Постанова № 54832050, 05.01.2016, Луганський окружний адміністративний суд

11.5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 січня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1668/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Тихонов І.В,

за участю секретаря - Ларіна П.Є.,

за участі сторін:

представника позивача - Алфімов М.П.,

представника відповідач 1 - не прибув,

представник відповідача 2 - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» до відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції, ПАТ «Сбербанк Росії», про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до суду, в якому просить суд зобов'язати відділ державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції (далі - відповідач) звільнити з-під арешту помилково перераховані кошти Товариству з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» у сумі 1 012 088,64грн., згідно платіжного доручення № 4052 від 30.11.2015р., на арештований рахунок № 26002033006757 ПАТ «Сбербанк Росії», МФО 320627. Зобов'язати ПАТ «Сбербанк Росії» перерахувати грошові кошти у розмірі 1 012 088,64грн. з рахунку № 26002033006757 ПАТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання», Товариству з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» (код ЄДРПОУ 37732376), на поточний рахунок № 260084246, відкритий в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30.11.2015 року помилково на розрахунковий рахунок позивача № 26002033006757, відкритий в ПАТ «Сбербанк», ТОВ «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» перерахував грошову суму у розмірі 1 012 088,64грн. відповідно до договору № В1.РО3.F4-09.08 від 09.08.2013 року, який не передбачений для розрахунків № 26002033006757.

На підставі вищезазначеного факту 02.12.2015 та 03.12.2015 року, позивач та ТОВ «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» письмово звернулись до банку - ПАТ «Сбербанк» з заявою про повернення грошових коштів, оскільки позивач не має будь - яких підстав на ці кошті, так як обладнання відповідно до зазначеного договору не було поставлено на адресу позивача. Проте ПАТ «Сбербанк» належні ТОВ «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» грошові кошти не повернув, зазначивши, що рахунок № 26002033006757 арештований ВДВС Сєвєродонецького міського управління юстиції, тому без відповідної постанови виконавчої служби звільнення грошових коштів з під арешту неможливий.

Крім того, позивач зазначив, що він звертався до відповідача з заявою, щодо винесення постанови про звільнення з під арешту грошових коштів, які не належать йому. Однак листом позивачу було відмовлено у винесені постанови, у зв'язку з відсутністю підстав.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд ухвалити рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - 1 в судове засідання не прибув, надавши клопотання про розгляд справи за його відсутністю, проти заявлених позовних вимог заперечував, надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що згідно перевірки Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень встановлено, що у ВДВС Сєвєродонецького МУЮ на примусовому виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 34216199, об'єднане 19.04.2013 року, яке перелічує 54 виконавчих проваджень про стягнення з позивача заборгованості на користь юридичних осіб у загальному розмірі 3177487,27грн. 21.12.2015 року боржник - Товариство з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» звернувся до відділу із заявою про зняття арешту з арештованого рахунку. На яку надано відповідь у якій роз'яснено про відсутність законних підстав для звільнення грошових коштів. Посилаючись на те, що розмір заборгованості є значним, а боржником не було вжито заходів спрямованих на погашення заборгованості перед стягувачами, державним виконавцем правомірно винесено постанови про арешт коштів боржника в межах зведеного виконавчого провадження, а тому просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача - 2 в судове засідання не прибув, надавши заяви про розгляд справи за його відсутністю.

Вислухавши позицію представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що між позивачем - ТДВ «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» та ТОВ «ГИПРОМЕЗ» було укладено договір поставки № В1.РО3.F4-09.08 від 09.08.2013 року.

Згідно до додаткової угоди № 4 до договору поставки № В1.РО3.F4-09.08 від 09.08.2013 року ТОВ «ГИПРОМЕЗ» змінило найменування на ТОВ «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ».

На підставі вищевказаного договору між покупцем ТОВ «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» та постачальником ТДВ «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» від 22.10.2015 року було укладено додаткову угоду № 4 до договору поставки № В1.РО3.F4-09.08 від 09.08.2013 року про наступне:

1 Сторони дійшли згоди ввести зміни до п.10.5 Договору, виклавши його в такій редакції: 10.5 Цей Договір діє до 31 грудня 2016 року. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань за цим Договором.

2. Сторони дійшли згоди ввести зміни до Розділу 11 Договору «ЮРИДИЧНА ТА ФАКТИЧНА АДРЕСА І РЕКВІЗИТИ СТОРІН» колонку «ПОСТАЧАЛЬНИК», виклавши її в такій редакції:

ПОСТАЧАЛЬНИК: ТДВ «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» 93403. Україна, м Сєвєродонецьк, Луганської обл., вул. Пивоварова, 5-Д6/1; ІПН 046438412144; Св-во ПДВ №200006361; р/р 26000013006757; в ПАТ «Сбербанк Росії»; ОКПО 25959784; МФО 320627; Тел. (0645) 71-26-63, Факс: (о645) 26-82-53.

З вищевказаної додаткової угоди № 4 до договору № В1.РО3.F4-09.08 від 09.08.2013 року встановлено, що позивачем по справі зазначено, саме «р/р 26000013006757».

30.11.2015 року ТОВ «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» помилково на розрахунковий рахунок позивача - ТДВ «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання», а саме: № 26002033006757, відкритий в ПАТ «Сбербанк», перерахував грошову суму у розмірі 1 012 088,64грн. згідно платіжного доручення № 4052 від 30.11.2015р. відповідно до договору поставки № В1.РО3.F4-09.08 від 09.08.2013 року та додаткової угоди № 4 до договору № В1.РО3.F4-09.08 від 22.10.2015 року, який взагалі не передбачений для розрахунків у вищезазначених договорах між сторонами.

При вирішенні даного спору, суд враховує наступні нормативні положення.

Так, відповідно до ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та п.п. 10.11 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", звільнення коштів з-під арешту банк здійснює за постановою державного виконавця, прийнятою відповідно до законодавства, або за постановою слідчого, коли під час провадження досудового слідства в застосуванні цього заходу відпаде потреба, а також за рішенням суду, яке надійшло до банку безпосередньо від суду.

Відповідно до вхідної кореспонденції від 11.12.2015 року позивач - ТДВ «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» звернувся до відповідача 1 - ВДВС Сєвєродонецького МУЮ з заявою про зняття арешту з помилково перерахованих коштів ТОВ «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» у розмірі 1 012 088,64грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач листом № 12732/03-50 від 23.12.2015 року повідомив позивачу, що на його виконанні перебуває виконавче провадження № 34216199, об'єднане 19.04.2013 року, яке перелічує 54 виконавчих проваджень про стягнення з позивача - ТДВ «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» заборгованості у загальному розмірі 2 555 982,50грн. на користь Управління ПФУ в м. Сєвєродонецьк.

Так, звільнити з-під арешту грошові кошти відповідач відмовився, посилаючись на відсутність підстав, передбачених п.1. ст.50 Закону України "Про виконавче провадження", з чим суд не погоджується, з огляду на наступне.

Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 вказаного Закону передбачено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 1.5 "Інструкції про проведення виконавчих дій", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158, (далі - Інструкція) державний виконавець уживає заходів примусового виконання, якщо боржник не виконує добровільно рішення у встановлений виконавцем строк відповідно до статті 24 Закону України "Про виконавче провадження". Заходами примусового виконання рішень, зокрема, є: звернення стягнення на грошові кошти боржника, звернення стягнення на інші види майна боржника. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних установах, на них накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця (п. 5.1.3 Інструкції).

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення у разі закінчення виконавчого провадження.

Статтею 60 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Крім того, п. 5 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що грошові кошти в сумі 1 012 088,64грн. отримані другим відповідачем - ПАТ «Сбербанк Росії» від ТОВ «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» помилково, а тому на цю суму не повинен розповсюджуватися арешт.

Зокрема, факт помилкового зарахування грошових коштів підтверджується платіжним дорученням № 4052 від 30.11.2015р., згідно якого перераховано грошові кошти були перераховані згідно до договору поставки № В1.РО3.F4-09.08 від 09.08.2013 року та додаткової угоди № 4 до договору № В1.РО3.F4-09.08 від 22.10.2015 року, який не передбачений для розрахунків по рахунку № 26002033006757 у вищезазначених договорах між сторонами по справі, а саме: покупцем ТОВ «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» та постачальником ТДВ «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання».

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАС суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України ( або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,17,18,94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» до відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції, ПАТ «Сбербанк Росії», про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції звільнити з-під арешту помилково перераховані кошти Товариству з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» у сумі 1 012 088,64грн. (один мільйон дванадцять тисяч вісімдесят вісім гривень, 64 коп.), згідно платіжного доручення № 4052 від 30.11.2015р., на арештований рахунок № 26002033006757 Публічного акціонерного товариство «Сбербанк Росії», МФО 320627, Товариство з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» 93403, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5 - Д6/1, код ЄДРПОУ 04643841.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариства «Сбербанк Росії» вирішити питання щодо перерахування грошових коштів у розмірі 1 012 088,64грн. з рахунку № 26002033006757 ПАТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання», Товариству з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» (код ЄДРПОУ 37732376), на поточний рахунок № 260084246, відкритий в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» суму сплаченого судового збору в розмірі 1 378 грн. 00 коп. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривен 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено у повному обсязі та підписано 05 січня 2016 року.

Суддя І.В. Тихонов