Ухвала суду № 54792689, 28.12.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №278/1682/15-ц Головуючий у 1-й інст. Баренко С. Г.

Категорія 34 Доповідач Худяков А. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Худякова А.М.,

суддів: Косигіної Л.М.,

ОСОБА_1,

при секретарі судового засідання Гайдамащук Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 11 вересня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Житомирського геріатричного пансіонату Житомирської обласної ради, ОСОБА_3 про стягнення заподіяної матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

Вказаним рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 11 вересня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про скасування постановленого по справі рішення і ухвалення нового рішення про задоволення позову. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 проживає та зареєстрований в Житомирському геріатричному пансіонаті Житомирської обласної ради, оскільки за своїм соціальним статусом потребує соціальної допомоги із забезпеченням проживання, тобто є підопічним цього пансіонату.

Посилаючись на те, що 19.12.2014 року ним для прання були здані медсестрі пансіонату ОСОБА_3 брюки чорного кольору, синтетичні, виробництва Пакистан, проте остання після їх прання йому ці брюки не повернула, а можливо їх і вкрали, позивач за вказаних обставин просив задовольнити позовні вимоги.

Частиною 3 ст.10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на позивача покладено обовязок доведення обставин, щодо наявності вини відповідачів у заподіянні йому матеріальної та моральної шкоди.

В справі міститься лише висновок ДІМ СДІМ Житомирського РВ УМВС України в Житомирській області від 21.01.2015 року по факту зникнення брюк ОСОБА_2, згідно якого перевірка завершена, так як по даному факту відсутнє кримінальне провадження.

Таким, чином в матеріалах даної цивільної справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження доводів позивача, у звязку з чим неможливо перевірити обставини щодо втрати брюк, їх вартості, та з вини якої особи вони втрачені.

З матеріалів справи, зокрема з посадової інструкції молодшої медсестри палатної, яка затверджена директором Житомирського геріатричного пансіонату вбачається (п.п.2.5.1, 2.5.2), що молодша медсестра несе відповідальність за збереження майна, що знаходиться на балансі пансіонату; виконує роботу щодо маркування мякого та твердого інвентарю (вишивка, нумерація), здає білизну та одяг, які стоять на балансі пансіонату, до пральні, веде їх чіткий облік в книзі обліку матеріальних цінностей.

Вказаною посадовою інструкцією до обовязків молодшої медсестри палатної прання особистих речей підопічних не входить.

Також не передбачено прання власних речей осіб, що утримуються в пансіонаті Інструкцією з обліку білизни, постільних речей, одягу та взуття в установах соціального забезпечення Української РСР, затвердженої наказом №62 Міністерства соціального забезпечення УРСР від 25.04.1983 року.

Крім того, як пояснив представник відповідача, чинне законодавство не передбачає ведення журналу обліку речей підопічних після прання їх речей, оскільки всі речі після прасування знаходяться в кімнаті досушування, до якої вільний вхід всіх підопічних.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановивши, що ОСОБА_2 не подав належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для стягнення матеріальної та моральної шкоди, а тому обґрунтовано відмовив у задоволенні позову, навівши відповідні мотиви.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного встановлення фактичних обставин справи безпідставні, оскільки спростовуються дослідженими судом доказами.

Виходячи з вищенаведеного, судом першої інстанції при вирішенні даної справи вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Висновки суду відповідають обставинам справи.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування рішення, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, немає.

Керуючись ст.ст.303,304,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 11 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього ж дня на протязі двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді