Ухвала суду № 54802558, 30.12.2015, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/2/14-кГоловуючий у 1-й інстанції Гуменний П.П. Провадження № 11-кп/789/460/15 Доповідач - Демченко О.В.Категорія - ч.ч. 1, 2 ст.185 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2015 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Демченко О.В.

Суддів - Тиха І. М., Свачій І. М.,

при секретарі Дмитрів О.М.

за участю прокурора Ясеник Б.З.

засудженого ОСОБА_1

захисника засудженого адвоката ОСОБА_2

представника КВІ ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальне провадження за апеляційними скаргами засудженого ОСОБА_1, його захисника адвоката ОСОБА_2 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 2 березня 2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою задоволено клопотання начальника Тернопільського міжрайонного відділу кримінально - виконавчої інспекції УДПтСУ в Тернопільській області ОСОБА_4 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання ОСОБА_1, засудженого вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 лютого 2014 року за ч.1, 2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до остаточного покарання у виді чотирьох років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком два роки, з покладенням обов'язків, передбачених п.п.2, 3, 4 ст.76 КК України.

В апеляційних скаргах:

- засуджений ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження у зв'язку з тим, що копії ухвали суду не отримував. Також просить скасувати оскаржувану ухвалу, мотивуючи тим, що не ухилявся від виконання встановлених судом обов'язків, а всі випадки несвоєчасного прибуття на реєстрацію були тільки з поважних причин, однак судом це не взято до уваги. Також вказує, що став на шлях виправлення, працює і веде спосіб життя, який відповідає морально-етичним нормам. Вважає, що кримінально-виконавча інспекція, подаючи до суду клопотання, порушила строки звернення з ним, оскільки з моменту останньої неявки в інспекцію для реєстрації минуло більше двох місяців;

- захисник засудженого ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2 просить поновити строк апеляційного оскарження, оскільки він та його підзахисний не були присутні при оголошенні оскаржуваної ухвали і копію не отримували, а з її текстом ознайомились лише при затриманні ОСОБА_1 працівниками міліції 31 березня 2015 року. Також, просить скасувати оскаржувану ухвалу і постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання про скасування звільнення від відбування покарання мотивуючи тим, що кримінально-виконавча інспекція в порушення встановленого порядку, перед тим, як звернулась до суду з клопотанням, не застосовувала до засудженого застереження у виді письмового попередження про можливість скасування звільнення від відбування покарання, а також клопотання інспекцією подане з порушенням передбаченого місячного строку з моменту встановлення факту невиконання ОСОБА_1 покладених на нього обов'язків. Одночасно зазначає про неповноту з'ясування судом першої інстанції причин неявки ОСОБА_1 для періодичної реєстрації в серпні 2014 року та недоведеність неодноразового, постійного та безперервного характеру дій останнього.

Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_1 та його захисника адвоката ОСОБА_2, які просили апеляційні скарги задовольнити, ухвалу суду скасувати, прокурора та представника КВІ, які просили поновити строк на апеляційне оскарження, а ухвалу суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи розгляд клопотання начальника Тернопільського міжрайонного відділу кримінально - виконавчої інспекції УДПтСУ в Тернопільській області ОСОБА_4 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання ОСОБА_1 відбувався 2 березня 2015 року та у ньому брали участь засуджений ОСОБА_1 та його захисника адвокат ОСОБА_2, які висловлювали свої думки з приводу поданого клопотання та приймали участь у дослідженні наданих матеріалів, після чого суд видалився до нарадчої кімнати для постановлення ухвали та через незначний проміжок часу повернувся і оголосив ухвалу.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга на вищевказану ухвалу суду подається протягом семи днів з дня її оголошення.

Згідно ч.3 ст.395 КПК України якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Апеляційну скаргу захисник засудженого ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2 подав 7 квітня 2015 року, а засуджений ОСОБА_1 24 квітня 2015 року, тобто з пропуском встановленого семиденного строку для її апеляційного оскарження.

Однак, в матеріалах справи та журналі судового засідання відсутні дані про те, що засуджений ОСОБА_1 та його захисник були безпосередньо присутні під час проголошення тексту ухвали суду від 2 березня 2015 року та їм розяснено порядок та строки її оскарження.

Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості про надсилання вказаної ухвали засудженому ОСОБА_1 та його захиснику.

Відповідно до ч.1 ст.117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 2 березня 2015 року засудженим ОСОБА_1 та його захисником пропущений з поважних причин, а тому його слід поновити.

Відповідно до ст. 370 КПК України,

1. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

2. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України .

4. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Однак, на думку колегії суддів, оскаржувана ухвала не відповідає зазначеним вимогам стосовно її обґрунтованості та вмотивованості.

Відповідно до ч.3 ст.166 КВК України невиконанням обов'язків вважається таке, коли засуджений не виконав хоч один з обов'язків, які було покладено на нього судом.

У ч.5 ст. 166 КВК України також зазначено, що поважними причинами неявки засудженого до кримінально-виконавчої інспекції в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені.

З матеріалів справи встановлено, що вироком Тернопільського міськрайонного суду від 18 лютого 2014 року ОСОБА_1 засуджено за ч.1, 2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до остаточного покарання у виді чотирьох років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком два роки, з покладенням обовязків, передбачених п.п.2, 3, 4 ст.76 КК України.

Як вбачається з ухвали суду першої інстанції, підставою для задоволення клопотання кримінально-виконавчої інспекції стало те, що засуджений ОСОБА_1 не зявився в інспекцію для періодичної реєстрації без поважних причин: 6 серпня 2014 року, 20 серпня 2014 року та 17 грудня 2014 року, тобто систематично порушував обовязки покладені на нього судом.

Однак, такий висновок суду першої інстанції не може бути визнаний обґрунтованим з таких підстав.

Відповідно до положень ст.78 КК України, направлення засудженого для відбування призначеного покарання можливе в двох випадках: - якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки, або якщо систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.

Щодо систематичного вчинення засудженим правопорушень, які потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, слід зазначити, що такі відомості суду не надані і в матеріалах справи відсутні.

Щодо невиконання покладених на ОСОБА_1 обов'язків, на що послався суд першої інстанції в оскарженій ухвалі, як на підставу направлення засудженого для відбування призначеного покарання, суд першої інстанції обмежився констатацією того, що таке невиконання обов'язків мало місце.

Однак, на думку колегії суддів, не достатньо формально встановити невиконання засудженим обов'язків, необхідно з'ясувати причини їх невиконання, щоб дійти до висновку про небажання засудженого стати на шлях виправлення.

Так, суд першої інстанції зясовував причину неявки засудженого лише 17 грудня 2014 року, однак не зясовував з яких причин ОСОБА_1 не зявився для реєстрації 6 та 20 серпня 2014 року.

Крім того, судом залишився поза увагою той факт, що неявки засудженого ОСОБА_1 не мали системного та постійного характеру, оскільки після того як він не зявився для реєстрації вперше - 6 серпня 2014 року він зявився 18 серпня 2014 року та дав пояснення щодо причини неявки, однак ні у клопотанні ні судом в ухвалі не вказано з яких причин ОСОБА_1 не зявився у вказаний день.

Вдруге - 20 серпня 2014 року ОСОБА_5 не зявився, тобто через два дні після останньої явки, що мала місце 18 серпня 2014 року, оскільки як пояснював засуджений мав неофіційний підробіток.

В подальшому засуджений до 17 грудня 2014 року третьої неявки, згідно клопотання, та після 17 грудня 2014 року, регулярно зявлявся для реєстрації.

Крім того, 17 грудня 2014 року ОСОБА_1 зателефонував до інспектора та повідомив про свою неявку.

Також, поза увагою суду залишилось і те, що засуджений впродовж часу його перебування на обліку у КВІ не вчинив ні кримінального, ні адміністративного правопорушення, що свідчить про його стійке бажання стати на шлях виправлення.

Викладені обставини могли істотно вплинути на висновки суду першої інстанції, але не були взяті ним до уваги, що, згідно з п.2 ч.1 ст.411 КПК України, свідчить про невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, і, відповідно до положень п.2 ч.1 ст.409 КПК України є підставою для скасування оскарженого судового рішення.

Положення п.4 ч.1 ст.407 КПК України передбачають, що апеляційний суд, за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати повністю ухвалу суду та ухвалити нову ухвалу.

На підставі вищенаведеного колегія суддів приходить до переконання про те, що апеляційні скарги слід задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати повністю та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання начальника Тернопільського міжрайонного відділу кримінально - виконавчої інспекції УДПтСУ в Тернопільській області ОСОБА_4 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання ОСОБА_1

На підставі наведеного та керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляційні скарги засудженого ОСОБА_1, його захисника адвоката ОСОБА_2 задовольнити.

Поновити засудженому ОСОБА_1, його захиснику адвокату ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 2 березня 2015 року.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 2 березня 2015 року щодо ОСОБА_1 скасувати.

Ухвалити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання начальника Тернопільського міжрайонного відділу кримінально - виконавчої інспекції УДПтСУ в Тернопільській області ОСОБА_4 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання ОСОБА_1.

Звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, негайно з-під варти з зали апеляційного суду.

Ухвалу може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому її копії.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_6