Рішення № 5479837, 30.04.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.09 Справа№ 19/55

За позовом: ФОП ОСОБА_1, м. Львів;

До Відповідача: ТзОВ "Кишенька", м. Львів;

Про: стягнення 7004,38грн.

Суддя Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники:

Позивача: ОСОБА_2-предст. (дов. №28 від 14.04.2009р.);

Відповідача: не зявився;

Представнику Позивача, який взяв участь у справі, розяснено зміст ст.ст. 22, 24 ГПК України, а саме, його процесуальні права та обовязки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено ФОП ОСОБА_1, м. Львів до Відповідача: ТзОВ "Кишенька", м. Львів про стягнення 7004,38грн.

Обставини Справи:

Ухвалою суду від 11.03.2009р. судом порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду та призначено на 14.04.2009р.

В судове засідання Представник Позивача зявився, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник Відповідача в судове засідання не зявився, відзив на позовну заяву в суд не представив, вимог ухвали суду не виконав, своїм правом на захист своїх прав не скористався, хоча був повідомлений належним чином про час і місце проведення судового засідання.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Представник Позивача позовні вимоги по справі обґрунтовує наступним:

На підставі Договору постачання №539 від 19.12.2006р. в магазин за дресою: м. Львів, вул. Шпитальна, 17/3, який належить ТзОВ "Кишенька", фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 зі складу у м. Львові, був відвантажений товар торгових марок "Фереро", "Кронос", "Верес", "Біола", згідно з товарно-транспортними накладними №№011910 від 22.03.2008р. на суму 333,84грн.; 014911 від 11.04.2008р. на суму 1435,98грн; 016279 від 19.04.2008р. на суму 1298,92грн.; 022174 від 29.05.2008р. на суму 3024,18грн.; 023554 від 06.06.2008р. на суму 1802,46грн. 023780 від 07.06.2008р. на суму 1109,00грн. Всього було відвантажено товару на суму 9004,38грн.

За вказаний товар проведено оплату на суму 2000,00грн., залишок боргу на складає 7004,38грн.

05.12.2008р. за юридичною адресою боржника був направлений рекомендований лист-попередження з повідомленням, який вручений адресату 10.12.2008р.

На підставі наведеного, Позивач просив стягнути з ТзОВ "Кишенька" на користь ФОП ОСОБА_1 суму боргу 7004,38грн., а також відшкодувати згідно п.п. 5.2.1; 5.2.2; 5.2.3. Договору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожен день прострочки платежу, відсотки за невиконаними грошовими зобовязаннями у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день користування грошовими коштами, неустойку в сумі 25% вартості товару, а також всі судові витрати.

При винесенні рішення у справі суд керувався наступним:

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), що здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму,

Відповідно до частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України і частини 6 статті 265 Господарського кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом чи не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором чи актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару.

Пунктом 4.3 укладеного між сторонами Договору встановлено, що оплата за поставлену продукцію здійснюється Відповідачеві протягом 14 календарних днів з дати здійснення поставки, шляхом перерахування повної вартості товару на розрахунковий рахунок Позивача.

Проте, Відповідачем не виконано взятих на себе зобовязань.

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно із ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Позивачем помилково нарахована сума пені 488,63грн. замість належної 316,74грн., як витікає з документів, доданих до позовної заяви.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки невиконанням договірних зобов”язань Відповідачем допущено порушення ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України за що, згідно із ст. 611,625 ЦК України, наступає відповідальність у виді стягнення боргу в сумі 7004,38грн., пені в сумі 829,01грн. відсотків за невиконання грошових зобовязань в сумі 1260,79грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій (неустойки) судом відмовлено, оскільки законом не передбачено подвійне стягнення і пені, і 25% неустойки, якщо Позивачем не подано доказів про вимогу повернення товару у 10-денний термін.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно із ст.49 ГПК України, покладаються на Відповідача, відповідно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись вимогами ст.ст. 1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 69, 75, 82, 84, 85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з ТзОВ „Кишенька” (ЄДРПОУ 34711374, ІПН 347113713047, Свідоцтво 100003725, р/р 26009100000169, МФО 385424 ЛФ АКБ "Індустріалбанк")на користь ФО-П ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1; р/р НОМЕР_2 в КРД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 324021 м. Сімферополь; Свідоцтво ПДВ №НОМЕР_3) 7004,38грн. основного боргу, 829,01грн. пені, 829,01грн. відсотків за невиконання грошових зобовязань, 102,00грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимоги відмовити.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України.

Суддя Левицька Н.Г.