Вирок № 54804384, 17.12.2013, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/509/2013

Справа № 428/8229/13-к

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Горбатенко О.М.,

при секретарі: Рогач Т.В.,

за участю прокурора: Лещинської О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013030370003302 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, РФ, росіянина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, працюючого не офіційно поваром в барі «Лагуна», хворого на туберкульоз, раніше судимого:

1) 04.03.1994 року Бродовським районним судом Львівської області за ст.81 ч.3 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

2) 09.06.1998 року Нікопольським районним судом Дніпропетровської області за ст.140 ч.3 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на підставі ст.45 КК України, вважати засудженим умовно з випробувальним строком на 3 роки, штраф 680 грн.;

3) 17.03.2000 року Дніпропетровським обласним судом за ст.93 п.А, ст.140 ч.3, ст.17 ч.2 ст.141 ч.3, ст.142 ч.3, ст.190 ч.2, ст.206 ч.3 КК України (в редакції 1960 року) до 14 років з конфіскацією майна, з застосуванням ст.14 КК України, згідно ст. 43 КК України додано частину не відбутого покарання за вироком Нікопольського міського суду від 09.06.1998 року, остаточне покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна; звільнений 12.08.2010 року на підставі постанови Алчевського міського суду Луганської області від 04.08.2010 року умовно-достроково на 3 роки 8 місяців 7 днів, який мешкає за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул.Б.Ліщини 17/4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, маючи намір на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту і реалізовуючи його, 11 вересня 2013 року, приблизно о 13 годині, знаходячись у підїзді № 2 будинку № 3 по вул.Автомобільна м.Сєвєродонецька, на першому поверсі під сходами, знайшов одноразовий медичний шприц, обємом 5 мл., заповнений до відмітки 2,8 мл. рідиною коричневого кольору. ОСОБА_1 відразу впевнився, що в знайденому шприці знаходиться наркотичний засіб опій, та вирішив знайдений наркотичний засіб залишити при собі з метою особистого вживання, після чого ОСОБА_1 поклав медичний шприц з опієм за пояс одягнутих на ньому штанів.

11.09.2013 року проходячи біля будинку № 1 по пр-ту Гвардійському м.Сєвєродонецька, ОСОБА_1 був зупинений працівниками міліції, та викинув на землю медичний шприц, в якому знаходився наркотичний засіб опій.

11.09.2013 року о 13 годині 20 хвилин під час проведення огляду місця події за адресою: м.Сєвєродонецьк, на земельній ділянці місцевості між підїздом № 2 та підїздом № 3 будинку № 1 по пр-ту Гвардійському м.Сєвєродонецька працівниками міліції було виявлено та вилучено: медичний шприц обємом 5 мл3 заповнений до відмітки 2,8 мл. рідиною коричневого кольору.

Згідно висновку експерта № 458/9 від 18.09.2013 року рідина коричневого кольору, яка надана на експертизу в медичному шприці містить ацетильований опій та відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса ацетильованого опію в рідині обємом 2,8 мл. (в перерахунку на суху речовину) становить 0,126 грама.

Вказану рідину з наркотичним засобом ОСОБА_1 незаконно придбав та зберігав при собі для особистого використання.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України визнав повністю та суду показав, що 11.09.2013 року, приблизно о 13 годині він проходив мимо підїзду № 2 будинку № 3 по вул.Автомобільній м.Сєвєродонецька, та побачив не знайомого йому чоловіка, який, як йому здалося, щось заховав у підїзді. Двері в підїзд були відчинені, і коли чоловік вийшов з підїзду, він вирішив подивитись, що там. Ввійшовши в підїзд, на першому поверсі, під сходами він побачив медичний одноразовий шприц, обємом 5 мл, в якому була рідина коричневого кольору, заповнена до відмітки 2,8 мл. По зовнішньому вигляду він відразу зрозумів, що в шприці знаходиться опій і вирішив взяти його собі, щоб спробувати. Шприц поклав за пояс одягнутих на ньому брюк і вийшов з підїзду. Потім він пішов в сторону пр-та Гвардійський, щоб знайти місце для вживання наркотику, однак по дорозі зустрів двох працівників міліції, які вийшли з машини і йшли йому на зустріч. Він злякався і викинув шприц на землю. В подальшому працівники міліції запросили двох понятих, викликали слідчо-оперативну групу. Потім вилучили медичний шприц з опієм і склали відповідний протокол. У вчиненому кримінальному правопорушенні він розкаюється, просить суд строго його не наказувати та не позбавляти волі.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, розяснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ст.309 ч.1 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до правопорушень середньої тяжкості, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судився, і знов в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, вчинив нове правопорушення, разом з тим за місцем проживання характеризується посередньо, займається суспільно-корисною працею.

Обставинами, які помякшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, стан здоровя обвинуваченого, який хворіє на туберкульоз.

Обставиною, яка обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочину.

З урахуванням вищевикладених обставин провадження, особи обвинуваченого, який раніше неодноразово судився, і знов в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, вчинив нове правопорушення, суд вважає, що обвинуваченому повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових правопорушень у вигляді позбавлення волі в умовах ізоляції його від суспільства.

В звязку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв правопорушення в період умовно-дострокового звільнення від відбуття покарання, суд призначає йому покарання за правилами передбаченими ст.71 КК України.

Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100, ст. 124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати не відбуте покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі за вироком Дніпропетровського обласного суду від 17.03.2000 року і призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_1 у вигляді особистого зобовязання змінити на тримання під вартою, взявши його під варту негайно в залі суду.

Строк відбування покарання рахувати з 17 грудня 2013 року.

Речові докази:

- медичний шприц обємом 5 мл. куб., в якому знаходиться опій, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,126 грама, який знаходиться в камері схову речових доказів Сєвєродонецького МВ ГУМВС України знищити.

Процесуальні витрати:

- за виробництво експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № 458/9 від 18.09.2013 року в сумі 293 грн. 40 коп., стягнути з ОСОБА_1 на користь УДКСУ у м.Сєвєродонецьку/м.Сєвєродонецьк/24060300, банк - ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31111115700080, код 37944909.

Вирок набирає законної сили через 30 днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з моменту проголошення.

Згідно ст.376 ч.6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Крім того, обвинуваченому розяснено вимоги ст.376 ч.3 КПК України.

СуддяО.М. Горбатенко