Рішення № 5482734, 29.05.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.09 Справа № 18/247пн

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави в особі Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, м. Харків

до: 1-го відповідача - колективного сільськогосподарського підприємства «Артіль-Центр», м. Луганськ

2-го відповідача - комунального підприємства «Краснодонське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», м. Краснодон Луганської області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1.ОСОБА_1, АДРЕСА_1

2.ОСОБА_2 АДРЕСА_2 (прописана та мешкає: АДРЕСА_3

3.ОСОБА_3, АДРЕСА_4

4.ОСОБА_4 АДРЕСА_5

5.ОСОБА_5 АДРЕСА_6

6.ОСОБА_6 АДРЕСА_7 (прописана та мешкає: АДРЕСА_8

7.ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9 (зареєстровані та мешкають пер. АДРЕСА_9

8.ОСОБА_10 АДРЕСА_10 (прописаний та мешкає: АДРЕСА_11

про визнання права власності на квартири та спонукання проведення державної реєстрації

за участю представників:

від заявника:Каравардян С.Є. ст. помічник прокурора, посв. від 27.03.2008 № 012;

від позивача:Данільченко О.О. за дов. від 20.12.2008;

від 1-го відповідача:Щербак М.Ф., дов. від 03.02.2009;

від 2-го відповідача:не прибув,

від 3-х осіб:не прибули.

Суть спору: прокурором заявлено вимоги:

1. Про визнання за державою в особі Верховної Ради України права власності на квартири:

-АДРЕСА_1

-АДРЕСА_4

-АДРЕСА_10;

-АДРЕСА_5;

-АДРЕСА_7

які розташовані по вул. Поштовій у смт. Сєвєро-Гундарівський Краснодонського району Луганської області.

2. Проспонукання 2-го відповідача КП «Краснодонське МБТІ»провести державну реєстрацію права власності на вказані квартири.

Заявою від 17.02.09 позивач уточнив позовні вимоги вказавши, що він просить визнати право власності на вказані квартири за державою в його особі.

1-й відповідач відзивом на позовну заяву від 14.01.2009 № 4 та клопотанням від 02.03.2009 визнав позовні вимоги в повному обсязі.

2-й відповідач проти позову заперечує посилаючись на його необґрунтованість.

Треті особи витребувані матеріали суду не подали, ні вони самі, ні їх представники в судове засідання не прибули, про причину неявки суд не повідомили.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

05.10.1998 між відділом будівництва та розквартирування Південно-Східного напряму прикордонних військ України (далі відділ будівництва) та Луганським малим спільним виробничим проектно-будівельним підприємством «Архбуд»(далі підприємство «Архбуд») укладено договір часткової участі у будівництві житла для військовослужбовців № 51.

Згідно вказаному договору відділ будівництва передав підприємству «Архбуд»бюджетні інвестиційні кошти в сумі 4.949.645,00 грн. для завершення будівництва 127 квартирного житлового будинку № 3 по вул. Побєдоносной та 81 квартирного житлового будинку на кварталі Гагаріна у м. Луганську.

В свою чергу, підприємство «Архбуд»зобовязалося у місячний строк після здачі в експлуатацію будинків, передати відділу будівництва квартири загальною площею 5650,28 м2, в тому числі: 32 трьохкімнатні квартири загальною площею 2098,8 м2 та 52 двохкімнатні квартири загальною площею 2668,12 м2 у будинку по вул. Побєдоносной, а також 16 двокімнатних квартир загальною площею 883,36 м2 у будинку на кварталі Гагаріна.

В договорі було визначено, що розподіл квартир здійснюється із розрахунку 876 грн. за 1 м2 житла.

Додатковими угодами до вказаного договору від 23.01.2000 № 1, від 02.2000 № 2, від 29.01.2001 № 3, від 25.12.2001 № 4, від 30.09.2003 № 5, предмет договору був змінений так, що підприємство «Архбуд»зобовязувалося забезпечити житлом військовослужбовців в населених пунктах Луганської області, які безпосередньо межують з Державним кордоном України. Вартість 1 м2 житла була збільшена до 945 грн.

28.12.2002 між підприємством «Архбуд», відділом будівництва та КСП «Артіль-Центр»(1-м відповідачем) був укладений договір № 25 згідно якому, 1-й відповідач взяв на себе виконання обовязків підприємства «Архбуд»за договором часткової участі у будівництві житла для військовослужбовців від 05.10.1998 № 51.

Строк виконання вказаних обовязків встановлено договором до 31.12.2004.

На виконання договору від 28.12.2002 № 25 1-м відповідачем було передано відділу будівництва за актом приймання-передачі від 30.12.2002 квартири:

-АДРЕСА_1

-АДРЕСА_4

-АДРЕСА_10;

-АДРЕСА_5;

-АДРЕСА_7

які розташовані по вул. Поштовій у смт. Сєвєро-Гундарівський Краснодонського району Луганської області.

Відповідно до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 12.03.2004 № 235 відділ будівництва був реорганізований шляхом приєднання до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (позивача по справі), яке є його правонаступником.

В 2007 році позивач звернувся до БТІ (2-го відповідача) з заявою про реєстрацію за державою права власності на вищевказані квартири.

Рішенням реєстратора від 06.09.2007 № 321 у реєстрації права власності було відмовлено в звязку з відсутністю у позивача правовстановлювальних документів.

На підставі вказаних доводів, з урахуванням заяви від 17.02.2009 про уточнення позовних вимог, позивач заявив вимоги:

1. Про визнання за державою в його особі права власності на квартири:

-АДРЕСА_1

-АДРЕСА_4

-АДРЕСА_10;

-АДРЕСА_5;

-АДРЕСА_7

які розташовані по вул. Поштовій у смт. Сєвєро-Гундарівський Краснодонського району Луганської області.

2. Проспонукання 2-го відповідача КП «Краснодонське МБТІ»провести державну реєстрацію права власності на вказані квартири.

1-й відповідач відзивом на позовну заяву від 14.01.2009 № 4 та клопотанням від 02.03.2009 визнав позовні вимоги в повному обсязі.

2-й відповідач проти позову заперечує посилаючись на його необґрунтованість.

Треті особи витребувані матеріали суду не подали, ні вони самі, ні їх представники в судове засідання не прибули, про причину неявки суд не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов про визнання права власності на квартири підлягає частковому задоволенню за таких підстав:

Письмовими поясненнями від 11.02.2009 № 209 2-й відповідач (БТІ) повідомив суд, що спірні квартири АДРЕСА_1 АДРЕСА_4 АДРЕСА_10; АДРЕСА_5; АДРЕСА_7 належать на праві власності фізичним особам третім особам по справі на підставі розпоряджень органів приватизації та цивільно-правових договорів.

Право власності на ці квартири у встановленому законодавством порядку зареєстровано в БТІ за цими фізичними особами.

За таких обставин, вимоги про визнання за державою права власності на вказані квартири не може бути визнано, так як вказані квартири належать на праві власності фізичним особам.

За даними БТІ (2-го відповідача) право власності на квартиру № 3 в будинку № 14 ні за ким не зареєстроване і по цій квартирі відсутні інвентаризаційні документи.

1-й відповідач набув права власності на вказану квартиру на підставі рішення третейського суду при УТБ «Маркет-Центр»від 24.06.2001 по справі № 61-3/1.

Зареєстрована за вказаною адресою фізична особа ОСОБА_5 залучена господарським судом до участі у справі у якості третьої особи; останній ні разу в судове засідання не прибув (не зважаючи на те, що його своєчасно та належним чином повідомлялося судом про дату та місце судового розгляду); заперечень на позовну заяву не подав.

В ході розгляду даної справа господарським судом було встановлено, що у Краснодонському міськрайсуді розглядається позов ОСОБА_5. до Северної селищної ради про визнання права власності на вказану квартиру за набувною давністю.

На запит господарського суду Краснодонський міськрайсуд повідомив, що ухвалою від 13.05.2009 позов ОСОБА_5. про визнання права власності залишено без розгляду (копія ухвали суду залучена до матеріалів справи).

Згідно ч. 1 ст. 128 Цивільного кодексу УРСР (який діяв на дату укладення та виконання договору від 28.12.2002 № 25) право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Квартира АДРЕСА_12 була передана 1-м відповідачем позивачу за актом приймання-передачі від 30.12.2002 (завірена копія цього акту залучена до матеріалів справи).

Вказана квартира передавалася позивачу на виконання договору часткової участі у будівництві житла для військовослужбовців від 05.10.1998 № 51 за яким для придбання квартир перераховувалися кошти Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 2 ст. 326 Цивільного кодексу України від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

За таких обставин, позов про визнання права власності за державою Україна в особі Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України на квартиру АДРЕСА_12, підлягає задоволенню.

Вимога про спонукання 2-го відповідача зареєструвати за ним право власності на вказані квартири не підлягає розгляду в господарських судах в порядку господарського судочинства за таких підстав:

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАСУ) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАСУ суб'єкт владних повноважень орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.02.2002 за № 157/6445 встановлено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць (п. 1.3. Тимчасового положення).

Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ (п. 1.4. Тимчасового положення).

Вказаним Тимчасовим положенням БТІ наділені правом приймати рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації прав (п. 1.12. Тимчасового положення).

Відмова в реєстрації прав власності на нерухоме майно може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства (п. 1.12. Тимчасового положення).

Цивільний кодекс України (ч. 2 ст. 331) з державною реєстрацією права власності повязує виникнення цього права.

Тобто, БТІ здійснюючи реєстрацію права власності або відмовляючи у його реєстрації, на підставі вищевказаного законодавства здійснює владні управлінські функції.

Таким чином, БТІ при здійсненні вказаних функцій виступає субєктом владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 3 КАСУ (тобто суб'єктом, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 КАСУ компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Позивач заявив вимогу про спонукання відповідача зареєструвати за ним право власності на обєкт нерухомості обґрунтовуючи ці вимоги тим, що відповідач безпідставно відмовив йому у реєстрації права власності.

Тобто позивач на підставі положень Господарського процесуального кодексу України у господарському суді по суті оскаржує рішення субєкту владних повноважень про відмову в державній реєстрації права власності на обєкт нерухомості.

Разом з цим, як вказано вище, спори юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, віднесені до компетенції адміністративних судів.

Таким чином, вказаний спір (про спонукання відповідача зареєструвати право власності) не підвідомчий господарському суду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

За таких обставин, провадження у справі, в частині вимог про спонукання 2-го відповідача зареєструвати право власності на квартири, підлягає припиненню.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як прокурор звільнено від сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов до колективного сільськогосподарського підприємства «Артіль-Центр» (м. Луганськ) задовольнити частково.

2.Визнати право власності за державою Україна в особі Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (м. Харків, провул. Інженерний, 7, ідентифікаційний код 14321937), на квартиру АДРЕСА_12.

3.Припинити провадження у справі за вимогами до комунального підприємства «Краснодонське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» про спонукання провести державну реєстрацію права власності на квартири.

4.В решті позову відмовити.

29 травня 2009 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 01 червня 2009 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя В.В. Корнієнко