБА_2І.)

про стягнення 82 850,38 грн., -

ВСТАНОВИВ :

ПП "Поділля-Агрохімсервіс" 02.12.2015р. звернулось в господарський суд Вінницької області з позовом до ФГ "ОСОБА_2І." про стягнення основного боргу в сумі 34 400,00грн., 25% річних в сумі 12 092,56грн., пені в сумі 19 157,82грн., штафу в сумі 17 200,00грн..

Позов обгрунтований наступним. 25.04.2014р. між ПП "Поділля-Агрохімсервіс" (постачальник) та ФГ "ОСОБА_2І." (покупець) було укладено договір поставки №147/1 на умовах розстрочення платежів. На виконання умов договору постачальник поставив покупцю товар на суму 54 400,00грн.. Покупець за отриманий товар розрахувався частково в сумі 20 000,00грн.. Неналежне виконання умов договору стало підставою для нарахування та стягнення з відповідача крім основного боргу в сумі 34 400,00грн., 25 % річних в сумі 12 092,56грн. за період з 06.05.2014р. по 30.11.2015р., пені в сумі 19157,82грн. за період з 06.05.2014р. по 30.11.2015р. та штрафу в сумі 17 200,00грн.. Зазначені обставини й стали підставою звернення з позовом до суду.

Ухвалою суду від 03.12.2015р. порушено провадження у справі №902/1577/15 та призначено до розгляду в засіданні на 05.01.2016р..

В судовому засіданні 05.01.2016р. представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав та за обставин, вказаних в позові. Крім того, надала суду акт звіряння на підтвердження суми основного боргу в розмірі 34 400,00грн..

Відповідач в судове засідання не з'явився, представника не направив, витребуваних судом документів та письмових пояснень по суті позову не надав,також не надав пояснень про причини невиконання вимог суду за ухвалою від 03.12.2015р.. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений завчасно та у встановленому законом порядку, що стверджується відміткою в повідомленні про вручення поштового відправлення вх.№ 11707 від 15.12.2015р. (а.с.33).

Роз'яснюючи деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції Вищий господарський суд України у п.3.9.2 постанови пленуму №18 від 26.12.2011р. звернув увагу на те, що неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів. З огляду на вказане вище, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача, за наявними у ній матеріалами, відповідно до положень ст.75 ГПК України.

При розгляді справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

25.04.2014р. між ПП "Поділля-Агрохімсервіс" (постачальник) та ФГ "ОСОБА_2І."(покупець) було укладено договір поставки на умовах розстрочення платежів №147/1. Договором передбачено наступне: постачальник зобов'язується передати в строки, визначені договором, у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість в порядку та на умовах, визначених договором (п.1.1.); найменування товару, його кількість та асортимент, ціна за одиницю та загальна вартість товару, порядок та терміни оплати, термін та базис поставки покупцю, а також інші умови, визначені в договорі та специфікаціях (додатках) до договору , які є невід'ємною частиною даного договору (п.1.2.); вартість (ціна) товару вказана в специфікаціях (додатках) до договору. Ціна договору дорівнює загальній вартості (ціні) товару, що передається та буде передана за цим договором (п.2.1.); оплата за поставлений товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника або, за письмовою згодою постачальника, шляхом видачі (передачі) векселя (векселів), які постачальник погодиться прийняти в розрахунок за товар. Покупець здійснюючи оплату за товар, зобов'язаний вказувати в призначенні платежу вид товару, що оплачується ("за насіння"), реквізити (дату і номер) цього договору, а також реквізити (номер і дату) цього договору, а також реквізити (номер і дату) специфікації, договору або іншого зобов'язання зарахувати платіж покупця, незалежно від вказаного в платіжному документі призначення платежу. платіжні реквізити постачальника вказані в кінці тексту договору. Покупець має право провести дострокову оплату вартості (ціни) товару. У випадку можливих узгоджених відповідно до договору змін ціни постачальник видає покупцю оновлені документи або додатки до них, скориговані тощо (п.2.2.); товар постачається на умовах EXW (Інкотермс 2010)(п.3.1.); термін поставки товару покупцю вказаний в специфікації (ях) до договора (п.3.2.); приймання товару по кількості, що вказана в накладній (товарній, товарно-транспортній), та якості, що вказана в сертифікаті якості підприємства (фірми)-виробника, проводиться покупцем в момент його отримання від постачальника. Покупець зобов'язаний перевірити кількість та асортимент товару, його вагу, комплектність, цілісність тари, пломб (за наявності), а також відсутність ознак пошкодження або псування товару і у разі виявлення - негайно, до закінчення прийняття, письмово заявити постачальнику. При відсутності даної заяви товар вважається прийнятим покупцем по кількості та якості (п.3.4.); покупець несе відповідальність за затримку в оплаті за отриманий товар, сплачуючи при цьому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру простроченої суми за кожен день прострочення та штраф (п.5.2.); в разі прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті вартості товару покупець сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами в розмірі 25% річних від простроченої суми (п.5.3.); сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором. Крім цього, сторони, відповідно до п.6 ст. 232 ГК України домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення зобов'язання за даним договором здійснюється без обмеження строку (п.5.5.); штраф обчислюється у відсотках в розмірі: 10% від невиконання зобов'язання до 10 календарних днів; 30% - до 20 днів; 50% - до 30 та більше днів. Під невиконанням зобов'язанням вважається прострочення строків оплати за товар згідно умов договору та специфікації/й до договору. Специфікація/ї є невід'ємною складовою даного договору (п.6.2.) (а.с.11).

В специфікації №1 до договору поставки від 25.04.2014р. сторони погодили перелік назву товару - насіння кукурудзи ЕС Нінфеа, кількість - 30 посівних одиниць, загальну вартість - 48 000,00грн., умови оплати: 9600,00 - 05.05.2014р., 38400,00 - 25.04.2014, дату поставки - 25.04.2014р. (а.с.12).

В специфікації №2 до договору поставки від 25.04.2014р. сторони погодили назву товару - насіння кукурудзи ЕС Нінфеа, кількість - 4 посівних одиниці, загальну вартість - 6400,00грн., умови оплати 6400,00 - 25.04.2014, дату поставки - 16.05.2014р. (п.2.) (а.с.13).

На виконання умов договору постачальник передав, а покупець, через представника, який діяв за довіреностями: № 11 від 24.04.2014., №14 від 16.05.2014р. отримав насіння соняшнику на загальну суму 54 400,00 грн., що стверджується видатковими накладними: №ПА-0000345 від 25.04.2014р. на суму 48000,00грн., №ПА-0000499 від 16.05.2014р. на суму 6400,00грн.. Накладні підписані представниками сторін (а.с.14-20).

ФГ ОСОБА_2 за отриманий товар розрахувалося частково в сумі 20 000,00грн., що стверджується банківськими виписками: від 07.11.2014р. на суму 15 000,00грн. та від 09.12.2014р. на суму 5 000,00грн. (а.с.18-19).

Згідно акту звіряння розрахунків, обопільно підписаного представниками сторін, станом на 21.12.2015р. борг ФГ ОСОБА_2 перед ПП "Поділля-Агрохімсервіс" становить 34 400,00грн. (а.с.36).

Згідно наданого позивачем письмового розрахунку з відповідача, крім суми основного боргу в розмірі 34 400,00грн., належить стягнути за період з 06.05.2014р. по 30.11.2015р. пеню в сумі 19 157,82грн., 25 % річних в сумі 12 092,56грн. за період з 06.05.2014р. по 30.11.2015р., штраф в сумі 17 200,00грн.(а.с.7-9).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини з договору поставки .

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається із приписів ст. 530ч.1 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши матеріали справи, суд дійшов до переконання в тому, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.04.2014р. між ПП "Поділля-Агрохімсервіс" (постачальник) та ФГ ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір поставки "№ 147/1 на умовах розстрочення платежів. На виконання умов договору постачальник поставив покупцю товар на суму 54400,00грн., що стверджується видатковими накладними та специфікаціями. Покупець за отриманий товар розрахувався частково в сумі 20 000,00грн.. Таким чином сума боргу становить 34 400,00грн..

З урахуванням наведеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 34 400,00 основного боргу підлягають задоволенню.

Обґрунтованість та правомірність заявлених позивачем вимог підтверджується наданими ним та дослідженими судом письмовими доказами, а саме договором №147/1 від 25.04.2014р., специфікаціями, видатковими накладними, довіреностями на отримання товару, актом звіряння розрахунків від 21.12.2015р.

Оскільки відповідач не провів розрахунок за отриманий товар в строк, передбачений в договорі та специфікаціях, то він відповідно до вимогам ст. 612 ЦК України є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, а тому наявні підстави для задоволення на підставі ст.231,ст.232 ГК України, ст.625 ч.2 ЦК України, п. 5.2, п.6.2 договору вимог про стягнення з відповідача штрафу в сумі 17200,00грн., пені та 25% річних.

Позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 19157,82грн. за період з 06.05.2015р. по 30.11.2015р..

Разом з тим, позивачем при здійснені розрахунку пені не враховано положення ч.4 ст. 254 ЦК України, якою передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Згідно специфікації №1 та №2 оплата товару мала бути здійснена наступним чином: 9600 - 05.05.2014р., 38400,00 - 25.10.2014р., 6400,00 - 25.10.2014р..

Оскільки 25.10.2014р. припадає на суботу (вихідний день), то останнім днем виконання зобовязання буде наступний за ним робочий день - 27.10.2014р., тому нарахування штрафних санкцій по вказаних сумах слід проводити з 28.10.2014р..

Крім того, позивачем проводилися нарахування пені на день фактичної сплати суми заборгованості, хоча цей день не повинен включатися до розрахунку, на що звернув увагу судів Вищий господарський суд України у п.1.9 постанови пленуму від 17 грудня 2013 року N14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Згідно проведеного судом підрахунку розмір пені за період з 06.05.2014р. по 30.11.2015р. становить 19 082,43 грн., а саме:

1. по накладній від 25.04.2014р. нарахована пеня за період з 06.05.2014р. по 30.11.2015р. в сумі 15 773,00грн. (1. з суми боргу 9600грн. нарахована пеня в сумі 1102,81грн. за період з 06.05.2014р. по 06.11.2014р. .; 2. з суми боргу 38400,00 грн. нарахована пеня в сумі 263,01 грн. за період з 28.10.2014р. по 06.11.2015р. .; 3. з суми боргу 33000,00 нарахована пеня в сумі 793,81грн. за період з 07.11.2014р. по 08.12.2014р.;4. з суми боргу 28000,00грн. нарахована пеня в сумі 13613,37грн. за період з 09.12.2014р. по 30.11.2015р.)

2. по накладній від 16.05.2014р. нарахована пеня за період з 28.10.2014р. по 30.11.2014р. в сумі 3309,43грн..

Правильність розрахунку позивача перевірена судом з використанням калькулятора штрафів системи Ліга Закон .

З урахуванням наведеного, в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 75,39грн. (19157,82- 19082,43 =75,39) слід відмовити.

При цьому суд звертає увагу на ту обставини , що при укладенні договору сторони відповідно до вимог ст.259 ЦК та 232 ГК змінили строк нарахування штрафних санкцій та строк позовної давності по їх стягненню, що зафіксували в п.5.5 договору від 25.04.2014р..

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 12092,56грн. 25% річних за період з 06.05.2014р. по 30.11.2015р. підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Позивачем при здійснені розрахунку 25% річних не враховано положення ч.4 ст. 254 ЦК України, якою передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Згідно специфікації №1 та №2 оплата товару мала бути здійснена наступним чином: 9600 - 05.05.2014р., 38400,00 - 25.10.2014р., 6400,00 - 25.10.2014р..

Оскільки 25.10.2014р. припадає на суботу (вихідний день), то останнім днем виконання зобовязання буде наступний за ним робочий день - 27.10.2014р., тому нарахування штрафних санкцій по вказаних сумах слід проводити з 28.10.2014р..

Крім того, позивачем проводилися нарахування 25% річних на день фактичної сплати суми заборгованості, хоча цей день не повинен включатися до розрахунку, на що звернув увагу судів Вищий господарський суд України у п.1.9 постанови пленуму від 17 грудня 2013 року N14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Крім того, позивачем допущена арифметична помилка в сумі боргу на яку проводилось нарахування 25% річних за період з 10.12.2014р. по 30.11.2015р. (по накладній від 25.04.2014р.), вказано 33000,00грн., хоча фактично сума боргу була 28000,00грн..

Згідно проведеного судом підрахунку розмір 25% річних за період з 06.05.2014р. по 30.11.2015р. становить 10 798,36грн., а саме:

1. по накладній від 25.04.2014р. нараховані 25% річних за період з 06.05.2014р. по 30.11.2015р. в сумі 9049,32грн. (1. з суми боргу 9600грн. нараховані 25% річних в сумі 1216,44грн. за період з 06.05.2014р. по 06.11.2014р. ; 2. з суми боргу 38400,00 грн. нараховані 25% річних в сумі 263,01 грн. за період з 28.10.2014р. по 06.11.2015р.; 3. з суми боргу 33000,00 нараховані 25% річних в сумі 723,29грн. за період з 07.11.2014р. по 08.12.2014р.; 4. з суми боргу 28000,00грн. нараховані 25% річних в сумі 6846,58грн. за період з 09.12.2014р. по 30.11.2015р.)

2. по накладній від 16.05.2014р. нараховані 25% річних за період з 28.10.2014р. по 30.11.2014р. в сумі 1749,04грн..

Правильність розрахунку позивача перевірена судом з використанням калькулятора штрафів системи Ліга Закон .

З урахуванням наведеного, в задоволенні позову в частині стягнення 25% річних в сумі 1294,20грн. (12092,56 - 10798,36 = 1294,204) слід відмовити.

Вирішуючи питання про відшкодування позивачу витрат на оплату послуг адвоката суд керувався наступним.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено наступне: адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги;2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (ст.26); порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст.30ч.2).

Роз"яснючи питання відшкодування судових витрат Вищий господарський суд України у постанові пленуму №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" акцентував увагу на наступному. Витрати позивачів , пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі N 1-4/2013.(п.6.3.).

Правомірність вимоги позивача про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката в сумі 4000,00 грн. підтверджуються: договором про надання правової допомоги з адвокатом ОСОБА_1 від 24.11.2015р., яким встановлено фіксовану вартість послуг в сумі 4000грн. (а.с.27); свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 521 на ім"я ОСОБА_1 від 27.11.2006 (а.с.30), актом здачі-приймання юридичних послуг від 30.11.2015р. (а.с.28), платіжним дорученням №240 від 30.11.2015р. про сплату 4000,00грн. (а.с.29).

Вирішуючи питання про такий розподіл, суд також урахував, що розмір відшкодування витрат на правову допомогу є співрозмірним порівняно з ціною позову.

Згідно з положеннями ст. 49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 4-2 - 4-5, 33-34, 43, 49, 69, 82-85, 115 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фермерського господарства ОСОБА_2 ( код ЄДРЮОФОП 13324796, АДРЕСА_1, 24600) на користь приватного підприємтва "Поділля-агрохімсервіс" (код ЄДРЮОФОП 36327834, вул. Леніна, 233, смт. Вапнярка, Томашпільський район, Вінницька область, 24240) основний борг в сумі 34 400,00грн., пеню в сумі 19082,43 грн., 25% річних в сумі 10798,36 грн., штраф в сумі 17200,00грн., витрати на послуги адвоката в сумі 4000,00 та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 222,21 грн..

3.Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 75,39грн. та в частині стягнення 25% річних в сумі 1294,20грн..

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06 січня 2016 р.

Суддя Грабик В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - ФГ ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1, 24600).