Постанова № 54836611, 16.12.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року Справа № 876/5179/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 квітня 2015 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У березні 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача УПФ України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області, в якому просив: 1) визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу з урахуванням архівної довідки від 24.05.2011 р. № 01/05-17/6141 виданої філією «Муравленковскнефть» ОАО «Газпромнефть-ННГ» та відмови врахувати періоди роботи в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі з 27.10.1981 р. по 11.08.1984 р., з 17.01.1985 р. по 30.11.1992 р., з 03.12.1993 р. по 30.03.1998 р. в пільговому обчисленні, а саме 1 рік роботи - за 1 рік і 6 місяців; 2) зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії позивачу відповідно до архівної довідки з врахуванням районних коефіцієнтів та північної надбавки від 24.05.2011 р. № 01/05-17/6141 виданої філією «Муравленковскнефть» ОАО «Газпромнефть-ННГ» та врахувати її при обчисленні відповідні суми; 3) зобов'язати відповідача врахувати періоди роботи в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі 27.10.1981 р. по 11.08.1984 р., з 17.01.1985 р. по 30.11.1992 р., з 03.12.1993 р. по 30.03.1998 р. в пільговому обчисленні, а саме 1 рік роботи - за 1 рік і 6 місяців; 4) зобов'язати відповідача здійснити перерахунок і виплату перерахованої пенсії з 30.11.2013 року.

Відповідач позову не визнав, у суді першої інстанції подав заперечення, просив відмовити у задоволенні позову. Також відповідач покликався на те, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду із даним позовом.

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.04.2015 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії УПФ України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з урахуванням архівної довідки від 24.05.2011 р. № 01/05-17/6141 виданої філією «Муравленковскнефть» ОАО «Газпромнефть-ННГ» та відмову врахувати періоди роботи в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі з 27.10.1981 р. по 11.08.1984 р., з 17.01.1985 р. по 30.11.1992 р., з 03.12.1993 р. по 30.03.1998 р. в пільговому обчисленні, а саме 1 рік роботи - за 1 рік і 6 місяців. Зобов'язано УПФ України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням архівної довідки від 24.05.2011 р. № 01/05-17/6141 виданої філією «Муравленковскнефть» ОАО «Газпромнефть-ННГ» та з врахуванням коефіцієнтів та північної надбавки. Зобов'язано УПФ України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області при перерахунку пенсії ОСОБА_1 врахувати періоди роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі з 27.10.1981 р. по 11.08.1984 р., з 17.01.1985 р. по 30.11.1992 р., з 03.12.1993 р. по 30.03.1998 р. в пільговому обчисленні, а саме 1 рік роботи - за 1 рік і 6 місяців. Зобов'язано УПФ України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з 01.10.2014 р. та виплатити дораховані кошти з урахуванням виплачених сум. Позов ОСОБА_1 в частині зобов'язання УПФ України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області провести перерахунок призначеної пенсії з 30.11.2013 р. по 30.09.2014 р. залишено без розгляду.

З цією постановою суду першої інстанції від 20.04.2015 р. не погодився відповідач УПФ України в м. Калуші та Калуському районі та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена постанова суду є незаконною, такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав наведених у апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи до 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991 року. Особам, які досягли пенсійного віку після набрання чинності Законом України «Про пенсійне забезпечення», тобто з 01.01.1992 р., при наявності стажу роботи на Крайній Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, стаж обчислювався в одинарному розмірі, в зв'язку з тим, що з 01.01.1992 р. не застосовувалось пільгове обчислення стажу роботи. Крім цього, звертає увагу апелянт на те, що на позивача не поширюється пільгове обчислення страхового стажу, оскільки він не укладав строковий трудовий договір на роботу на Крайній Півночі та у місцевостях, прирівняних до районів Крайній Півночі, а працював вахтово-експедиційним методом в місцевості прирівняній до районів Крайній Півночі. Також апелянт зазначає, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду із адміністративним позовом та не звертався з клопотанням про поновлення строків звернення до суду.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену постанову суду від 20.04.2015 р. та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач у період з 27.10.1981 р. по 11.08.1984 р. працював водієм першого класу, а згодом машиністом в цеху спеціальної промислової техніки Сургутського УПНПиКРС, яке знаходиться у м. Сургут Ханти-Мансійський автономний округ Тюменської області. У період із 17.01.1985 р. по 30.11.1992 р. позивач працював машиністом ППУ Спеціалізованого управління механізованих робіт Івано-Франківського УБР. У період з 03.12.1993 р. по 30.03.1998 р. машиністом ППУ вахтово-експедиційним методом в Управлінні Технологічного транспорту № 7 Нафтогазодобувного управління «Муравленковскнефть» ПО «Ноябрскнефтегаз», яке знаходиться в Ямало-Ненецькому автономному окрузі Тюменської області (а.с. 14-29).

Також встановлено, що позивач ОСОБА_1 звертався до відповідача з письмовою заявою від 04.03.2015 року про зарахування стажу роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі в пільговому обчисленні, однак, така заява була залишена відповідачем без задоволення (а.с. 9, 10).

Суд апеляційної інстанції не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо права позивача на перерахунок його пенсії з врахуванням періодів роботи з 17.01.1985 р. по 30.11.1992 р., з 03.12.1993 р. по 30.03.1998 р. в пільговому обчисленні як трудовий стаж вироблений в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з врахуванням наступного.

Відповідно до п. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. За приписами наведеної норми (в редакції Закону N32-V від 26.07.2006) пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Відповідно до абзацу першого та другого пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», (який набрав чинності з 1 січня 2004 року), період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 р. № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 р. «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Статтями 1-4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 р. «Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій наступних пільг: виплату надбавок до заробітної плати; надання додаткових відпусток; можливість об'єднання відпусток, але не більш як за три роки; виплату різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) в разі тимчасової втрати працездатності.

У статті 5 цього Указу зазначено про надання додаткових пільг, в тому числі щодо зарахування одного року роботи у вказаних районах за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності працівникам, які переводились, направлялись або запрошувались на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п'ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.

Про надання пільг, передбачених статтями 1-4 Указу від 10.02.1960 р., незалежно від наявності письмового строкового трудового договору, та пільг, передбачених статтею 5 Указу від 10.02.1960 р., - за умови укладання трудового договору, йдеться також в Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16.12.1967 р. № 530/П-28.

Відповідно до пункту 5.9 Основних положень про вахтовий метод організації робіт, затверджених постановою Держкомпраці СРСР, Секретаріату ВЦРПС та Міністерства охорони здоров'я СРСР від 31.12.1987 р. № 794/33-82, працівникам підприємств та організацій, які виїжджають для виконання робіт вахтовим методом у райони Крайньої Півночі або в прирівняні до них місцевості з інших районів держави, надаються пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу від 10.02.1960 року, з врахуванням змін та доповнень, внесених статтями 1, 2 Указу від 26.09.1967 року. Про надання таким працівникам пільг, передбачених статтею 5 Указу від 10.02.1960 р., у вказаній постанові не зазначено.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що робота вахтовим методом в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі не дає права на пільги з кратного обчислення трудового стажу (один рік за один рік і шість місяців).

Аналогічна правова позиція відображена у висновках Верховного Суду України, зокрема у постанові від 02.12.2015 року по справі № 338/357/15-а.

Враховуючи наведені норми права та матеріали справи, відсутні підстави для зарахування в пільговому обчисленні стажу роботи позивача за період з 17.01.1985 р. по 30.11.1992 р., з 03.12.1993 р. по 30.03.1998 р. як трудовий стаж, набутий в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, оскільки в ці період позивач працював в Україні та вахтовим методом в районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях.

Однак, матеріалами справи підтверджено, що у період з 27.10.1981 р. по 11.08.1984 р. позивач працював водієм першого класу, а згодом машиністом в цеху спеціальної промислової техніки Сургутського УПНПиКРС, яке знаходиться у м. Сургут Ханти-Мансійський автономний округ Тюменської області і дана місцевість прирівняна до районів Крайньої Півночі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивач має право на пільгове обчислення стажу в півтораразовому розмірі за період його роботи з 27.10.1981 року по 11.08.1984 року.

При цьому, слід врахувати, що позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування стажу роботи в пільговому обчисленні і перерахунок пенсії 04.03.2015 р., а тому такий перерахунок пенсії слід проводити із 04.03.2015 року.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом 27.03.2015 року (згідно штампу на поштовому конверті) та не навів поважності причин пропуску строку звернення до суду за період до 27.09.2014 року. Тому, з урахуванням вимог ст.ст. 99, 100 КАС України, пропуск шестимісячного строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення без розгляду позовних вимог за період по 26.09.2014 року включно.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції від 20.04.2015 року винесена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому, постанову суду першої інстанції слід скасувати і прийняти нову постанову.

Керуючись ст.ст. 41 ч.1, 160 ч.3, 195, 196, 198, 202, 203, 205, 207, 254 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області - задоволити частково.

Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 квітня 2015 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії - скасувати.

Позовну заяву ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії за період із 30 листопада 2013 року по 26 вересня 2014 року включно - залишити без розгляду.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії за період із 27 вересня 2014 року - задоволити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 періоду його роботи з 27 жовтня 1981 року по 11 серпня 1984 року в пільговому обчисленні як трудовий стаж, набутий в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, зарахувавши до його трудового стажу період його роботи з 27 жовтня 1981 року по 11 серпня 1984 року в пільговому обчисленні як трудовий стаж, набутий в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців, починаючи з 04 березня 2015 року, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решта позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

На постанову протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст постанови виготовлено та підписано 21.12.2015 року.