Вирок № 54804379, 20.11.2013, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/432/2013

Справа № 428/6962/13-к

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Горбатенко О.М.,

при секретарі: Рогач Т.В.,

за участю прокурора: Карпенко О.В.,

представника потерпілого: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013030370002911 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, раніше судимого 21.12.2011 року Сєвєродонецьким міським судом за ст.185 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробувальним строком на 2 роки, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

05 серпня 2013 року, в період часу з 15 год. 40 хвил. до 15 год. 41 хвил. ОСОБА_2, перебуваючи в магазині «Сільпо», що розташований по пр-ту Гвардійський м.Сєвєродонецька, маючи злочинний намір спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, таємно, шляхом вільного доступу, повторно, вийняв мобільний телефон «Nokia - 1280», в корпусі чорного кольору, imei: 356677052795353, з коробки, що знаходилась на прилавку і поклав мобільний телефон собі до карману, а коробку поклав назад на прилавок. Після чого ОСОБА_2, продовжуючи свій злочинний намір, вийшов з магазину «Сільпо» не розрахувавшись, та розпорядився викраденим майном на свій розсуд, чим заподіяв матеріальну шкоду магазину № 206 «Сільпо» ТОВ «Фоззі-Фуд».

Згідно висновку експерта № 572-168/7 від 21.08.2013 року вартість викраденого мобільного телефону «Nokia - 1280», станом на момент скоєння кримінального правопорушення (05.08.2013 року), складає 189,00 грн. Залишкова вартість досліджувального обєкта, станом на момент проведення дослідження, з урахуванням наявних ознак експлуатації, за умови вільного ціноутворення на території України, складає 179,55 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України визнав повністю та суду показав, що 05.08.2013 року, близько 16-00 годин, точний час він не памятає, він був в магазині «Сільпо», розташованому по пр-ту Гвардійському м.Сєвєродонецька. В магазині побачив на стенді мобільний телефон «Nokia - 1280», в корпусі чорного кольору, який вирішив викрасти. Реалізуючи свій намір підійшов до стенду, розпакував коробку, дістав з неї зазначений телефон і поклав його собі в правий карман джинсів. Зарядний пристрій від телефону і документи до нього він не брав. Коробку від телефону поставив на один із стендів і пройшов через каси, не розрахувавшись за викрадений телефон. Цей телефон залишив собі для особистого користування. У вчиненому кримінальному правопорушенні він розкаюється, просить суд строго його не наказувати, та не позбавляти його волі.

Представник потерпілого ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він працює начальником охорони в ТОВ «Фоззі-Фуд» магазині № 206 «Сільпо». 06.08.2013 року був на своєму робочому місті. Приблизно о 13 год. 40 хвил. при перерахуванні товарів у торговому залі виявив, що зі стенду пропав один з телефонів, а саме «Nokia - 1280», в корпусі чорного кольору, imei: 356677052795353, про що він відразу повідомив керуючому та була проведена інвентаризація. Вартість викраденого телефону 189 гривень. Після чого був переглянутий відеозапис з камер спостереження і встановлено, що 05.08.2013 року в період часу з 15-40 год. до 15-41 год. зі стенду в торговому залі обвинувачений витяг з коробки телефон і поклав собі в кишеню джинсів, після чого пішов не розплатившись за нього. Матеріальних претензій до обвинуваченого у нього немає, викрадений телефон йому повернутий, але на сьогоднішній день даний телефон знаходиться у непридатному для продажу стані. Обвинуваченого просив наказати суворо.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, розяснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, представника потерпілого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_2 покарання, суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до правопорушень середньої тяжкості, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше судився за вчинення умисного корисливого правопорушення, і знов в період звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинив умисне корисливе правопорушення, за місцем проживання характеризується посередньо, а також суд враховує думку представника потерпілого, який просив суворо наказати обвинуваченого.

Обставинами, які помякшують покарання, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням вищевикладених обставин провадження, особи обвинуваченого, який раніше судився за вчинення умисного корисливого правопорушення, і знов в період звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинив умисне корисливе правопорушення, суд вважає, що обвинуваченому повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових правопорушень у вигляді позбавлення волі в умовах ізоляції його від суспільства.

В звязку з тим, що обвинувачений ОСОБА_2 скоїв правопорушення в період звільнення від відбуття покарання з випробуванням, суд призначає йому покарання за правилами передбаченими ст.71 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100, ст. 124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати не відбуте покарання у вигляді 6 (шість) місяців позбавлення волі за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21.12.2011 року і призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.

До набрання вироку законної сили обвинуваченому ОСОБА_2 залишити без змін запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Строк відбування покарання рахувати з моменту його затримання.

Речові докази:

- мобільний телефон «Nokia - 1280», в корпусі чорного кольору, imei: 356677052795353, який переданий на зберігання представнику потерпілого ОСОБА_1 залишити останньому;

- вилучений диск SD R «TDK», з відеозаписом з камер відеоспостереження № 9 та № 10 магазину № 206 «Сільпо», що розташований по пр-ту Гвардійському м.Сєвєродонецька за 05.08.2013 року, який зберігається у матеріалах кримінального провадження № 12013030370002911 від 08.08.2013 року залишити при матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати:

- за виробництво товарознавчої експертизи № 572-168/7 від 21.08.2013 року в сумі 489 грн. 44 коп., стягнути з ОСОБА_2 на користь УДКСУ у м.Сєвєродонецьку/м.Сєвєродонецьк/24060300, банк - ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31111115700080, код 37944909.

Вирок набирає законної сили через 30 днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з моменту проголошення.

Згідно ст.376 ч.6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Крім того, обвинуваченому розяснено вимоги ст.376 ч.3 КПК України.

СуддяО.М. Горбатенко