Постанова № 54816605, 09.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 грудня 2015 року справа № 804/7716/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СФ МОТОРЗ" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СФ МОТОРЗ" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СФ МОТОРЗ" звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.01.2015 року № 0000481501.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив останню задовольнити на підставах, що в ній зазначені та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове - про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні вважав, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі підпункту75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та наказу від 05.01.2015 року № 1 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "СФ Моторз" з питань дотримання вимог податкового законодавства при придбанні товарів (робіт, послуг) у контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокарголім" та подальшої їх реалізації у вересні 2014 року.

За результатами перевірки 14.01.2015 року був складений акт № 69/04-63/223/36942497, в якому встановлено порушення пункту 198.3 статті 198, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, а саме документально не підтверджено за вересень

2014 року реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки по ланцюгу постачання контрагент-постачальник Товариство з обмеженою відповідальністю "Автокарголім" - контрагент - покупець Товариство з обмеженою відповідальністю "СФ Моторз", внаслідок чого завищено податковий кредит, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на загальну суму ПДВ 62130,00 грн., у т.ч. за вересень 2014 року на суму ПДВ 62130,00 грн.

28.01.2015 року на підставі акту перевірки від 14.01.2015 року № 69/04-63/223/36942497 було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000481501, яким підприємству позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 93195,00 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся зі скаргою до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області, однак рішенням від 09.04.2015 року за вих. № 3388/10/04-36-10-07-09 Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишило спірне податкове повідомлення - рішення без змін, а скаргу без задоволення.

У зв'язку з відмовою в задоволенні первинної скарги позивач звернувся до Державної фіскальної служби України із скаргою на податкове повідомлення-рішення, яка рішенням від 13.05.2015 року за вих. №10046/6/99-99-10-01-01-25 залишила без змін податкове повідомлення-рішення, а скаргу без задоволення.

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду, виходить з наступного.

Встановлено, що між позивачем (далі - Покупець) та ТОВ «Автокарголім» (далі - Постачальник) було укладено договір поставки № 740812 від 29.08.2014 року, у відповідності до умов якого Постачальник зобов'язується поставляти мотоквадроцикли та запчастини до них, а Покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах договору.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано наступні первинні документи: видаткові накладні № 0509 від 05.09.2014 року,№ 0909 від 08.09.2014 року, № 0809 від 08.09.2014 року; податкові накладні № 167 від 05.09.2014 року, 211 від 08.09.2014 року, № 210 від 08.09.2014 року, реєстр виданих та отриманих податкових накладних, договір оренди № А-87 з ТОВ "Агора- Рент" від 01.01.2013 року; акт прийому передачі майна в оренду відповідно до Договору № А-87 від 01.01.2013 року; банківські виписки; оборотно-сальдову відомость по рахунку: 281 склади за вересень 2014 року.

На підтвердження подальшої реалізації придбаного у ТОВ "Автокарголім" товарів позивачем надані договори купівлі-продажу від 09.09.2014 року № 09/09/14/01 СФ, від 16.09.2014 року № 16/09/14/03 СФ, від 16.09.2014 року № 16/09/14/01 СФ, видаткові накладні до зазначених договорів № РН-000092 від 16.09.2014 року, № РН-000085 від 08.09.2014 року, № РН-000087 від 09.09.2014 року, № РН-000088 від 10.09.2014 року, № РН-000089 від 10.09.2014 року, № РН-000091 від 12.09.2014 року, картку рахунку 631 за вересень 2014 року, оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 за вересень 2014 року.

Зазначені первинні бухгалтерські документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому є належними доказами виконання господарської операції.

Статею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1, 2 ст. 9 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Що стосується твердження суду першої інстанції, стосовно відсутності товарно-транспортних накладних та подорожніх листів, які б свідчили про факт транспортування товарів від постачальника до покупця, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відсутність лише подорожніх листів не позбавляє господарські операції їх реального змісту, з урахуванням наявних податкових накладних, оплати за поставлений товар (послуги) та подальшого використання товару у власній господарській діяльності платника податків, що у своїй сукупності підтверджує отримання товару (послуг) і як наслідок наявність у платника права на формування податкового кредиту. Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., визначено такий документ як товарно-транспортна накладна та подорожній лист. Між тим, вказані Правила не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, встановивши такі обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Автокарголім».

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0000481501 від 28.01.2015 року, є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на зазначене, та враховуючи те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та враховуючи, що судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 161, 195, 198, 202, 207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СФ МОТОРЗ" - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СФ МОТОРЗ" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000481501 від 28.01.2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СФ МОТОРЗ" судовий збір у сумі 186,39 грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай