Вирок № 54804410, 29.01.2014, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/143/2013

Справа № 428/2902/13-к

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2014 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Горбатенко О.М.,

при секретарі: Рогач Т.В.,

за участю прокурора: Карпенко О.В., Слива Р.М.,

потерпілого: ОСОБА_1,

законного представника потерпілого: ОСОБА_2,

захисника: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12012030370000031 за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, учня першого курсу ВПУ №24, група № 6, холостого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

12.11.2012 року, приблизно о 21 годині 10 хвилин, у темний час доби за відсутністю атмосферних опадів, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5, будучі в тверезому стані керуючи автомобілем НОМЕР_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САА919542, посвідчення водія серії ВАЕ 744814, рухався по лівій смузі руху парного боку проїзної частини пр-та Гвардійського зі сторони непарного боку пр-та Радянського в напрямку вул. Донецької, м. Сєвєродонецька, (крім нього в салоні нікого не було).

В цей час спереду в попутному напрямку (відносно напрямку руху а/м «ВАЗ 21063» під керуванням ОСОБА_4І.) велосипедист ОСОБА_1, будучі в тверезому стані, керував гірським велосипедом та діючи всупереч вимогам пунктів:

- 6.2 Правил дорожнього руху згідно з якими: «Велосипедист має право керувати велосипедом, який обладнаний звуковим сигналом та світлоповертачами: 1) спереду - білого кольору; 2) по боках оранжевого; 3) позаду червоного»;

- 6.6. (а) Правил дорожнього руху згідно з якими: «Велосипедисту забороняється: керувати велосипедом з несправним гальмом, звуковим сигналом, а в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості - з вимкненим ліхтарем (фарою) чи без світлоповертачів»;

- 10.1 Правил дорожнього руху згідно з яким: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

рухався по правій смузі руху проїзної частини пр-та Гвардійського зі сторони не парного боку пр-та Радянського в напрямку вул. Донецької, з необладнаним звуковим сигналом та світлоповертачами і проїжджаючи навпроти будинку №24 по пр-ту Гвардійському, почав змінювати напрямок руху зміщуючись ліворуч не переконавшись, що це буде безпечним для інших учасників руху та виїхав на ліву смугу руху.

У свою чергу, водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_4, діючи всупереч вимогам пунктів:

- 12.3 Правил дорожнього руху, згідно з яким: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»;

- 12.4 Правил дорожнього руху, згідно з яким: «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год»;

- 12.9 (б) Правил дорожнього руху, згідно з яким: «перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки: 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил»;

рухався по проїзній частині пр-та Гвардійського з перевищенням швидкості встановленої на даній ділянці та побачивши, велосипедиста ОСОБА_1, що рухався по переду, та почав змінювати напрямок руху зміщуючись ліворуч, своєчасно не прийняв заходи до зниження швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об'їзду велосипеду та допустив зіткнення з велосипедом під керуванням ОСОБА_1, у наслідок якого а/м ВАЗ 21063 р/н НОМЕР_3 змінив траєкторію руху та почав зміщуватись ліворуч виїхав на перехрестя де контактував з а/м «Skoda Осtаvіа» реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_5, який зупинився перед перехрестям проїзних частин вул. Донецької та парного боку пр. Гвардійського, надававши дорогу транспортних засобам, що рухалися по проїзній частині парного боку пр. Гвардійського м. Сєвєродонецька.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, згідно висновку судово-медичної експертизи № 385 від 21.12.2012 року велосипедисту ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: садна правої кисті, обох колінних суглобів, забій лівого променево-зап'ясткового суглоба кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій садна, синці голови легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткостроковий розлад здоров'я; закрита тупа гравма грудної клітини, перелом 6-7-8 ребер зліва - як тілесні ушкодження середньої тяжкості;

Згідно висновку автотехнічної експертизи № 146/6 від 26.03.2013 року в розглянутій дорожній ситуації водію а/м «ВАЗ 21063» реєстраційний номер НОМЕР_3 необхідно було керуватися технічними вимогами пунктів 12.3, 12.4, 12.9 Правил дорожнього руху.

В даній дорожній обстановці велосипедисту необхідно було керуватися технічними вимогами пунктів 6.2, 6.6 (а) Правил дорожнього руху, а з моменту зміни напряму руху вліво технічними вимогами пункту 10.1 Правил дорожнього руху

Водій автомобіля «ВАЗ 21063» рухаючись з допустимою по вимогам населеного пункту швидкістю руху т/з (60 км/год) мав технічну можливість, запобігти зіткненню з велосипедистом екстреним гальмуванням зупинивши автомобіль до місця зіткнення автомобіль з моменту виникнення небезпеки.

З технічної точки зору, водій а/м «ВАЗ 21063» рухаючись з допустимою по вимогам населеного пункту швидкістю руху т/з (60 км/год) мав технічну можливість, запобігти наїзд на автомобіль «Skoda Осtаvіа» застосувавши екстрене гальмування в заданий момент виникнення небезпеки.

З технічної точки зору, дії водія а/м «ВАЗ 21063» не відповідали технічним вимогам пункту 12.4. 12.9 (б) Правил дорожнього руху, знаходилися у причинному зв'язку з виникненням аварійної ситуації і настанням ДТП.

З технічної точки зору, дії велосипедиста не відповідали технічним вимогам пункту 10.1 Правил дорожнього руху, знаходились у причинному зв'язку з утворенням аварійної ситуації і ДТП що сталося.

Допитаний в судовому засіданні 31.05.2013 року, на початку судового слідства обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України визнав частково та суду показав, що 12.11.2012 року, приблизно о 21 год. 10 хвил., він рухався на автомобілі марки «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_3, по пр-ту Гвардійькому м.Сєвєродонецька зі сторони пр-ту Радянського в напрямку вул.Донецька, по лівій полосі. Він був тверезий. Попереду нього по правій полосі рухався велосипед. Він їхав з ввімкнутим ближнім світлом фар. Велосипед був темного кольору, не обладнаний світловідбиваючими приладами. Керував велосипедом потерпілий, на якому була одягнена світловідбиваюча жилетка помаранчевого кольору. Він (обвинувачений) рухався прямо до перехрестя, зі швидкістю 70 км/год. Після цього, до початку перехрестя велосипедист, рухаючись попереду нього, приблизно за 15 метрів до передньої частини його автомобілю почав різко повертати ліворуч, перед поворотом ліворуч велосипедист не обернувся назад для того, щоб переконатися в безпеці маневру, крім того не попередив сигналом руки своє бажання повертати. Коли велосипедист почав повертати ліворуч, він застосував засоби екстреного гальмування і намагався піти вліво, однак приблизно на відстані 8 метрів до початку перехрестя велосипедист практично заїхав повністю на ліву смугу руху і його автомобіль своєю правою стороною (правими передніми дверима) контактував з лівою стороною велосипеду. Від удару велосипедист упав на проїжджу частину. Після цього його автомобіль розвернуло на 180 градусів, в наслідок чого його автомобіль контактував своєю задньою частиною з передньою частиною автомобіля «Skoda Octavia», який стояв на початку перехрестя. Потім, через деякий час після ДТП, він побачив потерпілого, який лежав на асфальті та вийшов з машини чоловік, який керував «Skoda Octavia». Прохожі викликали «швидку» і ДАІ. Він частково не погоджується з виводами автотехнічної експертизи. Цивільний позов ОСОБА_1 він визнає частково, визнає лише в сумі затрачених ним коштів на лікування, яка підтверджується чеками. Вартість велосипеда, та спричинену моральну шкоду не визнає.

У ході подальшого судового слідства, у судовому засіданні 15.01.2014 року обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у скоєнні інкримінованого йому органом досудового слідства правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України визнав повністю, та пояснив, що він намагався частково, у розмірі 1000 грн. неодноразово відшкодувати потерпілому та його законному представнику спричинену матеріальну шкоду, оскільки не працює, а тільки навчається, являється студентом і не в змозі відшкодувати одразу у повному обсязі спричинену матеріальну шкоду, однак останні відмовилися взяти у нього ці гроші, мотивуючи тим, що хочуть отримати від нього одразу всю суму, та не згодні на часткове відшкодування шкоди. Просив суд його суворо не наказувати та не позбавляти волі.

У судовому засіданні 29.01.2014 року обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що він частково, у сумі 1000 грн. у наступний час відшкодував потерпілому спричинену матеріальну шкоду, а останню суму у той частині, що їм визнається 2103 грн. - зобовязується відшкодувати у найближчий час. Просить суд це врахувати при призначені йому покарання та не позбавляти його права керування транспортними засобами, для того, щоб дати йому можливість з використанням свого транспортного засобу відшкодувати потерпілому матеріальну шкоду.

Крім повного визнання своєї винуватості самим обвинуваченим ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, суд вважає, що його винуватість повністю підтверджується зібраними в провадженні наступними доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що 12.11.2012 року, приблизно о 19-00 годині, він катався з друзями по місту на своєму гірському велосипеді, чорного кольору. Потім він був в гаражі, де допомагав чинити велосипед. Приблизно о 21 годині він поїхав додому за однією із запчастин. Після чого знову поїхав до друга в гараж. Рухався він зі сторони магазину «Дитячий світ» по пр-ту Гвардійському в сторону вул. Донецька зі швидкістю, приблизно 15-20 км/год., по правому краю проїжджої частини, на відстані пів метра від бордюри. Йому необхідно було повернути ліворуч та він лівою рукою показав, що він повертає. Спочатку він показав маневр, а потім почав поворот. Пару секунд він держав руку. Він був в світловідбиваючій жилетці. Потім він почув звук гальмування і його збив автомобіль під керуванням обвинуваченого. Він отримав удар автомобілем в переднє колесо свого велосипеда. В результаті чого він впав на асфальт та втратив свідомість. Коли прийшов до тями, не міг відкрити очей. На педалях були катафоти, більш їх ніде не було. Цивільний позов, заявлений його законним представником він підтримує в повному обсязі, з урахуванням частково відшкодованого у сумі 1000 грн., та просить його задовольнити. Покарання обвинуваченому просив призначити не суворе, та не позбавляти останнього волі, а також права керування транспортними засобами, щоб надати таким чином йому можливість з використанням даного транспорту відшкодувати спричинену йому матеріальну та моральну шкоду.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що стаж водія у нього 14 років. 12.11.2012 року ввечері він керував своїм автомобілем «Skoda Octavia», рухався по пр-ту Гвардійський зі стороні пр-та Космонавтів, в сторону м.Лисичанська. В салоні автомобіля нікого крім нього не було. Рухався з ввімкнутим ближнім світлом фар. Підїжджаючи до перехрестя з вул. Донецька ввімкнув лівий поворот і зупинився, щоб пропустити автомобіль «ВАЗ», який рухався зі швидкістю приблизно 60 км/г. Потім він побачив, як раптово появився велосипедист, який перегородив дорогу автомобілю «ВАЗ», в результаті чого «ВАЗ» застосував екстрене гальмування і прийняв ліворуч для того, щоб уникнути зіткнення з велосипедом. «ВАЗ» занесло і правою частиною він контактував з лівою стороною велосипеда, а потім «ВАЗ» розвернуло і його задня частина контактувала з передньою частиною його автомобіля. Він побачив, що потерпілий, який керував велосипедом, впав на асфальт близько з його автомобілем. Він вийшов зі свого автомобіля, підійшов до потерпілого і викликав швидку допомогу. Гвардійський проспект освітлювався добре.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що 12.11.2012 року, приблизно о 21 год. - 22 год., він йшов зі стоянки, яка розташована по вул. Донецька, в районі «Танка», і переходив перехрестя пр-та Гвардійський з вул. Донецька, де його увагу притягнув велосипедист, який рухався зі сторони магазину «Дитячий світ» і почав перетинати перехрестя всупереч правилам дорожнього руху. Потім він почув вереск гальм. Побачив автомобіль «ВАЗ», який почав гальмувати та уходити ліворуч від зіткнення з велосипедом. «ВАЗ» рухався зі сторони магазину «Дитячий світ» по лівій полосі. Потім сталося зіткнення, «ВАЗ» вдарив своїм правим боком колесом велосипед, велосипедист відлетів в сторону разом з велосипедом і упав з нього на дорогу. Потім «ВАЗ» вискочив на полосу зустрічного руху і зіткнувся з автомобілем «Skoda Octavia». Він викликав швидку допомогу. Йому здалося, що водій втратив свідомість. Водій вийшов з «ВАЗа» через деякий час. Перехрестя було не сильно освітлено. Велосипедист був одягнутий в жилетку з світло відбиваючими полосами. Він, як водій, вважає, що обвинувачений теоретично зробив все, що від нього залежало. На автомобілі «ВАЗ» він бачив ввімкнуті фари ближнього світла. Швидкість автомобіля під час гальмування була 40-50 км/год. Він не бачив, що велосипедист показував що- небудь до здійснення маневру. У велосипедиста жилетка була без рукавів.

Крім цього винуватість ОСОБА_4 підтверджується:

- даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 12.11.2012 року зі схемою та фототаблицею до нього, згідно яких було оглянуто місце дорожньо-транспортної події, встановлено час і обставини ДТП, розташування транспортних засобів на місці події та інше.

Т.1 а.п.11-28;

- даними висновку судово-медичної експертизи № 385 від 21.12.2012 року, згідно яких:

1. При огляді у ОСОБА_1 встановлено: слід зажившого садна в області верхньої повіки правого ока і слід зажившого садна на переднє-внутрішній поверхні лівого колінного суглобу, рентгенологічно визначається перелом 6-7-8 ребер зліва. У лікарні у ОСОБА_1 встановлено: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку. Забії садна мяких тканин голови, гематома верхньої повіки правого ока. Закрита тупа травма грудної клітини, перелом 7-8-9 ребер зліва.

2. Дані пошкодження виникли від контакту з тупими твердими предметами і за ступенем тяжкості кваліфікуються: садна правої кисті, обох колінних суглобів, забій лівого лучезапястного суглобу як легкі тілесні ушкодження; закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забії садна, кровоподтьоки голови як легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоровя; закрита тупа травма грудної клітини, перелом 6-7-8 ребер зліва як тілесне пошкодження середньої тяжкості, по признаку тривалості розладу здоровя.

3. Дані ушкодження могли виникнути у строк і при обставинах, зазначених в постанові.

Т.1 а.п. 68-69;

- даними протоколу одночасного допиту осіб від 03.12.2012 року, згідно яких при одночасному допиті ОСОБА_4 та ОСОБА_1, ОСОБА_4 підтримав свої показання надані ним раніше. ОСОБА_1 частково не підтвердив пояснення ОСОБА_4, а саме заперечував проти того, що ОСОБА_4 стверджував, що він перед поворотом ліворуч не обернувся і не показав сигнал повороту рукою. Перед поворотом він обернувся назад і переконався, що поворот буде безпечним, після чого свою ліву руку протянув в ліву сторону і почав маневр.

Т.1 а.п. 106-107;

- даними протоколу слідчого експерименту від 15.02.2013 року за участю потерпілого ОСОБА_1 і схемою до нього, згідно яких потерпілий ОСОБА_1 відтворив обстановку та обставини події, про які показав в протоколі допиту в якості потерпілого від 30.11.2012 року. ОСОБА_1 вказав на проїжджій частині дороги місце зіткнення автомобіля ВАЗ-21063, р/н ВВ 9487АК з велосипедом, потім вказав боковий інтервал руху велосипеда, безпосередньо перед тим як він почав змінювати напрямок руху. При цьому під час слідчого експерименту були здійснені виміри за допомогою рулетки та виміри часу - секундомерами. ОСОБА_1 вказав місце, де, як, та на якій відстані від місця зіткнення знаходився велосипед під його керуванням перед тим як він почав змінювати напрям руху, здійснюючи поворот ліворуч, а також визначив час на здолання цієї відстані, з моменту початку здійснення повороту ліворуч, до місця зіткнення. Потім на пропозицію слідчого, ОСОБА_1 показав з якою швидкістю його велосипед здійснював поворот ліворуч, подолавши по прямій траєкторії відстань в 10,85 метрів (відстань яку здолав велосипед від початку здійснення повороту ліворуч до місця зіткнення), тобто відстань на схемі від точки А до точки Х по прямій траєкторії (по діагоналі).

Т.1 а.п.147-151;

- даними протоколу слідчого експерименту від 15.02.2013 року за участю ОСОБА_4 і схемою до нього, згідно яких ОСОБА_4 відтворив обстановку та обставини події, про які показав в протоколі допиту в якості свідка від 29.11.2012 року. ОСОБА_4 вказав на проїжджій частині місце зіткнення автомобіля А/М ВАЗ 21063 р/н ВВ 9487АК з велосипедом, вказав боковий інтервал руху велосипеда, безпосередньо перед тим як він почав змінювати напрямок руху. При цьому під час слідчого експерименту були здійснені виміри за допомогою рулетки та виміри часу - секундомерами. ОСОБА_4 вказав місце, де, як, та на якій відстані від місця зіткнення знаходився велосипед під керуванням ОСОБА_1 перед тим як він почав змінювати напрям руху, здійснюючи поворот ліворуч, а також визначив відстань та затрачений час на здолання цієї відстані, з моменту початку здійснення повороту ліворуч, до місця зіткнення. Потім за пропозицією слідчого, ОСОБА_4 показав з якою швидкістю під керуванням ОСОБА_1 велосипед здійснював поворот ліворуч, подолавши по прямій траєкторії відстань в 10 метрів (відстань яку здолав велосипед від початку здійснення повороту ліворуч до місця зіткнення), тобто відстань на схемі від точки А до точки Х по прямій траєкторії (по діагоналі).

Т.1 а.п.152-156;

- даними висновку автотехнічної експертизи № 146/6 від 26.03.2013 року, згідно яких:

В розглянутій дорожній ситуації водію автомобіля ВАЗ-21063 слід було керуватись технічними вимогами пунктів 12.3, 12.4, 12.9 (б) Правил дорожнього руху.

В даній дорожній обстановці велосипедисту необхідно було керуватися технічними вимогами пунктів 6.2, 6.6 (а) Правил дорожнього руху, а з моменту зміни напряму руху вліво технічними вимогами пункту 10.1 Правил дорожнього руху.

Водій автомобіля ВАЗ-21063 рухаючись з допустимою за умовою населеного пункту швидкістю т/з (60 км/год.) мав технічну можливість попередити зіткнення з велосипедистом екстреним гальмуванням з зупинкою автомобіля до місця зіткнення з моменту виникнення небезпеки.

З технічної точки зору, водій автомобіля ВАЗ-21062, рухаючись з допустимою по умовам населеного пункту швидкістю т/з (60 км/год.) мав технічну можливість попередити наїзд на автомобіль «Skoda Осtаvіа» застосувавши екстрене гальмування в заданий момент вчинення небезпеки.

З технічної точки зору, дії водія а/м «ВАЗ 21063» не відповідали технічним вимогам пункту 12.4. 12.9 (б) Правил дорожнього руху, знаходилися у причинному зв'язку з виникненням аварійної ситуації і настанням ДТП.

З технічної точки зору, дії велосипедиста не відповідали технічним вимогам пункту 10.1 Правил дорожнього руху, знаходились у причинному зв'язку з утворенням аварійної ситуації і ДТП що сталося.

Т.1, а.п. 161-166.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілого, свідків та дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ст.286 ч.1 КК України, як порушення Правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло середньої тяжкості тілесні ушкодження, кваліфіковані вірно.

Часткове визнання своєї винуватості обвинуваченим ОСОБА_4 на початку судового слідства суд оцінює як його спробу помякшити покарання за скоєне кримінальне правопорушення, а також уникнути кримінальної відповідальності. Його винуватість суд вважає доказаною повністю, як поясненнями самого обвинуваченого ОСОБА_4 даними ним в судовому засіданні, так і поясненнями потерпілого ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, даними ними в судовому засіданні, в об'єктивності яких у суду немає підстав сумніватися, так як вони узгоджуються між собою та з іншими матеріалами справи.

При призначенні ОСОБА_4 покарання, суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до правопорушень невеликої тяжкості, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судився, до адміністративної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем навчання характеризується негативно.

Обставинами, які помякшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, та часткове відшкодування спричиненої матеріальної шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченому повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових правопорушень у вигляді обмеження волі.

Разом з тим, суд, при призначенні покарання у вигляді обмеження волі, враховуючи тяжкість правопорушення, особу обвинуваченого, ряду помякшувальних обставин, приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, застосувавши ст.75 КК України, шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням, а також застосувати до нього вимоги п.п.2-3 ст.76 КК України.

Крім того, суд вважає можливим при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання не призначати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, передбачене санкцією ст. 286 ч.1 КК України, котре являється у даному випадку альтернативним, надавши таким чином можливість останньому з використанням транспортного засобу відшкодувати спричинену потерпілому матеріальну шкоду.

Цивільний позов у кримінальному провадженні, заявлений законним представником неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок скоєння кримінального правопорушення, на думку суду підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні частково визнав цивільний позов, а саме визнав лише в сумі затрачених коштів на лікування, яка підтверджується чеками, вартість коштів, витрачених на ремонт велосипеда, а також моральну шкоду, спричинену його діями потерпілому не визнає.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Під час судового розгляду було встановлено, що в результаті зазначеної дорожно-транспортної пригоди потерпілий отримав тілесні ушкодження, що спричинили короткостроковий розлад його здоров'я. Судом встановлено, що шкода спричинена здоровю потерпілого в результаті неправомірних дій обвинуваченого, який керував автомобілем ВАЗ-21063, р/н ВВ 9487АК.

Понесення представником потерпілого витрат на лікування потерпілого підтверджується відповідними товарними чеками та квитанціями на придбання ліків, матеріалів та предметів медичного призначення розмірі 3103, 00 гривень, яка визнається обвинуваченим, у звязку з чим підлягає відшкодуванню з урахуванням частково вже відшкодованої, у сумі 2103 грн. і стягненню з обвинуваченого на користь представника потерпілого.

Стосовно розміру шкоди, завданої пошкодженням велосипеду в сумі 1200 гривень, яку просить стягнути законний представник потерпілого з обвинуваченого, яка не визнається обвинуваченим ОСОБА_4, то на думку суду дана вимога не підлягає задоволенню, оскільки документально фактично нічим не підтверджується. Суд не бере до уваги наданий представником потерпілого товарний чек на суму 1200 грн. від 20.06.2013 року (т.2, а.п.63), оскільки він не містить даних про те, ким, та кому саме вказаний вище чек наданий, а також даних про те, що вказані в ньому запчастини придбані саме для гірського велосипеду, а не для будь-якого іншого транспортного засобу.

Крім того, як вбачається з цивільного позову та підтвердилося потерпілим в судовому засіданні, останньому неправомірними діями обвинуваченого було завдано моральну шкоду, яка полягає у фізичному болю та душевних стражданнях. В наслідок отриманих ним травм під час ДТП, він втратив працездатність та змушений постійно ходити до лікарів, проходити періодичні огляди, що порушило його звичайний уклад життя і вимагає від нього додаткових зусиль до організації свого життя. Моральну шкоду представник потерпілого оцінює в розмірі 10 000 гривень.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди судом враховуються вимоги розумності і справедливості. При цьому суд враховує, що в результаті протиправних дій обвинуваченого були порушені нормальні життєві зв'язки потерпілого, у зв'язку з чим він змушений докладати додаткові зусилля для організації свого життя. Разом з тим, враховуючи матеріальний стан обвинуваченого, те, що він являється студентом навчального закладу, не працює, самостійного заробітку не має, суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди потерпілого завищений, і вважає можливим задовольнити дану вимогу частково, у розмірі 2 000 гривень.

Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100, ст. 124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі на строк 1 (один) рік без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

На підставі п.п. 2-3 ст.76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обовязки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну міста проживання.

Речові докази:

- автомобіль НОМЕР_5, який переданий під розписку ОСОБА_5 залишити ОСОБА_5;

- гірський велосипед, переданий під розписку ОСОБА_2 залишити ОСОБА_2;

- автомобіль НОМЕР_6, переданий під розписку ОСОБА_4 залишити ОСОБА_4

Процесуальні витрати:

- за виробництво автотехнічної експертизи № 146/6 від 26.03.2013 року в сумі 586 грн. 80 коп., стягнути з ОСОБА_4 на користь УДКСУ у м.Сєвєродонецьку/м.Сєвєродонецьк/24060300, банк - ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31111115700080, код 37944909.

Цивільний позов законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок скоєння кримінального правопорушення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 2 103 (дві тисячі сто три) грн. 00 коп., у відшкодування моральної шкоди 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Вирок набирає законної сили через 30 днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з моменту проголошення.

Згідно ст.376 ч.6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Крім того, обвинуваченому розяснено вимоги ст.376 ч.3 КПК України.

СуддяО.М. Горбатенко