Ухвала суду № 54830395, 30.03.2015, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/8564/13-ц

Провадження № 2-п/204/26/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2015 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

при секретарі Гусєвій В.О.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2,

за участю представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_3,

за участю відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпропетровську заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 17 березня 2014 року у цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 17 березня 2014 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, задоволено: стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 0011383709000 від 14.08.2008 р. станом на 07.112013 року у сумі 96528 грн. 31 коп. з яких: заборгованість за кредитом 77442 грн. 10 коп., заборгованість по процентах за користування кредитом 14191 грн. 73 коп., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 4300 грн. 73 коп., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах - 593 грн. 75 коп.;стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судовий збір у сумі 482 грн. 64 коп.; стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судовий збір у сумі 482 грн. 64 коп. (арк.с.66-70).

23 лютого 2015 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 17 березня 2014 року, в обгрунтування якої заявником зазначено, що рішення ухвалювалося без його участі та без участі його представників. Судові виклики або повідомлення про призначення розгляду справи на дату ухвалення рішення на його ім'я не надходили. Про існування заочного рішення від 17.03.2014 року та свого порушеного права він дізнався лише 14 лютого 2015 року, при отриманні з Дніпропетровської філії державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України - Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 46175974 від 26.01.2015 року. Вважає що він, як відповідач, був обмежений у здійсненні прав на прийняття участі в судовому засіданні, на надання пояснень, на забезпечення, витребування та дослідження доказів, а також на здійснення інших прав передбачених статтею 27 та 31 ЦПК України, а тому, просив скасувати заочне рішення.

У судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_1, відповідач ОСОБА_4, кожен окремо, заяву підтримали, просили її задовольнити, посилаючись на підстави, які в ній зазначені.

Представник позивача в судове засідання не зявилася про день і час розгляду заяви була повідомлена своєчасно та належним чином, надала до суду письмове клопотання про розгляд заяви про перегляд заочного рішення суду за її відсутності.

Вислухавши представників відповідача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_4, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.231 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні.

Відповідно до ст.228 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 231 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше справа була призначена до розгляду на 28 січня 2014 року, проте в судове засідання відповідачі не зявилися, у звязку з чим, розгляд справи був відкладений на 17 березня 2014 року.

В судове засідання 17 березня 2014 року, відповідачі повторно не зявилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, причин неявки суду не повідомили, у звязку з чим, судом було постановлено заочне рішення.

Посилання відповідачів на те, що суд при ухваленні заочного рішення обмежився лише доказами позивача та відповідачі були позбавлені можливості реалізувати свої процесуальні права та взяти участь у змагальному процесі, безпідставні.

Так, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 мали можливість реалізувати свої процесуальні права і доводити свої заперечення як при попередньому судовому засіданні, так і в стадії судового розгляду справи.

Небажання відповідачів надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.1 ст.224 ЦПК України.

Крім того, представники відповідача ОСОБА_1, відповідач ОСОБА_4, не заперечували проти наявності заборгованості за кредитним договором.

Отже, судом встановлено, що підстав для скасування заочного рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 17 березня 2014 року за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, немає,оскільки посилання відповідачів спростовуються матеріалами справи, відповідачами до заяви про перегляд заочного рішення не надано жодних доказів, які мали б істотне значення для правильного вирішення справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 231, 232 ЦПК України, суд,

Ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 17 березня 2014 року у цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів, починаючи з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Н.В. Токар