УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2015 року Справа № 876/9523/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.
за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області до приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» про стягнення заборгованості,
встановив:
У вересні 2014 року позивач УПФ України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ПрАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод», в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій в сумі 260593,07 грн..
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.09.2014 року адміністративний позов задоволено повністю. Стягнено з ПрАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» на користь УПФ України в м. Івано-Франківську заборгованість з відшкодування сум витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 260593,07 грн..
З цією постановою суду першої інстанції від 16.09.2014 р. не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що відповідачем було здійснено часткову оплату заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а саме згідно платіжних доручень № 216 від 14.04.2014 р. та № 381 від 20.05.2014 р. здійснено відшкодування пільгових пенсій за березень, квітень 2014 р.. Вважає апелянт, що заборгованості відповідача перед позивачем на час подання позову та винесення судового рішення не було, оскільки вона частково сплачена.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 16.09.2015 р. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Так, судом першої інстанції об'єктивно встановив і підтверджується розрахунком заборгованості, копіями розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за березень-травень 2014 р., що заборгованість ПрАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» становить 260593,07 грн., в тому числі 180151,16 грн. по списку № 1 та 80441,91 грн. по списку № 2 (а.с. 5, 7-12, 14-19, 21-25, 27-32, 34-38, 40-47).
Також встановлено, що відповідачу надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які ним отримані, однак залишені без виконання (а.с. 6, 13, 20, 26, 33, 39, 48).
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, що вказані суми заборгованості слід стягнути із відповідача в судовому порядку, з врахуванням наступного.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, здійснюється за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено не тільки підтвердження підприємствами права громадян на пільгове пенсійне забезпечення за відповідну тривалість роботи в шкідливих умовах, але й відшкодування з коштів підприємства, призначених на оплату праці витрат на виплату та доставку пенсій таким громадянам.
Порядок покриття витрат на виплату й доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 та списком № 2, визначено в розділі 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (№ 21-1).
Пунктом 6.4 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно із пунктом 6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач повинен відшкодувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 260593,07 грн..
Відносно тверджень апелянта про часткове погашення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, згідно платіжних доручень № 216 від 14.04.2014 р. на суму 86956,78 грн. та № 381 від 20.05.2014 р. на суму 86792,11 грн., то суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що вказані платіжні доручення не були надані суду першої інстанції в якості доказів і відповідачем не наведено обґрунтувань поважності причин подання копій таких платіжних доручень лише суду апеляційної інстанції.
Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що вказані вище копії платіжних доручень № 216 від 14.04.2014 р. та № 381 від 20.05.2014 р. не містять відмітки банку (підпису, штампу) про прийняття таких грошових коштів від платника ПрАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» та зарахування в користь відповідного УПФ України (а.с. 75, 76).
Таким чином, доводи апелянта висновків суду не спростовують.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржена відповідачем постанова суду винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 41 ч.1, 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» - залишити без задоволення.
Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області до приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» про стягнення заборгованості - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: В.В. Гуляк
Судді: Р.Й. Коваль
Н.М. Судова-Хомюк
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 25.12.2015 року.
Судове рішення № 54836616, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.12.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 809/2880/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: