Ухвала суду № 54794677, 16.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" грудня 2015 р. м. Київ К/800/20149/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,при секретарі: Корецькому І.О.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (правонаступник Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби)

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013

у справі № 2а-12806/12/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Укоенергобуд»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.12.2012 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 28.03.2012 № 0001532208.

У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції з підстав порушення судом норм матеріального права та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку ТОВ «Укоенергобуд» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 07.03.2012 № 120/23-07/34189303. Згідно з цими висновками підприємство порушило норми пункту 4.1 ст.4, пунктів 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР), підпункту 135.5.4 пункту 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України (ПК), а саме: завищення валового доходу на загальну суму 25485014,00 грн. у податковому обліку за 4-й квартал 2009 року, 1-й квартал, півріччя, 9 місяців 2010 року за нікчемними правочинами з поставки товарів (послуг), які не підтверджуються первинними документами; заниження валового доходу на загальну суму 3228657,00 грн. у податковому обліку за 4-й квартал 2011 року у зв'язку з не включенням до його складу безнадійної заборгованості в цій сумі, яка виникла у зв'язку зі спливом строку позовної давності за кредиторською заборгованістю перед ТОВ «ВІА-АВТО», ТОВ «АТТІК», ТОВ «АДОНІС ПРОЕКТ», ПП «КОМПАНІЯ «ЄВРОБУД УКРАЇНА», ПП «МАЛАХИТ», ТОВ «МЕТАЛСПЕЦБУД», ТОВ «БК «НТБ», СПД Ратушняк, ПП «РЕМОНТ-ІК», ПП «МВЛ-РІМЕР», ТОВ «УКОПОДІЛБУД», ТОВ «УКРЦЕНТРБУД», ПП «УНІВЕРСАЛ-МАЙСТЕР»; 25473028,00 грн.; завищення валових витрат на загальну суму 25473028,00 грн. 4-й квартал 2009 року, 1-й квартал, півріччя, 9 місяців 2010 року за нікчемними операціями з поставки позивачу від його контрагентів товарів (послуг), які не підтверджуються первинними документами. У результаті вказаних порушень позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 743771,00 грн. у податковому обліку за 9 місяців 2010 року, 4-й квартал 2011 року. Висновок про нікчемність правочинів позивача з його контрагентами, з посиланням на виконання яких позивач сформував як валовий доход, так і валові витрати, обґрунтовано посилання на пояснення директора ТОВ «Укоенергобуд» ОСОБА_4, в яких він вказав про номінальний характер його керівництва товариством, спростував факти підписання від імені цього товариства будь-яких договорів, податкових накладних та бухгалтерських документів.

На підставі акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.03.2012 № 0001532208 про збільшення ТОВ «Укоенергобуд» грошового зобов'язання з податку на прибуток на 743771,00 грн. за основним платежем та на 295,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Ця сума грошового зобов'язання визначена з підстав заниження валового доходу на 3228657,00 грн. у зв'язку з не включенням до його складу безнадійної заборгованості в цій сумі.

У судовому процесі встановлено, що в регістрах бухгалтерського обліку ТОВ «Укренергобуд» станом на 4-й квартал 2011 року рахувалась кредиторська заборгованість у загальній сумі 3228657,00 грн., яка виникла щодо вище перелічених кредиторів до 01.01.2009.

За визначенням пункту «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 ст. 14 ПК безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до пункту 135.1 ст. 135 ПК доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи (підпункт 135.5.4 пункту 135 цієї статті).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що кредиторська заборгованість не набула статусу безнадійної заборгованості з огляду на укладення додаткових угод з кредиторами про продовження терміну виконання грошових зобов'язань.

Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України (ЦК) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (частина 1 ст. 257 ЦК).

Частиною 1 ст. 264 ЦК встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново (частина 3 цієї статті).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, прийшов до висновку, що строк позовної давності щодо кредиторської заборгованості в розмірі 3228657,00 грн., яка обліковувалась в бухгалтерському обліку ТОВ «Укоенергобуд» як станом на 01.01.2009, так і станом на 4-й квартал 2011 року, сплинув, а відтак позивач зобов'язаний збільшити валовий доход за 4-й квартал 2011 року на цю суму.

Суд, застосувавши норми пункту 44.6 ст. 44 ПК, відхилив як доказ переривання строку позовної давності по кредиторській заборгованості надані позивачем в судовому процесі копії додаткових угод до договорів з ТОВ «ВІА-АВТО», ПП «КОМПАНІЯ «ЄВРОБУД УКРАЇНА», ТОВ «МЕТАЛСПЕЦБУД», ТОВ «УКОПОДІЛБУД» про продовження строку виконання грошових зобов'язань, оскільки ці додаткові угоди не були надані під час перевірки, в запереченнях до акту перевірки від 16.03.2012 позивач про них не повідомляв, а про їх наявність вперше вказав тільки під час адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення до вищестоящого контролюючого органу в скарзі від 11.04.2012.

Апеляційний суд, у свою чергу, посилаючись на норми пункту 44.6 ст.44 ПК, зробив протилежний висновок щодо доказового значення додаткових угод позивача з ТОВ «ВІА-АВТО», ПП «КОМПАНІЯ «ЄВРОБУД УКРАЇНА», ТОВ «МЕТАЛСПЕЦБУД», ТОВ «УКОПОДІЛБУД», а відтак і щодо оцінки кредиторської заборгованості позивача в розмірі 3228657,00 грн. з точки зору ознак безнадійної заборгованості та податкового обов'язку позивача.

Однак, з такими висновками суду апеляційної інстанції не можна погодитись, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального права.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (абзац перший пункту 44.3 цієї статті).

Відповідно до абзацу першого пункту 44.6 ст. 44 ПК у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (абзац другий цього пункту ).

Зміст вказаних правових норм свідчить, що обов'язок контролюючого органу здійснювати виїзну перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов'язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці органами державної податкової служби. Не надання таких документів нормами пункту 44.6 ст.44 ПК прирівнюється до їх відсутності.

При цьому, нормами ПК, зокрема пунктів 44.5 та 44.7 ст. 44 передбачені процедури захисту прав платника податків у разі неналежного виконання посадовими особами контролюючого органу обов'язку врахувати при перевірці всі документи, надані платником податків та у випадку втрати документів із встановленням строку на їх відновлення.

Суд першої інстанції, встановивши у судовому процесі, що на час проведення ДПІ перевірки позивача додаткові угоди до договорів з ТОВ «ВІА-АВТО», ПП «КОМПАНІЯ «ЄВРОБУД УКРАЇНА», ТОВ «МЕТАЛСПЕЦБУД», ТОВ «УКОПОДІЛБУД» були відсутні, підтвердженням чого є лист, підписаний уповноваженою особою товариства Козаковою О.В., направлений на запит ДПІ під час перевірки (вхідний номер 158/12 від 01.03.2012) (а.с. 99), зробив юридично правильний висновок, що податковий орган правомірно збільшив сукупний валовий доход товариства за 4-й квартал 2011 року на 3228657,00 грн., донарахував з цієї суми грошові зобов'язання з податку на прибуток за притягнув товариство до фінансової відповідальності, встановленої нормою пункту 123.1 ст.123 ПК.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві задовольнити, скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.12.2012 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: ПідписЄ.А. УсенкоСудді: ПідписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев