Вирок № 54804414, 27.02.2014, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/425/2013

Справа № 428/6955/13-к

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2014 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Горбатенко О.М.,

при секретарі: Рогач Т.В.,

за участю прокурора: Лещинської О.Я.,

потерпілих: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013030370002820 та за № 12013030370003156 за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, росіянина, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, працюючого ізолювальником в КП № 52 «Термоізоляція», раніше судимого:

1)25.02.1993 року Сєвєродонецьким міським судом за ч.2 ст.140 КК України (в ред.1960 р.) до 2 років позбавлення волі;

2)24.02.1997 року Сєвєродонецьким міським судом за ч.2 ст. 108, ч.2 ст.215, ст.108-1, 42 КК України (в ред. 1960 р.) до 2 років позбавлення волі;

3)03.06.1999 року Сєвєродонецьким міським судом за ст.117 ч.3, 118 ч.2, ст.206 ч.2, 42 КК України (в ред. 1960 р.) до 6 років позбавлення волі;

4)23.01.2002 року Сєвєродонецьким міським судом за ст.185 ч.3, ч.1 ст.187, ч.2 ст.187, ч.2 ст.355, 356, ч.1 ст.420 КК України (в ред.2001 р.) до 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

5)01.11.2007 року Сєвєродонецьким міським судом за ч.4 ст.296 КК України до 3 років позбавлення волі;

6)08.07.2010 року Сєвєродонецьким міським судом за ч.2 ст.342, ч.2 ст.345, 70 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнився з Брянківської ВК № 11 13.04.2012 року за відбуттям строку покарання, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.125 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Епізод № 1.

31 липня 2013 року, близько 10-00 годині, ОСОБА_3, маючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням в житло, діючи повторно з корисливих мотивів, прийшов за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул.Новікова, будинок № 5, секція № 317, кімната № 2. Після чого ОСОБА_3 виявивши, що вхідні двері вищезгаданої кімнати не закриті на замок, відчинив їх та проник до кімнати, звідки таємно скоїв крадіжку, майна яке належало гр.ОСОБА_1, вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи № 553-166/7 від 13.08.2013 року може складати: ноутбуку марки «Lenovo», модель В 570е серійний номер WB08800054, в корпусі чорного кольору 2000 гривень та оптичного маніпулятору марки «Logitech» модель М215, в корпусі чорно-сірого кольору 119 гривень. Після чого ОСОБА_3 з місця злочину зник, а викраденим майном розпорядився за власним розсудом.

Своїми злочинними діями ОСОБА_3 заподіяв потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 2119 гривень 00 копійок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе по епізоду № 1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України визнав повністю та суду показав, що в липні 2013 року він орендував кімнату у ОСОБА_4, розташовану за адресою вул.Новікова, 5 в секції № 317. В кімнаті № 2 в їх секції мешкала потерпіла ОСОБА_1. 31.07.2013 року, йому терміново знадобились гроші в сумі 1300 грн., так як він взяв в оренду машину і розбив її. Ремонт оцінили в розмірі 1300 грн., а в нього було лише 500 грн.. Приблизно о 10-00 годині, він вирішив скористатись тим, що потерпіла відсутня в своїй кімнаті, і проникнути до неї з метою вчинення крадіжки. Він повернув ручку двері із зусиллям, двері відчинились і він зайшов у кімнату потерпілої. Переконавшись, що ОСОБА_1 немає вдома, він побачив на столі ноутбук «Lenovo» чорного кольору разом з мишкою та зарядним пристроєм і вирішив їх викрасти. Поклавши вказані речі в поліетиленовий пакет, він пішов. Потім він попросив ОСОБА_4 допомогти йому здати ноутбук в ломбард, так як у нього не було паспорту. ОСОБА_4 здала ноутбук в ломбард «Компас» і винесла йому 900 гривень. Про те, що ноутбук крадений він Бабич не казав, грошей останній він не давав. Отримані гроші він використав на власні потреби, а саме віддав за ремонт машини. У вчиненому кримінальному правопорушенні він розкаюється, просить вибачення у потерпілої та просить суд, строго його не наказувати, і не позбавляти волі.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що вона мешкає за адресою: вул. Новікова, 5, блок 317, кімната № 2. 31.07.2013 року в 07-00 годині вона пішла на роботу, двері зачинила на замок. Повернувшись з роботи, приблизно о 15-15 годин, вона займалась господарством, і через деякий час виявила пропажу її ноутбуку, який стояв на столі, а також мишки і зарядного пристрою. Більше нічого з квартири не зникло. Пошкоджень замку вона не помітила, двері були зачинені коли вона повернулась. Їй відомо, що в блоку у них мешкала ОСОБА_5 із своїм співмешканцем обвинуваченим. Матеріальних претензій до обвинуваченого у неї немає, майно їй повернуто. Обвинуваченого просила наказувати суворо.

Епізод № 2.

26 серпня 2013 року, приблизно о 20:30 годині, більш точного часу під час досудового слідства встановити не сталось можливим, ОСОБА_3 знаходячись в квартирі за адресою пр-кт Радянський 70/66, внаслідок вживання спиртних напоїв, влаштував сварку із своєю знайомою ОСОБА_2, на побутовому ґрунті. В ході сварки у ОСОБА_3 раптово виник злочинний намір на спричинення тілесних ушкоджень, внаслідок чого він, підійшовши зі сторони спини до ОСОБА_6, коли та виходила з кімнати, взяв її за плечі та вдарив головою об стіну в коридорі, тим самим завдавши ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді параорбітальних гематом з обох сторін та забоїв мяких тканин обличчя.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 487 від 25.10.2013 року, внаслідок зазначених злочинних дій ОСОБА_3, спричинив потерпілій ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: параорбітальних гематом з обох сторін та забоїв мяких тканин обличчя. Дані тілесні ушкодження утворились від контакту з тупими твердими предметами, по ступеню тяжкості кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Дані пошкодження могли утворитись в строк і при обставинах, які було встановлено в ході досудового розслідування.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе по епізоду № 2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України визнав повністю та суду показав, що потерпіла ОСОБА_6 його знайома. 26.08.2013 року він зустрів потерпілу і вона йому сказала, що у неї недавно був день народження і вона хоче його відсвяткувати, та запропонувала йому піти з нею. Він погодився і вони з потерпілою поїхали до подруги останньої ОСОБА_4, яка мешкає по пр-ту Радянському 70/66. ОСОБА_6 сказала, щоб він сходив купив алкогольні напої, а сама піднялась додому до ОСОБА_4. Коли він повернувся з покупками і прийшов до ОСОБА_4, то там побачив ще хлопця на імя Руслан. Всі разом почали вживати алкогольні напої. Через деякий час Руслан пішов і вони залишились втрьох. Під час вживання спиртного, між ним і потерпілою стався конфлікт, в ході якого він сильно розлютився на ОСОБА_6. Вони вийшли в коридор, почали розмовляти на підвищених тонах і він підійшов, і зі сторони спини схопив потерпілу за плече та ударив її головою об стіну. У потерпілої відразу ж виникла гематома в районі ока. Після цього через деякий час він відвів потерпілу до неї додому і залишився там ночувати. Вранці наступного дня він пішов. У вчиненому кримінальному правопорушенні він розкаюється, просить вибачення у потерпілої та просить суд, строго його не наказувати, і не позбавляти волі.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що обвинувачений її знайомий. 24.08.2013 року у неї був день народження. 26.08.2013 року вона на роботі з своїми знайомими святкувала день народження, у себе в ларьку. Приблизно о 09-30 годині до неї прийшов обвинувачений, привітав зі святом і вона запросила його приєднатися до них. Приблизно о 16-30 годині, їй зателефонувала подруга ОСОБА_4 і запросила її до себе. Вона погодилась і запропонувала обвинуваченому піти з нею. Також з ними пішов Руслан. По дорозі обвинувачений купив ще спиртного і вони пішли до ОСОБА_4. У ОСОБА_4 вони всі вчотирьох вживали спиртні напої. Руслан пішов приблизно о 20-00 годині, а вони втрьох залишились. Через деякий час, обвинувачений почав до неї приставати, з приводу чого між ними виник конфлікт. Він тягнув її до себе додому, а вона хотіла залишитись ночувати у подруги. Вона вирішила зупинити конфлікт і вийти з кімнати, щоб не розмовляти з обвинуваченим. Коли вийшла з кімнати, то відчула, що її хтось ззаду схопив за плечі і сильно здавив. Після чого відразу її штовхнули і вона ударилась головою об стіну. Удар прийшовся на ліву брову, з якої пішла кров. Вона відразу повернулась і побачила за спиною обвинуваченого. Коли вона запитала у обвинуваченого навіщо він це зробив, то Захаров нічого чіткого їй не відповів. Потім вона вмилась та зібралась додому. Обвинувачений пішов з нею. Так як Захаров був сильно пяним, то вона не стала його виганяти, щоб не спровокувати нового конфлікту. Обвинувачений залишився у неї ночувати і пішов від неї, приблизно о 10-00 годині ранку наступного дня. В подальшому вона вимушена була звернутися за медичною допомогою в травмпункт, а також в міліцію. Пізніше вона просила обвинуваченого оплатити їй лікування, але він відмовився. Покарання обвинуваченому просила призначити суворе.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, розяснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, потерплих та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 по епізоду № 1 за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в житло, скоєному повторно; та по епізоду № 2 за ч.1 ст.125 КК України, як умисне спричинення легких тілесних ушкоджень, кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, які відносяться відповідно до вимог ст. 12 КК України по епізоду № 1 до тяжких правопорушень, по епізоду № 2 до правопорушень невеликої тяжкості, обставини вчинення кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судився за скоєння умисних корисливих правопорушень, однак за місцем проживання характеризується посередньо, займається суспільно-корисною працею, а також суд враховує при призначенні покарання думку потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_6, які просили призначити обвинуваченому суворе покарання.

Обставинами, які помякшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, стан здоровя обвинуваченого, у якого згідно відповіді начальника СІ м.Старобільська - ВДТБ легень (фіброзно-каверозний) категорія 5.1 (Т.3 а.п. 56), а також те, що на утриманні у обвинуваченого знаходиться його мати ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка є інвалідом 1 групи (загальне захворювання) (Т.3 а.п. 57).

Обставиною, яка обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України, суд визнає скоєння правопорушення по епізоду № 2 в стані алкогольного спяніння.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченому повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових правопорушень у вигляді позбавлення волі в умовах ізоляції його від суспільства.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100, ст. 124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання:

- за ст.185 ч.3 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців;

- за ст.125 ч.1 КК України у вигляді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю скоєних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, переводячи за правилами ст.72 КК України менш суворий вид покарання в більш суворий, виходячи із співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідають 8 годин громадських робіт, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його затримання 28.11.2013 року.

Запобіжний захід застосований до ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.

Речові докази:

- ноутбук марки «Lenovo» Idea Pad B 570 е, серійний номер WB08800054 та оптичний маніпулятор марки «Logitech», модель М215, передані на зберігання потерпілій ОСОБА_1 залишити останній.

Процесуальні витрати:

- за виробництво товарознавчої експертизи № 553-166/7 від 13.08.2013 року в сумі 550 грн. 62 коп., стягнути з ОСОБА_3 на користь УДКСУ у м.Сєвєродонецьку/м.Сєвєродонецьк/24060300, банк - ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31111115700080, код 37944909.

Вирок набирає законної сили через 30 днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з моменту проголошення.

Згідно ст.376 ч.6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Крім того, обвинуваченому розяснено вимоги ст.376 ч.3 КПК України.

СуддяО.М. Горбатенко