Рішення № 5480437, 16.03.2009, Київський районний суд м. Полтави

Справа № 2- 216 /2009

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м у к р а ї н и

16 березня 2009 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.

при секретарі - Залєвській Я.В.,

за участю:

представника позивача Кравчені В.П.,

представника відповідача Панасенко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м . Полтаві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарантія» про стягнення боргу за договором кредиту, -

в с т а н о в и в:

ВАТ «Державний Ощадний банк України» 09 вересня 2008 року звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1. про стягнення заборгованості за договором кредиту. В позовній заяві посилався на те, що 22 травня 2007 року відповідач уклав з позивачем договір № 2203/1622, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 50299 грн. зі сплатою 16,5 % річних та терміном повернення до 22 травня 2012 року. Відповідачем договір не виконано, тому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитом в розмірі 40125,82 грн., а також понесені судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача Кравченя В.П. позов підтримав в повному обсязі, пославшись на викладені в позовній заяві обставини. Просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 40125,82 грн. заборгованості за договором з врахуванням нарахованих відсотків та пені за порушення зобовязання, а також понесені судові витрати. Пояснив що розрахунок заборгованості відповідача ОСОБА_1. позивачем виконаний з врахуванням одержаних сум страхового відшкодування, заборгованість ОСОБА_1 зменшено на суму одержаного страхового відшкодування. Пояснив, що будь-які договори між ВАТ «Державний ощадний банк» та ОСОБА_1 щодо відступлення ним прав власності на автомобіль в рахунок погашення заборгованості перед банком - відсутні. Але оскільки відповідач виявляє байдуже ставлення до свого зобовязання, банком надається йому сприяння в продажу автомобіля. На даний час автомобіль не реалізовано, заборгованість відповідачем в будь-якому розмірі не погашається. Тому просить суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1. в судових засідання позов не визнавав. Пояснював, що автомобіль ним був пошкоджений. за рахунок коштів страхової компанії був відремонтований та переданий на реалізацію позивачу. З цих обставин просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. При цьому пояснив, що не цікавився питанням чи сплачена сума страхового відшкодування, на користь якої особи. не укладав будь-яких договорів з позивачем, за якими б він передавав автомобіль в рахунок відшкодування заборгованості. В судове засідання 16 березня 2009 року не зявився, будучи повідомлений судом належним чином про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань до суду не подавав.

Представник ВАТ «Страхова компанія «Гарантія» Панасенко А.А. в судовому засіданні підтримувала позовні вимоги банку до ОСОБА_1., але заперечувала процесуальний статус страхової компанії як відповідача. Пояснила суду, що згідно 21.05.2007 року між ВАТ «СТ «Гарантія» та ОСОБА_1 було укладено договір №НТ-0183/07 добровільного страхування транспортного засобу, що є предметом застави, - автомобіля ВАЗ 21112 ЗНГ, державний номерний знак НОМЕР_1. Після пошкодження вказаного автомобіля в ДТП 20.12.2007 року та після надання страховику усіх необхідних документів та підтвердження права на одержання страхового відшкодування ним було сплачено 7500 грн. особі, що здійснила ремонт застрахованого автомобіля. Крім того, на виконання умов генерального договору страхування кредитних ризиків №001/06, укладеним між страховиком та позивачем, у звязку з невиконанням позивальником відповідачем у справі ОСОБА_1 зобовязань за кредитним договором №2203/1622 від 22.05.2007 року, ВАТ «СТ «Гарантія» було сплачено на користь позивача суму заборгованості в загальному розмірі 7082,44 грн. Тому вважає. що ВАТ «СТ «Гарантія» зобовязання за договорами виконано в повному обсязі, просить в задоволенні позову до нього відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що позов ВАТ «Державний Ощадний банк України» підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 травня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір № 2203/1622, згідно якого банк надав відповідачу кредит в сумі 50299 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 16,5 % річних та комісійні винагороди. Кредит надано з терміном остаточного погашення не пізніше 22 травня 2012 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач належним чином виконав покладені на нього за договором обовязки та надав відповідачу кредит. Відповідач ОСОБА_1. свої зобовязання за договором не виконав, станом на 03 вересня 2008 року мав заборгованість перед позивачем в розмірі 40125,82 грн., в тому числі: основна заборгованість 33008,44 грн., прострочена заборгованість 3458,06 грн., нараховані відсотки 98,64 грн., прострочені відсотки та пеня 3560,68 грн.

Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1. на користь позивача заборгованість за договором кредиту з врахуванням відсотків та пені в сумі 40125 грн. 82 коп.

Посилання відповідача ОСОБА_1. на те, що транспортний засіб, на придбання якого було отримано кредитні кошти, пошкоджено в результаті дорожньо-транспортної пригоди, а страховою компанією страхове відшкодування не було сплачено не заслуговує на увагу. Як встановлено судом, ВАТ Страхове товариство «Гарантія» відповідно до умов договору № НТ-0183/07 добровільного страхування транспортного засобу було проведено виплату страхового відшкодування в сумі 7500 грн.

Також з відповідача ОСОБА_1. на користь позивача підлягає до стягнення 401 грн. 26 коп. державного мита (судового збору), сплаченого при подачі позовної заяви до суду, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ.

Всього підлягає до стягнення сума 40557 грн. 08 коп.

Підстави для стягнення коштів відшкодування з ВАТ «СТ «Гарантія» відсутні, тому в задоволенні позову до ВАТ «СТ «Гарантія» необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.209, 213-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м.Полтави, проживаючого АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь філії Полтавське обласне управління Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» (м. Полтава, вул. Котляревського, 22, код ЄДРПОУ 09331508, МФО 331467, рахунок 37394005), суму заборгованості за кредитом в розмірі 33008 грн. 44 коп., простроченої заборгованості -3458 грн. 06 коп., нарахованих відсотків 98 грн. 64 коп., прострочених відсотків та пені 3560 грн. 68 коп., 401 грн. 26 коп. державного мита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ, сплачені позивачем при подачі позову до суду, всього стягнути 40557 грн. 08 коп.

В задоволенні позовних вимог до ВАТ «СТ «Гарантія» - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня його проголошення та подачі апеляції у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий О.А.Самсонова