Постанова № 54794883, 25.12.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 грудня 2015 року № 826/18366/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва - Шулежко В.П., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до публічного акціонерного товариства «Електроприлад» про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач, ГУ ДСНС України у м. Києві) до публічного акціонерного товариства «Електроприлад» (далі - відповідач, ПАТ «Електроприлад») про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи ПАТ «Електроприлад» (код ЄДРПОУ 00227554), розташованого за адресою: вул. Глибочицька, 17 у Шевченківському районі м. Києва шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощитки та вхідні двері приміщень ПАТ «Електроприлад» (код ЄДРПОУ 00227554), розташованого за адресою: вул. Глибочицька, 17 у Шевченківському районі м. Києва.

Позовні вимоги ГУ ДСНС України у м. Києві обґрунтовані тим, що органом державного пожежного та техногенного нагляду під час перевірки відповідача виявлено порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, що становлять небезпеку та загрозу життю і здоров'ю людей.

Відповідач у встановлений судом строк письмових заперечень проти позову чи пояснень, доказів щодо заявлених позовних вимог на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові не надав, як і не надав заяви про визнання позову.

Відповідно до ч. 4 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.01.2015 №317-р «Про надання дозволу на проведення планових перевірок стану пожежної та техногенної безпеки» з урахуванням положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» Шевченківським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві видано наказ від 25.06.2015 №60 про проведення перевірок.

Відповідно до п.7 вказаного наказу, посвідчення від 20.07.2015 №191 позивачем в період з 20.07.2015 по 07.08.2015 проведено планову перевірку ПАТ «Електроприлад» з додержання вимог чинного законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб за адресою: вул. Глибочицька, 17 у Шевченківському районі м. Києва.

Повідомлення про проведення планової перевірки від 09.07.2015 №18/23/1538 ПАТ «Електроприлад» вручено особисто уповноваженій особі товариства Терко П.А..

За результатами планової перевірки відповідача додержання і виконання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, складено акт від 07.08.2015 № 206, згідно з яким встановлено допущення відповідачем ряд правопорушень норм пожежної і техногенної безпеки.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Статтею 4 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону № 877-V, орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності.

З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб'єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), відносяться до одного з трьох ступенів ризику: з високим, середнім та незначним.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Згідно з вимогами Критеріїв ступінь ризику з урахуванням прийнятого ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки ПАТ «Електроприлад» за адресою: вул. Глибочицька, 17 у Шевченківському районі м. Києва - високий.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Згідно зі ст. 51 Кодексу цивільного захисту України, діяльність із забезпечення техногенної безпеки є складовою виробничої, експлуатаційної та іншої діяльності відповідних посадових осіб і працівників підприємств, установ, організацій. Ця вимога відображається у відповідних статутах або положеннях.

Забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника.

Також, статтею 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зазначені в акті перевірки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють, перебувають на підприємстві, а саме:

- відсутні світлові покажчики «Вихід»; на шляхах евакуації улаштовані турнікети які перешкоджають вільній евакуації людей; шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням, що перешкоджає вільній евакуації людей.

Евакуація людей під час пожежі - це вимушений процес виведення людей із зони, де є можливість впливу на них небезпечних чинників пожежі. Необхідними умовами, які забезпечують ефективну евакуацію, є: мінімальний час, за який можна залишити приміщення при пожежах, аваріях; найкоротша відстань від місця аварії до виходу назовні; безпечний шлях проходження людей до виходу;

- з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів виконано не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, оскільки місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні та від галужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання й пошкодження ізоляції стиків. Струм утрат ізоляції стиків повинен бути не більше струму втрат ізоляції цілих жил цих проводів і кабелів, що може призвести до виникнення та розповсюдження пожежі;

- допускається експлуатація тимчасових дільниць електромереж, що створює загрозу виникнення пожежі від дії теплових проявів електричної енергії, що може призвести до загибелі людей;

- електрощити, групові електрощитки не захищені автономними системами пожежогасіння, електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати встановлені на горючій основи (конструкції) без підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра; допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами, дані порушення можуть призвести до загоряння горючого матеріалу та виникнення і розповсюдження пожежі;

- приміщення електрощитової не відділене протипожежними перешкодами (протипожежними дверима з межею вогнестійкості ЕІЗО та сертифікатом відповідності системи УкрСЕПРО) від інших приміщень магазину, що створює перешкоди під час евакуації людей та гасінню пожежі, а також: сприяють інтенсивному розповсюдження полум'я, оскільки вони не мають встановлених правилами меж: вогнестійкості;

- не надані акти схованих робіт на прокладання електропроводки за підвисними стелями, у разі, якщо електропроводка прокладена з порушенням норм чинного законодавства, існує ризик виникнення короткого замкнення, в результаті чого може статися пожежа;

- допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією; допускається користування пошкодженими розетками, що може призвести до коротких замикань в електричних ланцюгах; перегріву і загоряння речовин і матеріалів, розташованих у безпосередній близькості від нагрітого електроустаткування; струмових перевантажень проводів та електричних машин; великих перехідних опорів;

- об'єкт не обладнаний в повній мірі системою автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого пожежного спостереження. ДБН В.2.5-56:2010 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту», що у разі невиконання цієї вимоги збільшується час виявлення пожежі та оповіщення людей, що може призвести до загрози життю та понесенню значних матеріальних збитків. Система автоматичної пожежної сигналізації це - пожежна сукупність технічних засобів, призначених для виявлення пожежі, обробки, передачі в заданому вигляді повідомлення про пожежу, спеціальної інформації та (або) видачі команд на включення автоматичних установок системи проти димного захисту, технологічного та інженерного обладнання, а також інших пристроїв протипожежного захисту.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Присутнім під час здійснення планової перевірки був генеральний директор товариства Лазоренко М.А., з актом перевірки ознайомлений, жодних зауважень до акту не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

З аналізу викладених положень, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємства.

При цьому, слід зазначити, що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення будівництва, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем за результатами перевірки встановлені ряд порушень відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки.

Виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що зафіксовані в акті перевірки на час розгляду справи ніяким чином відповідачем не спростовані та не надано належних доказів щодо усунення виявлених порушень чи спростування встановлених відносно нього порушень.

Таким чином, системно проаналізувавши правові норми чинного законодавства, враховуючи виявлення під час перевірки порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу здоров'ю та життю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та законними, надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для прийняття рішення по справі в порядку скороченого провадження про задоволення адміністративного позову.

Разом з тим, суд звертає увагу відповідача, що останній не позбавлений права на звернення до суду із заявою про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду даної справи, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) в порядку, встановленому ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши правові норми чинного законодавства, виходячи з наявних доказів у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-162, 183-2, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи ПАТ «Електроприлад» (код ЄДРПОУ 00227554), розташованого за адресою: вул. Глибочицька, 17 у Шевченківському районі м. Києва.

Визначити спосіб виконання судового рішення у порядку, передбаченому наказом МНС України від 21.10.2004 №130 «Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.11.2004 №1416/10015, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощитки та вхідні двері приміщень ПАТ «Електроприлад» (код ЄДРПОУ 00227554), розташованого за адресою: вул. Глибочицька, 17 у Шевченківському районі м. Києва.

Обов'язок, щодо забезпечення виконання рішення суду покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м Києві.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко