Вирок № 54804423, 17.02.2014, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/38/2014

Справа № 428/444/14-к

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2014 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Горбатенко О.М.,

при секретарі: Рогач Т.В.,

за участю прокурора: Гринченко Д.В.,

потерпілої: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013030370004544 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не заміжньої, не працюючої, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкає за адресою: м.Сєвєродонецьк, с.Борівське, вул.Червона, 20, раніше судимої: 07.04.2011 року Сєвєродонецьким міським судом за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, з застосуванням ст.104, ст.75 КК України від відбуття покарання звільнена з випробувальним терміном на 1 рік; звільнена 22.09.2011 року на підставі ЗУ «Про амністію» від 08.07.2011 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

18.12.2013 року, приблизно о 19 год. 40 хвил., ОСОБА_2, маючи злочинний намір на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, за допомогою ключа від замку вхідних дверей, який знаходився у неї, проникла до квартири АДРЕСА_1 і переконавшись, що у квартирі нікого не має, з корисливих намірів, за допомогою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, запевнивши останнього, що це її квартира та майно, яке в ній знаходиться, викрала пральну машину «Whirlpool AWE 6415» вартістю 2675,70 грн. згідно висновку експерта від 13.01.2014 року № 18/7, яка належить ОСОБА_1. Після скоєння злочину ОСОБА_2 з місця події зникла, та заложивши вказану пральну машину у ломбард за 700 грн., розпорядилася ними на власний розсуд, завдавши таким чином потерпілій ОСОБА_1 матеріальної шкоди на суму 2675,70 грн..

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 винною себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України визнала повністю та суду показала, що потерпіла ОСОБА_1 є її матірю. З потерпілою вона разом не мешкає, але інколи приходить до неї у гості. Приблизно 10.12.2013 року вона була в гостях у своєї матері і побачила у неї у серванті коробок в якому лежав ключ від вхідних дверей її квартири, який вона вирішила взяти собі так як у неї ключа не було. У неї є знайомий ОСОБА_3, з яким вона раніше спілкувалась. В 2010 році вона позичила у ОСОБА_3 700 грн., на особисті потреби і після цього тривалий час його не бачила і тому борг не повертала. 18.12.2013 року, приблизно о 18-00 годині, вона зустріла ОСОБА_3 в районі «Центрального ринку» м.Сєвєродонецька, який почав вимагати повернути йому борг. Так як у неї грошей не було, то вона вирішила скористатись ключем від квартири потерпілої і викрасти у неї пральну машинку. Євгену вона сказала, що зможе повернути йому борг, але він повинен допомогти відвести належну їй пральну машинку в ломбард, яка стоїть в належній їй квартирі. На що ОСОБА_3 погодився і вони пішки пішли на адресу, де мешкає її мати. Прийшовши до потерпілої, приблизно о 19 год. 40 хвил., вона відчинила квартиру своїм ключем, який раніше викрала у потерпілої, зайшла в квартиру і переконавшись, що матері немає, покликала ОСОБА_3. Так як вона сама відчинила квартиру, то у ОСОБА_3 не виникло підозри, що пральна машинка належить їй. Після цього, вони разом з ОСОБА_3 винесли пральну машинку на вулицю і вона викликала таксі, на якому вони поїхали в ломбард, розташований в районі «Центрального ринку». В ломбарді вона під свої документи заклала викрадену пральну машинку за 700 грн., які віддала ОСОБА_3 як борг. Після цього вони розійшлися. Зазначена пральна машинка на сьогоднішній день повернута потерпілій. У вчиненому кримінальному правопорушенні вона розкаюється, просить суд строго її не наказувати, та не позбавляти її волі.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що обвинувачена її дочка, яка мешкає окремо від неї. В 2007 році вона була позбавлена батьківських прав відносно обвинуваченої. Обвинувачена періодично приходила до неї у гості. Від вхідних дверей до її квартири є три ключа: один у неї, другий у її брата, який мешкає з нею і третій лежав як запасний в серванті в залі. Приблизно 16-17 грудня 2013 року, обвинувачена приходила до неї у гості. 18.12.2013 року, приблизно о 19-30 год., вона пішла до своєї подруги у гості, брат був на роботі і дома нікого не було. Додому вона повернулась, приблизно о 20-30 год., і в ванній кімнаті виявила відсутність пральної машинки «Whirlpool AWE 6415», яка купувалася нею 09.11.2013 року за 2939 грн.. При цьому замок на вхідних дверях пошкоджено не було. 19.12.2013 року вона звернулась з даного приводу в міліцію, та повернувшись додому виявила пропажу запасного ключа від квартири. Вона зрозуміла, що це обвинувачена взяла її ключ, та скориставшись ним викрала пральну машинку, так як раніше вже вчиняла крадіжку її майна. Приблизно 20.12.2013 року їй на мобільний телефон зателефонувала обвинувачена і розповіла, що це вона викрала пральну машину та здала її в ломбард, розташований по пр-ту Хіміків, 23 і щоб викупала з ломбарду її вона сама. На сьогоднішній день пральна машинка їй повернута. Матеріальних претензій до обвинуваченої вона немає. Покарання обвинуваченій просила призначити не суворе, не позбавляти її волі.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_2 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, розяснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену, потерпілу та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Дії обвинуваченої ОСОБА_2 за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_2 покарання, суд враховує тяжкість вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до правопорушень середньої тяжкості, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судилась, за місцем проживання характеризується посередньо, суспільно-корисною працею не займається, а також суд враховує думку потерпілої, яка просила суворо не наказувати обвинувачену.

Обставинами, які помякшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та повне відшкодування матеріальної шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченій повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових правопорушень у вигляді позбавлення волі.

Разом з тим, суд, при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі, враховуючи тяжкість правопорушення, особу обвинуваченої, ряду помякшувальних обставин, приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченої без відбування покарання, застосувавши ст.75 КК України, шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням, а також застосувати до неї вимоги п.п.2-3 ст.76 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Речових доказів немає. Долю процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити обвинувачену ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

На підставі п.п. 2-3 ст.76 КК України покласти на обвинувачену ОСОБА_2 наступні обовязки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну міста проживання.

Процесуальні витрати:

- за виробництво товарознавчої експертизи № 18/7 від 13.01.2014 року в сумі 342 грн. 30 коп., стягнути з ОСОБА_2 на користь УДКСУ у м.Сєвєродонецьку/м.Сєвєродонецьк/24060300, банк - ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31111115700080, код 37944909.

Вирок набирає законної сили через 30 днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з моменту проголошення.

Згідно ст.376 ч.6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченій та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Крім того, обвинуваченій розяснено вимоги ст.376 ч.3 КПК України.

СуддяО.М. Горбатенко