Вирок № 54804439, 11.06.2014, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/440/2014

Справа № 428/1996/14-к

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Горбатенко О.М.,

при секретарі: Рогач Т.В.,

за участю прокурора: Каліберди К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальні провадження внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014130370000802 та № 12014130370001069 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не заміжньої, яка має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючої, хворої на ВІЧ інфекцію, ІІ клінічної стадії, хронічний гепатит С, раніше судимої: 07.06.2013 року Сєвєродонецьким міським судом за ст.309 ч.1 КК України до штрафу у розмірі 850 грн., зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.309, ч.1 ст.185 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Епізод № 1.

ОСОБА_1, 11.03.2014 року, приблизно о 10-00 годині, маючи злочинний намір, спрямований на незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, повторно, знаходячись біля останнього під'їзду будинку 7-А по пр-ту Космонавтів м. Сєвєродонецька, знайшла медичний шприц об'ємом 2 мл. з рідиною світло коричневого кольору, об'ємом 0,5 мл., схожу на наркотичну. ОСОБА_1, розуміючи, що речовина у шприці, є наркотичним засобом, з метою особистого вживання, залишила у руках медичний шприц, та направилась у сторону першого під'їзду буд. № 15 по Шосе Будівельників м. Сєвєродонецька, де була зупинена співробітниками міліції. Коли ОСОБА_1 побачила працівників міліції, то викинула у сторону медичний шприц з речовиною.

11 березня 2014 року, у період часу з 10 годин 40 хвилин до 11 годин 15 хвилин у ході огляду місця події території біля першого під'їзду буд. № 15 по Ш.Будівельників м.Сєвєродонецька, було виявлено і вилучено на лавці медичний шприц, об'ємом 2 мл., з рідиною об'ємом 0,5 мл., який належить ОСОБА_1.

Згідно висновку експерта № 147/9 від 13.03.2014 року рідина світло - коричневого кольору, надана на експертизу в медичному шприці, містить - ацетильований опій, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса ацетильованого опію, в рідині об'ємом 0,5 мл.(в перерахунку на суху речовину) становить 0,01 грама.

Епізод № 2.

30.03.2014 року, приблизно об 11-00 годині, ОСОБА_1 разом із своїм знайомим ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, знаходилися у приміщені офісу TOB «ВМФГРУПП», де працював останній, та який розташований у м.Сєвєродонецьк, вул. Леніна 14, де переглядали фільми.

Тоді ж у ОСОБА_1, коли ОСОБА_3 під приводом купівлі продуктів харчування вийшов з приміщення офісу, раптово виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме ноутбука належного ОСОБА_3, реалізуючи який, вона діючи таємно, шляхом вільного доступу з корисливих мотивів викрала зі стільця, ноутбук марки «GIGABYTE» модель Q2532C серійний номер 11СРЕ2094017 в корпусі сірого кольору та універсальний зарядний пристрій до нього марки «GRAND-X», модель PX-100U, вартістю 2500 грн. згідно висновку товарознавчої експертизи №235-70/7 від 01.04.2014 року, який належить гр. ОСОБА_3.

Після скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_1 разом із викраденим майном покинула місце пригоди, заподіявши потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду у розмірі 2500 грн..

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 винною себе у вчиненні кримінальних правопорушень по епізодам № 1 і 2, передбачених ч.2 ст.309, ч.1 ст.185 КК України визнала повністю та суду показала, що приблизно в 2010 році, вона перший раз вжила опій, внутрішньовенно, після цього опій вживала пару раз на тиждень. 11 березня 2014 року, приблизно о 10-00 годині, вона йшла з жіночої консультації по пр -ту Космонавтів м. Сєвєродонецька, і проходила біля останнього під'їзду будинку № 7-А, де побачила, що на землі лежить медичний шприц, об'ємом 2 мл., який був заповнений до 0,5 мл. рідиною світло - коричневого кольору. Вона підняла його, подивилась і відразу зрозуміла, що в шприці наркотик - опій, так як його вживає, та вирішила залишити собі для особистого вживання. Залишила його в руці і пішла у напрямку до першого під'їзду будинку № 15 по Ш.Будівельників м. Сєвєродонецька, де побачила працівника міліції, який йшов їй на зустріч. Після чого вона від переляку викинула шприц в сторону, який впав на лавку під'їзду. Даний хлопець представився працівником міліції і почав питати у неї, що вона викинула, на що вона йому відразу все пояснила. Приблизно через 15 хвилин приїхала слідчо - оперативна група і слідчий у присутності двох понятих, оглянув і вилучив викинутий нею медичний шприц з опієм. У присутності понятих вона пояснила, що шприц належить їй та вона його знайшла.

Крім того, 30.03.2014 року, приблизно в 9-00 годині, вона перебувала у дворі будинку № 23 по вулиці Курчатова м. Сєвєродонецька. У цей час до неї підійшов її знайомий ОСОБА_3, з яким вона знайома тривалий час, який запропонував їй піти до нього на роботу в офіс, на що вона погодилася. Прийшовши в офіс, що розташований по вул. Леніна м. Сєвєродонецька (навпроти суду) точну адресу вона не знає, вони стали дивитися фільми на ноутбуку ОСОБА_3. Приблизно в 12-00 годині, точного часу вона не пам'ятає, ОСОБА_3 вийшов з приміщення офісу в магазин за продуктами харчування. У цей час вона скористалася відсутністю ОСОБА_3 і взяла ноутбук «Гігабайт» в корпусі сірого кольору разом з зарядним пристроєм до нього. Вийшовши з офісу з ноутбуком який тримала в правій руці, пішла до себе додому, при цьому її ніхто не бачив. По дорозі додому зайшла на «Центральний ринок» м. Сєвєродонецька, де запропонувала купити у неї ноутбук невідомому чоловікові якого не запам'ятала. Але чоловік відмовився купувати ноутбук, так як там стояв пароль. Наступного дня 31.03.2014 року їй на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_3 і повідомив, що він написав заяву до міліції. Пізніше їй зателефонував дільничний інспектор міліції і повідомив мені, що на неї написав ОСОБА_3 заяву. Після чого вона прийшла на опорний пункт міліції № 4, де добровільно видала викрадений нею ноутбук «Гігабайт» в корпусі сірого кольору. У вчинених кримінальних правопорушеннях вона розкаюється, та не заперечує проти застосування до неї акту амністії.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованих їй органом досудового слідства кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, розяснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену, та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 по епізоду № 1 за ст.309 ч.2 КК України, як незаконне придбання і зберігання наркотичних засобів, без мети збуту вчинені повторно, та по епізоду № 2 за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд враховує тяжкість вчинених нею кримінальних правопорушень, які відносяться відповідно до вимог ст. 12 КК України до правопорушень середньої тяжкості, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, яка раніше судилась, до адміністративної відповідальності не притягувалась, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставинами, які помякшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої майнової шкоди потерпілому, наявність на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, та стан здоровя обвинуваченої, яка перебуває на диспансерному обліку в кабінеті «Довіри» КУ «СМБЛ» з 09.08.2013 року з діагнозом ВІЧ-інфекція, ІІ клінічна стадія, хронічний гепатит С.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченій повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових правопорушень у вигляді позбавлення волі.

Разом з тим, суд, при призначенні покарання ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі, враховуючи тяжкість правопорушень, особу обвинуваченої, ряду помякшувальних обставин, приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченої без відбування покарання, застосувавши ст.75 КК України, шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням, а також застосувати до неї вимоги п.п.2-4 ст.76 КК України.

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_1 раніше судима 07.06.2013 року Сєвєродонецьким міським судом за ст.309 ч.1 КК України до штрафу у розмірі 850 грн., який по сьогоднішній день обвинуваченою не сплачено, то відповідно до ч.3 ст.72 КК України вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07.06.2013 року слід виконувати самостійно.

Разом з тим, враховуючи те, що обвинувачена має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, відносно якого не позбавлена батьківських прав, скоїла кримінальні правопорушення, які відносяться до правопорушень середньої тяжкості, обвинувачена не заперечувала проти застосування до неї амністії, вказані кримінальні правопорушення вчинила до дня набрання чинності Закону України «Про амністію у 2014 році», свою вину у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень обвинувачена визнала повністю, щиро розкаялась у вчиненому, суд вважає за можливе на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнити обвинувачену від покарання призначеного даним вироком. Обставини, визначені ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році», які б виключали можливість застосування амністії до ОСОБА_1, судом не встановлені.

Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100, ст. 124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.309, ч.1 ст.185 КК України та призначити їй покарання:

- за ст.309 ч.2 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі;

- за ст.185 ч.1 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавленні волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити обвинувачену ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.

На підставі п.п.2-4 ст.76 КК України покласти на обвинувачену ОСОБА_1 наступні обовязки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну міста проживання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Відповідно до ч.3 ст.72 КК України вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07.06.2013 року за яким ОСОБА_1 засуджено до штрафу в дохід держави у розмірі 850 грн. виконувати самостійно.

Запобіжний захід обраний обвинуваченій ОСОБА_1 у вигляді особистого зобовязання, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

На підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» обвинувачену ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнити.

Речові докази:

- ноутбук марки «Gigabyty», серійний номер 11СРЕ2094017, в корпусі сірого кольору та універсальний зарядний пристрій марки «GRANA-X» модель PX-100v, які передані власнику ОСОБА_3 залишити останньому;

- опій, масою 0,01 грама, який зберігається в камері схову речових доказів Сєвєродонецького МВ ГУМВС України знищити.

Процесуальні витрати:

- за виробництво експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № 147/9 від 13.03.2014 року в сумі 294 грн. 84 коп., стягнути з ОСОБА_1 на користь УДКСУ у м.Сєвєродонецьку/м.Сєвєродонецьк/24060300, банк - ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31111115700080, код 37944909;

- за виробництво судово-товарознавчої експертизи № 235-70/7 від 01.04.2014 року в сумі 491 грн. 92 коп., стягнути з ОСОБА_1 на користь УДКСУ у м.Сєвєродонецьку/м.Сєвєродонецьк/24060300, банк - ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31111115700080, код 37944909.

Вирок набирає законної сили через 30 днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з моменту проголошення.

Згідно ст.376 ч.6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченій та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Крім того, обвинуваченій розяснено вимоги ст.376 ч.3 КПК України

СуддяО.М. Горбатенко