Ухвала суду № 54832990, 04.01.2016, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1503/14-к

Провадження № 1-кп/455/3/2016

У Х В А Л А

04 січня 2016 року м. Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

у складі: головуючої судді - Ніточко Л.Й.,

при секретарі - Сенеті Г.Н.,

з участю: прокурора Якиміва В.І, обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Бущака Р.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора прокуратури Старосамбірського району Львівської області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Вільногорськ Дніпропетровської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, розлученого, непрацюючого, відповідно до ст. 89 КК України судимості немає, -

у кримінальному провадженні №12014140320000390 від 13.07.2014 року,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор прокуратури Старосамбірського району Львівської області Якимів В.І. у судовому засіданні заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_1 в межах кримінального провадження 12014140320000390, внесеного до ЄРДР 13.07.2014 року.

Мотивуючи клопотання, прокурор прокуратури посилається на те, що ОСОБА_1 12 липня 2014 року, приблизно о 23.00 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння , в с. Чижки Старосамбірського району з метою вчинення крадіжки чужого майна, шляхом відтискання металевих воріт, проник в примішення складу, що належить ОСОБА_4, жителю с. Чижки Старосамбірського району, який орендує ОСОБА_5, звідки таємно викрав 150 кг зерна вівса, та 30 кг комбікорму, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на суму 546 гривень.

Допитаний, як підозрюваний ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, визнав себе винним.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5, протоколами допиту свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, протоколами проведення слідчого експерименту.

В діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.3 ст.185 КК України.

13.10.2014 ОСОБА_1 за наявності достатніх доказів вини повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

16.10.2014 обвинувальний акт відносно останнього в порядку ст.291 КПК України скеровано в суд для розгляду по суті.

На підготовче, судове засідання ОСОБА_1 не з'являється, ігнорує скеровані повідомлення про час та місце явки слухання кримінального провадження, що в сукупності свідчить про ухилення від правосуддя з метою уникнення покарання.

Працівниками Сектору кримінального розшуку Старосамбірського РВ ГУМВС України в Львівській області на виконання ухали про привід, під час перевірки за місцем постійного проживання, ОСОБА_1 виявлено не було.

Членам сім'ї останнього нічого не відомо про місце його теперішнього перебування.

Обвинувачений ОСОБА_1 є суспільно небезпечною особою, яка не має тісних соціальних звязків та привязаності до конкретного місця проживання. Досудовим слідством зібрано достатньо доказів того, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив злочин, який відповідно до ч. 3 ст.185 КК України, карається позбавленням волі на строк від 3-х до 6 років. Згідно з вимогами п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризику, передбаченого у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, переховуючись від органів слідства та суду, з метою забезпечення своїх матеріальних потреб, може вчинити інші корисливо-насильницькі злочини, приходить до висновку, що застосування більш м' яких запобіжних заходів не дасть можливості запобігти вчиненню ОСОБА_1 інших кримінальних правопорушень.

Прокуратурою району є достатньо підстав вважати, що обвинувачений переховується від суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується довідкою про судимість, притягався до кримінальної відповідальності, а також відсутність міцних соціальних зв' язків обвинуваченого, відсутність постійного місця роботи і навчання, а тому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 терміном 60 днів.

В судовому засіданні прокурор прокуратури клопотання підтримав та просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_1

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Бущак Р.Є. у судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання, просили суд не застосовувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а більш м'який захід.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку про задоволення клопотання у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м»яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В судовому засіданні, надані сторонами кримінального провадження докази, які на думку суду, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховую вимоги п.п.3 і 4 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув»язнення.

Отже, з матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, схильний до вчинення злочинів, так як неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, у відповідності до ст.89 КК України судимості немає, переховується від суду, що підтверджується неодноразовими неявками до суду, ухвала про застосування приводу до ОСОБА_1 не виконувалась, оскільки останній був відсутній по місцю проживання, що підтверджується рапортом ДІМ Старосамбірського РВ ГУ МВС України у Львівській області від 02.03.2015 року, для встановлення місцязнаходження обвинуваченого судом 11.03.2015 року ОСОБА_1 було оголошено в розшук, не має стійких соціальних зв»язків, вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав, який відноситься до категорії тяжкого, та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3-х до 6-ти років.

Враховуючи вищевикладене та те, що обвинувачений переховувався, та не виключено, що в подальшому може переховуватися від суду.

Отже, прокурором доведено наявність ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, час тримання під вартою обвинуваченого повинен забезпечити закінчення розгляду кримінального правопорушення в суді. Також суд вважає, що більш м»які запобіжні заходи, в тому числі і домашній арешт, не зможуть запобігти наведеним ризикам.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий судя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи особу обвинуваченого, його майновий стан, який ніде не працює, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 20 (двадцяти) мінімальних заробітних плат, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрювану обвинуваченого такі обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з свідками та потерпілим.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває обвинувачений, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 176 - 178, 182 - 183, 193 - 194, 196 - 197, 199, 202, 205, 309, 331, 369-372, 395 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Вільногорськ Дніпропетровської області, жителя АДРЕСА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвала слідчого судді діє 60 днів з 04 січня 2015 року та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Розмір застави визначити у межах 20 (двадцяти) мінімальних заробітних плат в сумі 27 560 (двадцять сім тисяч п'ятсот шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: 37313005000789, Отримувач - Територіальне управління державної судової адміністрації України у Львівській області, Код отримувача: 26306742; Банк отримувача - Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області; Код Банку 825014, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по - батькові платника застави.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали;

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з свідками та потерпілими.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на Старосамбірське відділення поліції Самбірського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суд. У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави;

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області протягом п'яти днів з моменту її проголошення.

Суддя Л.Й.Ніточко