Ухвала суду № 54840463, 28.12.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2585/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Шевченко І. М.

Доповідач Головань А. М.

УХВАЛА

Іменем України

28.12.2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - Голованя А.М.

суддів - Єгорової С.М., Дуковського О.Л.

за участю секретаря - Діманової Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 серпня 2015 року, у цивільній справі за позовом Публічного акціо-нерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості і

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2015 року ПАТ «Альфа Банк» звернулося в суд з позовом, обґрунтовуючи його тим, що 25.05.2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк», відповідно до чинного законодавства, укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами. В свою чергу, 15.06.2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами.

Згідно вказаних договорів відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 030/04.08/71-456К від 11.04.2008 року, який укладено між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2

Відповідно до умов вказаного договору банк надав відповідачці кредитні кошти на суму 36 000,00 доларів США, а відповідач зобов»язалась в порядку та на умовах, визначених договором повернути кредит, сплатити відсотки, неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором.

В порушення умов договору відповідач свої зобов»язання належним чином не виконує і станом на 22.02.2015 року має прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 27 136,66 доларів США, що за курсом НБУ на 22.02.2015 року складає 755 986,47 грн., за відсотками 678,85 доларів США, що за курсом НБУ на 22.02.2015 року складає 18 911,74 грн. та підтверджується наданим розрахунком. Крім того, розмір пен1 за останніх 12 місяців складає 54,44 долари США, що за курсом НБУ становить 1 516,62 грн.

В забезпечення виконання позичальником кредитного договору між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 030/04.08/71-456П, відповідно до умов якого останній поручається за виконання позичальником своїх зобов'язань.

Посилаючись на наведене Банк просить задовольнити позов та стягнути з відповідачів солідарно зазначену вище суму заборгованості та судові витрати.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 серпня 2015 року позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідачів в солідарному порядку на користь Банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 776 414,83 грн. та вирішено питання про розподіл судових витрат.

Представник позивача ПАТ «Альфа -Банк» та відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_3, які належним чином були повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися.

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи (ч.2 ст.305 ЦПК України).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_3, - ОСОБА_4, який підтримав доводи скарги, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду, в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що перехід права вимоги у кредитному зобов'язанні до ПАТ «Альфа-Банк» відбувся, тому позивач вправі задовольнити свої вимоги за кредитним зобов'язанням шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що 11 квітня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 030/04.08/71-456К, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 36 000 доларів США зі строком по 10 квітня 2033 року та зі сплатою 11,9 % річних (а.с. 5-11).

25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги кредитних договорів (а.с. 18, 54 -83).

15 червня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа-Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором від 2 липня 2008 року № 030/04.08/71-456К, який укладено між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 (а.с. 18-26).

На забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов'язань за вказаним кредитним договором від 11 квітня 2008 року, між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки від 11 квітня 2008 року № 030/04.08/71-456П, відповідно до умов якого, останній поручився перед ВАТ «Сведбанк» за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором та зобов'язавсь нести солідарну відповідальність у випадку неналежного виконання зобов'язань за договором (а.с. 15).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Проте відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання перед позивачем, унаслідок чого виникла заборгованість.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором від 11 квітня 2008 року № 030/04.08/71-456П вбачається, що її розмір., станом на 22 лютого 2015 року, становить 776 414,83 грн., з яких 755 986,47 грн. - заборгованість за кредитом, 18 911,74 грн. - проценти за користування кредитом, 1 516,62 грн. - пеня за останні 12 місяців. (а.с. 27).

Положеннями ст. ст. 546-548, 553, 554 ЦК України передбачено, що в разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно п. 3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За приписами ст. 550 цього ж Кодексу право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання(стаття 617 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язання, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За правилами ч.2 ст. 517 ЦК Укпраїни, боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Статтею 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Встановивши, що згідно договорів купівлі-продажу від 25.05.2012 року та 15.06.2012 року ПАТ «Альфа Банк» набув права вимоги за кредитним договором № 030/04.08/71-456К від 11 квітня 2008 року, а позичальник не виконує свої зобов'язання щодо щомісячного часткового повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, що відповідачем не заперечується, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з

боржника та поручителя простроченої заборгованості та достроково частини кредиту, що залишилася, процентів а також пені, нарахованої на прострочену заборгованість.

Доводи апеляційної скарги, які зводяться до того, що суд першої інстанції не урахував обставини справи, а саме те, що позивачем не доведено факт переходу до нього прав вимоги за кредитним договором та, що ПАТ «Альфа Банк» є іпотекодержателем згідно договору іпотеки не ґрунтуються на доказах та законі.

Матеріали справи містять докази на підтвердження переходу до позивача права вимоги за зобов'язаннями позичальника та поручителя, а саме : - копію договору про надання кредиту від 11 квітня 2008 року № 030/04.08/71-456К, графік платежів за договором про надання кредиту, копію договору поруки № 030/04.08/71-456П, копію виписки з договору купівлі-продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк»» та ПАТ «Дельта Банк» (а.с. 18), копію договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 15 червня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа Банк» (а.с. 1-25), витяг з Додатку №1 до договору купівлі -продажу прав вимоги від 15 червня 2012 року, в якому зазначено номер та дата кредитного договору та призвіще позичальника ОСОБА_2 (а.с. 26), розрахунок заборгованості ОСОБА_2, за кредитним договором№ 030/04.08/71-456К, станом на 22.02.2015 року (а.с. 27), копія вимоги ПАТ «Альфа Банк» про дострокове повернення кредиту відповідачами (а.с. 32), копію договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» (а.с. 54-83), виписка із особового рахунку ОСОБА_2 за період з 11.04.2008 року по 25.05.2013 року ПАТ «Сведбанк» (а.с. 104-113), акт приймання -передачі кредитних файлів до договору купівлі-продажу прав вимоги від 15.06.2012 року, у якому у графі 2261 зазначено прізвище ОСОБА_2 та номер кредитного договору (а.с. 115).

Не ґрунтуються також на фактичних обставинах і посилання ОСОБА_2 про відсутність доказів переходу до ПАТ «Альфа Банк» права на іпотеку за кредитним договором, оскільки як убачається із витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек (реєстрація змін) ПАТ «Альфа Банк» за договором купівлі-продажу прав вимоги від 15.06.2012 року відступлено права івпотекодержателя ПАТ «Дельта Банк». (а.с. 103)

За таких обставин, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін з підстав передбачених ст. 308 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскарженою шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: