Рішення № 54826367, 04.01.2016, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1826/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2016 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Тюміна О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Нанєвої А.В.,

розглянувши цивільну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

до

ОСОБА_1

про

стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 2222,46 грн., яка утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань за кредитним договором.

В позовній заяві представник позивача ОСОБА_2 зазначив, що 03.07.2007 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 003-15075-030707, відповідно до якого ОСОБА_3 відкрив відповідачу кредитну лінію на загальну суму 30000,00 грн. та на день укладання кредитного договору встановив ліміт Кредитної лінії в сумі 1500,00 грн.

Банк виконав свої зобовязання за укладеним договором та надав ОСОБА_1 кредит в сумі 1500,00 грн. Однак, відповідач, отримавши кредитні кошти, своєчасно не виконувала зобовязань за договором в звязку з чим станом на 16.07.2015 року утворилась заборгованість за кредитним договором в сумі 2222,46 грн., яка складається з:

- тіло кредиту 1187,02 гривень;

- прострочене тіло кредиту 208,21 грн.;

- заборгованість за відсотками 827,23 грн.

Враховуючи викладене, представник позивача в позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 2222,46 гривень заборгованості за укладеним кредитним договором та зазначив про те, що просить розглядати справу без його участі і не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання за викликом суду повторно не прибув, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв.

Відповідно до ч. 3 ст. 169 ЦПК України - у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ст. 224 ЦПК України - у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Судом встановлено, що, відповідач, належним чином повідомлені судом, повторно не зявилась в судове засідання, про причини неявки або зміну свого місця проживання не повідомила, в звязку з чим суд визнає причину неявки відповідача в судове засідання неповажною та на підставі письмової заяви представника позивача згідно положень ст. ст. 169, 224 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши позовну заяву та докази по справі, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

Судом встановлено, що 03.07.2007 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 003-15075-030707, відповідно до якого ОСОБА_3 відкрив відповідачу кредитну лінію на загальну суму 30000,00 грн. та на день укладання кредитного договору встановив ліміт Кредитної лінії в сумі 1500,00 грн.

Згідно пункту 1.2 ОСОБА_3 відкриває Держателю картковий рахунок №26253900858682 в національній валюті України гривні, надалі за текстом Рахунок, випускає та надає держателю платіжну картку, надалі за текстом Картка, а також ПІН-код до картки.

Відповідно до п. 4.2 ОСОБА_3 Договір набуває чинності з дати його укладання та діє до повного виконання зобовязань за цим договором.

Пунктом 1.3 ОСОБА_3 передбачено відкриття Банком Держателю кредитної лінії на загальну суму 30000,00 грн. та на день укладання кредитного договору встановлення ліміту Кредитної лінії на Рахунку в сумі 1500,00 грн.. Банк самостійно може змінювати розмір ліміту Кредитної лінії в межах Кредитної лінії, при цьому сторони погодили, що у даному випадку Додаткова угода не складається.

Згідно п. 2.5 Кредитного договору Держатель картки зобовязаний щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за Кредитною лінією, яка виникла за попередній місяць у розмірі, визначеному Тарифами, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за Овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування Кредитною лінією та/або Овердрафтом за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за Кредитною лінією та/або Овердрафтом та процентів за користування кредитною лінією та/або Овердрафтом.

Як встановлено судом, ОСОБА_1, отримавши в банку кредитні кошти, не належним чином виконував свої зобовязання за договором, внаслідок чого згідно доданого до позову представником позивача розрахунку станом на 16.07.2015 року за позичальником утворилась заборгованість за кредитним договором сумі 2222,46 та яка складається з:

-1187,02 гривень тіло кредиту;

-208,21 гривень прострочене тіло кредиту

-827,23 гривень - відсотки.

При розгляді і вирішенні справи судом було враховано наступні положення цивільного законодавства:

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дослідивши обставини справи та беручи до уваги наведені положення законодавства, суд вважає встановленим обовязок відповідача повернути позивачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного між ними кредитного договору, оскільки неналежне виконання Позичальником, ОСОБА_1, кредитного зобовязання підтверджується наданими суду доказами, у звязку з чим порушене право позивача підлягає захисту, а позов задоволенню, згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України, оскільки відповідно до ст. ст. 525, 625, 628 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача на користь держави згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК, ст.ст. 526, 530, 625, 1049, 1050 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», код ЄДРПОУ 34047020, МФО № 380236, на рахунок № 26253900858682,заборгованість по кредитному договору № 003-15075-030707 від 03.07.2007 року в розмірі 2222 (дві тисячі двісті двадцять дві) гривні 46 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь держави судовий збір у розмірі 243, 60 гривень.

Рішення набирає чинності після закінчення строку оскарження.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня оголошення до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд.

Заочне рішення може бути скасовано судом, який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_4