Постанова № 54821522, 28.12.2015, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/2441/13-а

номер провадження 2-а/695/2/15

Категорія 38

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2015 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Савенка В.Г.

при секретарі Бреус В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Золотоноша справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Кривоносівської сільської ради Золотоніського району про визнання протиправними і скасування рішень та державних актів на право власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до ОСОБА_2, Кривоносівської сільської ради Золотоніського району про визнання протиправними і скасування рішень та державних актів на право власності на земельну ділянку.

Свій позов Позивач та її представник пояснюють тим, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок та земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,5766 га за адресою: Черкаська обл., Золотоніський р-н, с. Кривоносівка, вул. Воскобійника,93. А ОСОБА_2 є власником будинковолодіння та земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,74га за адресою: Черкаська обл., Золотоніський р-н, с. Кривоносівка, вул. Воскобійника, 91. Від так сторони є суміжним землекористувачами. Тривалий час між сторонами межових спорів не виникало, проте в подальшому між сторонами з цього приводу почали виникати непорозуміння та сварки, що зводились до обопільних звинувачень щодо невідповідності меж між земельними ділянками сторін даним Державних актів на право власності на земельні ділянки. З метою вирішення непорозуміння Позивачка в порядку досудового врегулювання спору звернулась в приватне підприємство «Землемір» та замовила виконання робіт по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Зясувавши невідповідність при порівнянні площ та лінійних розмірів її земельної ділянки по фактичному користуванню і по даним Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, Позивачка звернулась до суду з відповідним позовом, посилаючись на вказані обставини та на допущені порушення під час здійснення приватизації як належної їй земельної ділянки так і земельної ділянки ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_2 та її представник заперечували проти задоволення позову, посилаючись на те, що сторони є добросовісними набувачами присадибних ділянок, приватизація яких проводилась з дотриманням норм чинного законодавства України. Під час проведення приватизації суміжними землекористувачами погоджувались межі їхніх земельних ділянок та претензій одне до одного вони не заявляли, тому в задоволенні позову, на думку Відповідача, слід відмовити. Також представник відповідача посилався на відсутність законних підстав для скасування відповідних рішень Кривоносівської сільської ради, вказуючи на відповідність вимогам закону дій сільради під час прийняття оскаржуваних рішень, можливість скасування яких законом не передбачена.

Відповідач по справі Кривоносівська сільська рада Золотоніського району, заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на дотримання вимог Закону України «Про місцеве самоврядування» та Земельного кодексу України та відсутність будь-яких порушень процедури при прийнятті оскаржуваних рішень.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 підприємство «Землемір» проти задоволення позову заперечило та пояснило, що ПП «Землемір» виготовляло технічну документацію, необхідну для приватизації земельних ділянок сторін та виконало взяті на себе зобовязання в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Кривоносівської сільської ради Золотоніського району підлягає задоволенню з наступних підстав:

З рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19.04.2006р. по справі № 2-472/2006 та з ОСОБА_4 від 22.06.2006р. вбачається, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами за адресою: Черкаська обл., Золотоніський р-н, с. Кривоносівка, вул. Воскобійника,93.

З рішення Кривоносівської сільської ради Золотоніського р-ну від 25.06.2008р. № 32/V та державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 198021 вбачається, що ОСОБА_1 також є власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,5766 га

Як вбачається з рішення Кривоносівської сільської ради Золотоніського р-ну від 24.10.2003р. №50 ОСОБА_2 належить земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,74га.

Як вбачається з викопіювання з плану кварталу (масштаб 1:500), що знаходиться в Технічному паспорті на домоволодіння ОСОБА_1 належні їй господарсько-побутові будівлі і споруди, що побудовані в період з 1955 року по 1970 рік знаходяться на земельній ділянці, що перебуває у її користуванні та перебувала у користуванні попереднього власника садиби та розміщені на значній відстані (від 4м до 7,5м від найбільш виступаючих кутів будівель) до межі з суміжним землекористувачем ОСОБА_2.

Згідно з нормами Земельного кодексу України:

- Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (ч.1 ст.116);

- Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.2 ст.116);

- Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян(ч.3 ст.116);

- Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (ч.1 ст.118).

Таким чином ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку приватизації земельних ділянок повинні були безоплатно передаватись у приватну власність ті земельні ділянки, які перебували у їхньому користуванні.

Натомість як вбачається з Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: с. Кривоносівка, вул. Воскобійника,93 від 20.06.2013р. в ході підготовки вказаної документації був розроблений План встановлення меж фактичного землекористування і План встановлення меж згідно до Державного акта серії ЯЗ № 198021. При співставленні обох планів та виготовлення Кадастрового плану земельної ділянки з експлікацією угідь було встановлено, що межі земельної ділянки ОСОБА_1 по фактичному землекористуванню відрізняються від меж цієї ж ділянки згідно до Державного акта серії ЯЗ № 198021, а тому під час безоплатної передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1 в порядку приватизації їй була передана всупереч нормам ст.116 Земельного кодексу України земельна ділянка меншої площі, ніж та, що перебувала у її користуванні та користуванні попереднього власника.

Разом з тим під час приватизації земельної ділянки ОСОБА_2 їй була передана всупереч нормам ст.116 Земельного кодексу України земельна ділянка більшої площі, ніж та, що перебувала у її користуванні.

Крім того в результаті допущених порушень та помилок під час приватизації обох земельних ділянок в 2000-х роках склалася ситуація, за якої надвірні господарські та побутові будівлі ОСОБА_1, які побудовані в 1960-х 1970-х роках та які згідно викопіювання з плану кварталу мають знаходитись на відстані від спільної межі, частково виявляються безпосередньо на межі двох земельних ділянок, а частково й взагалі на земельній ділянці ОСОБА_2, що є недопустимим і не відповідає нормам ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень.", затв. Наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992р. № 44. В звязку з цим Позивачка позбавляється не лише можливості обслуговування належних їй будівель та здійснення потрібних інженерно-технічних заходів, а й навіть можливості користуватись цими будівлями, які в результаті приватизації стали розміщуватись на земельній ділянці суміжного землекористувача. Така ситуація значною мірою обмежує права Позивачки та згідно з нормами ст. 41 Конституції України, ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 04.11.1950р., ст.ст. 319, 321 ЦК України є неприпустимим.

Згідно з нормами Земельного кодексу України:

- Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю (ч.1 ст.152).

- Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (п.г ч.3 ст.152).

- У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ч.1 ст.155).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.04.2010 № 10-рп/2010 "У справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України":

Конституційний Суд України вирішив: - положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Таким чином, враховуючи, що даний земельний спір з органом місцевого самоврядування є публічно-правовим та повязаний з оскарженням його рішень, то на нього безумовно поширюється юрисдикція адміністративних судів і згідно зі ст.ст. 17, 18 КАС України предметна підсудність місцевого загального суду як адміністративного суду.

Керуючись ст.ст.158-163,167 КАС України,

ВИРІШИВ:

Визнати протиправним та скасувати рішення Кривоносівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 25.06.2008р. № 32/V та виданий на підставі вказаного рішення Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Кривоносівка, вул. Воскобійника,93, що належить ОСОБА_1.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кривоносівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 24.10.2003р. № 50 та виданий на підставі вказаного рішення Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Кривоносівка, вул. Воскобійника,91, що належить ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 понесені нею судові витрати.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів.

Повний текст постанови буде виготовлений 30 грудня 2015 року.

Суддя Савенко В.Г.