Вирок № 54847152, 14.12.2015, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.12.2015 Справа №607/18791/15-к

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Ломакіна В.Є.

за участю секретаря Репетівської В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015210010002634 від 21 вересня 2015 року про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Тернополя, громадянина України, неодруженого, з вищою освітою, лікаря-інтерна Тернопільської міської комунальної стоматологічної поліклініки, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Демківа Д.М., обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 21 вересня 2015 року о 11 годині, керував технічно справним автомобілем НОМЕР_1 та із швидкістю 93 км/год. рухався в бік смт. Підволочиськ по лівій смузі транспортного потоку свого напрямку проїзної частини проспекту Степана Бандери в м. Тернопіль, чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР України, згідно з яким, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

Під час руху обвинувачений ОСОБА_1 не був достатньо уважним, не стежив належно за дорожньою обстановкою, та відповідно не реагував на її зміну, чим порушив вимоги пунктів 1.5. ч. 1, 2.3. (б, д) Правил дорожнього руху України, які зобов'язували його своїми діями не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Так, рухаючись зі швидкістю 93 км/год. у попутному напрямку за автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3, і наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який знаходиться навпроти магазину «Орбіта» та позначений дорожніми знаками 5.35.1/5.35.2 «Пішохідний перехід» і дорожньою розміткою 1.14.1 («зебра»), по якому з дотриманням вимог ПДР України в напрямку справа-наліво рухалися пішоходи ОСОБА_4 та ОСОБА_5, водій ОСОБА_1, в порушення вимог п. 18.1 ПДР України, не зменшив швидкість свого руху та в подальшому не зупинився перед пішохідним переходом, щоб дати їм дорогу, а продовжив рух.

Під час подальшою руху та безпосереднього наближення до вказаного пішохідного переходу, водій ОСОБА_1 в порушення вимог п.п. 1.10 (в частині визначення понять «дорожня обстановка» і «безпечна дистанція», та виконання їх вимог) та 13.1 ПДР України, не дотримався безпечної дистанції до автомобіля «HONDA Accord», р.н НОМЕР_3, який із швидкістю 93 км/год. рухався попереду по тій самій смузі, чим створив такі умови, що коли той почав гальмувати, то позбавив себе можливості запобігти зіткненню із ним без здійснення будь-якого маневру.

Внаслідок порушення вказаних пунктів Правил, ОСОБА_1 не забезпечив безпеку дорожнього руху та поставив себе в такі умови, при яких вимушено змінив напрямок руху вправо та на правій смузі транспортного потоку свого напрямку в межах зазначеного пішохідного переходу скоїв наїзд на пішоходівОСОБА_6 та ОСОБА_5 передньою правою частиною керованого транспортного засобу.

У результаті вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди:

- ОСОБА_4 спричинено поєднану травму голови та шиї, а саме розрив зчленування між тілами 1-го та 2-го шийних хребців, з ушкодженням спинного мозку на цьому рівні та масивних крововиливів під оболонки головного мозку, в його речовину і шлуночкову систему, від чого настала його смерть на місці пригоди:

- ОСОБА_5 спричинено масивну травму грудей з чисельними двобічними переломами ребер, «розвривним» переломом грудного відділу хребта та розривами обох головних бронхів, легеневої тканини і кровоносних судин, що призвело до внутрішньо-грудної кровотечі та масивної крововтрати, від чого настала її смерть в медичному закладі.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 13.1 та 18.1 Правил дорожнього руху України перебуває у прямому причинному зв'язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав, що 21 вересня 2015 року близько 11 години, керуючи транспортним засобом марки «БМВ» по проспекті С.Бандери в м.Тернополі у лівій смузі транспортного потоку свого напрямку зі швидкістю 90 км/год. Перед ним рухався автомобіль марки «Хонда». Тоді, під'їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу навпроти магазину «Орбіта», водій автомобіля марки «Хонда» застосував екстрене гальмування. В цей момент він, під керуванням транспортного засобу марки «БМВ», розпочав екстрене гальмування, проте зупинити автомобіль перед пішохідним переходом не зміг у зв'язку із високою швидкістю та поганими погодними умовами. Тоді проїжджаючи пішохідний перехід у стані гальмування, він відчув удар передньою частиною свого транспортного засобу. Після чого здійснив повну зупинку на проїзній частині справа. Коли вийшов з автомобіля, то побачив на проїзній частині двох лежачих людей. Після цього, він одразу підбіг до потерпілих та розпочав надавати їм невідкладну медичну допомогу.

Обвинувачений ОСОБА_1 розуміє, що мав можливість уникнути наїзду на потерпілих, критично оцінює вчинений ним злочин з необережності, щиро розкаюється, відшкодував потерпілій повністю матеріальну шкоду, зокрема, усі витрати, які пов'язані з похованням потерпілих, співчуває та обіцяє в подальшому допомагати матеріально родині потерпілих. Просить суд, врахувати всі обставини справи, необережну форму його вини, та не карати суворо, не позбавляючи волі, оскільки перебуваючи на волі зможе надалі допомагати матеріально родині потерпілих. Крім того, просить врахувати те, що самостійно утримує сім'ю, його батько недавно помер, а мати потребує постійного лікування у зв'язку із наявністю ряду хронічних захворювань.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що обвинуваченому ОСОБА_1 пробачила, розуміє, що це був необережний злочин і її батьків вже не повернути. Обвинуваченим було відшкодовано їй шкоду, пов'язану із витратами на поховання, виготовлення та встановлення надгробного пам'ятника. Жодних претензій матеріального та морального характеру вона до ОСОБА_1 не має. Просить суд не позбавляти волі обвинуваченого ОСОБА_1

Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_1 повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, згідно обвинувального акта, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

З'ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, оцінивши всі докази в кримінальному провадженні, суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 вчинив: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб та знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч.3 ст.286 КК України.

При призначенні покарання, відповідно до статей 50, 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, зокрема те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою вину, як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні, думку потерпілої ОСОБА_2, яка не має жодних претензій до обвинуваченого та просить його не позбавляти волі.

Тому, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Разом з тим, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та настання наслідків - смерть потерпілих, і враховує обставини, які пом'якшують покарання та істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої матеріальної шкоди потерпілій в повному обсязі, виключно позитивні характеристики, наявність на утриманні матері, яка хворіє.

Крім цього, суд бере до уваги молодий вік обвинуваченого, його стан здоров'я.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд, враховуючи особу винного та в сукупності всі обставини по справі, які визнає винятковими і такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та приходить до переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без його ізоляції від суспільства, а тому вважає за необхідне застосувати ст.75 КК України, звільнивши ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк.

Приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, із встановленням йому іспитового строку, у порядку визначеному ст.75 КК України, суд враховує необережну форму вини, особу обвинуваченого як позитивну, зокрема його ставлення до вчиненого, а саме: добровільне відшкодування в повному обсязі матеріальної шкоди, думку потерпілої ОСОБА_2, яка є донькою загинувших потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 і просила суд, не позбавляти волі обвинуваченого. Вказані обставини свідчать про те, що мета покарання, виправлення і запобігання скоєнню нових злочинів обвинуваченим буде досягнута у разі застосування до нього ст.75 КК України.

Водночас, суд, вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_1 в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України, на нього слід покласти обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили ОСОБА_1, залишити попередній - домашній арешт.

У справі є процесуальні витрати за проведення інженерно-транспортної експертизи №5-487/15 від 16.10.2015 року в розмірі 614,40 грн., інженерно-транспортної експертизи №5-486/15 від 30.09.2015 року в розмірі 614,40 грн., інженерно-технічної експертизи №5-488/15 від 23.10.2015 року в розмірі 1075,20 грн., експертизи з комплексного дослідження транспортного засобу №4-193/15 від 13.10.2015 року в розмірі 614,40 грн., судової експертизи лакофарбових матеріалів і покрить №2-746/15 від 28.10.2015 року в розмірі 589,68 грн., судової експертизи лакофарбових матеріалів і покрить №2-789/15 від 05.11.2015 року в розмірі 368,28 грн., комплексної судової комп'ютерно-технічної експертизи та інженерно-транспортної експертизи №1.3-284/15-5-532/15 від 30.11.2015 року в розмірі 1075,20 грн., комп'ютерно-технічної експертизи №1.3-287/15 від 05.11.2015 року в розмірі 614,40 грн., судової трасологічної експертизи №1.5-19/15 від 09.12.2015 року в розмірі 614,40 грн., всього на загальну суму 6180,36 грн. (шість тисяч сто вісімдесят гривень тридцять шість копійок), які суд вважає слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому 3 (три) роки іспитового строку.

Зобов'язати засудженого ОСОБА_1, відповідно до ст.76 КК України, в період дії іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили ОСОБА_1, залишити попередній - домашній арешт.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення інженерно-транспортної експертизи №5-487/15 від 16.10.2015 року в розмірі 614,40 грн., інженерно-транспортної експертизи №5-486/15 від 30.09.2015 року в розмірі 614,40 грн., інженерно-технічної експертизи №5-488/15 від 23.10.2015 року в розмірі 1075,20 грн., експертизи з комплексного дослідження транспортного засобу №4-193/15 від 13.10.2015 року в розмірі 614,40 грн., судової експертизи лакофарбових матеріалів і покрить №2-746/15 від 28.10.2015 року в розмірі 589,68 грн., судової експертизи лакофарбових матеріалів і покрить №2-789/15 від 05.11.2015 року в розмірі 368,28 грн., комплексної судової комп'ютерно-технічної експертизи та інженерно-транспортної експертизи №1.3-284/15-5-532/15 від 30.11.2015 року в розмірі 1075,20 грн., комп'ютерно-технічної експертизи №1.3-287/15 від 05.11.2015 року в розмірі 614,40 грн., судової трасологічної експертизи №1.5-19/15 від 09.12.2015 року в розмірі 614,40 грн., всього на загальну суму 6180,36 грн. (шість тисяч сто вісімдесят гривень тридцять шість копійок) в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий В. Ломакін