Вирок № 54804864, 18.03.2015, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/188/2015

Справа № 428/7491/13-к

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2015 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Горбатенко О.М.,

при секретарях: Рогач Т.В., Голуб Т.М., Плясулі О.В.,

за участю прокурорів: Губського К.О., Черненко Д.О.,

ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисників: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42013030000000050 за обвинуваченням:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, який має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого заступником начальника митного поста «Червона Могила» Луганської митниці Міністерства доходів і зборів України, що має спеціальне звання радник митної служби 1 рангу, раніше не судимого, хворого на бронхіальну астму, хронічний пієлонефрит, правосторонній нефроптоз, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 «б», кв.1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.368, ч.4 ст.368 КК України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Стороною обвинувачення ОСОБА_7 обвинувачується в наступному:

ОСОБА_5, наказом №139-к від 01.03.2013 року начальника Луганської митниці, тимчасово з 04.03.2013 року по 03.04.2013 року переведений з посади заступника начальника митного поста «Червона Могила» до митного поста «Сєвєродонецьк» з тимчасовим покладанням на нього обов'язків заступника начальника митного поста «Сєвєродонецьк».

Наказом № 158-к від 05.03.2013 року начальника Луганської митниці з 05.03.2013 року до фактичного виходу на роботу начальника митного поста ОСОБА_8 на ОСОБА_7 тимчасово покладені обов'язки начальника митного поста «Сєвєродонецьк» Луганської митниці, у зв'язку з чим він є посадовою особою, постійно виконуючою організаційно-розпорядчі функції, яка займає відповідальне становище, оскільки відповідно до примітки ст. 368 КК України є керівником органу державної влади та управління.

Наказом № 410-к від 20.05.2013 року начальника Луганської митниці з 20.05.2013 року по 01.06.2013 року на ОСОБА_7 тимчасово покладені обов'язки начальника сектору митного оформлення №1 митного поста «Сєвєродонецьк» Луганської митниці

Відповідно до наказу голови державної митної служби № 1186-к від 03.07.2009 року ОСОБА_7 присвоєно спеціальне звання радника митної служби 1 рангу.

Згідно із Положенням про відокремлений структурний підрозділ «Митний пост «Сєвєродонецьк», затвердженим 11.06.2012 року наказом № 470 начальника Луганської митниці ОСОБА_7 наділений правами та обов'язками з якісного, повного та своєчасного виконання покладених на митний пост завдань, контролю виконання посадовими особами митного поста службових обов'язків, надання розпоряджень та контроль їх виконання, прийняття рішень про проведення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення у випадках, визначених Митним кодексом України та нормативно-правовими актами з питань митної справи.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_7, займаючи посаду виконуючого обов'язки начальника митного поста «Сєвєродонецьк» Луганської митниці, є працівником правоохоронного органу.

ОСОБА_7 наділений правами та обов'язками відповідно до посадової інструкції начальника митного поста «Сєвєродонецьк» Луганської митниці.

Однак, ОСОБА_7, будучи посадовою особою правоохоронного органу, постійно здійснюючим функції представника влади, яка займає відповідальне становище - в.о. начальника митного поста «Сєвєродонецьк» Луганської митниці, з використанням наданої йому влади та службового становища, вимагав та одержав від менеджера TOB «СУРП «ГАЗХІМ» ОСОБА_9 неправомірну вигоду у розмірі 5000 гривень, чим скоїв корупційне правопорушення за наступних обставин.

14.10.2011 року між ВАТ «Каустик», Російська Федерація (постачальник) та TOB «Спільне Українсько-Російське Підприємство «ГАЗХІМ», Україна (одержувач) укладено контракт № 643/00203312/01053 на постачання «Парафіни хлоровані рідкі» марки ХП 470А та марки ХП-52.

Також, 14.12.2011 року між ВАТ «Каустик», Російська Федерація (постачальник) та TOB «Спільне Українсько-Російське Підприємство «ГАЗХІМ», Україна (одержувач) укладено контракт RF/00203275/07-12 про купівлю на умовах «DAP» станція Успенська, границя Росія/України (ИНКОТЕРМС 2010) та «FCA» TOB «Каустик», Волгоград (ИНКОТЕРМС 2010) наступний товар: сода каустична гранульована; хлорпарафін ХП-470 марка А; хлорпарафін ХП - 52; хлорпарафін ХП - 66.

Відповідно до умов зазначених договорів передбачене митне оформлення вантажів у зв'язку з перетинанням Державного кордону України.

12.03.2013 року менеджер відділу з продажу TOB «СУРП «ГАЗХІМ» ОСОБА_9 звернувся до виконуючого обов'язки начальника митного посту «Сєвєродонецьк» Луганської митниці ОСОБА_7 з метою з'ясування обставин затримання митного оформлення автомобілю з вантажем підприємства TOB «СУРП «ГАЗХІМ», який було оформлено 07.03.2013 року.

Під час спілкування у ОСОБА_7 виник злочинний намір, спрямований на одержання від менеджера TOB «СУРП «ГАЗХІМ» ОСОБА_9, шляхом вимагання, неправомірної вигоди за надання ним дозволу за безперешкодне митне оформлення вантажу.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_7, діючи в порушення вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», пунктом 1 статті 6 якого службовим особам державної митної служби забороняється використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, при вказаній зустрічі висунув ОСОБА_9 вимогу про надання систематичної неправомірної вигоди у вигляді щомісячного надання грошей із розрахунку 100 доларів США за кожне митне оформлення митним постом «Сєвєродонецьк» транспортного засобу з товаром для TOB «СУРП «ГАЗХІМ».

ОСОБА_9, усвідомлюючи, що службова особа Луганської митниці ОСОБА_7 своїми діями створює умови, при яких без передачі неправомірної вигоди неможливо уникнути безперешкодного митного оформлення вантажів для ТОВ «СУРП «ГАЗХІМ» та остерігаючись неправомірних дій з боку підлеглих працівників митного посту «Сєвєродонецьк», змушений був погодитись з його злочинними вимогами.

Протягом березня 2013 року митним постом «Сєвєродонецьк» Луганської митниці здійснено митне оформлення шістьох транспортних засобів з вантажем TOB «СУРП «ГАЗХІМ, а саме:

1.07.03.2013 року проведено митне оформлення транспортного засобу з вантажем «Хлорпарафін ХП-470 м.а (марка А)» відповідно до декларації № 702180001/2- 13/002029;

2.19.03.2013 року проведено митне оформлення транспортного засобу з вантажем «Хлорпарафін ХП-470 м.а (марка А)» відповідно до декларації № 701280001/2013/002427;

3.21.03.2013 року проведено митне оформлення транспортного засобу з вантажем «Суміш полімерів виробництва ПВХ суспензійного, марка ПВХ-С-3» відповідно до декларації № 702180001/2013/002478;

4.21.03.2013 року проведено митне оформлення транспортного засобу з вантажем «Хлорпарафін ХП-470 м.а (марка А)» відповідно до декларації № 702180001/2013/002522;

5.21.03.2013 року проведено митне оформлення транспортного засобу з вантажем «Хлорпарафін ХП-470 м.а (марка А)» відповідно до декларації № 702180001/2013/002721;

6.28.03.2013 року проведено митне оформлення транспортного засобу з вантажем «Хлорпарафін ХП-470 м.а (марка А)» відповідно до декларації № 702180001/2013/002722.

02.04.2013 року, приблизно о 12 годині 00 хвилин, менеджер TOB «СУРП «ГАЗХІМ» ОСОБА_9, діючи згідно із вказівками ОСОБА_7, прибув до приміщення митного посту «Сєвєродонецьк», розташованого за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 2, для передачі останньому неправомірної вигоди у еквіваленті суми 600 доларів США в розмірі 5000 грн., за безперешкодне митне оформлення у березні 2013 року транспортних засобів з товаром для TOB «СУРП «ГАЗХІМ», як того вимагав ОСОБА_7

Під час зустрічі ОСОБА_9 запитав у ОСОБА_7 про те, чи можна передати йому грошові кошти не у одиницях національного банку США, а у грошових одиницях національного банку України. Отримавши згоду ОСОБА_7, ОСОБА_9 поклав грошові кошти у розмірі 5000 гривень у аркуші паперу, які знаходились на робочому столі ОСОБА_7

ОСОБА_7, будучи обізнаним про форми та методи оперативної діяльності правоохоронних органів, вирішив не брати у руки одержані грошові кошти та провів ОСОБА_9 до виходу із кабінету, та приміщення митного посту.

Повернувшись до свого робочого кабінету, переконавшись у відсутності сторонніх осіб, які могли б спостерігати за його діями, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на отримання неправомірної вигоди службовою особою правоохоронного органу, яка займає відповідальне становище, за виконання дій, в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, з використанням наданої йому влади, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди, за безперешкодне митне оформлення вантажів TOB «СУРП «ГАЗХІМ» у березні 2013 року, ОСОБА_7 обернув грошові кошти у розмірі 5000 грн. на свою користь та розпорядився ними на свій розсуд.

Дії ОСОБА_7 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч.4 ст.368 КК України, як умисні протиправні дії, що виразились в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе, за виконання в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду законних дій з використанням наданої влади та службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди.

Крім того, ОСОБА_7, будучи обізнаним про форми та методи оперативної діяльності правоохоронних органів, у середині квітня 2013 року, більш точної дати в ході слідства встановити не виявилось можливим, під час особистої зустрічі з ОСОБА_9 вирішив змінити тактику своїх протиправних дій.

З метою реалізації злочинного наміру, ОСОБА_7 розроблено план, відповідно до якого він повідомить ОСОБА_9 про необхідність передачі грошових коштів для нього у вигляді неправомірної вигоди, у подальшому, директору TOB «ОСОБА_10Д.» ОСОБА_11 При цьому ОСОБА_7 планував не повідомляти про деталі свого злочинного плану ОСОБА_11, після чого отримати від останнього грошові кошти при наступній зустрічі і використати його не обізнаність для безпечного отримання грошових коштів.

ОСОБА_7, виконуючи дії з метою реалізації злочинного наміру, бажаючи надати одержанню неправомірної вигоди завуальованої форми та скористатись для цього послугами сторонньої особи, під час зустрічі з ОСОБА_9, повідомив останньому про необхідність передачі грошових коштів для нього у вигляді неправомірної вигоди, у подальшому, директору TOB «ОСОБА_10Д.» ОСОБА_11

У квітні 2013 року митним постом «Сєвєродонецьк» Луганської митниці здійснено митне оформлення 8 транспортних засобів з вантажем TOB «СУРП «ГАЗХІМ», а саме:

1.01.04.2013 року проведено митне оформлення транспортного засобу з вантажем «Хлорпарафін ХП-470 м.а (марка А)» відповідно до декларації № 702180001/2013/002901;

2.01.04.2013 року проведено митне оформлення транспортного засобу з вантажем «Суміш полімерів виробництва ПВХ суспензійного, марка ПВХ-С-3» відповідно до декларації № 702180001/2013/002903;

3.05.04.2013 року проведено митне оформлення транспортного засобу з вантажем «Суміш полімерів виробництва ПВХ суспензійного, марка ПВХ-С-3» відповідно до декларації № 702180001/2013/003012;

4.10.04.2013 року проведено митне оформлення транспортного засобу з вантажем «Хлорпарафін ХП-470 м.а (марка А)» відповідно до декларації № 702180001/2013/003209;

5.18.04.2013 року проведено митне оформлення транспортного засобу з вантажем «Хлорпарафін ХП-470 м.а (марка А)» відповідно до декларації № 702180001/2013/003539;

6.18.04.2013 року проведено митне оформлення транспортного засобу з вантажем «Хлорпарафін ХП-470 м.а (марка А)» відповідно до декларації № 702180001/2013/003557;

7.22.04.2013 року проведено митне оформлення транспортного засобу з вантажем «Хлорпарафін ХП-470 м.а (марка А)» відповідно до декларації № 702180001/2013/003673.

8.25.04.2013 року проведено митне оформлення транспортного засобу з вантажем «Хлорпарафін ХП-470 м.а (марка А)» відповідно до декларації № 702180001/2013/003825.

ОСОБА_9 23.04.2013 року, приблизно о 10 годині 25 хвилин прибув до приміщення, де розташований митний пост «Сєвєродонецьк» Луганської митниці, та зустрівся з ОСОБА_7, який провів ОСОБА_9 на крильце у входу в будівлю митного посту.

Під час розмови ОСОБА_9 передав ОСОБА_7 грошові кошти за безперешкодне митне оформлення товарів TOB «СУРП «ГАЗХІМ» у розмірі еквівалентному 800 доларів США банкнотами Національного банку України на суму 6500 грн. Однак, ОСОБА_7 остерігаючись можливої присутності сторонніх осіб, які б могли спостерігати за його протиправними діями, переніс час передачі неправомірної вигоди та повідомив ОСОБА_9, що зустрінеться з ним пізніше.

В період часу з 30.04.2013 року по 19.05.2013 року ОСОБА_7, у зв'язку з виходом на роботу начальника митного посту «Сєвєродонецьк» ОСОБА_8 не виконував службові обов'язки на митному пості «Сєвєродонецьк», а працював на своїй постійній посаді - заступника начальника митного посту «Червона Могила» Луганської митниці Міндоходів у Луганській області.

У травні 2013 року митним постом «Сєвєродонецьк» Луганської митниці здійснено митне оформлення 4 транспортних засобів з вантажем TOB «СУРП «ГАЗХІМ», а саме:

1.07.05.2013 року проведено митне оформлення транспортного засобу з вантажем «Хлорпарафін ХП-470 м.а (марка А)» відповідно до декларації № 702180003/2013/000070.

2.07.05.2013 року проведено митне оформлення транспортного засобу з вантажем «Хлорпарафін ХП-470 м.а (марка А)» відповідно до декларації № 702180003/2013/000071.

3.07.05.2013 року проведено митне оформлення транспортного засобу з вантажем «Суміш полімерів виробництва ПВХ суспензійного, марка ПВХ-С-3» відповідно до декларації № 702180003/2013/000072.

4.15.05.2013 року проведено митне оформлення транспортного засобу з вантажем «Хлорпарафін ХП-470 м.а (марка А)» відповідно до декларації № 702180003/2013/000074.

Наказом № 410-к від 20.05.2013 року першого заступника начальника Луганської митниці ОСОБА_7 тимчасово переведений з 20.05.2013 року по 01.06.2013 року до митного посту «Сєвєродонецьк» з тимчасовим покладанням на нього обов'язків начальника сектору митного оформлення № 1 митного поста «Сєвєродонецьк».

22.05.2013 року, приблизно о 14 годині 50 хвилин, менеджер TOB «СУРП «ГАЗХІМ» ОСОБА_9 будучи необізнаним про те, що ОСОБА_7 в період з 30.04.2013 року по 19.05.2013 року не виконував обов'язки начальника митного посту «Сєвєродонецьк», прибув до приміщення митного посту «Сєвєродонецьк», розташованого за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 2, для передачі останньому неправомірної вигоди у еквіваленті суми 1200 доларів США в розмірі 9700 грн., за безперешкодне митне оформлення 12 транспортних засобів з товаром для TOB «СУРП «ГАЗХІМ» у квітні-травні 2013 року.

Під час зустрічі ОСОБА_7, будучи обізнаним про форми та методи оперативної діяльності правоохоронних органів, шляхом вчинення конклюдентних дій підтвердив вимогу передавати грошові кошти директору TOB «ОСОБА_10Д.» ОСОБА_11 та провів ОСОБА_9 до виходу із кабінету.

Зазначена зустріч мала місце в кабінеті начальника митного посту, в якому ОСОБА_7 працював й під час виконання обов'язків начальника митного посту, при цьому не повідомив ОСОБА_9, що він вже виконує обов'язки начальника сектору митного оформлення № 1 митного поста «Сєвєродонецьк».

ОСОБА_9, діючи за вказівкою ОСОБА_7 приблизно о 16 годині 50 хвилин прибув до будівлі брокерської фірми TOB «ОСОБА_10Д.», розташованої за адресою Луганська область, Попаснянський район, смт. Мирна Долина, Комплекс виробничих будівель і споруд, 34, та, з метою уточнення вимог ОСОБА_7 щодо передачі грошових коштів зателефонував останньому.

Під час телефонної розмови ОСОБА_7 підтвердив ОСОБА_9 правильність передачі грошових коштів директору TOB «ОСОБА_10Д.» ОСОБА_11 у сумі 9 700 грн. Виконуючи вказівку ОСОБА_7, ОСОБА_9 передав директору вказаного підприємства ОСОБА_11 гроші у сумі 9 700 грн., у якості неправомірної вигоди для ОСОБА_7

22.05.2013 року о 16 годині 45 хвилин, ОСОБА_11, будучи необізнаним про злочинний умисел ОСОБА_7, спрямований на отримання неправомірної вигоди у розмірі 9700 грн., знаходячись у своєму службовому кабінеті директора TOB «ОСОБА_10Д.», отримав від ОСОБА_9 гроші - 9700 грн., для подальшої передачі ОСОБА_7, після чого вони були вилучені співробітниками правоохоронного органу.

Вилучення грошових коштів у ОСОБА_11 обумовило не закінченим злочину підозрюваним ОСОБА_7 з причин, які не залежали від його волі.

Дії ОСОБА_7 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч.2 ст.15, ч.4 ст.368 КК України, як умисні протиправні дії, що виразились в замаху на одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе, за виконання в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду законних дій з використанням наданої влади та службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 винним себе у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.368, ч.4 ст.368 КК України не визнав та суду пояснив, що з 04.03.2013 року він був призначений тимчасово виконуючим обовязки заступника начальника митного посту «Сєвєродонецьк», а вже з 05.03.2013 року був призначений тимчасово виконуючим обовязки начальника митного посту, у звязку з хворобою ОСОБА_12, до його видужання.

Свою роботу він почав з того, що обїздив всі сектора, які знаходяться в підпорядкуванні даного посту, і приблизно 12-13.03.2013 року відбулися збори субєктів зовнішньоекономічної діяльності, на яких він представився як керівник, який виконує обовязки начальника посту тимчасово, до виходу ОСОБА_12 з лікарняного, і крім того, розяснив всім присутнім про те, що ніяких кардинальних заходів по кадровим питанням відносно співробітників застосовуватися не буде. На зборах було присутнє близько 30 осіб. Він не виключає того, що серед присутніх міг бути і ОСОБА_9О, оскільки на той час він ще нікого з субєктів зовнішньоекономічної діяльності не знав. При цьому, додав, що при першій зустрічі, він всім субєктам залишив свій номер телефону і сказав, щоб у разі проблем зверталися, і він надасть кожному любу правову консультацію по митній справі.

Приблизно через день після даних зборів, до нього зайшов черговий і повідомив, що до нього на прийом проситься ОСОБА_9 представник TOB «СУРП «ГАЗХІМ». Він сказав, щоб його провели до нього в кабінет. Потім, той зайшов, представився, дав йому свою візитну картку і сказав, що є менеджером сумісного українсько-російського підприємства «Газхім», що займається поставками хлорпарафіну, який використовується в хімічній промисловості. Він запитав у нього, які у них обсяги поставок, скільки планується транспортних засобів і звідси які будуть відрахування до бюджету. ОСОБА_9, як і іншим учасникам наради він також надав номер телефону для звернення у разі, якщо виникнуть питання по митному оформленню. Після цього ОСОБА_9 запитав у нього, де знаходиться начальник посту, тобто ОСОБА_12, на що він відповів, що останній на лікарняному, і в свою чергу поцікавився у ОСОБА_9, чому він цікавиться цим. ОСОБА_9 сказав, що у нього з ОСОБА_12 є певні домовленості, при цьому ОСОБА_9 дістав листочок паперу, ручку і на ньому написав цифру 100. Він запитав у ОСОБА_9, що значить дана цифра, на що той йому відповів, що він домовлявся з ОСОБА_12 про те, що будуть платити 100 доларів США за оформлення одного транспортного засобу. На що він йому відповів, що йому нічого не відомо про це і ОСОБА_12 ніяких вказівок йому з цього приводу не давав, ні відносно підприємства, ні відносно ОСОБА_9О особисто. Після цього ОСОБА_9, не поставивши йому жодного питання, пішов.

Через деякий час, приблизно у другій половині березня, йому зателефонував ОСОБА_9 і сказав, що його не влаштовує оформлення вантажів у другій половині дня, що він хотів би, щоб машини оформлювались бистріше та запропонував винагороду за прискорення оформлення вантажу. На що він відповів, щоб той з приводу можливих затримок звертався до свого брокера, а йому звонив тільки у разі протиправних дій з боку підлеглих та відмовився від запропонованої ОСОБА_9 винагороди.

Вдруге, приблизно після 18.03.2013 року ОСОБА_9 наполегливо звонив декілька разів та наприкінці дня приїхав, коли при спрацюванні системи АСАУР виникла затримка оформлення вантажу у звязку з необхідністю виконання обовязкової процедури - відбору проб і зразків, та знову виказав пропозицію грошової компенсації за прискорення оформлення в той же день в обхід обовязкових процедур. Конкретну суму ОСОБА_9 не називав, але він відповів йому відмовою і поїхав. Наскільки йому відомо, декларація TOB «СУРП «ГАЗХІМ» у цьому випадку була оформлена наступного дня.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_7 зауважив, що у них постійно проводилися наради з субєктами зовнішньоекономічної діяльності, на яких піднімались питання по змінам у нормативно-правовій базі, обговорювались питання роботи підрозділів, а також загальні питання. ОСОБА_9 не відвідував жодної такої наради.

У звязку з тим, що ОСОБА_9 не влаштовувало оформлення вантажів у другій половині дня, що було повязане з великою завантаженістю сектору митного оформлення №1, він запропонував йому варіант переходу на інше місце прибуття, таке як ТОВ «ОСОБА_10Д.». Це було повязано з тим, що там знаходиться сектор № 3. На вказаному секторі проводилось мало оформлень, в звязку з чим він запропонував ОСОБА_9 розглянути варіант переходу на ТОВ «ОСОБА_10Д.», де йому можливо буде зручніше. В усіх випадках, при всіх зустрічах з ОСОБА_9 він йому ніяких вимог ніколи не висував. Ніяких дій на адресу фірми, яку ОСОБА_9 представляв, а також у відношенні ОСОБА_9 особисто він не проводив, ніяких вказівок своїм співробітникам він не давав і в принципі дати їх не міг.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_7 пояснив, що 06.03.2013р. на оформлення вантажу хлорпарафін була подана декларація 702180001/2013/002016. Вказаная декларація подана декларантом ПП «Митник Брок» ОСОБА_13, та по ней спрацювала система аналізу управління ризиками (АСАУР), якою була сгенерована обовязкова митна процедура (необходність перевірки достовірності складових митної вартості), а саме додаткові нарахування до ціни угоди. На данному етапі перевірки правильності визначення митної вартості товару, посадовою особою митного посту «Северодонецьк», який проводив вказане оформлення, у відповідності до ст.54 Митного кодексу України за допомогою електронного повідомлення декларанту було запропоновано подати додаткові документи до оформлення для підтвердження заявленої вартості товару. Ця пропозиція була зроблена у вигляді електронного повідомлення, яке направлено у електронному вигляді декларанту ПП «Митник Брок» ОСОБА_13

Критерії відбору процедур модуля проходять автоматично, без участі будь-кого із працівників митного поста «Северодонецк», що відбувається наступним чином. Спочатку декларант набирає декларацію у електронному вигляді, формує електронний файл, який відправляє на сервер у м. Київ для обробки данних. У Києві вказана обробка проводиться також автоматично, без участі людей за заздалегідь встановленим в програмі критеріям. У Києві проводиться загальна перевірка за графами митної декларації на наявність помилок, і якщо таких немає, то вона знову ж автоматично в електронному вигляді перенаправляється в підрозділ митного оформлення. Якщо ж є які-небудь помилки або зауваження з боку даної системи, то про це повідомляється декларант і електронний фаил повертається йому назад. Причина повернення вказується в повідомленні.

У підрозділі оформлення, відразу ж після відкриття електронного файлу на комп'ютері, система звертає увагу інспектора на певні форми контролю, які в процесі оформлення йому необхідно буде провести. Це повідомлення з'являється автоматично, без участі працівників митниці. Ці процедури можуть бути як обов'язкові, так і не обов'язкові. У випадку з оформлення вантажу TOB «СУРП «ГАЗХІМ» 06.03.2013 дана процедура була обов'язковою і потрібно було, щоб декларант надав прайс лист виробника та інші документи, про що було відправлено електронне повідомлення декларанту ПП «Митник Брок» - ОСОБА_13 ОСОБА_3 повідомлення було направлено на виконання обов'язкової процедури, яка спрацювала автоматично, і ніяким чином не залежала від роботи інспектора або ж чиїхось вказівок (весь процес відбувається автоматично).

Порядок застосування автоматичної системи аналізу ризиків передбачена: Митним кодексом України, наказом Мінфіну від 24.05.12 № 597 «Про затвердження Порядку здiйснення аналiзу та оцiнки ризикiв, розроблення i реалiзацiї заходiв з управлiння ризиками в митнiй службi України», приказом Держмитслужби от 13.12.10 № 1467 «Про затвердження Порядку застосування автоматизованої системи аналiзу та управлiння ризиками пiд час митного контролю та митного оформлення товарiв iз застосуванням вантажної митної декларацiї».

Що стосується нібито передачі йому грошей ОСОБА_9, то в даній частині обвинувачений ОСОБА_7 пояснив, що на початку квітня, коли той прийшов до нього в кабінет, при цьому він ОСОБА_9 до себе не викликав, той зявився до нього за власною ініціативою, увійшовши до кабінету, ОСОБА_9 почав приводити якісь математичні розрахунки, після чого щось поклав у папери, які були на його робочому столі. Що саме це було, він навіть не бачив,оскільки ніяких домовленостей з ОСОБА_9 не було то все, що останній приніс, разом з паперами викинув у сміття. Він так зробив, тому що не знав, що саме приніс і залишив ОСОБА_9, тому і вирішив це викинути з метою уникнення провокації. Він не збирався звертати на свою користь те, що залишив йому ОСОБА_9 і не збирався це комусь передавати. Після цього він вийшов в коридор з метою запросити прибиральницю, щоб вона викинула вміст відра в сміттєвий ящик, але в коридорі митного посту її не було, і тоді він запросив в кабінет ОСОБА_14 і попросив його винести відро із сміттям, що той і зробив. Куди ОСОБА_14 дів даний сміттєвий пакет, він не говорив, а він його не запитував. Що знаходилося в викинутих ним паперах, які приніс і залишив ОСОБА_9, він не дивився, так як йому було нецікаво, тому що він з ним ні про що не домовлявся і ні про що не просив ОСОБА_9 Ніяких перешкод в оформленні, ні він, ні його співробітники ОСОБА_9 не чинили. Все, що видавала система і були причинами затримок в митному оформленні. Також обвинувачений уточнив, що два рази декларантами подавались відзив декларацій і один раз писалась карточка відмова від митного оформлення, але знову по заяві декларанта, і все це проводилося через електронне повідомлення по засобам спілкування, через компютерну техніку і програму «Інспектор 2006».

Далі, в частині того, що ОСОБА_9 приходив до нього в 20-х числах квітня 2013 року, ОСОБА_7 пояснив, що у першій половині дня ОСОБА_9 зявився на митному посту «Сєвєродонецьк», про що йому повідомив черговий. Оскільки була нарада, він її призупинив, щоб піти покурити і заодно поговорити з ОСОБА_9, з метою зясувати, що саме він хоче.

Під час розмови, ОСОБА_9 сказав, що їде за кордон на відпочинок і його не буде певний час, в звязку з чим він хотів би залишити гроші за митне оформлення товарів в квітні 2013 року, кількість він не памятає. Оскільки він ні про що з ним не домовлявся і в його інтересах ніяких дій не здійснював, він сказав, щоб ОСОБА_9 свої домовленості залишив для ОСОБА_12, який повинен скоро вийти на роботу. ОСОБА_9 дістав грошові кошти і спробував йому їх передати, але він відмовився та повернувся на робоче місце. В частині того, що він призначав зустрічі ОСОБА_9 після свята, то він знав, що начальник виходить з понеділка з 30.04, в звязку з чим він на цьому посту вже не буде, тому домовлятися про щось на майбутнє, просто не мало сенсу. З 30 квітня 2013 року він знову був переведений на митний пост «Червона могила» і був там по 19.05.2013 року включно. З 20.05.2013 року його по рішенню керівництва знову перевели та митний пост «Сєвєродонецьк», тимчасово виконувати обовязки начальника сектору митного оформлення № 1, де він пропрацював до 01.06.2013 року.

22.05.2013 року до нього знову прийшов ОСОБА_9 Він сказав йому, що завтра повинні призначити нового начальника, та запитав ОСОБА_9 , як йому працюється і з ким саме він спілкується з ТОВ «ОСОБА_10Д.», на що останній відповів, що з ОСОБА_15 ОСОБА_9 подякував його за те, що він порадив піти йому на ТОВ «ОСОБА_10Д.», що йому там дійсно добре працюється і немає ніяких проблем з субєктами господарської діяльності, про які він раніше говорив. Він не просив ОСОБА_9 передати йому через ОСОБА_15 грошові кошти. Більше того, він взагалі бачив ОСОБА_15 всього лише 3-4 рази по роботі. Виступати у ролі посередника в якихось їх з ним, начебто відносинах, за версією ОСОБА_9, він ніколи нікого не просив.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_7 зауважив, що в цілому, в період з 30.04.2013 року по 19.05.2013 року він вже не працював посадовою особою митного посту «Сєвєродонецьк» і не виконував будь-які службові обовязки на даному посту, в звязку з чим впливати або сприяти будь-яким чином митному оформленню вантажів ТОВ «СУРП ГАЗХІМ» протягом даного періоду часу він не міг.

Про те, що йому ОСОБА_9 намагався щось передати перший раз, а також про те, що залишене ОСОБА_9 він потім викинув, він доповів курируючому заступнику, на той час це був ОСОБА_16 заступник начальника Луганської митниці. Він зателефонував йому на службовий телефон і розповів про дану ситуацію, сказав, що це пахне провокацією. Той у нього запитав, куди він подів те, що приніс ОСОБА_9, на що він відповів, що викинув. ОСОБА_16 сказав, що викинув, так викинув. Він, в свою чергу, запитав у нього, чи необхідно йому щось писати куди-небудь про це, на що той відповів, що не потрібно. Про події 22.05.2013 року на ТОВ «ОСОБА_17Д.» заступнику начальника Луганської митниці ОСОБА_18 доповів виконуючий на той час обовязки начальника митного посту «Сєвєродонецьк» ОСОБА_19М, який розповів йому про дану ситуацію, пояснивши, що гроші знайшли у брокера, у митниці нічого не було.

У звязку з вищевикладеним, обвинувачений ОСОБА_7 категорично себе винним не визнав, вважав, що в дійсності ОСОБА_9 діяв з метою скомпрементувати його особисто, як працівника митних органів.

Також зауважив, що не має юридичної освіти та не є співробітником правоохоронного органу, а являється державним службовцем.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_9 пояснив, що обвинуваченого ОСОБА_7 він знає, відносин між ними ніяких немає. До працевлаштування на ТОВ СУРП «Газхім» він ніде не працював. У пошуках роботи він розмістив своє резюме в інтернеті, але де, вже не памятає. Після цього йому зателефонували з ТОВ СУРП «Газхім» та запросили на співбесіду. З ким саме проходила співбесіда, він не памятає, памятає тільки, що того звати ОСОБА_20 і він був ні то директором, ні то комерційним директором. Через декілька днів йому зателефонували і повідомили про позитивний результат, після чого ОСОБА_9 відправив поштою на підприємство трудову книжку та фотокопію паспорта. На підприємство він був працевлаштований офіційно, тобто писав заяву про прийняття на роботу, директором був підписаний наказ про прийняття. Начебто він підписував контракт, але що конкретно, не памятає. Заробітну плату отримував поїздом. На питання сторони захисту, чи розписувався у відомостях по зарплаті, свідок ОСОБА_9 пригадав, що поїздом йому передавалось багато документів і десь він розписувався.

З 01.02.2013 року він почав працювати в ТОВ «СУРП «ГАЗХІМ» менеджером. В його обовязки входило: оформлення митного вантажу хлорпарафіну, пошук нових клієнтів, тощо. Спочатку вони оформлювались на митному посту м. Лисичанска, потім через погодні умови це стало важко і вони почали оформлюватись на митному посту м.Сєвєродонецька. Він почав спілкуватися з начальником митного посту ОСОБА_12, з яким були певні домовленості про оформлення вантажу, а саме щодо швидкості оформлення 1000 грн. за один автомобіль. Так як ОСОБА_12 пішов на лікарняний, на його місце прийшов ОСОБА_7 Наприкінці лютого, початку березня, точної дати не памятає, він приїхав до Вишневского зясувати причини затримки оформлення, оскільки, на його думку, усі документи були впорядку, а оформлення прошло тільки після дзвінка ОСОБА_21 Зустрілися вони з ОСОБА_7 на митному посту м.Сєвєродонецька один раз, в кабінеті, точно він не памятає, там йому дали зрозуміти, що треба платити за швидкість. Що конкретно казав при цьому ОСОБА_7, не памятає, але, як він зрозумів з контексту розмови, необхідно за один автомобіль давати 100 доларів США, за ті машини, які проходять протягом місяця, і на початку наступного місяця він повинен вносити плату за попередній місяць пройдених машин. Згодом їх зустріч з ОСОБА_7 відбулася в його кабінеті наприкінці березня 2013 року. При цьому ОСОБА_7 йому зателефонував і сказав підїхати, щоб поговорити. Він приїхав через декілька днів. ОСОБА_7, коли вони зустрілись, запропонував йому здійснювати оформлення вантажу через ТОВ «ОСОБА_10Д.», на тих же самих підставах, і сказав, що для цього необхідно переговорити з директором фірми. Як тільки він сів в машину, йому зателефонував ОСОБА_15, якому він дав данні електронної адреси, на яку в подальшому він скинув договори. Переговоривши з ОСОБА_15, він сказав, що подумає. Наступна зустріч відбулася наприкінці квітня 2013 року, числа 26-28 квітня 2013 року він приїхав до ОСОБА_7 і сказав, що йде у відпустку і хоче закрити всі фінансові питання на суму 5000 грн. Той йому сказав, щоб він їхав до брокера. ОСОБА_7 запитав у нього про оформлення на ТОВ «ОСОБА_10Д.», на що він відповів, що думає. Йому дали зрозуміти, що потрібно оформити через брокера. Коли спілкувався з ОСОБА_7, він сказав йому, що всі питання потрібно закривати через ОСОБА_15. Наприкінці квітня він поїхав на ТОВ «ОСОБА_10Д.» та уклали договір на брокерське обслуговування з травня 2013 року. Коли вони оформлювались, там виникло якесь питання, спрацювала система автомат, знайшовши якісь похибки в товарі хлорпарафін. Він зателефонував ОСОБА_7 і поцікавився, що трапилося, на що останній відповів, що це не залежить від нього, що нічим допомогти він не може, так як спрацювала система. Потім похибки були виправлені. Наприкінці травня 2013 року, вранці, йому зателефонував ОСОБА_15 і сказав, що необхідно віддати документи, і що телефонували з митниці і мабуть дзвонив ОСОБА_7 і сказав закрити грошові питання. В той день він приїхав в м.Сєвєродонецьк. Спочатку він приїхав до ОСОБА_7, який дав йому зрозуміти, що вирішувати грошові питання необхідно через ОСОБА_15. Після чого він поїхав до ТОВ «Династія СД» і передав гроші ОСОБА_15 в сумі близько 10000 грн. Він сказав, що це гроші за квітень-травень, при цьому у ОСОБА_15 не було здивування, він був в курсі цих домовленостей. Заяву до СБУ він написав в березні 2013 року, відносно ОСОБА_12, ОСОБА_7 і ОСОБА_21 начальника відділу митниці Луганської області. Написав заяву, так як по документам у них було все в порядку і вантаж не повинен довго оформлюватися, і якщо вантажу протипоказані зимові умови, він може зіпсуватися. Так як він був на виправному строку на ТОВ «СУРП «ГАЗХІМ», то йому неможна було щось упустити в роботі. З розмови з ОСОБА_7 він зрозумів, що якщо не буде з ним співпрацювати, то у нього будуть проблеми з оформленням вантажу. Причини затримки оформлення обєктивні. Грошові кошти ОСОБА_7 він передавав один раз, та не особисто один раз через ОСОБА_15. Перший раз 02.04.2013 року він поклав гроші в кабінеті ОСОБА_7 на стіл у розмірі 5000 грн. Йому сказали покласти на стіл, він і поклав, потім вони попрощалися. Після передачі грошей ОСОБА_7 не заперечував, що вони повинні бути його. Другий раз він передавав гроші ОСОБА_15, при цьому сказав, що ОСОБА_7 просив передати гроші ОСОБА_15. Про передачу грошей саме ОСОБА_15 було оговорено раніше, коли він зателефонував ОСОБА_7, який сказав, що гроші необхідно передати саме ОСОБА_15. Він сказав «займайтесь». Після подій на митному посту написав заяву про звільнення, однак трудова книжка досі на підприємстві, оскільки поки йому не потрібна. Між тим є домовленість з керівництвом, що як вона буде потрібна, її по першому ж дзвінку вишлють. Про ситуацію, що складувалась при оформленні вантажів, він повідомляв когось із співробітників підприємства, але кого саме, не знає, здається, того ж ОСОБА_20 і з ним же домовились, що він віддає свої гроші, а потім йому компенсують. Цю компенсацію передавали також поїздом.

Про те, що саме ОСОБА_7 створив проблеми з оформленням вантажу, йому відомо зі слів ОСОБА_20. ОСОБА_20 займався оформленням. За березень 2013 року було оформлено шість автомобілів ТОВ СУРП «Газхім», тому він і приніс та передав ОСОБА_7 гроші з розрахунку по 100 дол. за машину, тобто 5000 грн., що еквівалентно 600 доларів. На питання обвинуваченого ОСОБА_7, як він може пояснити факт того, що згідно декларацій у березні 2013 року на митному посту «Сєвєродонецьк» біло оформлено тільки чотири автомобіля ТОВ СУРП «Газхім», та з яких міркувань ним була розрахована сума в 600 доларів, яку він, нібито приніс, що не відповідає кількості оформлених автомобілів, то свідок ОСОБА_9 пояснив, що, можливо, він включив туди два автомобіля за лютий, чи два автомобіля за березень.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_15 пояснив, що обвинуваченого він знає по роботі, зустрічалися з ним 2-3 раза при підписанні документів та один раз той приїздив для перевірки зони митного контролю. Наміру оговорювати обвинуваченого у нього немає. Їх підприємство, ТОВ «ОСОБА_17Д.», займається митним оформленням вантажу. 24.04.2013 року до нього приїхав ОСОБА_9 і вони уклали договір між ТОВ «ОСОБА_10Д.» та ТОВ СУРП «Газхім» на митне оформлення вантажу. 05.05.- 06.05.2013 року було оформлено три автомобілі. 15.05.2013 року оформлено один автомобіль. За результатами оформлення ним виписувалися відповідні документи для ТОВ СУРП «Газхім», а саме: акти виконаних робіт та рахунки, однак ОСОБА_9 їх не забирав вчасно, що приводило до затримок в оплаті послуг ТОВ «ОСОБА_17Д.» У звязку з цим він вимушений був неодноразово звонити ОСОБА_9 та нагадувати про необхідність забрати документи та провести розрахунки. Крім того, на прикінці травня необхідно було терміново подати до митного органу акти звірок у звязку з проведенням на митному посту, відповідно до наказу Луганської митниці, інвентарізаціїї. Оскільки ОСОБА_9 не надавалися підписані акти виконаних робіт, він звонив останьому неодноразово, у тому числі і 22.05.2013. В цей день ОСОБА_9 неодноразово казав, що приїде пізніше бо занятий, тому зустріч відбулася лише на прикінці дня. Під час бесіди, розмова йшла про декларування і про заїзд транспортних засобів, про оформлення, що він буває рідко і просив водію передавати документи. У звязку з тим, що у ТОВ СУРП «Газхім» намічалось збільшення обсягу вантажів, ОСОБА_9 просив знизити вартість послуг ОСОБА_17 з 800 грн. за декларацію до 600 грн. Наприкінці зустрічі ОСОБА_9 попросив передати гроші ОСОБА_7. Зі слів ОСОБА_9, як він зрозумів, ці гроші ОСОБА_7 передали чи то з ОСОБА_22, чи то з Миколаїва, а сам він зустрітися з ОСОБА_7 не може, бо чи самому треба терміново поїхати, чи ОСОБА_7 кудись виїхав і вони не можуть зустрітися. ОСОБА_9, при спілкуванні, розмовляв дуже швидко, так як хвилювався. Він не вслухувався в кожне слово ОСОБА_9. Вони почали прощатися з ОСОБА_9 і останній передав йому близько 10000 грн. Він відразу набрав по мобільному телефону ОСОБА_7, але додзвонитись до нього не зміг. Домовленості про отримання грошей у нього з ОСОБА_7 і з ОСОБА_9 не було, тому він і не розумів, що це за грощі. З ОСОБА_9 познайомився на роботі при укладенні договору. Як ОСОБА_9 дізнався про їх фірму, сказати не може. 22.05.2013 року, на скільки він памятає, він чув, як ОСОБА_9 телефонував ОСОБА_7, чи до передачі грошей, чи після.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинучення ОСОБА_20 пояснив, що він працює директором ПП «Митник Брок», зареєстрований як фізична особа - приватний підприємець в м.Сєвєродонецьку (юридична адреса: м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 2-А), займає кімнату на 1-ому поверсі брокерської фірми. Обвинуваченого ОСОБА_7 знає, оскільки той працював на митному посту «Сєвєродонецьк», відносини службові, неприязних відносин немає. Між ПП «Митник Брок» та ТОВ СУРП «Газхім» був укладений договір про надання брокерських послуг. Відповідно до вказаного договору проводилося митне оформлення вантажів ТОВ СУРП «Газхім». Безпосередньо митним оформленням займався співробітник ПП «Митник Брок» ОСОБА_13

З приводу оформлення вантажів ТОВ СУРП «Газхім» у березні 2013 року свідок ОСОБА_20 пояснив, що у березні 2013 року були затримки оформлення у звязку з тим, що автоматична система (АСАУР), яка проводить обробку електронних декларацій в автоматичному режимі, припинила обробку у звязку з виявленою помилкою визначення митної вартості. В таких випадках на електронну пошту брокерської контори приходить електронне повідомлення про необхідність подання додаткових документів. Крім того, ОСОБА_20 пояснив суду, що він дзвонив ОСОБА_9О і казав про необхідність надання додаткових документів. Свідчення ОСОБА_9 про те, що він казав останньому про вказівки ОСОБА_7 про затримання оформлення, що сповіщав ОСОБА_9, про бажання ОСОБА_7В з ним зустрітися свідок обвинувачення ОСОБА_20 категорично заперечив.

На питання сторони захисту, чи отримував він вказівки від ОСОБА_7 про затримку оформлення вантажів ТОВ СУРП «Газхім», свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що не отримував.

При повторному допиті свідок ОСОБА_20 уточнив деталі оформлення, що відбувалося 06.03.2013 року, пояснивши, що після подання митної декларації спрацювала система АСАУР у звязку з помилковим визначенням митної вартості. Після чого, 07.03.2013 року брокером ОСОБА_13 була подана заява №1 про відкликання митної декларації. Після отримання брокером необхідних документів декларація була подана 07.03.2013 року і в цей же день митне оформлення було завершено.

Крім того, свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що коли виникли проблеми з оформленням, то про це на адресу його фірми з митного органу надходили електронні повідомлення. На митних постах були митні наради, на яких ОСОБА_9 не був присутнім. Він категорично стверджує про те, що йому ОСОБА_7 не давав вказівок про затримку оформлення вантажу ТОВ СУРП «Газхім».

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_13 пояснив, що з обвинуваченим ОСОБА_7 знайомий з 2013 року, відносини службові, неприязних відносин немає. Він працює митним брокером у ПП «Митник Брок». В його посадові обовязки входить підготовка документів митного оформлення, оформлення митних декларацій і супроводження митного оформлення вантажів, безпосередньо він займався митним оформленням вантажів ТОВ СУРП «Газхім». Цілеспрямованих затримок митного оформлення вантажів ТОВ СУРП «Газхім» зі сторони митних органів не було. Пригадав, що за весь час його роботи з ТОВ СУРП «Газхім» були затримки у звязку з відбором проб та у звязку з визначенням митної вартості. Також пояснив, що в обох випадках спрацьовувала система АСАУР, яка контролює митне оформлення в автоматичному режимі. Про обидва ці випадки він сповіщав директора ПП «Митник Брок» та ОСОБА_9, який, виходячи з отриманої ОСОБА_13 на електронну пошту облікової карти, був представником ТОВ СУРП «Газхім».

Про роботу системи АСАУР свідок ОСОБА_13 пояснив, що вказана система працює у автоматичному режимі, але за якими критеріями, йому не відомо. Він, як брокер, проігнорувати спрацювання вказаної системи та провести оформлення без виконання обовязкових процедур не може.

У випадку спрацювання системи інспектор митниці позбавлений можливості дати команду провести оформлення, ігноруючи спрацювання ситеми АСАУР. Спрацювання системи не є ініціативними діями інспектора митниці, а особливостями роботи програмного забезпечення і воно нідочого не привязане. Коли 06.03.2013 року виникла проблема з додатковим визначенням митної вартості вантажа ТОВ «СУРП «ГАЗХІМ», він повідомив про це ОСОБА_20 та ОСОБА_9 телефоном, та відправив на електронну адресу ОСОБА_9 перелік додаткових необхідних документів, а на адресу митниці ним була направлена заява про відкликання митної декларації. На наступний день на його адресу з адреси ТОВ СУРП «Газхім» надійшли необхідні документи, які він вніс в декларацію та відправив на адресу митниці. Оформлення вантажу було завершене 07.03.2013 року. Хто саме надавав йому необхідні документи, він не знає, але приходили вони з адреси ТОВ СУРП «Газхім». З ОСОБА_9, або іншими представниками ТОВ СУРП «Газхім» він особисто не спілкувався.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинучення ОСОБА_19 пояснив, що він працює заступником начальника митного посту «Сєвєродонецьк» Луганської митниці. Обвинуваченого знає по роботі, неприязних відносин немає. В січні 2013 року його викликав до себе начальник митного посту ОСОБА_12, туди також прийшов представник ТОВ «СУРП «ГАЗХІМ» ОСОБА_9. Його попросили бути присутнім при зустрічі, щоб зясувати питання оформлення вантажу на митному посту м.Сєвєродонецька. Фірма ТОВ «СУРП «ГАЗХІМ» з м.Одеси. Він запитав у ОСОБА_9, який вантаж у них, та чи проводили вони оформлення в зоні діяльності Луганської митниці протягом певного часу. ОСОБА_9 відповів, що проводили оформлення на посту Луганськ-Центральний. Йому доручили перевірити цю інформацію. Коли він перевірив, то зясувалося, що дана фірма на вказаному посту не оформлялась, представників фірми не бачили і не спілкувались з ними. Він доповів цю інформацію ОСОБА_12, на цьому все і закінчилось. Перевіряли вони цю інформацію, так як існує певне розпорядження, згідно з яким необхідно зясувати, чому підприємство перейшло, перевірити, чи не для ухилення від сплати податків. Він доповів, що оформлення не проводилося. Більше ОСОБА_9 він не бачив і не спілкувався з ним. Також показав, що митні оформлення здійснюються у електронному вигляді, що виключає можливість як впливу інспектора на процесс оформлення, так і безпосередній контакт інспектора з клієнтом. 02.04.2013 року в обідній час до нього підійшов ОСОБА_14 і розповів, що його ОСОБА_7 попросив викинути сміття в пакеті, який він поставив там, де прибиральниця виносить сміття. Прохання ОСОБА_7 для ОСОБА_14 було образливим. Дану ситуацію він не аналізував. У них проводяться наради з субєктами зовнішньоекономічної діяльності, регулярно, другу та четверту середу місяця, де вони обговорюють нормативно-правові акти. Неодноразово субєктам надавали інформацію, що є в м.Сєвєродонецьку місця прибуття ТОВ «Кабріолет» і «Династія», і що вибір місця доставки це вибір субєкту. Він знає, що 22.04.2013 року ОСОБА_9 приходив до ОСОБА_7, сказав, що у нього є питання, хоча фактично вони нічого не проводили. Робоче місце ОСОБА_7 визначав він, коли той перший раз прибув на пост, це був кабінет начальника посту. З часом вияснилось, що ТОВ СУРП «Газхім» оформлювався на Лисичанському митному посту. Вони пояснювали причину переходу тим, що в м.Сєвєродонецьку їм зручніше оформлюватися. Робоче місце ОСОБА_7 у період з 20.05.2013р. по 01.06.2013р. було визначене ним у кабінеті начальника поста. Інформацію щодо проведення слідчих дій на території митного посту «Династія» він доповів першому заму ОСОБА_18 та начальнику відділу власної безпеки Луганської митниці Пусь, однак так як їхні співробітники не мали ніякого відношення до цього, то вони не приділили цьому уваги.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинучення ОСОБА_23 пояснив, що працює начальником сектору митного оформлення № 3 митного посту «Сєвєродонецьк» Луганської митниці. З обвинуваченим він знайомий з березня 2013 року, у них ділові відносини, неприязних відносин немає. В травні 2013 року в секторі митного оформлення № 3 поста «Сєвєродонецьк» було оформлено 4 декларації ТОВ «ГАЗХІМ». 07.05.2013 року оформлено 3 декларації, 15.05.2013 року оформлена 1 декларація. Підприємство саме обирає місце оформлення. В документах місце доставки зазначено Попаснянський район, с.Мирна Долина, це розташування ТОВ «Династія» і митного посту № 3 м.Сєвєродонецька, там, де знаходиться його робоче місце. ОСОБА_15 йому не дзвонив з приводу прибуття вантажу ТОВ СУРП «ГАЗХІМ». Він здійснив митне оформлення вантажу, належного ТОВ СУРП «ГАЗХІМ» на секторі № 3 - 07.05.2013 року і 15.05.2013 року. Після того, як брокером на електронну пошту були надані документи, програма скинула всі дані на сервер м.Київа у автоматичному режимі. Він не отримував грошові кошти за свої послуги і не отримував гроші для передачі ОСОБА_7 або ОСОБА_12. ОСОБА_7 йому ніяких вказівок не надавав з приводу отримання грошових коштів. Йому не відомо, чи були особисті відносини між ОСОБА_15 та ОСОБА_7. Сектор № 3 і «Династія» це одне приміщення, але різні організації. Вони просто використовують дану будівлю, як місце прибуття. Через їх сектор оформлення документів вантажу займається не тільки компанія «Династія», але і інші компанії. Під час виконання ОСОБА_7 обовязків начальника поста, останній приїздив з перевіркою території сетору №3.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинучення ОСОБА_22 пояснив, що він працює головним інспектором сектору митного оформлення № 1 митного посту «Сєвєродонецьк» Луганської митниці. Обвинуваченого він знає, відносини службові, неприязних відносин немає. Начальником їх сектору № 1 є ОСОБА_14 В його особисті службові обовязки входить: здійснення митного оформлення вантажів, розміщення товарів на склад тимчасового зберігання товарів, боротьба з контрабандою і порушенням митних правил. З представниками ТОВ СУРП «ГАЗХІМ» він особисто не знайомий. Митним оформленням вантажів даного підприємства займався в основному він, а саме оформлював частину декларацій. З лютого по липень 2013 року на митному посту «Сєвєродонецьк» ТОВ СУРП «ГАЗХІМ» оформлювало свій вантаж. Ним було оформлено 17 декларацій на автомобілі з вантажем ТОВ СУРП «Газхім». Усі оформлення проводяться у електронному вигляді. З цим підприємством було два випадки проблемного оформлення їх вантажу, а саме одне повязане з направленням вантажу в лабораторію і друге були запитані документи про митну вартість. ОСОБА_7 йому ніяких вказівок не давав стосовно перешкоджати або сприяти оформленню вантажу. Якщо були проблеми, він доповідав про це ОСОБА_19. Затримка в оформленні вантажу у випадку відбору проб виникла в наслідок того, що спрацювала програма з управління ризиками і були вимушені запитувати необхідні документи. Ця процедура була обовязковою. У другому випадку 03.04.2013 року були запитані документи про вартість, і 04.04.2013 року відпущений вантаж. На питання сторони захисниту, чи завжди одному оформленому автомобілю відповідає одна оформлена декларація, свідок пояснив, що на один автомобіль може бути декілька декларацій, що повязано з необхідністю проведення додаткових процедур при спрацюванні системи АСАУР, тому декларацій може бути більше, ніж машин.

На питання обвинуваченого ОСОБА_7В про можливість ігнорування виконання обовязкових процедур за результатами спрацювання системи АСАУР та можливостей впливу на прискорення або затримку оформлення з боку посадових осіб митниці, свідок ОСОБА_22 пояснив, що це не можливо у звязку с особливостями роботи системи.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_24 пояснив, що з обвинуваченим ОСОБА_7 він знайомий з 2013 року, познайомився з ним, коли останній тимчасово виконував обовязки начальника митного посту «Сєвєродонецьк», неприязних відносин немає. Він працює на митному посту «Сєвєродонецьк» з 01.09.2010 року, займає посаду головного інспектора сектору митного оформлення № 1. В його обовязки входить здійснення митного оформлення вантажу, контроль за доставкою вантажу, складання протоколів про порушення та інше. По прибуттю митного вантажу, підприємство повинно протягом 10 робочих днів заявити цей вантаж відповідно митному режиму, потім подати митну декларацію, або в паперовому вигляді або в електронному, на сьогоднішній день діє електронне декларування. Потім надсилаються їм у вигляді електронних повідомлень декларації і документи, за результатами розгляду і перевірки яких відбувається або закінчення митного контролю, або відмова в ньому. Обовязки ОСОБА_12 тимчасово виконував ОСОБА_7, точні дати він не памятає. З представниками ТОВ СУРП «Газхім» він особисто не знайомий, але оформлював дві декларації цього підприємства 27.02.2013 року та 07.03.2013 року (вантаж хлорпарафін). Затримок та складнощів взагалі з підприємством не було, лише при одному оформленні виникла проблема з визначенням митної вартості вантажу. Декларація була подана 06.03.2013 року, підприємству було направлено електронне повідомлення про надання необхідних документів. Наступного дня декларант подав заявку в електронному вигляді про відзив даної декларації, а 07.03.2013 року подав нову декларацію зі змінами, яка була оформлена того ж дня. ОСОБА_7 йому особисто ніяких вказівок по оформленню вантажу не давав. Йому з керівництва ніхто не давав вказівок на щось закрити очі або не виконати якусь процедуру. Усі необхідні дії повязані з митним оформленням вантажу ним завжди виконувались. Гроші він не отримував ні від ОСОБА_7, ні від ОСОБА_12, та йому нічого не відомо про такі випадки.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_25 пояснила, що з ОСОБА_7 вона знайома з лютого 2013 року, відносини службові, неприязних відносин немає. Вона працює головним інспектором сектору митного оформлення № 1 митного посту «Сєвєродонецьк» Луганської митниці. В її посадові обовязки входить оформлення митного вантажу і інше. Митне оформлення вантажу здійснюється на підставі митної декларації. Заявляється вантаж до оформлення, відбувається розподіл декларації по інспекторам, які будуть ними займатись. Місце доставки вантажу сектор № 1 і сектор № 3. Отримавши електронну митну декларацію, вона зобовязана провести митне оформлення, перевіривши її попередньо. Вона знає, що підприємство ТОВ СУРП «Газхім» оформлювалось у них, з їх представниками не знайома. В звязку з майбутньою реорганізацією Луганської митниці, був отриманий наказ про проведення інвентаризації коштів, які знаходяться на розрахунковому рахунку, тобто це проводилась звірка з усіма субєктами, які у них оформлювалися. За результатами звірки було складено близько 80 актів. Акти звірок ТОВ СУРП «Газхім» вона передавала через начальника сектора № 3 ОСОБА_23, оскільки той знаходився у тому ж приміщенні, де і «Дінастія», яка здійснювала оформлення вантажів ТОВ СУРП «Газхім» з тим, щоб вже брокер передав їх представнику підприємства. Строк був встановлений до 30.05.2013 року, однак ТОВ СУРП «Газхім» акти звірок так і не були передані. Вона не запитувала про акти ТОВ СУРП «Газхім», так як це право підприємства підписувати чи не підписувати акти звірки. Декларації по цьому підприємству вона не оформлювала.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_26 пояснила, що вона працює митним брокером у ФЛП «ОСОБА_27О.» та за сумісництвом в ТОВ «ОСОБА_10Д.». ОСОБА_7 вона знає по службі, неприязних відносин немає. ТОВ «ОСОБА_10Д.» відкрила термінал і їм знадобився брокер, їй запропонували цю роботу, на що вона погодилася і працює у них за сумісництвом. Одного разу, наприкінці квітня 2013 року, їй зателефонував ОСОБА_15 і повідомив, що у них появився клієнт підприємство ТОВ СУРП «Газхім». Вона оформила попередню декларацію на ТОВ СУРП «Газхім», на вантаж хлорпарафін. Перед цим це підприємство оформлялось в Лисичанську, потім у ОСОБА_20, потім у них. Вона оформила їм три машини в один день на початку травня, і потім в середині травня ще одну машину. Потім вона дізналась, що стався інцидент ОСОБА_15 хтось гроші привіз і поклав на стіл, але вона цього не бачила, і нічого стосовно цього не знає. Особистого знайомства з представникам цього підприємством у неї не було. Їй документи привезли і поклали на стіл, які вона в подальшому перевіряла і оформлювала. По телефону вона спілкувалась з ОСОБА_9, коли їй потрібні були додаткові документи. Особисто з ОСОБА_9 не спілкувалась. Після її дзвінків ТОВ СУРП «Газхім», вони надали їй необхідні документи по електронній пошті. Вона оформила всього чотири автомобілі, всі в травні 2013 року. Два рази претензії були до ТОВ СУРП «Газхім», документів не вистачало.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_28 пояснила, що вона працює прибиральницею на митному посту «Сєвєродонецьк» Луганської митниці. ОСОБА_7 знає по службі, з того часу, як той прийшов до них на митницю, неприязних відносин немає. Вона приходить на роботу два рази на тиждень (вівторок і четвер) вранці і уходить, як все закінчить прибирати. Прибирає всі службові приміщення, виносить сміття з кабінетів. В службових кабінетах вона із сміттєвих кошиків висипає сміття в мішок, який стоїть в коридорі. 02.04.2013 року вона працювала з 09 години ранку, як звичайно. В кабінеті керівника вона намагається прибирати в обід, коли останній уходить. Подробиці прибирання 02.04.2013 року вона не памятає. Сміття з мішка висипає в контейнер, розташований за приміщенням. Крім неї сміття до контейнеру нікому висипати. Вміст урн із сміттям вона не оглядає.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_29 пояснив, що він працює слідчим в ОВС відділу розслідування корупційних кримінальних правопорушень прокуратури Луганської області. Він проводив досудове розслідування по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_7. В даний час згідно вимог КПК не передбачений виклад в обвинувальному акті перелік доказів, які доводять вину підозрюваного. Всі докази і порядок їх отримання та зберігання викладені в реєстрі, який додається до обвинувального акту. ОСОБА_9 заявив в правоохоронні органи про те, що з нього вимагають хабар, до його передачі. Хабар не є збитком (шкодою) по даному кримінальному провадженню. В звязку з тим, що заява про начебто незаконні дії ОСОБА_9 не надходила, то щодо нього і не розпочиналось кримінальне провадження. На його субєктивну думку, ОСОБА_9 не визнаний потерпілим, так як у справах по хабарам заявник не визнається потерпілим, оскільки хабарем заподіюються збитки державі. Грошові кошти по 1 епізоду не вилучались. Речі та документи по контролю за результатами злочину не долучались до матеріалів кримінального провадження. Як він вважає, то матеріали, які характеризують ОСОБА_9, не мають відношення до даного кримінального провадження. Обставини працевлаштування ОСОБА_9 на ТОВ СУРП «Газхім» вивчалися шляхом допиту самого ОСОБА_9 та інших свідків. Глинянов в якості свідка допитаний не був, так як підприємство знаходиться за межами Луганської області. Стосовно нього були надіслані запити і доручення на його допит, отримувались відповіді, але є певні строки досудового розслідування. Під час досудового розслідування проведення негласних слідчих дій було доручено працівникам СБУ, які і складали відповідні протоколи і довідки.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_14 пояснив, що обвинуваченого він знає по службі, неприязних відносин немає. Він працює начальником сектору митного оформлення №1 з 2011 року. В його посадові обовязки входить: митний контроль і митне оформлення вантажів, які перебувають в зоні дії їх посту. Декларація подається засобом електронного декларування. Потім, якщо на посту є керівник ОСОБА_19, то він обробляє ці повідомлення і розподіляє роботу серед інспекторів. Якщо ОСОБА_19 у відпустці, то його обовязки виконує він. Ці електронні декларації брокерами передаються на митний пост інспектору, який уповноважений їх перевірити. Декларації присвоюється номер і інспектор починає з нею працювати, якщо немає зауважень, декларація переводиться на етап завершення митного оформлення. З лютого по березень 2013 року виконуючим обовязків начальника був ОСОБА_7. По ТОВ СУРП «Газхім» йому сказати нічого, з їх представниками він не знайомий, декларації їх не оформлював, по інспекторам декларації не розподіляв. По факту отримання ОСОБА_7 грошових коштів, йому нічого не відомо, ні від підлеглих, ні від інших працівників він нічого про це не чув. Одного разу стався випадок, що ОСОБА_7 в середині робочого дня, коли він йшов по коридору, стояв один в дверях свого кабінету, при відчинених дверях, і жестом його покликав. Коли він підійшов до нього, то останній вже стояв в руках з урною для сміття, яку передав йому для того, щоб він її виніс. В цей момент по кабінетам йшло прибирання, в коридорі стояв мішок із сміттям на виході з приміщення. Він взяв вказану урну і поставив її біля мішка, в цей момент прибиральниці або інших осіб поруч з мішком не було. Це було пластикове відро чорного кольору, всередині був чорний пакет для сміття, не пустий, а з вмістом. Вміст цього сміття він не бачив. ОСОБА_7 з цього приводу йому нічого не пояснював. За час роботи зі сторони ОСОБА_7 ніяких вказівок про прискорення або затримку оформлення вантажів будь-яких підприємств не надходило.

Вищенаведене, на думку суду, свідчить про те, что допитані свідки обвинувачення: ОСОБА_20, ОСОБА_19,. ОСОБА_23, ОСОБА_22, ОСОБА_30, ОСОБА_25, ОСОБА_13, ОСОБА_31 в ході судового слідства дали стабільні послідовні свідчення, які спростовують як свідчення ОСОБА_9, так і висунуте ОСОБА_7 обвинувачення у скоєні злочинів і у суда відсутні підстави ставити ці свідчення під сумнів, оскільки вказані свідки попереджені про відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень і у ході судового слідства не були встановлені факти обмови ціми особами обвинуваченого ОСОБА_7

Суд критично оцінює пояснення свідка обвинувачення ОСОБА_9 по наступним підставам:

В ході судового слідства свідок ОСОБА_9 про обставини свого працевлаштування на ТОВ СУРП «Газхім» пояснив, що до цього ніде не працював. У пошуках роботи він розмістив своє резюме в інтернеті, але де, вже не памятає, після цього йому зателефонували з ТОВ СУРП «Газхім» та запросили на співбесіду. З ким саме проходила співбесіда, він не памятає, памятає тільки, що того звати ОСОБА_20 і він був ні то директором, ні то комерційним директором цього підприємства. Через декілька днів йому зателефонували і повідомили про позитивний результат, після чого ОСОБА_9 відправив поштою на підприємство трудову книжку та фотокопію паспорта. На підприємство він був працевлаштований офіційно, тобто писав заяву про прийняття на роботу, директором був підписаний наказ про прийняття. Начебто він підписував контракт, але що конкретно, не памятає. Заробітну плату отримував поїздом. На питання сторони захисту, чи розписувався він у відомостях по зарплаті, свідок ОСОБА_9 пригадав, що поїздом йому передавалось багато документів і десь він розписувався. Після подій на митному посту він написав заяву про звільнення, однак його трудова книжка досі на підприємстві, оскільки поки йому не потрібна. Між тим, існує домовленість з керівництвом, що як тільки вона буде потрібна, її по першому ж дзвінку вишлють.

Так як у ході судового слідства вказані вище пояснення свідка ОСОБА_9 викликали сумнів у сторони захисту, про наявність трудових відносин між ОСОБА_9 та ТОВ СУРП «Газхім», на підставі клопотання сторони захисту судом 10.01.2014 року був направлений запит про надання копій документів, які повинні оформлятися та зберігатися на підприємстві при працевлаштуванні робітника відповідно до приписів КЗОТ України. (т.4, а.п. 38).

Лише 03.03.2014 року судом була отримана відповідь від ТОВ СУРП «Газхім», згідно з якою усі витребувані судом документі були зіпсовані під час ремонту (Т.4. а.п.141). При цьому відповідний акт про знищення документів суду наданий не був.

Крім того, оскільки, відповідно до норм та приписів Податкового кодексу України однією з форм обовязкової податкової звітності підприємства є щоквартальний звіт форми 1-ДФ «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку», який відображає нараховані доходи та сплачені податки працівників підприємства, на підставі клопотання сторони захисту (Т.4. а.п.169) судом 03.07.2014 року була винесена ухвала ( Т.4, а.п.174 ) про надання доступу до податкових звітів форми 1-ДФ підприємства Газхім, що знаходяться у Малинівській ДПЇ м.Одеси.

Згідно з одержаної відповіді Малинівської ДПЇ м.Одеси від 14.07.2014 року (Т.4. а.п.231), «ТОВ СУРП «Газхім» код ЄДРПОУ 36436217 інформація за період з 01.01.2013року по 30.06.2013 року - фіізична особа за реєстраційним номером облікової картки НОМЕР_1 у податкових розрахунках сум доходу нарахованого(сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за період з 01.01.2013року по 30.06.2013року - не значиться». (вказаний номер облікової картки належить ОСОБА_9О Т.1, а.п.9).

Враховуючи вищенаведене, а саме: плутані та суперечливі пояснення свідка обвинувачення ОСОБА_9 про обставини свого працевлаштування та звільнення, про форми та засоби отримання ним заробітної плати, неможливість пригадати прізвищ та посад керівників; раптове знищення усіх документів на підтвердження працевлаштування ОСОБА_9, причому знищення згідно списку; відсутність даних про ОСОБА_9 в обовязкових податкових звітах підприємства, а також той факт, що висновок сторони обвинувачення про про те, що свідок ОСОБА_9 є співробітником ТОВ СУРП «Газхім» зроблений на підставі тільки одного документа незавіреної фотокопії наказу про прийняття останнього на роботу (т.1, а.п. 16) та свідчень самого ОСОБА_9 суд критично оцінює наявність трудових відносин між ОСОБА_9 та ТОВ СУРП «Газхім» та, як в наслідок, критично оцінює дії свідка обвинувачення ОСОБА_9 в інтересах та від імені ТОВ СУРП «Газхім».

При допиті у судовому засіданні ОСОБА_9 показав, що 6.03.2013 року на митному посту «Сєвєродонецьк» проходило оформлення вантажу ТОВ СУРП «Газхім». Цього ж дня йому зателефонував директор ПП «Митник Брок» ОСОБА_20 та повідомив, що оформлення затримується у звязку з вказівкою ОСОБА_7 і він нічого зробити не може. Після цього ОСОБА_9О зателефонував ОСОБА_32 з приводу затримки оформлення і вже через деякий час йому знову передзвонив ОСОБА_20І та повідомив, що оформлення закінчено, а також повідомив, що вказівку затримати оформлення дав ОСОБА_7 та сказав, що останній побажав з ним зустрітися. Саме з метою зясування причин затримки він і поїхав до ОСОБА_7.

Між тим, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснив, що у березні 2013 року були затримки оформлення у звязку з тим, що автоматична система (АСАУР), яка проводить обробку електронних декларацій в автоматичному режимі, припинила обробку у звязку з виявленою помилкою визначення митної вартості і що в таких випадках на електронну пошту брокерської контори приходить електронне повідомлення про необхідність подання додаткових документів. Також ОСОБА_20 показав, що він дзвонив ОСОБА_9О і казав про необхідність надання додаткових документів. Свідчення ОСОБА_9 про те, що він казав останньому про вказівки ОСОБА_7 про затримання оформлення, що сповіщав ОСОБА_9 про бажання ОСОБА_7В з ним зустрітися ОСОБА_20 в судовому засіданні категорично заперечив. При повторному допиті ОСОБА_20 уточнив деталі оформлення, що відбувалося 06.03.2013р., пояснивши, що після подання митної декларації спрацювала система АСАУР у звязку з помилковим визначенням митної вартості. Після чого, 07.03.2013 р. брокером ОСОБА_13 була подана заява №1 про відкликання митної декларації. Після отримання брокером необхідних документів декларація була подана 07.03.2013р. і в цей же день митне оформлення було завершено.

Із пояснень свідка ОСОБА_13 в судовому засіданні свідчить, що 06.03.2013 р. виникла проблема з додатковим визначенням митної вартості вантажа ТОВ «СУРП «ГАЗХІМ», він повідомив про це ОСОБА_20І та ОСОБА_9 телефоном, та відправив на електронну адресу ОСОБА_9 перелік додаткових необхідних документів, а на адресу митниці ним була направлена заява про відкликання митної декларації. Наступного дня на його адресу з адреси ТОВ СУРП «Газхім» надійшли необхідні документи, які він вніс в декларацію та відправив на адресу митниці. Оформлення вантажу було завершене 07.03.2013 року.

Свідчення свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_13В також підтверджуються наявними у матеріалах справи документами: копією митної декларації № 702180001/2013/002016 від 06.03.2013р. (т.4, а.п.96), заявою брокера ОСОБА_13 №1від 07.03.2013р. про відкликання декларації з метою доопрацювання (Т.4, а.п.97), копією декларації № 702180001/2013/002029 від 07.03.2013р. (Т.4, а.п.105).

Враховуючи показання свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_13В, обвинуваченого ОСОБА_7, наявні у матеріалах справи вищезазначені докази, суд критично оцінює як свідчення ОСОБА_9 стосовно того, що оформлення 06.03.2013 року відбулося у той же день після його дзвінка ОСОБА_21 та його необізнаність про причину затримки, так і свідчення про те, що ОСОБА_20 повідомляв йому про затримки з ініціативи ОСОБА_7 та бажання останнього з ним зустрітися.

Як свідчить із пояснень допитаного у ході судового слідства свідка обвинувачення ОСОБА_9, що саме під час його першого візиту до ОСОБА_7 останнім була висунута вимога про надання неправомірної винагороди у розмірі 100 дол. США за одну оформлену машину. У якій формі ОСОБА_7 була зроблена ця вимога, що конкретно той говорив, ОСОБА_9 не памятає, але здогадався про це з контексту розмови. Крім того ОСОБА_9 показав, що саме з цих розрахунків 2.04.2013 року він приніс ОСОБА_7 5000 грн., що еквівалентно 600 дол. США, оскільки впевнений, що у березні було оформлено шість автомобілів. Також показав, що гроші рахувати він вміє і зайвого ніколи б не віддав.

Між тим, як показав у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 він, по-перше: ніколи не вимагав з ОСОБА_9 ніякої винагороди, по друге: технічно не міг вплинути на строки оформлення у звязку з проведенням їх у режимі електронного декларування та враховуючи відсутність втручання в роботу системи АСАУР у разі її спрацювання.

Допитані у судовому засіданні свідки обвинувачення ОСОБА_20, ОСОБА_19,. ОСОБА_23, ОСОБА_22, ОСОБА_30, ОСОБА_25, ОСОБА_13, ОСОБА_31 підтвердили свідчення обвинуваченого ОСОБА_7 в даній частині та показали, що у звязку з тим, що оформлення митних декларацій проходить в електронному вигляді (тобто відсутній беспосередній контакт брокера та інспектора, який здійснює оформлення), а система контролю ризиків АСАУР працює в автономному режимі, як вид програмного забезпечення - це абсолютно виключає можливість будь якого впливу інспектора митниці на прискорення або затримку оформлення у разі генераціїї системою обовязкових процедур, рівно як і виключає можливість ігнорування брокером виконання цих обовязкових процедур, що також, на думку суду, підтверджує пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 у той частині, що він не тільки нікому із своїх підлеглих не надавав наказів про затримку оформлення вантажів ТОВ СУРП «Газхім», але і просто технічно по вказаним вище обставинам не міг надати будь-яку неправомірну вигоду з використанням наданої йому влади в інтересах ОСОБА_9 Крім того, ніхто із вказаних вище свідків обвинучення, в судовому засіданні не зміг нічого пояснити по факту вимагання, чи отримання ОСОБА_7 грошових коштів від свідка ОСОБА_9 чи замах на це, посилаючись на свою необізнаність.

Крім того, із матеріалів кримінального провадження, досліджених належним чином у судовому засіданні було зясовано, що фактично у березні 2013 року на митному посту «Сєвєродонецьк» були здійснені наступні оформлення вантажів ТОВ СУРП «Газхім»:

1. Здійснено митне оформлення товару, що перевозився автомобілем НОМЕР_2 (причеп ВВ4036ХТ):

Митна декларація (МД) від 06.03.13 №702180001/2013/002016 була подана до митного оформлення за допомогою електронного декларування. Після прийняття МД до оформлення, автоматизованою системою управління ризиками (АСАУР) було згенеровано обовязкову митну процедуру: «Необхідно перевірити достовірність складових митної вартості, а саме додаткові нарахування до ціни угоди». На етапі перевірки правильності визначення митної вартості товару, посадовою особою митного поста «Сєвєродонецьк» у відповідності до вимог ст. 54 Митного кодексу України, за допомогою електронного повідомлення, було запропоновано декларанту ОСОБА_13 надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. 07.03.13 декларантом ОСОБА_13 була подана заява № 1 про відкликання митної декларації від 06.03.13р. з метою доопрацювання і у той же день декларантом ОСОБА_13 були надіслані додаткові документи (прайс-лист виробника від 18.02.13 № 070/429, лист від 18.02.13 № 070/430 з обґрунтуванням ціни товару.

Після доопрацювання товар було оформлено та випущено у вільний обіг відповідно до МД від 07.03.13 № 702180001/2013/002029.

2. Здійснено митне оформлення товару, що перевозився автомобілем НОМЕР_3 (причеп АН6034ХР):

МД від 19.03.13 №702180001/2013/002427 була подана до митного оформлення за допомогою електронного декларування. Після прийняття МД до оформлення, на етапі перевірки правильності класифікації товару посадовою особою митного поста «Сєвєродонецьк» у відповідності до вимог ст. 69 Митного кодексу України та п. 5 наказу Міністерства фінансів України від 30.05.12 № 650 «Про затвердження Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення, митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України», за допомогою електронного повідомлення, було повідомлено декларанта ОСОБА_13 про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД. Після отримання додаткових документів товар було випущено у вільний обіг за тимчасовою декларацією відповідно до вимог ст. 260 Митного кодексу України за МД типу ІМ40ТН від 19.03.13 №702180001/2013/002427. Відомості про затримки у митному оформленні, письмове бажання декларанта надати додаткові документи для класифікації було своєчасно внесено до електронної копії МД за допомогою ПІК «Інспектор-2006».

В подальшому, у звязку з підтвердженням заявленого коду товару у відповідності до вимог ст. 261 Митного кодексу України була подана МД типу ІМ40ДТ від 28.03.13 №702180001/2013/002721.

3. Здійснено митне оформлення товару, що перевозився автомобілем НОМЕР_4(причеп АА0946ХО):

МД від 21.03.13 №702180001/2013/002478 була подана до митного оформлення за допомогою електронного декларування у звичайному порядку. Митні формальності проведені, вантаж випущено у вільний обіг.

4. Здійснено митне оформлення товару, що перевозився автомобілем НОМЕР_2(причеп ВВ4036ХТ):

Товар було випущено у вільний облік за тимчасовою декларацією відповідно до вимог ст. 260 Митного кодексу України за МД типу ІМ40ТН від 21.03.13 № 702180001/2013/002522

В подальшому, у звязку з підтвердженням заявленого коду товару у відповідності до вимог ст. 261 Митного кодексу України була подана МД типу ІМ40ДТ від 28.03.13 №702180001/2013/002722.

Кількість та порядок оформлених у березні декларацій та терміни їх оформлення були перевірені належним чином судом при розгляді даного кримінального провадження та підтверджуються відповіддю в.о. начальника Луганської митниці ОСОБА_33 №6.1/1-25/1408 від 22.07.2013 року та наданими копіями митних декларацій ТОВ «СУРП «Газхім», копіями заяв та висновків. (Т.4, а.п. 88-137 ).

Таким чином у судовому засіданні було встановлено, що фактично у березні 2013 року на митному посту «Сєвєродонецьк» було здійснено оформлення чотирьох автомобілів ТОВ СУРП «Газхім», однак при цьому було оформлено шість декларацій, оскільки у двох випадках оформлення проводилося у відповідності до вимог, які обовязково виконуються при спрацюванні системи АСАУР.

Наведені вище свідчення свідків ОСОБА_20, ОСОБА_19,. ОСОБА_23, ОСОБА_22, ОСОБА_30, ОСОБА_25, ОСОБА_13, ОСОБА_31 , обвинуваченого ОСОБА_7, вказані вище, досліджені судом докази, що містяться в матеріалах провадження спростовують ствердження свідка обвинувачення ОСОБА_9 у частині як названої ним кількості оформлених автомобілів ТОВ СУРП «Газхім», суми розрахунку, яку він, нібито приніс та залишив обвинуваченому ОСОБА_7 так і факт самого вимагання у нього грошей ОСОБА_7. Крім того, в судовому засіданні свідок ОСОБА_9, намагаючись пояснити, чому сума, яку він, нібито приніс ОСОБА_7 у 600 доларів США не відповідає кількості оформлених автомобілів, почав плутатися у своїх свідченнях, змінивши свої раніше дані пояснення, показав, що, можливо, він включив туди два автомобіля за лютий, чи два автомобіля за березень місяці 2013 року.

Оцінюючи вказані віще пояснення свідка обвинувачення ОСОБА_9, суд в даній частині оцінює їх критично, як такі, що не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки вони категорично спростовуються вказаними вище, зібраними по провадженню доказами і свідчать, на думку суду про те, що свідок обвинувачення ОСОБА_9 являється особою, яка абсолютно не розуміє як суть, так і правила митного оформлення, тому і порахував кількість декларацій, поданих ТОВ СУРП «Газхім» вирішивши, що відповідно по їх, така ж сама кількість автомобілів і була оформлена, що фактично не відповідає дійсності.

Як свідчить із матеріалів кримінального провадження, дані по кількості оформлених у березні 2013 року на митному посту «Сєвєродонецьк» автомобілів ТОВ СУРП «Газхім» були засновані стороною обвинувачення виключно на вказаних вище свідченнях ОСОБА_9, не перепровірені на досудовому слідстві, та покладені в основу обвинувального акту.

Крім того, як свідчить із пояснень свідка обвинувачення ОСОБА_9, хлорпарафин не повинен довго оформлюватися, так как йому протипоказані зимові умови, він може зіпсуватися, тому нібито затримки з оформленням, незважаючи на наявність усіх необхідних документів, і примусили написати його заяву в СБУ стосовно дій ОСОБА_12, ОСОБА_7 та ОСОБА_21.

Між тим, як свідчить із представлених стороною захисту даних, які є у вільному доступі в інтернеті, хлорпарафін ХП-470- це важкогорюча, пожежно та вибухобезпечна, малотоксична, нелетуча речовина, не завдає шкоди здоровю людини, яку слід зберігати у закритих ємкостях, у неопалюваних приміщеннях. Гарантійний термін зберігання марки А-12 місяців, марки Б-3 місяца (т.4, а.п. 260).

Вищевикладене суттєвим чином спростовує пояснення свідка ОСОБА_9 у той частині, що, нібито довге оформлення вантажу підприємства ТОВ «СУРП «ГАЗХІМ» могло привести до його зіпсування, тому суд оцінює дані пояснення свідка ОСОБА_9 також критично, оскільки вважає, що ставити під сумнів інформацію відносно характеристик перевозимого ТОВ «СУРП «ГАЗХІМ» вантажу, яка міститься в інтернеті у вільному доступі, у суда не має підстав.

Крім того, як свідчить із матеріалів кримінального провадження, досліджених судом, в них міститься супровідний лист від 20.06.2013 року № 21\2-1392 ви-13 за підписом прокурора Д.Солонина, яким у розпорядження слідчого Дурдієва Р.В. були направлені матеріали проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які можуть бути використані як докази у провадженні, у додатках у тому числі міститься протокол про проведення НСРЗ № 20\1858 від 12.03.2013 року (т.2, а.п. 284), між тим, в матеріалах кримінального провадження при його вивчені судом він фактично відсутній, без будь яких письмових пояснень, в результаті чого суд не має можливості його дослідити та дати йому належну оцінку.

Також, як свідчить з пояснень свідка обвинувачення ОСОБА_9, він звернувся до правоохоронних органів з заявою про неправомірні дії відносно нього зі сторони обвинуваченого ОСОБА_7, між тим, в матеріалах кримінального провадження вказана заява ОСОБА_9 фактично відсутня, що позбавляє суд можливості дослідити її належним чином.

Відносно подій 02.04.2013 року, повязаних із передачею неправомірної вигоди у еквіваленті суми 600 доларів США в розмірі 5000 грн. обвинуваченому ОСОБА_7, із пояснень свідка сторони обвинувачення ОСОБА_9 свідчить, що він, нібито поклав грошові кошти у аркуші паперу, які знаходились на робочому столі ОСОБА_7. Після передачі грошей ОСОБА_7 не заперечував, що вони повинні бути його.

Між тим, із пояснень обвинуваченого ОСОБА_7 в суді свідчить, що 02.04.2013 року до нього дійсно приходив ОСОБА_9, в ході бесіди останній витягнув щось з блокноту і сунув в паперові листки, які лежали на його столі. Він сказав ОСОБА_9, щоб він забирав те, що поклав. Однак ОСОБА_9 на це не відреагував, встав зі стільця і він проводив його до дверей. Зачинивши двері за ОСОБА_9, він повернувся до столу, взяв папери разом з тим, що там було залишено ОСОБА_9 і викинув все це у відро для сміття. Він так зробив тому, що не знав, що саме приніс і залишив ОСОБА_9, тому і вирішив це викинути з метою уникнення провокації. Він не збирався звертати на свою користь те, що залишив йому ОСОБА_9 і не збирався це комусь передавати. Після цього він вийшов в коридор з метою запросити прибиральницю, щоб вона викинула вміст відра в сміттєвий ящик, але в коридорі митного посту її не було, і тоді він запросив в кабінет ОСОБА_14, котрого і попросив винести відро із сміттям, що той і зробив. Куди ОСОБА_14 дів даний сміттєвий пакет, він не говорив, а він його не запитував. Що знаходилося в викинутих ним паперах, які приніс і залишив ОСОБА_9, він не дивився, так як йому було нецікаво, тому що він з ним ні про що не домовлявся і ні про що не просив ОСОБА_9.

Вказані вище пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 були в судовому засіданні були підтверджені свідком обвинувачення ОСОБА_14, який пояснював, що дійсно 02.04.2013 року, коли він йшов по коридору, де більше нікого не було, у відкритих дверях кабінета начальника він побачив ОСОБА_7, котрий підізвав його жестом до себе. Коли він підійшов до нього, то останній вже стояв в руках з урною для сміття, яку передав йому для того, щоб він її виніс. В цей момент по кабінетам йшло прибирання, в коридорі стояв мішок із сміттям на виході з приміщення. Він взяв вказану урну і поставив її біля мішка, в цей момент прибиральниці або інших осіб поруч з мішком не було. Це було пластикове відро чорного кольору, всередині був чорний пакет для сміття, не пустий, а з вмістом. Вміст цього сміття він не бачив. ОСОБА_7 з цього приводу йому нічого не пояснював.

Крім того, грошові кошти у розмірі 5000 грн., які, по версії сторони обвинучення, ОСОБА_7, нібито обернув на свою користь та розпорядився ними на свій розсуд, у останнього органом досудового слідства не тільки не були вилучені, але і до матеріалів провадження у якості доказів не долучались, тобто предмет неправомірної вигоди по даному епізоду відсутній.

На підставі вищевикладеного, суд критично оцінює показання свідка обвинучення ОСОБА_9 в той частині, що останній 02.04.2013 року, нібито у робочому кабінеті обвинуваченого ОСОБА_7 залишив йому грошові кошти у розмірі 5000 грн., оскільки дане ствердження ніякими другими доказами підтверджено не було. Контрольований слідчий експеримент, під час якого ОСОБА_9 намагався передати гроші ОСОБА_7 не був завершений відкритою фіксацією, в протоколі немає вказівок про вилучення грошей у ОСОБА_7. Між тим, пояснення свідка ОСОБА_9 стороною обвинувачення було покладено в основу обвинувачення ОСОБА_7 по ст. 368 ч.4 КК України, що на думку суду, суперечить діючому законодавству в тій частині, що обвинувачення не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, по другому епізоду, будучи допитаним в ході судового слідства, свідок обвинувачення ОСОБА_9 пояснював, що, нібито наприкінці березня-початку квітня йому зателефонував обвинувачений ОСОБА_7В та попросив підїхати. У ході цей зустрічі ОСОБА_7 і порекомендував йому у подальшому проводити оформлення на ТОВ «ОСОБА_10Д.» і гроші у якості неправомірної вигоди тепер потрібно передавати не йому особисто, а через директора, тобто ОСОБА_15 Через деякий час йому зателефонував сам ОСОБА_15 і вони обговорили питання митного оформлення вантажів ТОВ «СУРП «Газхім». Вдруге він зустрівся з ОСОБА_7 на прикінці квітня, щоб розрахуватися за проведенні у квітні 2013 року оформлення. Однак ОСОБА_7В сказав, щоб він їхав до брокерів і там закривав усі фінансові питання. ОСОБА_9О показав, що вже під час цієї зустрічі розумів, що треба діяти через ОСОБА_15. Як показує ОСОБА_9, після зустрічі з ОСОБА_7 наприкінці квітня він поїхав до ОСОБА_15 з метою укласти договір на брокерське обслуговування.

Між тим, як було встановлено в судовому засіданні, зі слів самого ж свідка ОСОБА_9, наприкінці квітня 2013 року, будучи у ОСОБА_7 вже з грошима для передачі останньому, отримавши, нібито, вказівку від ОСОБА_7 про передачу грошей не йому особисто, а через директора ТОВ «ОСОБА_10Д.» ОСОБА_15, він поїхав до ОСОБА_15, але гроші останньому не передав, незважаючи на вказану вище вказівку ОСОБА_7, а також на те, що збирався, з його ж слів, «закрити» це питання, бо збирався відїзджати у відпустку.

Як свідчить з матеріалів кримінального провадження, дата наприкінці квітня, про яку веде мову ОСОБА_9О є 23.04.2013 року - це саме той день, коли ОСОБА_9О намагався передати ОСОБА_7В гроші, день, про який він свідчить у судовому засіданні, як про другу зустріч у квітні 2013 року, а також день проведення негласних слідчих дій відносно ОСОБА_7

Сі слів допитаного в судовому засіданні свідка обвинувачення ОСОБА_15 свідчить, що останній категорично не погодився з поясненнями свідка ОСОБА_9 у даній частині та пояснив, що ніяких розмов та домовленостей з ОСОБА_7 про передачу останньому грошей через нього від ОСОБА_9 не було. В кінці квітня між ТОВ «ОСОБА_10Д.» та ТОВ «СУРП «Газхім» був укладений договір на брокерське обслуговування. Впродовж травня було оформлено чотири автомобіля ТОВ «СУРП «Газхім». Однак ОСОБА_9 не забирав вчасно документи, що приводило до затримок в оплаті послуг ОСОБА_17. У звязку з цим він вимушений був неодноразово звонити ОСОБА_9 та нагадувати про необхідність забрати документи та провести розрахунки. Крім того, на прикінці травня необхідно було терміново подати до митного органу акти звірок у звязку з проведенням на митному посту, відповідно до наказу Луганської митниці, інвентарізаціїї. Оскільки ОСОБА_9 не надавалися підписані акти виконаних робіт, він звонив неодноразово, у тому числі і 22.05.2013. При цьому вказане треба було зробити швидко, а ОСОБА_9 часто був у відїздах. З обвинуваченим ОСОБА_7 він сам особисто зустрічався лише два-три рази, і то у звязку з необхідністю оформлення службових документів та один раз той сам приїздив на територію «Дінастії» для перевірки зони митного контролю. Ніяких інших відносин між ними не було. 22.05.2013 року до нього наприкінці дня приїхав ОСОБА_9, з яким вони обговорювали питання оформлення вантажів, ОСОБА_9 просив у нього знижку по оплаті послуг по декларуванню, а також просив передати гроші ОСОБА_7. Що саме за гроші, він не знав, зрозумів лише те, що хтось з них відїзжає і тому ОСОБА_9 не встигає передати ці гроші особисто ОСОБА_7. ОСОБА_9 розмовляв дуже швидко, не все, що він розповідав йому було зрозулімим, але він вирішив, що, оскільки ОСОБА_7 з м.Миколаєва, а ОСОБА_9 часто буває в м.Одеса, то, можливо, ці гроші для ОСОБА_7 передали звідти.

При цьому пояснення свідка ОСОБА_15стосовно причин його дзвінків ОСОБА_9 в судовому засіданні були підтверджені свідком обвинувачення ОСОБА_25, яка підтвердила, що дійсно на митному посту Сєвєродонецьк, у звязку з реорганізацією Луганською митницею був виданий наказ про проведення інвентаризації та звірки залишків коштів ( Т.4 л.п. 150-156), яка проводилася з усіма субєктами, що здійснюють оформлення на посту, у тому числі і з ТОВ СУРП «Газхім», акти для даного підприємства вона передала через Тодику, оскільки той знаходився у тому ж приміщення, де і ТОВ «ОСОБА_10Д.», що брокер передав їх представнику підприємства, при цьому був встановлений строк до 30.05.2013 року, однак ТОВ СУРП «Газхім» акти звірок так і не були передані до сьогоднішнього дня.

Таким чином, оцінюючи пояснення свідка обвинувачення ОСОБА_9 в даній частині, а саме: що саме ОСОБА_7 нібито повідомив його про необхідність передачі неправомірної вигоди (грошей) через ОСОБА_15, а також що ОСОБА_15 після цього дзвонив йому з приводу необхідності передачі грошей ОСОБА_7, суд оцінює їх також критично, оскільки вони фактично не знайшли свого підтвердження та були спростовані не тільки поясненнями обвинуваченого ОСОБА_7, який категорично заперечував данні факти, але і поясненнями свідків обвинувачення ОСОБА_15 і ОСОБА_25 в судовому засіданні. Крім того, в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 так і не зміг суду дати пояснення в частині, чому, незважаючи на те, що він, з його слів так поспішав передати гроші ОСОБА_7 ще 23.04.2013 року, не зробив цього ні в даний день, ні наступного дня 24.04.13 року, під час приїзду до ОСОБА_15, ні пізніше, впродовж травня, аж до 22.05.2013 року, а зробив це тільки після того, як 21.05.2013 року (з його ж свідчень) від працівників правоохоронних органів йому стало відомо, що 22.05.13 року з його участю будуть проводиться НСРЗ, але, незважаючи на те, що відносно ОСОБА_7 дійсно проводилися НСРЗ, стороною обвинувачення так і не надано жодного доказу, які б свідчили про ініціативні дії обвинуваченого як 02.04.2013 року, так і 22.05.2013 року, так і в другий час, де б були зафіксовані факти вимагання ним коштів з ОСОБА_9, або надання ним вказівок про передачу коштів в інші дні, як це міститься у обвинувальному акті.

Крім того, як свідчить із матеріалів кримінального провадження, постановою від 09.09.2013 року слідчого в ОВС відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_34 (т.3, а.п. 349) до матеріалів справи у якості речового доказу були долучені грошові кошти у сумі 9700 грн., які були вилучені органом досудового слідства 22.05.2013 року у приміщенні ТОВ «ОСОБА_10Д.», але, вказаний вище речовий доказ стороною обвинучення суду наданий так і не був. Сторона обвинувачення в судовому засіданні повідомила суд про те, що фактично на сьогоднішній день вона не може надати для дослідження даний доказ, оскільки місце його знаходження невідоме. Вищевказане позбавляє суд можливості не тільки дослідити даний доказ обвинувачення, але і вирішити його долю відповідно до вимог ст.ст.357, 100 КПК України, у звязку з чим не кладе його в основу вироку.

На підставі вищевикладеного, в основу вироку суд кладе пояснення обвинуваченого ОСОБА_7, який у ході всього судового слідства давав стабільні, логічно послідовні свідчення про свою непричетність до інкримінованих йому злочинів, а також не визнавав і не визнає своєї вини, та свідчення свідків обвинувачення ОСОБА_20, ОСОБА_19,. ОСОБА_23, ОСОБА_22, ОСОБА_30, ОСОБА_25, ОСОБА_13., ОСОБА_31, які у ході судового слідства теж давали стабільні, логічно послідовні свідчення про непричетність ОСОБА_7 до інкримінованих йому злочинів і у суда відсутні підстави не довіряти їм, оскільки вказані свідки попереджались про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих свідчень та у ході судового слідства не встановлене упереджене ставлення вказаних свідків до обвинуваченого або мотивів до його обмови.

Прямими доказами винуватості обвинуваченого ОСОБА_7, які б вказували на його причетність до вчинених правопорушень, сторона обвинувачення зазначає:

Протокол ідентифікації (помітки) і вручення грошових коштів від 01.04.2013 року (т.1, а.п.20-24).

Протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 02.04.2013 року (т.1, а.п. 25-26).

Протокол огляду предметів від 19.04.2013 року (т.1, а.п. 33-34).

Протокол ідентифікації (помітки) і вручення грошових коштів від 22.04.2013 року (т.1, а.п. 35-40).

Протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 23.04.2013 року (т.1, а.п. 41-42).

Протокол огляду предметів від 08.05.2013 року (т.1, а.п.84-87).

Протокол освідування особи від 22.05.2013 року (т.1, а.п. 91-93).

Протокол обшуку особи від 22.05.2013 року (т.1, а.п. 96-98).

Протокол обшуку приміщення ТОВ «Династія СД» від 22.05.2013 року (т.1, а.п. 104-106).

Протокол ідентифікації (помітки) і вручення грошових коштів від 22.05.2013 року (т.2, а.п. 222-231).

Протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 22.05.2013 року (т.2, а.п. 232-233).

Протокол за результатами проведення негласного слідчого (розшукового) заходу від 25.04.2013 року (т.2, а.п. 285).

Протокол за результатами проведення негласного слідчого (розшукового) заходу від 27.05.2013 року (т.2, а.п. 286).

Протокол за результатами проведення негласного слідчого (розшукового) заходу від 04.06.2013 року (т.2, а.п. 287).

Протокол за результатами проведення негласного слідчого (розшукового) заходу від 04.06.2013 року (т.2, а.п. 288).

Протокол за результатами проведення негласного слідчого (розшукового) заходу від 08.04.2013 року (т.2, а.п. 298).

Протокол за результатами проведення негласного слідчого (розшукового) заходу від 08.04.2013 року (т.2, а.п. 290).

Протокол огляду місця події від 15.07.2013 року (т.3, а.п. 118-128).

Протокол одночасного допиту ОСОБА_7 та ОСОБА_9 від 21.08.2013 року (т.3, а.п. 216-235).

Протокол дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 09.09.2013 року (т.3, а.п. 341).

Протокол дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 09.09.2013 року (т.3, а.п. 342-343).

Протокол дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 09.09.2013 року (т.3, а.п. 344).

Протокол дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 09.09.2013 року (т.3, а.п. 345).

Протокол дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 09.09.2013 року (т.3, а.п. 346).

Оцінюючи вказані вище документи, суд дійшов висновку, що вони не несуть інформації, яка б свідчила про причетність ОСОБА_7 до скоєння злочинів, інкримінованих йому стороною обвинувачення, а тому суд вважає, що вони не можуть бути покладені судом в основу вироку.

Оцінюючи надані стороною обвинувачення та долучені до матеріалів кримінального провадження докази, отримані в ході проведення негласних слідчих дій відносно обвинуваченого ОСОБА_7, а саме: протокол за результатами проведення негласного слідчого (розшукового) заходу від 08.04.2013р.(Т.2, а.п. 289) додатком до якого є оптичний носій білого кольору, на поверхні носія є рукописні написи: зеленого кольору - нетаємно ОСОБА_9 № 31/6911-3 від 14.06.13р. нач. РСВ УСБУ в Луг.обл. п-к ОСОБА_35 та підпис(чорного кольору); напис таємно (перекреслино), підпис, п.4.28.2; реєстр 7/23 від 05.04.13р. на якому розташований відео файл з назвою «ОСОБА_35 1. avi», суд приходить до наступного:

Відповідно до вимог ст.252 КПК України фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим КПК. Зокрема, за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки.

З урахуванням вимог ст. 104 КПК протокол негласної слідчої (розшукової) дії складається із вступної, описової та заключної частини, яка повинна містити відомості про вилучені речі й документи та спосіб їх ідентифікації, спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу, зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.

Особливості протоколу, складеного за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, полягають у тому, що він містить певні атрибути: найменування документа (наприклад, протокол зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж); дата, час і місце його складання; посада, прізвище, імя, по батькові особи, що склала протокол; зміст заходу; місце і час проведення заходу (наприклад, час початку і час закінчення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж); дані про осіб, що брали участь у проведенні заходу; осіб, що були присутні при огляді й відтворенні носія (спеціаліст); відмітка про розяснення спеціалісту його прав, попередження про відповідальність; опис носія із зафіксованою інформацією, його індивідуальні ознаки; відомості, що мають відношення до досліджуваної події, отримані під час заходу; технічні засоби, використовувані для відтворення інформації; відмітки про опечатування носія; зауваження, що надходять від осіб, які беруть участь у складанні протоколу; підписи осіб, які беруть участь у складанні протоколу; визначення додатків тощо.

При вивченні вказаного протоколу у судовому засіданні виявлено, що він не містить, на думку суду, встановлених законом обовязкових атрибутів, а саме: у зазначеному протоколі відсутні дані про місце проведення заходу, не вказаний час початку та припинення проведення заходу, відсутні дані про осіб, що брали участь у проведенні заходу та які були присутні при огляді та відтворенні носія, крім того, у даному протоколі не вказано, які саме фактичні дані отримані у результаті проведення негласного слідчого заходу, не викладені відомості, що мають відношення до досліджуваної події. Протокол не містить посилання на яких технічних засобах проводилось відтворення носія.

При вивченні даного протоколу не можливо встановити виконання вимог ч.3 ст.252 КПК України, відповідно до якої протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з відповідними додатками передаються прокурору не пізніше, ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій.

Додаток до вказаного протоколу оптичний носій білого кольору, який був оглянутий судом, на поверхні носія є рукописні написи: зеленого кольору - нетаємно ОСОБА_9 № 31/6911-3 від 14.06.13р. нач. РСВ УСБУ в Луг.обл. п-к ОСОБА_35 та підпис(чорного кольору); напис таємно (перекреслино), підпис, п.4.28.2; реєстр 7/23 від 05.04.13р. на якому розташований відео файл з назвою «ОСОБА_35 1. avi».

При огляді даного додатку у судовому засіданні, всупереч вимогам ч.3 ст.105 КПК України, відповідно до якої додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилучені таких додатків виявився не упакованим та не опечатаним згідно зазначених вимог.

Даний факт ставить, на думку суду, під сумнів його належне зберігання під час досудового слідства та відсутність доступу до нього сторонніх осіб.

Крім того, до матеріалів кримінального провадження стороною обвинувачення долучений протокол за результатами проведення негласного слідчого (розшукового) заходу від 27.05.2013р.(Т.2 а.п.286 ), додатком до якого є оптичний носій синього кольору HP CD-R 52x 70MB/80min. На поверхні носія є рукописні написи: нетаємно ОСОБА_9 21/6911-3 від 14.06.13р.нач РСВ УСБУ в Луг.обл.п-к ОСОБА_35 і підпис барвником чорного кольору; вище міститься напис ЦОТМ №808 23.05.13 та підпис; нижче міститься напис Рег № 1249 23.05.2013 підпис ГО «К» та напис «таємно» перекреслений барвником зеленого кольору, на якому розташований аудіофайл 22_05_13_16_51_48_5102210_(СБД)113814587_00.wav, тривалістю 0 хв.31сек.

При вивченні вказаного протоколу у ході судового засідання встановлено, що даний протокол складений з порушенням вимог ст. 252 КПК України, а саме: відсутні дані про місце проведення заходу, не вказаний час початку та припинення проведення заходу, відсутні дані про осіб, що брали участь у проведенні заходу та які були присутні при огляді та відтворенні носія. У протоколі не вказано, які саме фактичні дані отримані у результаті проведення негласного слідчого заходу, не викладені відомості, що мають відношення до досліджуваної події. Протокол не містить посилання, на яких технічних засобах проводилось відтворення носія.

При вивченні протоколу не можливо встановити виконання вимог ч.3 ст.252 КПК України, відповідно до якої протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з відповідними додатками передаються прокурору не пізніше, ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій.

Крім того, відповідно до вимог ст.265 КПК України, зміст інформації, що передається особами через транспортні телекомунікаційні мережі, з яких здійснюється зняття інформації, зазначається у протоколі про проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій. При виявлені в інформації відомостей, що мають значення для конкретного досудового розслідування, в протоколі відтворюється відповідна частина такої інформації, тобто: у протоколі за результатами зняття інформації з телекомунікаційних мереж звукова інформація розшифровується уповноваженою особою, а ті фрагменти, що мають доказове значення у кримінальному провадженні, вносяться до протоколу. У протоколі вказується на технічні засоби, вид програмного забезпечення, яке використовувалося для фіксації та відтворення отриманої за результатами негласних слідчих дій інформації, з метою забезпечення можливості ознайомлення із цією інформацією на подальших стадіях кримінального провадження.

Суд вважає, що вимоги ст. 265 КПК України також були порушені у ході досудового слідства.

Додаток до вказаного протоколу оптичний носій синього кольору HP CD-R 52x 70MB/80min. На поверхні носія є рукописні написи: нетаємно ОСОБА_9 21/6911-3 від 14.06.13р.нач РСВ УСБУ в Луг.обл.п-к ОСОБА_35 і підпис барвником чорного кольору; вище міститься напис ЦОТМ №808 23.05.13 та підпис; нижче міститься напис Рег № 1249 23.05.2013 підпис ГО «К» та напис «таємно» перекреслений барвником зеленого кольору.

При огляді даного додатку у судовому засіданні, всупереч вимогам ч.3 ст.105 КПК України, відповідно до якої додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилучені даний додаток також виявився не упакованим та не опечатаним згідно зазначених вимог.

Даний факт також, на думку суду, ставить під сумнів його належне зберігання під час досудового слідства та відсутність доступу до нього сторонніх осіб.

У звязку з вищенаведеним за клопотанням сторони захисту судом була призначена по провадженню судово фоноскопічна експертиза:

-оптичного носія білого кольору, на поверхні носія є рукописні написи: зеленого кольору - нетаємно ОСОБА_9 № 31/6911-3 від 14.06.13р. нач. РСВ УСБУ в Луг.обл. п-к ОСОБА_35 та підпис(чорного кольору); напис таємно (перекреслино), підпис, п.4.28.2; реєстр 7/23 від 05.04.13р. на якому розташований відео файл з назвою «видео 1. avi» (диск № 107128RC43893;

-оптичного носія синього кольору HP CD-R 52x 70MB/80min. На поверхні носія є рукописні написи: нетаємно ОСОБА_9 21/6911-3 від 14.06.13р.нач РСВ УСБУ в Луг.обл.п-к ОСОБА_35 і підпис барвником чорного кольору; вище міститься напис ЦОТМ №808 23.05.13 та підпис; нижче міститься напис Рег № 1249 23.05.2013 підпис ГО «К» та напис «таємно» перекреслений барвником зеленого кольору, на якому розташований аудіофайл 22_05_13_16_51_48_5102210_(СБД)113814587_00.wav, тривалістю 0 хв.31сек. (№ CDRUG80E(030150103), відповідно до висновку експертизи №11948/12403 від 28.11.2014 року встановлено:

- лазерні компакт-диски «Verbatim» CD-R № 107128RC43893, «HP invent» CD-R № CDRUG80E(030150103) записані за допомогою програмних продуктів, що входять до складу системного блоку ПК. Експерт вважає, що досліджувані відео файл «видео 1. avi» та аудіо файл 22_05_13_16_51_48_5102210_(СБД)113814587_00.wav є копіями записаними за допомогою персонального компютера;

- у результаті дослідження наданої фонограми (аудіо файл 22_05_13_16_51_48_5102210_(СБД)113814587_00.wav) встановлено випадіння фрагментів усного мовлення(незавершені фрази, фрази без змістовного початку). При спектральному дослідженні встановлено, що на фонограмі зафіксовані многократні нерівномірні «випадіння» спектру, що, в свою чергу, може бути обумовлено ймовірним редагуванням запису;

- встановити чи піддавалась цифровому монтажу або яким-небудь змінам аудіо файл 22_05_13_16_51_48_5102210_(СБД)113814587_00.wav зафіксований на лазерному компакт-диску «HP invent» CD-R № CDRUG80E(030150103) не виявляється можливим у звязку з тим, що компакт-диск є копією;

- встановити, чи піддавався цифровому монтажу в цілому відеофайл «видео 1. аvi», який зафіксований на ком пакт-диску«Verbatim» CD-R № 107128RC43893 не представляється можливим у звязку з відсутністю науково-обгрунтованої, апробованої експертної методики дослідження монтажу цифрових копій;

- в текстовому відтворенні змісту розмови, яка зафіксована на лазерному компакт-диску «Verbatim» CD-R № 107128RC43893 експертом встановлена фраза: ймовірно мне, чітко- «ничего не надо». (т.4, а.п. 252-257).

Таким чином, з урахуванням вказаних вище висновків експертизи, суд вважає, що стороною обвинувачення не надані достатні докази, які б свідчили про відсутність сторонніх втручань у досліджувані відео/аудіо записи.

Неповнота висновків експертизи обумовлена ненаданням органом досудового слідства, з невідомих суду причин, оригіналів досліджуваних записів.

Оцінюючи в цілому вищенаведені, оцінені судом протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) заходів від 08.04.2013 року та від 27.05.2013 року та додатки до них, суд вважає, що докази, зібрані у ході проведення вказаних вище слідчих дій зібрані з грубим порушенням кримінально-процесуального законодавства, а отже є неналежними та не допустимими. Тому суд не може їх прийняти як доказ винуватості обвинуваченого у вчинені інкримінованих йому стороною обвинувачення кримінальних правопорушень.

Крім того, як свідчить із матеріалів кримінального провадження, 09 вересня 2013року слідчим в ОВС відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_29 була винесена постанова про визнання речовими доказами та залучення їх до кримінального провадження (Т.З а.п.349-350), при цьому був визнаний речовим доказом та залучений до матеріалів кримінального провадження №42013030000000050 оптичний носій інформації - диск, з однієї сторони помаранчевого кольору, «V1DEX excelenti CD-R 52х 700МВ 80 min» з розміщеним на ньому звуковим файлом VN680124 WMA розміром 5,89 мбайт тривалістю 25хв. 13 сек. добровільно наданий свідком ОСОБА_9 під час допиту 08.05.2013р. як такий, що містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Між тим, відповідно до вимог ч.1 ст.84 КПК України докази повинні бути отримані у передбаченому законом порядку. Це означає, що доказами можуть бути лище фактичні данні, отримані в результаті проведення слідчих (розшукових), негласних (розшукових) дій, які передбачені КПК, і у тому порядку, як це передбачено відповідною процесуальною дією.

Перелік належних субєктів, що мають право на отримання доказів, викладений у ч.1ст.84КПК - це слідчий, прокурор, слідчий суддя та суд.

Статтею 86 КПК України встановлено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Вимогами допустимості доказів є;

1. Законність джерела.

2. Законність способу отримання доказів.

3. Процесуальне оформлення ходу і результатів слідчих (розшукових) і негласних (розшукових) дій.

4. Належний суб'єкт, що має право проводити процесуальні дії з отримання доказів.

Крім того згідно з приписом ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані в наслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією, та законами України, міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною ОСОБА_29 України, а також будь які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд зобовязаний визнати істотними порушення прав і основоположних свобод, зокрема, такі діяння як: здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Докази будуть недопустимими, якщо без дозволу слідчого судді буде здійснено такі процесуальні дії як: аудіо-, відео контроль особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, зняття інформації з електронних інформаційних систем без відома її власника, володільця або утримувача.

Також, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2011р. у справі №1-31/2011 за поданням СБУ щодо офіційного тлумачення положення ч.З ст.62 Конституції України обвинувачення у скоєнні злочину не може грунтуватися на фактичних данних, одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності.

Тобто, ініціативне використання громадянином технічних засобів для фіксації розцінюється як порушення конституційних прав особи і є підставою для визнання таких доказів недопустимими.

Документ, що виходить від некомпетентного органу, посадової і службової особи, від неналежного громадянина не може бути документом -доказом.

Як слідує з ч.2 ст.86 КПК України недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Таким чином, на думку суду, записи розмов, здійснені свідком обвинуваченя ОСОБА_9 з власної ініціативи та добровільно наданих слідству рівно як визнання слідством вказаних записів доказами та залучення їх до матеріалів справи є грубим порушенням норм діючого законодавства.

У звязку з вищевикладеним, суд вважає можливим визнати недопустимим доказом диск, з однієї сторони помаранчевого кольору, «VIDEX excelenti CD-R 52х 700МВ 80 min» з розміщеним на ньому звуковим файлом VN680124 WMA розміром 5,89 мбайт тривалістю 25хв. 13 сек. добровільно наданий свідком ОСОБА_9 під час допиту 08.05.2013 року, визнаний стороною обвинувачення речовим доказом та долучений до матеріалів кримінального провадження №42013030000000050 постановою слідчого в ОВС відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_29 від 09 вересня 2013 року.

Отже, аналіз наданих стороною обвинувачення доказів свідчить, на думку суду про те, що обвинуваченням не доведено, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_7 існують склади кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 15 ч.2-368 ч.4 та 368 ч.4 КК України, які інкримінуються останньому.

Крім того, як свідчить із обвинувального акта, стороною обвинувачення не вказано конкретно, які ж саме дії та в чиїх інтересах були скоєні обвинуваченим ОСОБА_7 з використанням наданої йому влади з метою одержання неправомірної вигоди, в той час, як сам обвинувачений ОСОБА_7 категорично заперечує виконання будь яких незаконних дій у будь чиїх інтересах, заперечували про це також і свідки обвинувачення, у тому числі і ОСОБА_9

Статтею 7 КПК України закріплені найважливіші засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Ст.8 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципів верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. В ст.17 КПК України закріплено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Згідно ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобовязаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Такий обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбаченіст.62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (№ 475/97-ВР). Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006р. передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». Так, у справі «Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain» від 6 грудня 1998р. (п.146) Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77). Згідно із ст.370 КПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу.

Виправдувальний вирок згідно із ч.1 ст.373 КПК України ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.17 КПК України ніхто не зобовязаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ч.1 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

За наведених обставин суд вважає, що докази, на які посилається сторона обвинувачення, не були підтверджені безпосередньо у суді, в зв'язку з чим вони не можуть бути визнані достатніми для доведення обвинувачення, у якому обвинувачується ОСОБА_7

Оцінюючи зібрані по кримінальному провадженню вказані вище докази, отримані безпосередньо в суді свідчення свідків обвинувачення, те, що кожен з яких, на переконання суду, не надав об'єктивних, конкретних і неоспорюваних свідчень про вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбаченних ст..ст. 15 ч.2-368 ч.4, 368 ч.4 КК України, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення, а також неможливість спростування виправдовувальних показань обвинуваченого, суд, у відповідності із ст.62 Конституції України, витлумачує це на користь ОСОБА_7, та приходить до загального висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_7 у скоєні умисних противоправних дій, що виразились в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе, за виконання в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду законих дій з використанням наданої влади та службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди, а також у замаху на одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе, за виконання в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду законих дій з використанням наданої влади чи службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди, стороною обвинувачення під час судового розгляду не доведена.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне виправдати ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченних ч.2 ст.15, ч.4 ст. 358, 358 ч.4 КК України, у звязку з відсутністю в його діях складів вказаних вище кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся. Долю речових доказів треба вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженню відсутні. Документи, надані суду, підлягають зберіганню у матеріалах кримінального провадження.

Права ОСОБА_7 під час кримінального провадження обмежувались, а тому підлягають поновленню.

Керуючись ст.ст.17, 94, 368-371, 373, 374 КПК України, ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року ( зі змінами та доповненнями внесеними Протоколом № 11 від 11.05.1994 року, Протоколом № 14 від 13.05.2004 року), ст.62 Конституції України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченних ч.2 ст.15, 368 ч.4, та 368 ч.4 КК України, визнати невинуватим та за відсутністю в його діях складів кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, 368 ч.4, 368 ч.4 КК України, виправдати.

Запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді особистого зобовязання скасувати.

Захід забезпечення кримінального провадження, застосований до ОСОБА_7 у вигляді відсторонення від посади заступника начальника митного посту «Червона могила» Луганської митниці Міндоходів у Луганській області скасувати.

Речові докази:

- клапті бинту зі змивами з правої і лівої долонь рук ОСОБА_15 в 2 опечатаних поліетиленових пакетах, які зберігаються у прокуратурі Луганської області знищити.

- оптичний носій інформації диск з однією сторони помаранчевого кольору «VIDEX exellenti CD-R 52x 700 MB 80 min», добровільно наданий ОСОБА_9 під час допиту 08.05.2013 року, який зберігається у матеріалах досудового розслідування залишити при матеріалах досудового розслідування.

Процесуальні витрати:

- за виробництво експертизи спеціальних хімічних речовин № 215/8 від 13.06.2013 року в сумі 489 грн. 00 коп. - віднести за рахунок держави.

- за виробницство комплексної судової експертизи відео-, звукозапису № 11948\12403 від 28.11.2014 року в сумі 3813 грн. 00 коп. віднести за рахунок держави.

Вирок набирає законної сили через 30 днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з моменту проголошення. Вирок набирає законої сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законої сили після розгляду справи апеляційним судом.

Згідно ст.376 ч.6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя О.М. Горбатенко