Ухвала суду № 54815901, 17.12.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 року Справа № 876/8006/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Львівське автотранспортне підприємство-14630» до Виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним і скасування рішення,

в с т а н о в и в:

ПАТ «Львівське АТП-14630» 20.05.2014 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якому просило визнати протиправним і скасувати рішення від 08.04.2014 року № 55 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в частині повернення 4284,00 грн. вартості наданої соціальної послуги та нарахування 2142,00 грн. штрафу за порушення п.4.14 Порядку 12.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано рішення Виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 08.04.2014 року № 55 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, в частині зобов'язання повернути 4284,00 грн. вартості наданої соціальної послуги та нарахування 2142,00 грн. штрафу.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Виконавча дирекція Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити з підстав недостатнього дослідження доказів та обставин справи, постановлення рішення з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що путівка на санаторно-курортне лікування видана з порушенням п. 4.14. Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що встановлено за результатами перевірки, відповідно страхові кошти Фонду використані з порушенням, а саме дана довідка видана підприємством, за відсутності квитанції до прибуткового касового ордера або квитанції про часткову оплату вартості путівки. Отже, дану путівку застрахованій особі підприємство не мало права видавати. Апелянт зазначає, що згідно з п. 6.2 Порядку № 12 сума витрат Фонду за путівки, що видані з порушенням цього Порядку, у тому числі не використані, не приймається до заліку та відшкодовується за рахунок страхувальника. Страхувальник у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовує Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачує штраф у розмірі 50 відсотків такої суми, що передбачено ст. 30 Закону № 2240.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до ч.1 ст.41 та 196 КАС України суд розглядає справу за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ «Львівське АТП-14630» зареєстроване як страхувальник у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

30.11.2012 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до Голови комісії Державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ПАТ «Львівське АТП-14630» з проханням надати путівку в санаторій «Шкло» на грудень місяць, згідно медичної довідки від 29.11.2012 року № 611-4/611.

Згідно з витягом протоколу засідання комісії Державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 30.11.2012 року № 11 постановлено виділити санаторну путівку ОСОБА_1 на лікування в санаторій «Шкло» з 31.12.2012 року, згідно рекомендації медичної довідки для одержання путівки форми № 070/о від 29.11.2012 року № 611-4/611, з оплатою 20 % вартості путівки (1071,00 грн).

03.12.2012 року ПАТ «Львівське АТП-14630» було отримано санаторно-курортну путівку № 036754 від Львівської міської ВД ЛОВ ФСС з ТВП в ДП «Санаторно-курортний лікувальний центр «Шкло» з датою заїзду 31.12.2012 року по 20.01.2013 року, вартістю 5355,00 грн. Згідно листа підприємства від 03.12.2012 року № 1415 дата заїзду по даній путівці, за погодженням з санаторієм була перенесена з 31.12.2012 року на 07.12.2012 року.

Відповідно до зворотнього боку талону до путівки та листа від 02.04.2014 року № 251 ДП «Санаторно-курортний лікувальний центр «Шкло» працівник підприємства ОСОБА_1 перебував в санаторії на лікуванні по путівці № 036754 в термін з 07.12.2012 року по 27.12.2012 року.

Дана путівка була видана підприємством застрахованій особі 06.12.2012 року, про що свідчить бланк путівки з печаткою підприємства.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 1183 часткова вартість за путівку в сумі 1071 грн. 00 коп. була внесена в касу підприємства 10.12.2012 року.

Судом також встановлено, що з 24.03.2014 року по 28.03.2014 року головним спеціалістом Фонду Сарахманом Іваном Петровичем проведено планову перевірку ПАТ «АТП - 14631» правильності нарахування та використання коштів Фонду за період з 01.01.2012 року по 01.01.2014 року, за результатами якої складено Акт від 27.03.2014 року № 62 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою виявлено порушення абз. 3 п. 14 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою КМУ від 26.09.2001 року № 1266 та п. 4.14 «Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності».

На підставі Акта перевірки виконавчою дирекцією 08.04.2014 року прийнято рішення № 55 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, згідно якого неправомірно витрачена позивачем сума страхових коштів склала 7305,48 грн. та відповідно до ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» накладено штраф за порушення порядку використання страхових коштів в сумі 3652,74 грн. Загальна сума фінансових санкцій склала 10958,22 грн.

14.04.2014 року ПАТ «Львівське АТП - 14630» оскаржило рішення від 08.04.2014 року № 55 до виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду, в частині що стосується коштів, які підлягають перерахуванню в Фонд у розмірі 4284,00 грн. вартості путівки та нарахування 2142,00 грн. штрафу за порушення п. 4.14 Порядку № 12.

За результатами розгляду скарги виконавча дирекція Львівського обласного відділення Фонду 05.05.2014 року прийняла рішення № 2, згідно якого відмовила в задоволенні даної скарги.

Задовольняючи адміністративний позов ПАТ «Львівське АТП - 14630» суд першої інстанції виходив з того, що оскільки застрахована особа належним чином скористалась правом на лікування згідно путівки, повністю оплатила ту частину вартості путівки, яку повинна була оплатити, і ці кошти були перераховані на транзитний рахунок відповідача, то позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 08.04.2014 року № 55 є обґрунтованими та підставними.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права з огляду на наступне.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 №2240-ІІІ (далі - Закон №2240) для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду. Надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань.

Відповідно до ч. 3 ст. 50 Закону № 2240-ІІІ рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб). Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25 лютого 2009 року № 12 затверджений Порядок отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 квітня 2009 року за № 339/16355) (далі - Порядок № 12).

Відповідно до п.4.1 Порядку № 12 рішення про виділення путівки застрахованій особі приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування), на підставі особистої заяви та довідки для одержання путівки (форма № 070/о, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27 грудня 1999 року № 302 «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)») (далі - медична довідка).

Пунктами 4.9 та 4.11. Порядку № 12 встановлено, що комісією (уповноваженим) із соціального страхування приймається рішення про виділення путівки (путівок) згідно з медичними показаннями для спільного санаторно-курортного лікування чоловіка, дружини, які працюють на цьому підприємстві та перебувають у шлюбі, або їх дітей віком від 4 до 18 років, у тому числі для члена сім'ї (дружини або чоловіка), який працює на іншому підприємстві і є застрахованою особою, та члена сім'ї, який навчається у вищому навчальному закладі з денною формою навчання.

Згідно з п. 4.2. Порядку № 12 відповідно до рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємство, установа, організація (далі - підприємство), яке є основним місцем роботи застрахованої особи, видає путівку до санаторію в період відпустки, а до санаторію-профілакторію - в період відпустки, без відриву від виробництва, за умови часткового фінансування санаторію-профілакторію за рахунок коштів Фонду.

Пунктом 4.13 зазначеного Порядку встановлено, що часткова оплата вартості путівки до санаторію вноситься до каси страхувальника за основним місцем роботи застрахованої особи, а при відсутності каси - через установу банку на транзитний рахунок органу Фонду за місцем обліку страхувальника. Часткова оплата вартості путівки до санаторію-профілакторію вноситься до каси підприємства, на утриманні якого перебуває цей санаторій-профілакторій.

Відповідно до п. 4.14. Порядку №12, за відсутності квитанції до прибуткового касового ордера або квитанції про часткову оплату вартості путівки застрахованій особі путівка не видається.

Відповідно до п. 6.2 Порядку №12 сума витрат Фонду за путівки, що видані з порушенням цього Порядку, у тому числі не використані, не приймається до заліку та відшкодовується за рахунок страхувальника.

Згідно ч. 1 ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 % такої суми.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів зазначає, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» встановлено відповідальність саме за порушення порядку використання страхових коштів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що хоча позивачем і був порушений порядок видачі (отримання) застрахованою особою санаторно-курортної путівки, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, однак саме порушення порядку використання страхових коштів відсутнє.

Це підтверджено і ніким не оспорюється тим, що працівнику ВАТ «АТП - 14631» ОСОБА_1 згідно рекомендації медичної довідки для одержання путівки форми № 070/о від 29.11.2012 року № 611-4/611 була видана путівка 06.12.2012 року, про що свідчить бланк путівки з печаткою підприємства.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 1183 часткова вартість за путівку в сумі 1071,00 грн. була внесена в касу підприємства 10.12.2012 року

Із зворотного талону до цієї путівки видно, що ОСОБА_1 перебував в санаторії на лікуванні по путівці № 036754 в термін з 07.12.2012 року по 27.12.2012 року, тобто, оплата здійснена після видачі такої путівки.

Судом першої інстанції вірно враховано твердження позивача про те, що оплата путівки із запізненням зумовлена перенесенням терміну дії путівки із 31.12.2012 року на 07.12.2012 року.

Колегія суддів також бере до уваги те, що застрахована особа належним чином скористалась правом на лікування згідно путівки, повністю оплатила ту частину вартості путівки, яку повинна була оплатити, і ці кошти були перераховані на транзитний рахунок відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 08.04.2014 року № 55 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в частині, зобов'язання повернути 4284,00 грн. вартості наданої соціальної послуги та нарахування 2142,00 грн. штрафу є підставними та підлягають до задоволення повністю.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому така задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у справі №813/3646/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

А.І. Рибачук